вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.05.2024м. ДніпроСправа № 904/974/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.
розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Філатової Ірини Василівни, м. Дніпро
про стягнення 317 915,23 грн.
Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Філатової Ірини Василівни 317915,23 грн, з яких: 206278,69 грн - основний борг, 8560,45 грн - 3% річних, 71443,66 грн - інфляційні втрати, 22082,17 грн - пеня, 9550,26 грн - штраф.
Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить покласти на відповідачку.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачкою умов договору про постачання теплової енергії № 248 від 07.07.2015 в частині оплати наданих послуг теплопостачання за період з листопада 2021 року по березень 2023 року.
У позовній заяві позивач просить здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.
Ухвалою суду від 11.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; відповідачці для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня вручення цієї ухвали.
Відповідачка відзиву на позов не надала. Про відкриття провадження у справі та можливість подання заяв по суті справи повідомлялася рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.
На адресу суду повернувся направлений відповідачці конверт із копією ухвали суду від 11.03.2024, до якого відділенням поштового зв'язку додано довідку про причину невручення поштового відправлення: "за закінченням терміну зберігання".
За частиною третьою статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною десятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Частиною другою статті 50 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.
За змістом статей 9, 14, 18 Закону України № 755-IV від 15.05.2003 (із змін. і доп.) "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих фізичною особою-підприємцем документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження (адресу місця проживання, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою-підприємцем).
Відповідно до частини першої статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Статтею 93 Цивільного кодексу України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється особою для забезпечення комунікації з нею, зв'язку зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.
Правила надання послуг поштового зв'язку визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (із змін і доп.) (далі - Правила).
Для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв'язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил (п. 76 Правил).
Відтак повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження та щодо наслідків неотримання поштових відправлень покладається саме на фізичну особу-підприємця.
У разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв'язку, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод (п. 101 Правил).
У разі неможливості вручення адресату (одержувачу) поштового відправлення, поштового переказу таке відправлення, переказ повертаються відправнику, крім випадків, якщо відправник під час оформлення поштового відправлення, поштового переказу визначив інший порядок розпорядження поштовим відправленням, поштовим переказом (п. 104 Правил).
За таких обставин суд доходить висновку, що неможливість вручення поштового відправлення відповідачці є наслідком невиконання нею вимог законодавства щодо забезпечення реального вручення їй поштових відправлень за її офіційним місцезнаходженням.
Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідачки про розгляд справи.
Докази неотримання відповідачкою ухвали суду з поважних причин чи неподання нею відзиву на позов за обставин, що не залежать від неї, відсутні.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За викладених обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
Між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (далі - теплопостачальне підприємство, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Філатовою Іриною Василівною (далі - споживач, відповідачка) укладено договір № 248 від 07.07.2015 про постачання теплової енергії (далі - договір) (а.с. 19 - 22).
Відповідно до пункту 2.1 договору теплопостачальне підприємство бере на себе зобов'язання виробляти та постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується одержати теплову енергію та сплатити теплопостачальному підприємству її вартість за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах, передбачених цим договором.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що теплова енергія постачається споживачу в обсягах, визначених Додатком № 1 договору для задоволення наступних потреб:
опалення - в опалювальний період (172 доби);
вентиляції - в опалювальний період (172 доби;
гарячого водопостачання - протягом опалювального періоду (172 доби);
технологічних потреб відповідно з виробничою програмою споживача.
Згідно з пунктом 3.3 договору фактично отриманий обсяг теплової енергії споживачем від теплопостачального підприємства фіксується сторонами актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період за формою, визначеною сторонами в Додатку № 3 до договору (а.с. 24).
Початок і кінець опалювального періоду встановлюється відповідним актом місцевого органу самоврядування (п. 3.5 договору).
