ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
08 травня 2024 року Справа № 906/1552/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Миханюк М.В.
при секретарі судового засідання Комшелюку А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "Житомиргаз" на рішення господарського суду Житомирської області від 01.03.2024 у справі №906/1552/23 (суддя Тимошенко О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "Житомиргаз"
про стягнення 1014274,39 грн
за участю представників
позивача - Хромов О.І. (поза межами приміщення суду);
відповідача (скаржника) - Кучерук М.Г. (поза межами приміщення суду);
Рішенням господарського суду Житомирської області від 01.03.2024 у справі №906/1552/23 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "Житомиргаз" про стягнення 1014274,39 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача: 684982,18грн пені, 68263,17грн 3% річних, 261029,04грн інфляційних, 15214,12 грн судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільних систем "Житомиргаз" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою (через систему "Електронний суд").
В скарзі апелянт, зокрема зазначає, що позивач протиправно здійснював обрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат (за прострочення сплати вартості перевищення замовленої (договірної) потужності у періоди березень 2022 року - червень 2022 року, листопад 2022 року - грудень 2022 року, січень 2023 року - травень 2023 року) з двадцять першого числа місяця, наступного за звітним (за винятком боргу за травень 2023 року, де розрахунок розпочато з двадцять третього числа), оскільки не довів виконання свого обов'язку, визначеного п.8.4. Договору від 04.02.2020, щодо надання звітів про використання замовленої потужності на електронну пошту відповідача до 14 числа місяця, наступного за звітним (у розрізі кожного з зазначених періодів).
На думку апелянта, плата за перевищення замовленої (договірної) потужності не є послугою, а є окремим видом відповідальності, який за своєю правовою природою відповідає штрафній санкції (яка була повністю сплачена відповідачем на користь позивача), а відтак відсутні правові підстави для притягнення відповідача до подвійної відповідальності у вигляді додаткового нарахування за її несвоєчасну сплату пені, а також 3% річних та інфляційних витрат.
Звертає увагу, що позивач не зазнав збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором у частині несвоєчасної оплати вартості перевищення замовленої (договірної) потужності за періоди березень 2022 року - червень 2022 року, листопад 2022 року - грудень 2022 року, січень 2023 року - травень 2023 року.
Відповідач зазначає, що забезпечив повний розрахунок з позивачем, а пропущення строків оплати перевищення замовленої (договірної) потужності зумовлено негативним фінансовим станом відповідача у спірні періоди, який значно погіршився з початком оголошення воєнного стану на території України та початком ведення бойових дій, а також необхідністю першочергового фінансування напрямів, які б забезпечували постійний та безперебійний розподіл природного газу (як населенню, так і іншим підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності).
Апелянт звертає увагу, що позивач застосував до відповідача також таку міру відповідальності як стягнення 68263,17 грн 3% річних річних та 261029,40 грн інфляційних втрат, які виступають способом захисту майнового права та інтересу, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому, при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі з урахуванням задоволення позовних вимог про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат.
Також апелянт просить врахувати його майновий стан, зокрема наявність негативного фінансового стану на даний час, обставин припинення діяльності з розподілу природного газу та втрату основного джерела доходу у своїй господарській діяльності.
Тому апелянт вважає, що додатково нарахована сума пені у розмірі 684982,18 грн є надмірним тягарем для відповідача, з врахуванням тяжкого фінансового стану та нарахованих додатково до стягнення позивачем сум 3% річних та інфляційних втрат.
На підставі викладеного просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 01.03.2024 по справі №906/1552/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у повному обсязі в задоволенні позові; у випадку, якщо судом апеляційної інстанції буде відмовлено у задоволенні даної апеляційної скарги, зменшити пред'явлену, у рамках позову в справі №906/1552/23, суму пені 684982,18 грн на 90% (684982,18 - 616483,96 = 68498,22).
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №906/1552/23 у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Гудак А.В., суддя Коломис В.В.
Листом №906/1552/23/1987/24 від 25.03.2024 матеріали справи витребувано з господарського суду Житомирської області.
