13.05.2024 року м.Дніпро
Справа № 904/5236/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Коваль Л.А. (доповідач),
суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2023 (прийняту суддею Красота О.І.) у справі № 904/5236/23
за позовом Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль"
до Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі"
про стягнення заборгованості за договором на поставку теплової енергії для компенсації втрат при транспортуванні теплової енергії для потреб релігійних організацій
1. Короткий зміст заявлених вимог.
Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" і просить суд стягнути основний борг у розмірі 70 847, 47 грн, пеню у розмірі 59 492, 21 грн, 3% річних у розмірі 5 280, 00 грн, інфляційні втрати у розмірі 28 645, 19 грн.
02.11.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просить суд поновити строк на подання відзиву на позов; відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2023 у цій справі, зокрема, у задоволенні клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку для подання відзиву на позов - відмовлено.
Приймаючи вказане судове рішення суд першої інстанції виходив з тих обставин, що не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку для подання відзиву на позов поважними.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2023 у справі № 904/5236/23, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині відмови поновити пропущений процесуальний строк; поновити КП КМР "Центральні тепломережі" пропущений процесуальний строк для подання відзиву по справі № 904/5236/23.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що відмовляючи КП КМР "Центральні тепломережі" у поновленні пропущеного строку на подання відзиву на позовну заяву, суд порушує принцип змагальності і право відповідача на висловлення своїх доводів і міркування відносно заявлених позовних вимог.
На думку скаржника, суд фактично самоусунувся від надання належної оцінки доказам які були надані разом з відзивом.
На переконання скаржника, розгляд справи №904/5236/23 без врахування поданого відповідачем відзиву є неможливим, оскільки призведе до винесення завідомо протиправного рішення, відтак ухвала від 07.11.2023, в частині відмови у поновленні пропущеного строку має бути скасована.
5. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Позивач правом на подання відзиву не скористався, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
6. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2023 у справі № 904/5236/23; вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом обставини справи.
Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" і просить суд стягнути основний борг у розмірі 70 847, 47 грн, пеню у розмірі 59 492,21 грн, 3% річних у розмірі 5 280,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 28 645, 19 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 211РО/2021/00.08.0142 на поставку теплової енергії для компенсації втрат при транспортуванні теплової енергії для потреб релігійних організацій від 16.10.2020 в частині повного і своєчасного відшкодування позивачу нормативних та понаднормативних втрат теплової енергії при її транспортуванні для потреб релігійних організацій.
02.11.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просить суд поновити строк на подання відзиву на позов; відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на позов відповідач зазначає, що ним 17.10.2023 до суду була подана заява про розгляд справи в порядку загального провадження, проте по ній досі не винесено рішення. З огляду на зазначений факт відповідачем було порушено встановлений ухвалою суду від 04.10.2023 строк на подання відзиву.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Як вбачається з ухвали про відкриття провадження у справі №904/5236/23, суд встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
17.10.2023 від відповідача надійшла заява про розгляд справи в порядку загального провадження, в якій він, зокрема зазначає, що ухвала суду від 04.10.2023 отримана ним поштою 12.10.2023.
З огляду на те, що відповідач підтвердив факт отримання ухвали суду від 04.10.2023 саме датою 12.10.2023, то останнім днем для подання відзиву є дата 27.10.2023.
Матеріали справи свідчать, що відповідач звернувся із відзивом до суду першої інстанції 02.11.2023.
Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Виходячи зі змісту статті 119 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
ГПК України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин такого пропуску.
Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання заяви з пропуском строку встановленого для її подання. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.
До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні строку є такі обставини, які роблять своєчасне подання заяви неможливим або утрудненим.
Відповідач звертаючись до господарського суду із заявою про поновлення процесуального строку та обґрунтовуючи підстави для поновлення цього строку посилається на те, що 17.10.2023 до суду була подана заява про розгляд справи в порядку загального провадження, проте по ній досі не винесено рішення. З огляду на зазначений факт відповідачем було порушено встановлений ухвалою суду від 04.10.2023 строк на подання відзиву.
Правовий інститут строків звернення до суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 9901/405/19).
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").
Так, при встановлені наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від заявника підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання заяви має вирішуватись судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
Отже, поновлення пропущеного процесуального строку можливо лише у тому разі, якщо учасник справи доведе у заяві про поновлення такого строку наявність обставин, які виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили своєчасне виконання процесуальної дії.
Проте, Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" не навело жодних об'єктивних обставин, які були викликані відсутністю рішення щодо заяви про розгляд справи в порядку загального провадження та унеможливили вчасне звернення відповідача із відзивом до суду, оскільки зазначені причини не являються поважними для поновлення строку на подання відзиву.
При цьому, відповідачем не обґрунтовано того факту, яким саме чином вказані обставини заважали відповідачу після отримання 12.10.2023 ухвали суду від 04.10.2023 в межах встановленого судом строку (15 днів) подати відзив на позов.
Підсумовуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування ухвали місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги позивача.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За встановлених обставин справи, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2023 у справі № 904/5236/23 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2023 у справі № 904/5236/23 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя А.Є. Чередко