За умовами пункту 4.2 договору споживач теплової енергії зобов'язується, зокрема:
- до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, отримати від теплопостачального підприємства рахунок разом з актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та, розглянувши останній, не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, підписати та направити поштою (або іншим засобом) один екземпляр на адресу теплопостачального підприємства. В разі незгоди із зазначеним в акті здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період визначеним теплопостачальним підприємством обсягом поставленої теплової енергії, споживач зобов'язаний надати на адресу теплопостачального підприємства мотивоване заперечення (з контррозрахунком спожитої теплової енергії, або з відповідним актом, про встановлення факту, складеного за участю теплопостачального підприємства) в письмовому вигляді протягом 5 календарних днів з моменту одержання акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (пп. 4.2.2 договору);
- виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені умовами цього договору (пп. 4.2.4 договору);
- письмово сповіщати теплопостачальне підприємство про зміну власного найменування, організаційно-правової форми, місцезнаходження, банківських реквізитів, користувачів приміщень та теплових мереж споживача, а також про зміну всіх показників, які впливають на кількість теплоспоживання та суму нарахування за договором, визначених Додатком № 1, не пізніше 5 робочих днів з моменту настання зазначених подій (пп. 4.2.6 договору);
- здійснювати звіряння розрахунків на кінець/початок опалювального періоду (пп.4.2.18 договору).
За змістом пункту 5.2 договору теплопостачальне підприємство зобов'язане, зокрема:
- при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача про це письмово (лист, повідомлення у рахунку на оплату за теплову енергію) або в засобах масової інформації (пп. 5.2.3 договору);
- здійснювати звіряння розрахунків на кінець/початок опалювального періоду (пп. 5.2.7 договору).
Відповідно до пункту 6.2 договору облік споживання теплової енергії споживачем здійснюється розрахунковим способом за адресою: пр. К. Маркса, 82.
Пунктом 6.7 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатом якого підписується акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (у 2-х примірниках) за формою, визначеною сторонами в Додатку № 3 договору. Підписаний акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період або його відсутність у порядку пп. 4.2.2, п. 6.10 договору, є підтвердженням відсутності претензій з боку споживача в частині фактично отриманої кількості теплової енергії.
Споживач зобов'язаний не пізніше 15 числа розрахункового періоду здійснити теплопостачальному підприємству авансовий платіж у розмірі 80% від вартості теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою Додатком № 1 до цього договору, за власним платіжним дорученням із зазначенням періоду, за який він сплачується (п. 6.8 договору).
Згідно з пунктом 6.9 договору споживач здійснює остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.
Сторони, підписавши цей договір, домовилися, що факт отримання споживачем акта приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та подальшого неотримання теплопостачальним підприємством протягом 5 календарних діб з моменту отримання, підписаного споживачем акта здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, є підставою теплопостачального підприємства вважати акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період підписаним з боку споживача (п. 6.10 договору).
Пунктом 7.1 договору передбачено, що тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором, затверджені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) постановою від 30.04.2015 року за № 1372.
Відповідно до пункту 7.2 договору тариф, з урахуванням вимог статті 20 Закону України "Про теплопостачання", становить: теплова енергія для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) - 1730,63 грн/Гкал (з ПДВ). Про зміну тарифів споживач повідомляється в порядку, визначеному пп. 5.1.7, 5.2.3 договору.
У підпункті 9.4.4 пункту 9.4 договору зазначено, що в разі прострочення споживачем виконання грошового зобов'язання за цим договором споживач на вимогу теплопостачального підприємства зобов'язаний виплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох відсотків річних, а також пеню за весь час прострочення в розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу за весь період неналежного виконання зобов'язання споживачем.
За змістом підпункту 9.4.5 пункту 9.4 договору споживач також несе відповідальність за відмову від виконання зобов'язання, визначеного пунктом 4.2.18 договору, у вигляді штрафу 5% від наявної заборгованості.
Цей договір набуває юридичної сили з моменту його підписання та діє до 07.04.2017, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 11.1 договору).
Згідно з пунктом 11.2 договору у разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору за один місяць до закінчення терміну дії договору, договір вважається продовженим на той самий строк (кількість місяців/днів, визначених у п. 11.1 договору) і на тих самих умовах. Кількість пролонгацій цього договору необмежена.