02.04.2024 матеріали справи №906/1552/23 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Розпорядженням керівника апарату суду від 08.04.2024, у зв'язку з участю у семінарських заняттях з питань діяльності органів суддівського самоврядування, організованих Вищою радою правосуддя, судді - члена колегії Гудак А.В. у період з 08.04.2024 по 12.04.2024 включно, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №906/1552/23.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №906/1552/23 у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "Житомиргаз" на рішення господарського суду Житомирської області від 01.03.2024 у справі №906/1552/23 та призначено розгляд апеляційної скарги на 08.05.2024 об 11:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4. Запропоновано позивачу у строк до 03.05.2024 подати письмовий відзив на апеляційну скаргу.
01.05.2024 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.
У відзиві позивач звертає увагу, що з пункту 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС вбачається, що складовими послуги транспортування природного газу, які здійснюються виключно на підставі договору транспортування, є: одержання доступу до потужності; надання послуг із транспортування; вчинення дій з врегулювання добового небалансу. У відповідності до пункту 3.2. Договору Оператор має право стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності.
Умовами Договору транспортування природного газу чітко встановлено, що документообіг між ТОВ «Оператор ГТС України» та АТ «Житомиргаз» здійснюється через Інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Отримавши через Інформаційну платформу звіти про використання замовленої потужності, рахунки на оплату наданих послуг, акти наданих послуг за спірний період, у відповідача виникли зобов'язання щодо оплати послуг за перевищення замовленої потужності за спірний період.
Стягнення пені визначено приписами Договору транспортування природного газу, зокрема пунктом 13.5., а сторони підписавши даний Договір без зауважень та протоколів розбіжностей, визнали узгодженими зобов'язання щодо оплати пені.
З огляду на порушення АТ «Житомиргаз» своїх грошових зобов'язань з оплати послуг перевищення замовленої потужності за Договором транспортування природного газу від 04.02.2020 №2002000100, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 3% річних та інфляційні втрати.
Зазначає, що твердження АТ «Житомиргаз» про притягнення останнього до подвійної відповідальністю спростовуються вищенаведеним, оскільки заявлення до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат є правом кредитора.
На переконання позивача, місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, дійшов обґрунтованих висновків, що нараховані позивачем штрафні санкції є співмірними з розміром основного боргу та не перевищують його. Відповідач не довів того факту, що даний випадок є винятковим, а місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні клопотання про зменшення штрафних санкцій, беручи до уваги інтереси сторін по справі.
На підставі викладеного позивач просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги АТ «Житомиргаз» на рішення господарського суду Житомирської області від 01.03.2024 у справі №906/1552/23, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 08.05.2024 представниця відповідача підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, надала пояснення по справі, просила скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 01.03.2024 у справі №906/1552/23 та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
04.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (позивач/Оператор) та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільних систем "Житомиргаз" (відповідач/Замовник) укладено Договір №2002000100 транспортування природного газу, що відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497 (т.1, а.с.16).
Як передбачено п.2.1 Договору, оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (далі - Послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в Договорі вартість такої Послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Пунктом 2.2. Договору встановлено, що Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуг є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті Оператора. Підписанням цього Договору Замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті Оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання.
Взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються Сторонами через інформаційну платформу Оператор відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи (копія повідомлення додається) за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом (п. 2.8. Договору).
Згідно з п. 2.5. Договору, Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі газотранспортної системи, зокрема, але не виключно оплачувати Послуги на умовах, зазначених у Договорі.
Як погоджено п.4.1. Договору Замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому Послуг; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати Оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності, у порядку, визначеному цим Договором та Кодексом.
Відповідно до п.3.2. Договору Оператор має право своєчасно отримувати від Замовника плату за надані Послуги, стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності, в порядку, визначеному цим Договором.
Згідно п.8.4. Договору, Замовник, який є оператором газорозподільної системи або який виконує функції постачальника "останньої надії", у рамках виконання цих функцій, здійснює остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг.
У випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності Замовником (суб'єктом, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператором газорозподільної системи або замовником послуг транспортування, який виконує функції постачальника "останньої надії", у рамках виконання цих функцій), визначений оператором газотранспортної системи на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник послуг транспортування зобов'язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Звіт Оператора про використання замовленої потужності Замовником, який надається до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу, містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату або повідомлення про зарахування надмірно сплачених коштів у рахунок плати за використання договірної потужності на наступні періоди.
