73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
05.12.2007 Справа № 4/426-ПД-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом відкритого акціонерного товариства «Проектно-будівельна фірма
«Херсонбуд» м.Херсон
до регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській
області м.Херсон
відповідача-2 управління пенсійного Фонду України в Суворовському районі м.Херсон
про визнання договору оренди недійсним
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача-1 - заступник начальника відділу юридичного забезпечення
Гладкова Н.В.
від відповідача-2 - начальник юридичного відділу Смирнова Т.В.,
заступник начальника юридичного відділу Головко Н.В.
Позивач звернувся з позовною заявою про визнання недійсним договору оренди державного майна №527-27-065/45 від 02.08.2007року укладеного регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області з управлінням пенсійного Фонду України в Суворовському районі м.Херсона . Він посилається на те, що зазначений договір не відповідає вимогам закону та порушує інтереси позивача щодо використання об'єкту оренди, як гуртожитку, за його цільовим призначенням.
Відповідач-1 позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що в оренду відповідачу-2 передавалося державне майно, яке не ввійшло до Статутного фонду позивача при приватизації. Органом управління зазначеним майном залишився орган приватизації, яким було встановлено, що майно позивачем не використовується за призначенням, тому передавалося відповідачу-2 як нежитлове. Він вважає, що спірним договором не порушенні права позивача, так як він не є стороною за договором, а тому відповідно до ст. 1 ГПК України не має права на звернення з зазначеним позовом до суду.
Відповідач-2 також не визнає позовні вимоги, обгрунтовуючи їх тим, що договір укладено з належним орендодавцем, йому передавалися в оренду нежилі приміщення, а не приміщення гуртожитку, які є непридатними для використання як житлові, він несе затрати на їх утримання на підставі укладеного з позивачем, як балансоутримувачем майна, договору від 03.08.2007року про відшкодування витрат на утримання орендованого майна в розмірі 5223грн.40коп. щомісячно, тому вважає, що права позивача при укладенні договору ніяким чином не порушенні.
Справа розглядалася з перервами, які оголошувалися за клопотанням сторін в засіданнях суду 13.11.2007року та 29.11.2007року.
Позивач в засідання суду 05.12.2007року надав додаткові пояснення та додаткові докази до позову і просить справу розглянути без участі його представника.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
02 серпня 2007року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області (відповідач-1) та управлінням пенсійного Фонду України в Суворовському районі м.Херсона (відповідач-2) укладено договір оренди державного майна №527-27-065/45.
Згідно з цим договором в користування відповідача-2 на правах оренди передано державне майно -вбудовані нежитлові приміщення, які не увійшли до статутного фонду позивача при приватизації, але залишилися на його балансі, загальною площею 1234,3кв.м., які розміщені на другому та третьому поверхах будівлі за адресою м.Херсон, вул. Комкова №76-А.
Строк дії договору відповідно до пункту 10.1 сторони погодили з з 02.08.2007року до 02.07.2010року.
Позивач за позовною заявою просить визнати недійсним зазначений вище договір оренди, посилаючись на те, що він порушує права і законні інтереси позивача та суперечить законодавству України, що регулює відносини в сфері оренди державного майна, оскільки в оренду відповідачу-2 передані житлові приміщення гуртожитку, передача яких в оренду для мети, не пов'язаної із забезпеченням житлом заборонена законодавством.
Він зазначає, що спірні приміщення знаходяться в гуртожитку, який передавався на баланс позивача при приватизації згідно з планом приватизації від 29.10.1993року. Гуртожиток не змінював свого правового статусу відповідно до вимог закону, тому позивач вважає, що використовувати його в інших цілях, ніж проживання громадян неможливо.
Матеріалами справи підтверджується, що при приватизації державного майна орендного проектно - будівельного підприємства «Херсонбуд» до статутного фонду створеного відкритого акціонерного товариства не ввійшло, та залишилося на балансі підприємства державне майно - гуртожиток №4, розташований за адресою м.Херсон, вул. Комкова №76 А .
Відповідно до Положення про управління державним майном, яке не увійшло в процесі приватизації до статутного фонду господарського товариства, але залишилося на його балансі, затвердженого спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999року №908/68 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.07.1999року за № 414/3707 ( з наступними змінами та доповненнями) органом управління зазначеним державним майном є відповідні органи приватизації.
Таким чином, зазначене майно не змінило свого статусу державного майна, а залишення його на балансі позивача не є визначенням способу управління зазначеним майном. Майно залишається на балансі господарського товариства до прийняття уповноваженим органом управлінського рішення щодо подальшого його використання відповідно до вищезазначеного Положення та відповідно до принципів забезпечення ефективності використання та збереження державного майна.
При цьому враховується черговість застосування способів управління майном, викладеним в пункті 1.4 Положення, а саме: передача майна в оренду; передача в комунальну власність; передача в управління центральних і місцевих органів виконавчої влади; передача майна господарським товариствам на умовах відповідного договору безоплатного зберігання.