За умовами пункту 11.3 договору він припиняє свою дію у випадках:
зміни власника, орендаря - на підставі наданих споживачем документів про звільнення приміщення (договір купівлі-продажу приміщення, акт прийому-передачі про звільнення приміщення та ін.);
відключення від централізованого теплопостачання (при виконанні робіт з відокремлення відповідно до чинного в Україні законодавства);
взаємної згоди про його припинення.
У Додатку № 1 до договору "Розрахунок обсягів та вартості теплової енергії" визначено орієнтовну вартість теплової енергії на рік у сумі 36775,90 грн (а.с. 23).
Відповідно до Додатку № 2 до договору адреса об'єкта споживача: пр. К. Маркса, 82 (а.с. 24).
Указаний об'єкт - нежиле приміщення (офіс), загальною площею 153,5 кв.м, розташоване за адресою: м. Дніпро, пр. К. Маркса (нова назва - пр. Д. Яворницького), буд. 82, прим. 35, належить відповідачці на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САВ № 087441 від 21.09.2007, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (а.с. 28).
Матеріали справи не містять доказів наявності письмових заяв сторін про припинення або зміну умов договору, в тому числі у зв'язку з відчуженням/звільненням споживачем об'єкта, на який здійснюється постачання теплової енергії. Отже, договір є дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання умов договору позивач у період з листопада 2021 року по березень 2023 року (далі - спірний період) поставив відповідачці теплову енергію на загальну суму 275191,10 грн.
На підтвердження зазначеного факту позивачем суду надані наступні документи:
1) підписані позивачем в односторонньому порядку акти прийому-передачі теплової енергії (далі - спірні акти):
№ 090248 від 30.11.2021 за листопад 2021 року на суму 20841,84 грн;
№ 090248 від 31.12.2021 за грудень 2021 року на суму 23626,40 грн;
№ 090248 від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму 53853,72 грн;
№ 090248 від 28.02.2022 за лютий 2022 року на суму 33385,74 грн;
№ 090248 від 31.03.2022 за березень 2022 року на суму 38072,60 грн;
№ 090248 від 30.11.2022 за листопад 2022 року на суму 16993,97 грн;
№ 090248 від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму 22772,32 грн;
№ 090248 від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму 26058,11 грн;
№ 090248 від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму 27519,64 грн;
№ 090248 від 31.03.2023 за березень 2023 року на суму 12066,76 грн (а.с. 42 - 46);
2) рахунки на відповідні суми (а.с. 37 - 41).
Визначені в указаних актах прийому-передачі теплової енергії обсяги спожитої відповідачкою теплової енергії, що підлягають оплаті, відповідають обсягам, зазначеним у підписаних представником споживача актах споживання теплової енергії (а.с. 47 - 52).
Акти та рахунки за період з листопада 2021 року по березень 2023 року направлялися відповідачці поштовими відправленнями з описами вкладення у цінні листи, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами про надання послуг поштового зв'язку (поштові накладні, описи вкладень, реєстри згрупованих поштових відправлень) (а.с. 52 - 56).
Також кожного місяця вказані акти та рахунки, сформовані в програмному комплексі HAS відділу збуту теплової енергії Служби реалізації та збору платежів КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, направлялися з поштової скриньки абонентського відділу позивача через застосунок-органайзер Microsoft Outlook на електронні адреси відповідачки: filatova49000@gmail.com, tanyarud982@gmail.com, misha27017@gmail.com, що підтверджується наявними у матеріалах справи роздруківками електронних листів від 18.12.2021, 12.01.2022, 10.02.2022, 07.03.2022, 12.04.2022, 09.12.2022, 06.01.2023, 08.02.2023, 07.03.2023, 04.04.2023 (а.с. 30 - 35).
Згідно із заявою від 07.04.2021, поданою на ім'я заступника директора КП "Теплоенерго", відповідачка просила надсилати рахунки за використану теплову енергію на електронну адресу tanyarud982@gmail.com та зобов'язалася забирати їх оригінали й гарантувала оплату за спожиту теплову енергію (а.с. 35).
Позивач стверджує, що відповідачка підписаних нею актів прийому-передачі теплової енергії на адресу теплопостачального підприємства не повернула та обґрунтованих заперечень відмови від їх підписання не надала.