Пунктом 11.2. Договору передбачено, що Оператор до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Оператора.
При цьому, п.11.3. Договору встановлено, що Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути Оператору один примірник оригіналу акту наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріплені печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовано відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулювання відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними Оператора.
Згідно умов Договору позивач за результатами остаточної алокації відборів та подач відповідача здійснив розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме:
1) у березні 2022 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 5436,89360 тис.куб.м, всього на загальну суму 810053,65 грн;
2) у квітні 2022 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 2934,19000 тис.куб.м, всього на загальну суму 437170,84 грн;
3) у травні 2022 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 1,32461 тис.куб.м, всього на загальну суму 197,35 грн;
4) у червні 2022 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 447.13602 тис.куб.м, всього на загальну суму 66 619,69 грн;
5) у листопаді 2022 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 5 673,06743 тис.куб.м, всього на загальну суму 845 241,66 грн;
6) у грудні 2022 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 4 977,88536 гис.куб.м, всього на загальну суму 741 665,10 грн;
7) у січні 2023 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі З 991,24822 тис.куб.м, всього на загальну суму 594 664,06 грн;
8) у лютому 2023 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 3498,43348 тис.куб.м, всього на загальну суму 521 238,60 грн;
9) у березні 2023 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 3 692,433 19 тис.куб.м, всього на загальну суму 550 143,00 грн;
10) у квітні 2023 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 2 391,75573 тис.куб.м, всього на загальну суму 356 352,47 грн;
11) у травні 2023 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 1 292,67702 тис.куб.м, всього на загальну суму 192 598,54 грн.
У відповідності до п.8.4. Договору, позивач направив в інформаційній платформі відповідачу:
1) рахунок №03-2022-2002000100/1000322 від 31.03.2022 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності за березень 2022 року на загальну суму 810053,65 грн;
2) рахунок №04-2022-2002000100/1000422 від 30.04.2022 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності за квітень 2022 року на загальну суму 437170,84 грн;
3) рахунок №05-2022-2002000100/1000522 від 31.05.2022 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності за травень 2022 року на загальну суму 197,35 грн;
4) рахунок №06-2022-2002000100/1000622 від 30.06.2022 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності за червень 2022 року на загальну суму 66619,69 грн;
5) рахунок №11-2022-2002000100/1001122 від 30.11.2022 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності за листопад 2022 року на загальну суму 845241,66 грн;
6) рахунок №12-2022-2002000100/1001222 від 31.12.2022 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності за грудень 2022 року на загальну суму 741665,10 грн;
7) рахунок №01-2023-2002000100/1000123 від 31.01.2023 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності за січень 2023 року на загальну суму 594664,06 грн;
8) рахунок №02-2023-2002000100/1000223 від 28.02.2023 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності за лютий 2023 року на загальну суму 521 238,60 грн;
9) рахунок №03-2023-2002000100/1000323 від 31.03.2023 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності за березень 2023 року на загальну суму 550 143,00 грн;
10) рахунок №04-2023-2002000100/1000423 від 30.04.2023 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності за квітень 2023 року на загальну суму 356352,47 грн;
11) рахунок №05-2023-2002000100/1000423 від 31.05.2023 на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності за травень 2023 року на загальну суму 192598,54 грн;
12) звіти про використання замовленої потужності АТ "Житомиргаз" за газові місяці березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року, квітень, травень 2023року (т.1, а.с.100-132).
На виконання умов Договору, позивач направив на електронну адресу відповідача акти наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності (т.1, а.с.133-194), а саме:
- від 31.03.2022 №03-2022-2002000100/1000322 за газовий місяць березень 2022року;
- від 30.04.2022 № 04-2022-2002000100/1000422 за газовий місяць квітень 2022;
- від 31.05.2022 № 05-2022-2002000100/1000522 за газовий місяць травень 2022;
- від 30.06.2022 № 06-2022-2002000100/1000622 за газовий місяць червень 2022;
- від 30.11.2022 № 11-2022-2002000100/1001122 за газовий місяць листопад 2022;
- від 31.12.2022 №12-2022-2002000100/1001222 за газовий місяць грудень 2022;
- від 31.01.2023 №01-2023-2002000100/1000123 за газовий місяць січень 2023 року;
- від 28.02.2023 №02-2023-2002000100/1000223 за газовий місяць лютий 2023 року;
- від 31.03.2023 №03-2023-2002000100/1000323 за газовий місяць березень 2023 року;
- від 30.04.2023 №04-2023-2002000100/1000423 за газовий місяць квітень 2023 року;
- від 31.05.2023 №05-2023-2002000100/1000523 за газовий місяць травень 2023 року.
