про залишення апеляційної скарги без руху
13 травня 2024 року м. Харків Справа № 922/462/24
Східний апеляційний господарський суд у складі судді: суддя Слободін М.М.
розглянувши апеляційну скаргу ФОП Волкової К.Г. (вх. №1186Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 10.04.2024 у справі № 922/462/24 (повний текст якого складено та підписано 15.04.2024 в приміщенні господарського суду Харківської області суддею Байбаком О.І.)
за позовом Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (адреса: 61022, м. Харків, м.-н Свободи, буд. 5, Держпром, 6-й під., 1-й пов., кім. 35; код ЄДРПОУ 22630473)
до Фізичної особи-підприємця Волкової Катерини Григорівни (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 272000 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 10.04.2024 у справі № 922/462/24 позов задоволено.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Волкової Катерини Григорівни (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) штраф у розмірі 136000 грн та пеню у розмірі 136000 грн із зарахуванням зазначених сум до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Волкової Катерини Григорівни (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (адреса: 61022, м. Харків, м.-н Свободи, буд. 5, Держпром, 6-й під., 1-й пов., кім. 35; код ЄДРПОУ 22630473) судовий збір в сумі 3264,00 грн.
Не погодившись з рішенням, ухваленим господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась ФОП Волкова К.Г., в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10.04.2024 у справі № 922/462/24 та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Одночасно скаржником заявлені клопотання про звільнення від сплати судового збору та поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм законодавства, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.п. 9 п. 2 ч. 2 ст. 4 вказаного закону, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з позовною заявою, позивач повинен був сплатити судовий збір за подання позову у розмірі 4080, 00 грн., в свою чергу, оскільки позивачем було подано позовну заяву в електронній формі ним, з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» було сплачено судовий збір у розмірі 3264,00 грн.
Таким чином, з урахуванням того, що сума судового збору за подання апеляційної скарги обчислюється від суми судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги складає 6120,00 грн.(4080,00 грн.*150%), без врахування понижуючого індексу.
Відсутність доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги є підставою для залишення її без руху.
Натомість, заявником заявлено в прохальній частині апеляційної скарги клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Зазначене клопотання обґрунтоване скрутним матеріальним становищем скаржника у зв'язку із фактичним зупиненням діяльності апелянта через введенням на території України воєнного стану .
Розглянувши клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору, суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір").
Перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Положення статей ГПК України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища
Відтак, особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору, повинна навести докази того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Проте, заявником не вказано конкретної підстави із зазначених у переліку в статті 8 Закону України "Про судовий збір", що є вичерпним при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору, а також не надано до вказаного клопотання належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 77-79 ГПК України на підтвердження відсутності у нього коштів та/або неможливості сплати судового збору за наведених доводів, а клопотання подано без будь-яких підтверджуючих документів в обґрунтування відповідних тверджень щодо неможливості сплати судового збору.
Відтак, звертаючись з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги ФОП Волкова К.Г. належним чином не обґрунтувала та не підтвердила відповідними доказами наявність підстав для його задоволення, оскільки саме по собі посилання скаржника на скрутний майновий стан, а також запровадження на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України не є підставою для звільнення від сплати судового збору у відповідності до ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Водночас, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
З огляду на зазначене, враховуючи положення статті 8 Закону України "Про судовий збір", апеляційний господарський суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
З метою усунення недоліків апеляційної скарги, скаржнику необхідно надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 6120,00 грн.
Відповідно до частини другої статті 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані обставини унеможливлюють відкриття апеляційного провадження у справі та є підставою для залишення апеляційної скарги без руху на підставі частини 2 статті 260 ГПК України із наданням скаржнику строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
1. Відмовити ФОП Волковій К.Г. у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
2. Апеляційну скаргу ФОП Волкової К.Г. (вх. №1186Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 10.04.2024 у справі № 922/462/24 залишити без руху.
3. Встановити заявнику апеляційної скарги 10-денний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги.
4. Роз'яснити апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя М.М. Слободін