Відтак, з урахуванням умов договору та фактичних обставин справи, акти прийому-передачі теплової енергії у період з листопада 2021 року по березень 2023 року вважаються погодженими відповідачкою, що є підставою для проведення розрахунків за зазначені в них обсяги теплової енергії.
Відповідачка свої зобов'язання з оплати теплової енергії, отриманої у період з листопада 2021 року по березень 2023 року, виконала частково в сумі 68912,41 грн, що підтверджується випискою про рух коштів за розрахунками між КП "Теплоенерго" та ФОП Філатовою Іриною Василівною: 11.01.2022 - 5568,37 грн з посиланням на особовий рахунок № НОМЕР_1 за договором; 21.12.2022 - 16993,97 грн за рахунком від 30.11.2022; 17.01.2023 - 12772,32 грн за рахунком від 31.12.2022; 23.02.2023 - 16058,11 грн за рахунком від 31.01.2023; 24.03.2023 - 17519,64 грн за рахунком від 28.02.2023 (а.с. 60).
За таких обставин заборгованість відповідачки перед позивачем за поставлену ним у спірний період теплову енергію становить 206278,69 грн (275191,10 - 68912,41 = 206278,69).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою договірних зобов'язань позивачем на адресу відповідачки була направлена досудова вимога про сплату боргу в сумі 206278,69 грн з двома примірниками акта звіряння взаємних розрахунків за період з 23.10.2021 по 31.10.2023 (а.с. 56 - 59).
Відповідачка підписаного зі своєї сторони акта звіряння взаємних розрахунків не повернула, наявної суми боргу не погасила.
Наведені обставини й стали причиною виникнення спору.
Предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з виконанням сторонами договірних зобов'язань щодо поставки й оплати теплової енергії.
Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Поставка відповідачці у період з листопада 2021 року по березень 2023 року теплової енергії на суму 275191,10 грн підтверджується належними й допустимими доказами.
Відповідно до пункту 6.9 договору та з урахуванням вимог статей 253, 254 Цивільного кодексу України щодо початку й закінчення перебігу строків відповідачка повинна була здійснити оплату спожитої теплової енергії за спірними актами у наступні строки:
№ 090248 від 30.11.2021 за листопад 2021 року на суму 20841,84 грн - не пізніше 20.12.2021;
№ 090248 від 31.12.2021 за грудень 2021 року на суму 23626,40 грн - не пізніше 20.01.2022;
№ 090248 від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму 53853,72 грн - не пізніше 21.02.2022;
№ 090248 від 28.02.2022 за лютий 2022 року на суму 33385,74 грн - не пізніше 21.03.2022;
№ 090248 від 31.03.2022 за березень 2022 року на суму 38072,60 грн - не пізніше 20.04.2022;
№ 090248 від 30.11.2022 за листопад 2022 року на суму 16993,97 грн - не пізніше 20.12.2022;
№ 090248 від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму 22772,32 грн - не пізніше 20.01.2023;
№ 090248 від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму 26058,11 грн - не пізніше 20.02.2023;
№ 090248 від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму 27519,64 грн - не пізніше 20.03.2023;
№ 090248 від 31.03.2023 за березень 2023 року на суму 12066,76 грн - не пізніше 20.04.2023.
Строк оплати є таким, що настав. Докази повної оплати відповідачкою спожитої теплової енергії в матеріалах справи відсутні.
Отже, позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 206278,69 грн є законними й обґрунтованими.
Відповідно до частини першої статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Аналогічні приписи містяться у частині другій статті 343 Господарського кодексу України.
Заявлена позивачем до стягнення пеня у сумі 22082,17 грн визначена відповідно до підпункту 9.4.4 пункту 9.4 договору із розрахунку 1% від 12066,76 грн - суми заборгованості за актом прийому-передачі теплової енергії за березень 2023 року за період з 21.04.2023 по 21.10.2023.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені судом встановлено, що її розмір перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у визначений позивачем період.
За результатом здійсненого судом перерахунку пеня із заборгованості в сумі 12066,76 грн за період з 21.04.2023 по 21.10.2023, з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, фактично становить 2821,97 грн.