З порушенням строків, які встановлені п.8.4. Договору, відповідач оплатив вартість замовленої потужності та перевищення договірної потужності за березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року, квітень 2023 року, травень 2023 року в загальній сумі 5115994,96 грн, чим порушив умови п.2.5., 8.4. Договору.
У зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язань із здійснення оплати замовленої потужності та перевищення замовленої потужності за березень, квітень, травень, червень, листопад, грудень 2022 року, січень-травень 2023 року, позивач на підставі п.п.13.1., 13.5. Договору, ст.526, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.198 Господарського кодексу України нарахував відповідачу пеню в розмірі 684982,18 грн, 3% річних від простроченої суми в розмірі 68263,17 грн та інфляційні втрати в розмірі 261029,04 грн.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:
В силу ст.173 Господарського кодексу України та ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Як передбачено пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС та Типовим договором транспортування природного газу.
За змістом ч.ч.1,2 ст.32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.
Кодекс ГТС є регламентом функціонування ГТС України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування ГТС України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності.
Пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги).
Відповідно до п.2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG/оператором газосховища/ газовидобувним підприємством /оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 N 2497.
Пунктом 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС унормовано, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом.
Пункт 2 р. 1. глави IV Кодексу ГТС встановлює, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.
Згідно з п.5 р. 1 гл. І Кодексу ГТС зазначається що розподіл потужності - частина договору транспортування, яка визначає порядок та умови надання і реалізації права на користування договірною потужністю, яке надається замовнику транспортування у визначеній точці входу або точці виходу, а розподілена (договірна) потужність - це частина технічної потужності газотранспортної системи, яка розподілена замовнику послуг транспортування згідно з договорами транспортування.
Абзац 2 пункту 1 р.1 гл.IX Кодексу ГТС визначає, що розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу.
Як встановлено п.15 р.1 гл.IX Кодексу ГТС величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу.
Пунктом 2 р.3 гл.XV Кодексу ГТС передбачено, що оператор газотранспортної системи з метою уникнення можливості виникнення перевантажень вчиняє дії, зокрема, по стягненню із замовника послуг транспортування додаткової оплати за перевищення потужності відповідно до договору транспортування.
Згідно п.3 р.2 глави XI Кодексу ГТС у випадку, якщо замовник послуг транспортування природного газу не надасть оператору газотранспортної системи номінацію згідно з положеннями пункту 1 цієї глави, вважається підтвердженою номінація для такого замовника послуг транспортування природного газу з обсягами природного газу, що дорівнює нулю відносно замовленої точки входу/виходу.
На виконання постанови НКРЕКП від 07.07.2016 №1234 “Про затвердження форм звітності НКРЕКП щодо здійснення моніторингу на ринку природного газу та інструкцій щодо їх заповнення” Операторами газорозподільних систем щомісячно надається Регулятору форма звітності №8в - НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) “Звіт про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків”.
Приписами ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
На запит ТОВ "Оператор ГТС України", НКРЕКП листом від 26.05.2023 №5616/16.2.1/7-23 було надано ТОВ "Оператор ГТС України" звіти АТ "Житомиргаз" про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків" (далі - звіти Форма 8в), в тому числі у березні 2022 року, квітні 2022 року, травні 2022 року, червні 2022 року, листопаді 2022 року, грудні 2022 року, січні 2023 року, лютому 2023 року, березні 2023 року, квітні 2023 року.
З наданих Звітів вбачається, що АТ "Житомиргаз" самостійно подано до НКРЕКП підписані уповноваженими посадовими особами та скріплені печаткою підприємства звіти, в яких АТ "Житомиргаз" у повному обсязі визнає обсяги переданого природного газу з газотранспортної системи та обсяги використаної потужності за березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року, квітень 2023 року.