Враховуючи викладене, посилання позивача на те, що єдиним способом управління майном, яке є предметом оренди може бути передача його на умовах договору в безоплатне зберігання позивача, не грунтується на вимогах законодавства, оскільки така передача застосовується лише в разі неможливості застосування попередніх за черговістю способів управління державним майном.
Згідно з наданим відповідачем-1 протоколом №1 засідання комісії по визначенню способу управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів ВАТ, створених в процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, від 24.01.2005року, при визначенні способу управління державним майном, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ «Херсонбуд»при приватизації, було прийнято рішення про те, що після звільнення попереднім орендарем приміщень гуртожитку за адресою м.Херсон, вул. Комкова №76-А вони будуть передані в оренду бюджетній організації - управлінню пенсійного Фонду України в Херсонській області.
Матеріалами справи також підтверджується, що з моменту приватизації майна позивачем гуртожиток не використовувався за призначенням для проживання людей. Зазначений факт було встановлено актом обстеження технічного стану та використання за призначенням гуртожитків ВАТ «Херсонбуд», які не увійшли до його статутного фонду комісією в складі працівників відповідача-1 та позивача ще 17-18 жовтня 2000року. Цим актом зазначено, що п'ятиповерхова будівля по вул. Комкова №76-А за призначенням не використовується. Перший, другий та третій поверхи передані на умовах оренди за договорами, які укладені орендарями з ЖКК «Херсонбуд». Четвертий та п'ятий поверхи не зайняті, кімнати вільні і в них ніхто не проживає. Пунктом 3.2 цього акту було надано пропозиції по здійсненню зміни статусу гуртожитку на статус нежитлових приміщень.
На протязі наступних років сам позивач передавав в оренду майно будівлі по вул. Комкова №76-А різним організаціям, про що свідчать копії наданих відповідачами договорів оренди та актів прийому-передачі, якими позивач, передаючи в користування майно цієї будівлі зазначає, що передаються нежитлові приміщення. Таким чином, сам позивач розумів, що приміщення гуртожитку не можуть використовуватися для проживання громадян. Позивачем не надано до суду доказів того, що передані в оренду відповідачу-2 приміщення можуть використовуватися за призначенням -для проживання працівників позивача і станом на день засідання суду.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач-1 звернувся з листом №04-1587 від 21.04.2006року до Херсонської міської ради щодо зміни статусу гуртожитку по вул. Комкова №76-А , оскільки він не використовується за призначенням. Факт неможливості використання зазначеної будівлі як гуртожитку підтверджується і іншими висновками компетентних органів.
Щодо посилання позивача на норми Житлового Кодексу України, то ними лише надано поняття житлового фонду та його призначення, але зазначені позивачем статті 4, 6, 8 цього Кодексу не містять заборони використовувати житлові приміщення в інших цілях, ніж для проживання людей. Статтею 6 ЖК України забороняється лише надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру. Договір же укладено з бюджетною організацією, для розміщення в об'єкті оренди офісу, а не для промислового його використання.
Крім того, судом констатується той факт, що власником об'єкту оренди залишилася держава, а позивачем не наведено жодного посилання на норми чинного законодавства, які б визнавали обов'язком держави розміщувати в цьому об'єкті працівників підприємства недержавної форми власності, яким є позивач.
Відповідно до абзацу 5 статті 4 Закону України «Про оренду державного і комунального майна»об'єктами оренди є майно, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації. А відповідно до статті 5 зазначеного закону орендодавцями державного майна є Фонд державного майна та його регіональні відділення. Таким чином, зазначеними нормами чітко прописано, що саме відповідач-1 є належним орендодавцем майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації.
Щодо посилань позивача на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 24.11.2007року по справі №10/217-ПН-07 за позовом регіонального відділення до позивача про витребування майна із незаконного володіння позивача, то цією постановою лише зазначено про можливість укладення між сторонами договору безоплатного зберігання, оскільки укладення договору оренди передбачено для інших випадків, але це не є обов'язком відповідача-1 і такий договір укладається лише за його згодою відповідно до вимог закону. До того ж цією постановою також встановлено, що приміщення третього поверху будівлі по вул. Комкова №76-А самим позивачем використовуються як нежилі, для розміщення своїх структурних підрозділів, що також свідчить про неможливість проживання в них громадян.
Не підтверджені належними доказами і посилання позивача на те, що він несе додаткові затрати на утримання майна гуртожитку, оскільки відповідно до умов спірного договору оренди орендар зобов'язаний проводити поточні та капітальні ремонти приміщень. Крім того, за договором від 03.08.2007року укладеним позивачем з відповідачем-2, відповідач-2 відшкодовує позивачу щомісячно по 5223грн.40коп. на утримання орендованого майна.
З урахуванням викладеного, позивачем не надано доказів порушення закону при укладенні спірного договору оренди. Не надано ним і доказів, які б свідчили про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, які дають йому право на звернення з позовом до суду відповідно до вимог ст.1 ГПК України, тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України відносяться на позивача.
В засіданні за згодою представників сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя З.І. Ємленінова
Рішення оформлено відповідно до
вимог ст. 84 ГПК України 10.12.2007року.