За таких обставин заявлена позивачем до стягнення пеня підлягає зменшенню на 19260,20 грн (22082,17 - 2821,97 = 19260,20).
Заявлений позивачем до стягнення штраф у загальній сумі 9550,26 грн, розрахований відповідно до підпункту 9.4.5 пункту 9.4 договору у розмірі 5% із заборгованості за кожним спірним актом окремо, з урахуванням здійснених часткових платежів на суму 68912,41 грн.
За результатом перевірки заявленого до стягнення штрафу підстав для його зменшення судом не встановлено.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у сумі 8560,45 грн розраховані за загальний період з 21.12.2021 по 28.02.2024, а інфляційні втрати в сумі 71443,66 грн - за загальний період з лютого 2022 року по січень 2024 року із заборгованості за кожним спірним актом окремо, з урахуванням здійснених часткових платежів.
Дослідженням наданого розрахунку 3% річних судом встановлено, що позивачем неправомірно включено у періоди нарахування дати здійснених відповідачкою платежів (11.01.2022, 23.02.2023, 24.03.2022), а також помилково визначено початкову дату нарахування 3% річних із заборгованості за актом приймання-передачі теплової енергії за січень 2022 року - 21.02.2022 замість 22.02.2022.
Разом з тим, за наслідком здійсненого судом перерахунку підстави для зменшення заявленої до стягнення суми 3% річних відсутні.
Щодо інфляційних втрат суд зазначає таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Щодо індексу інфляції слід також зазначити, що показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та публікується в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих). Отже, застосування у розрахунку індексу інфляції (сукупного індексу інфляції) з округленням до сотих є неправомірним.
Перевіркою наданого розрахунку інфляційних втрат судом виявлено арифметичну помилку в сумі їх нарахування (31137,29 грн) із 15273,47 грн залишку заборгованості за актом приймання-передачі теплової енергії за листопад 2021 року, з урахуванням здійсненого 11.01.2022 платежу на суму 5568,37 грн.
За результатом здійсненого судом перерахунку інфляційні втрати з 15273,47 грн залишку заборгованості за актом приймання-передачі теплової енергії за листопад 2021 року за період з лютого 2022 року по січень 2024 року фактично становлять 4865,75 грн.
Отже, нарахування за цим актом підлягає зменшенню на 26271,54 грн (31137,29 - 4865,75 = 26271,54).
В іншій частині нарахувань інфляційних втрат правові підстави для їх зменшення відсутні.
З огляду на викладене з відповідачкиа на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у загальній сумі 45172,12 грн (71443,66 - 26271,54 = 45172,12).
Отже, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості у загальній сумі 272383,49 грн, з яких: 206278,69 грн - основний борг, 2821,97 грн - пеня, 9550,26 грн - штраф, 8560,45 грн - 3% річних, 45172,12 грн - інфляційні втрати.
Під час розподілу судових витрат судом враховується сплата позивачем судового збору в сумі 3815,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4123 від 29.02.2024 (а.с. 8). Проте, з урахуванням приписів частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" та висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 (провадження № 12-26гс22) щодо застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у разі подання до суду процесуальних документів в електронній формі, належним до сплати за подання позову з майновими вимогами у сумі 317915,23 грн є судовий збір у сумі 3814,98 грн (317915,23 х 1,5% х 0,8 = 3814,98).
Тож, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачку пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 3268,60 грн (272383,49 х 3814,98/317915,23 = 3268,60).
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради до Фізичної особи-підприємця Філатової Ірини Василівни про стягнення 317915,23 грн, з яких: 206278,69 грн - основний борг, 8560,45 - 3% річних, 71443,66 грн - інфляційні втрати, 22082,17 грн - пеня, 9550,26 грн - штраф - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Філатової Ірини Василівни (РНОКПП НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 32688148, місцезнаходження: 49081, м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 29, офіс 504) основний борг у сумі 206278,69 грн, 3% річних у сумі 8560,45 грн, інфляційні втрати в сумі 45172,12 грн, пеню в сумі 2821,97 грн, штраф у сумі 9550,26 грн, судовий збір у сумі 3268,60 грн.
У решті позову - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 13.05.2024.
Суддя І.І. Колісник