При цьому, вказані у Звітах обсяги природного газу в повному обсязі співпадають з даними інформаційної платформи ТОВ "Оператор ГТС України" щодо використаних АТ "Житомиргаз" обсягів замовленої і обсягів перевищення договірної потужності та відображеними у відповідних актах наданих послуг звітах про використання замовленої потужності та рахунках за березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року, квітень 2023 року.
АТ "Житомиргаз" у Звітах визнало використання обсягів потужності у березні 2022 року, квітні 2022 року, травні 2022 року, червні 2022 року, листопаді 2022 року, грудні 2022 року, січні 2023 року, лютому 2023 року, березні 2023 року, квітні 2023 року.
Зі Звіту про використання замовленої потужності за березень 2022 року вбачається, що за результатами остаточної алокації відборів та подач АТ "Житомиргаз", позивачем було встановлено, що у відповідні дні газового місяця відповідачем було замовлено потужність в обсязі, яка дорівнює нулю (подано нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу пункт 8 глави 1 розділу XI Кодексу ГТС), проте фактично використано потужність в обсязі 5 436,89360 тис.м3 (а.с.100 т.1).
Вказаний обсяг перевищення замовленої (договірної) потужності позивачем відображено в рахунку №03-2022-2002000100/1000322 від 31.03.2022 - 5436,89360 тис.м3, в якому також вказано тариф без ПДВ (встановлений Постановою НКРЕКІІ від 24.12.2019 №3013) на рівні 124,16 грн, а також суму без ПДВ -675044,71 грн, суму ПДВ 20% - 135 008,94 грн, та загальну суму з ПДВ - 810 053,65 грн.
Таким чином, вартість перевищення замовленої (договірної) потужності за газовий місяць березень 2022 року розрахована позивачем наступним чином: 5436,89360 тис.м3 х 124.16 грн = 675 044,71 грн + 20% = 810053,65 грн.
Наведені вище дані відображені позивачем в акті наданих послуг від 31.03.2022 №03-2022-2002000100/1000322 за газовий місяць березень 2022 року, який підписаний відповідачем без будь-яких зауважень та застережень (т.1, а.с.144).
За аналогічним алгоритмом позивачем здійснено розрахунок перевищення потужності, яке було допущене відповідачем, в інших місяцях.
Отже, первинні документи позивача, які надані відповідачу та додані по позовної заяви є чіткими, зрозумілими та містять в собі розрахунок перевищення розміру договірних потужностей допущених відповідачем у відповідні дні газових місяців за квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року, квітень 2023 року, травень 2023 року.
Згідно умов п.8.4. Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 26.02.2021), вартість замовленої потужності замовника (суб'єкта на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України “Про ринок природного газу” покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператор газорозподільної системи) на період газового місяця визначається як сума вартості замовлених потужностей за кожен день газового місяця.
Замовник, який є оператором газорозподільної системи, здійснює остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг.
У випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності замовником (суб'єктом, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України “Про ринок природного газу” покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператора газорозподільної системи), визначений оператором газотранспортної системи на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник послуг транспортування зобов'язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Вартість перевищення замовленої потужності за кожен день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення.
Звіт оператора про використання замовленої потужності замовником, який надається до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу, містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату або повідомлення про зарахування надмірно сплачених коштів у рахунок плати за використання договірної потужності на наступні періоди.
З огляду на зазначені норми та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем було замовлено позивачу договірну потужність, яка дорівнює нулю, однак розрахунковий обсяг використаної потужності перевищив таке значення, що підтверджується Звітами про використання замовленої потужності за березень-червень 2022 року, листопад 2022 року - травень 2023 року.
Пунктом 3 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. У разі якщо електронна пошта недоступна, уповноважена особа користувача платформи повинна повідомити про це оператора газотранспортної системи.
Як встановлено вище, у період дії Договору №2002000100 від 04.02.2020 позивачем були складені та направлені відповідачу звіти про використання замовленої потужності, відповідні рахунки на оплату та акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) за березень-червень 2022 року, листопад 2022 року - травень 2023 року, що підтверджується реєстром файлів, відправлених з Інформаційної платформи ТОВ “Оператор ГТС”.
