вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" травня 2024 р. Справа№ 910/381/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Корсака В.А.
Євсікова О.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023
у справі № 910/381/23 (суддя О.В. Котков)
за позовом Луцького міського центру зайнятості
до Державної служби України з безпеки на транспорті
про стягнення грошових коштів,
Короткий зміст заявлених вимог
05 січня 2023 року до Господарського суду міста Києва від Луцького міського центру зайнятості (далі - позивач) надійшла позовна заява № 2085/08/22 від 30.12.2022 до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) про стягнення 62 079,90 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що виплачена гр. ОСОБА_1 допомога в розмірі 62 079,90 грн. по безробіттю підлягає відшкодуванню відповідачем (роботодавцем) на підставі частини 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», як сума виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному в зв'язку з поновленням його на роботі за рішенням суду.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 у справі № 910/381/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Луцького міського центру зайнятості грошові кошти: виплаченої допомоги по безробіттю - 62 079,90 грн. та судовий збір - 2481,00 грн.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції керувався тим, що відповідачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на спростування доводів позивача.
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд визнати поважним причини пропуску строку на апеляційне оскарження та відкрити апеляційне провадження. Задовольнити апеляційну скаргу Укртрансбезпеки. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 у справі №910/381/23 та прийняте нове яким у задоволенні позовних вимог - відмовити повністю. Розгляд апеляційної скарги здійснювати за участю особи, яка діє від імені та в інтересах відповідача.
В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі відповідач зазначає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, а також рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, тому на думку відповідача, зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають обставинам справи.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що Волинським окружним адміністративним судом під час розгляду справи №140/10804/21 не досліджувалося питання перебування ОСОБА_1 на обліку в центрі зайнятості.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
09.10.2023 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що позиція відповідача є результатом невірного тлумачення ним законодавства у сфері зайнятості та суперечить нормам матеріального та процесуального права.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2023 справу №910/381/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді: Ткаченко Б.О., суддів - Корсак В.А., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 апеляційну скаргу залишено без руху та надано Державній службі України з безпеки на транспорті строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: для подання заяви із зазначенням інших підстав та доказів на їх підтвердження для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 у справі №910/381/23 протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
07.08.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 відкрито апеляційне провадження по справі №910/381/23 та призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
05.12.2023 від Волинського обласного центру зайнятості надійшла заява про про процесуальне правонаступництво.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 замінено Луцький міський центр зайнятості на його правонаступника Волинський обласний центр зайнятості.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 14.06.2021 наказами М445-К та №846-К ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Волинській області на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв'язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису Укртрансбезпеки без скорочення чисельності та штату державних службовців.
06.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до Луцького міського центру зайнятості із заявою про призначення виплати допомоги по безробіттю та заявою про надання статусу безробітного.
Наказом Луцького міського центру зайнятості від 06.07.2021 № НТ210706 ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. Також, вказаним наказом відкладено виплату допомоги по безробіттю з 06.07.2021 по 14.07.2021, що дорівнює періоду протягом якого застрахованій особі, відповідно до законів надається вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ і організацій або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку.
Наказом Луцького міського центру зайнятості від 06.07.2021 № НТ210715 ОСОБА_1 розпочато виплату допомоги по безробіттю у відповідності до статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 15.07.2021.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 у справі № 140/10804/21 визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 02.04.2021 №445-к, із змінами, внесеними наказом від 14.06.2021 №846-к «Про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Волинській області з 14 червня 2021». Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Волинській області з 15 червня 2021. Стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 64 920,90 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів. Стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 кошти витрачені під час відрядження у розмірі 12 520,00 грн.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Волинській області та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 7869,20 грн. підлягає до негайного виконання.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2022 року у справі № 940/10804/21 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі № 140/10804/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 910/10804/21 залишено без змін ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2022 у справі № 140/10804/21.
На виконання вищевказаного рішення суду від 10.02.2022 року Державна служба України з безпеки на транспорті видала наказ № 594-К від 21.02.2022, яким: (1) скасувала наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 02 квітня 2021 року № 445-к «Про звільнення ОСОБА_1 »; (2) скасувала наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 14 червня 2021 року № 846-к «Про внесення змін до наказу Державної служби України з питань безпеки на транспорті від 02 квітня 2021 року №445-к»; (3) поновила ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, з 15 червня 2021.
Згідно з розрахунком допомоги по безробіттю поверненню Державною службою України з безпеки на транспорті у зв'язку з поновленням на роботі ОСОБА_1 підлягають кошти у розмірі 62 079, 90 грн.
Посилаючись на те, що відповідач не повернув позивачеві суму виплаченого забезпечення ОСОБА_1 , позивач на підставі ч. 4 ст. 35 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" просив стягнути з відповідача на свою користь 62 079, 90 грн. виплаченої допомоги по безробіттю.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийняті постанови
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Щодо подвійного стягнення бюджетних коштів, колегія суддів зазначає наступне.
Стягнення грошових коштів з роботодавця на користь особи за вимушений прогул, спричинений незаконним звільненням та стягнення з нього на користь органів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виплаченого забезпечення в порядку Закону, виникає з різних підстав та не є одним і тим же видом юридичної відповідальності.
Стаття 34, 35 Закону, встановлює чіткий порядок повернення суми виплаченого забезпечення у разі поновлення особи на роботі за рішенням суду.
В рішенні суду про поновлення на роботі ОСОБА_2 визначено розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що носить іншу правову природу та сферу регулювання.
Згідно з абз. 2 п. 32. постанови Пленуму Верховного Суду України N9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.
Тобто, з наведеного пункту вбачається, що саме оплата за час вимушеного прогулу зменшується, в тому числі, на отриману допомогу по безробіттю, а не навпаки.
Аналогічно вищевказана ч. 4 ст. 35 Закону не передбачає жодних підстав чи можливостей зменшити суму виплаченого безробітному та вартості наданих соціальних послуг безробітному, які підлягають відшкодуванню роботодавцем у разі поновлення його на роботі за рішенням суду, в тому числі, і на суму коштів, стягнутих в якості оплати за час вимушеного прогулу, в тому сплаченого ЄCB.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суд складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.07.2018р. у справа №914/1975/17 та постанові Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного господарського суду від 22.03.2018 року у справі №914/913/17.
Також перевіривши посилання відповідача на правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі №813/9165/13-a колегією суддів відхиляється.
Згідно постанови Верховного Суду від 05.12.2018 року по цій справі провадження було закрито, оскільки справа жодних правових позицій Верховного Суду щодо правомірності стягнення допомоги по безробіттю дана постанова не містить.
Решта доводів наведених в апеляційній скарзі не спростовую висновків першої інстанції та не можуть слугувати підставою для зміни або скасування оскарженого рішення.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва 27.03.2023 у справі № 910/381/23, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат
Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 у справі № 910/381/23 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 у справі №910/381/23 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Державною службою України з безпеки на транспорті.
4. Матеріали справи № 910/381/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді В.А. Корсак
О.О. Євсіков