Акти наданих послуг були підписані відповідачем без зауважень та заперечень, підписи скріплені печаткою товариства та оплачені відповідачем з порушенням строків, чого не заперечив відповідач.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимог у кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За приписами ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно п.13.5 Договору, у разі порушення замовником строків оплати, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Перевіривши в апеляційному провадженні здійснені позивачем розрахунки пені, річних та інфляційних, колегія суддів вважає їх правильними та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів звертає увагу відповідача на помилковість його твердження про те, що плата за перевищення замовленої потужності вже є видом відповідальності, який можна розцінювати як вид штрафної санкції у рамках вимог ч.1 ст.579 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.230 Господарського кодексу України.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, встановлений завищений тариф на перевищення замовленої потужності і відповідальність за порушення умов договору щодо перевищення замовлених потужностей мають різну правову природу.
Правомірність нарахування та стягнення пені у зв'язку з простроченням зобов'язань із здійснення оплати перевищеної замовленої потужності підтверджується висновками Верховного Суду, викладених у постановах за результатами перегляду судових рішень судів попередніх інстанції, які при аналогічних обставинах визнавали таке нарахування правомірним.
Під час провадження у суді першої інстанції, відповідач просив застосувати строки позовної давності до вимоги про стягнення пені.
Відповідно до ст.260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановлених статтями 253 - 255 цього Кодексу.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).
Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Як передбачено ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
При цьому, з 24.02.2022 відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану.
Відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії.
Оскільки строк позовної давності було продовжено у період дії в Україні воєнного стану, позивач не пропустив строк для звернення з позовом про стягнення пені, що правильно встановлено судом першої інстанції.
Щодо клопотання відповідача про зменшення пені, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Як передбачено ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.2 ст.216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
За своєю правовою природою штраф (ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України) є штрафною санкцією, яка може застосовуватись до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.
Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним.
У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).
Відповідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, зменшення неустойки (зокрема, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією із сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення пені направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.
З урахуванням вищевикладеного, на підставі ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу) до її розумного розміру.
Відповідні правові позиції викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.12.2021 у справі №910/3716/21, від 30.03.2021 у справі №902/538/18.
Разом з тим, безпідставне зменшення пені нівелюватиме саме значення пені як відповідальності за порушення грошового зобов'язання, що має на меті захист прав та інтересів кредитора, у зв'язку з порушенням його права на своєчасне виконання зобов'язань (відповідно до строків, передбачених договором).
Апелянт зазначає, що з нього також стягнуто інфляційні втрати та 3% річних, що також вважає підставою для зменшення пені.
Однак, враховуючи положення ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Тобто, інфляційні втрати та 3% річних, передбачені ст.625 ЦК України, не є штрафними санкціями.
Отже, позивачем було заявлено лише одну штрафну санкцію у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає розмір заявлених позивачем штрафних санкцій розумним, співмірним з розміром основного боргу, та таким, що не порушує баланс між інтересами боржника та кредитора. Відповідач не довів того факту, що даний випадок є винятковим.
Посилання відповідача на скрутне матеріальне становище за відсутності інших підстав для зменшення штрафних санкцій, а також враховуючи розумний розмір заявленої пені, колегія суддів вважає недостатнім для задоволення заяви відповідача.
Як вірно відмітив суд першої інстанції, скрутне матеріальне становище свідчить про неефективність господарської діяльності відповідача.
Настання несприятливих фінансових умов внаслідок збройної агресії російської федерації у для відповідача не підтверджено належними та допустимими доказами. Позивач та відповідач здійснюють господарську діяльність в однакових умовах воєнного стану.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення пені у заявленому позивачем розмірі.
Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
Приймаючи до уваги наведене вище, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, встановлені факти та зміст позовних вимог, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову та стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "Житомиргаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 684982,18 грн пені, 68263,17грн 3% річних, 261029,04 грн інфляційних втрат.
Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").
В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Відповідно до положень ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у справі покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст.252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "Житомиргаз" на рішення господарського суду Житомирської області від 01.03.2024 у справі №906/1552/23 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.
Повний текст постанови складений 13.05.2024
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Миханюк М.В.