Провадження № 22-ц/803/3601/24 Справа № 396/1067/19 Суддя у 1-й інстанції - БУТЕНКО М. В. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.
про відкриття апеляційного провадження
13 травня 2024 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача Корчистої О.І.,
суддів: Агєєва О.В., Бондар Я.М.,
вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2023 року у справі № 396/1067/19 за позовом ОСОБА_1 до адвоката Ковша Дениса Володимировича про визнання бездіяльності адвоката відповідно до договору про надання правової допомоги незаконною та стягнення моральної шкоди,
встановив:
Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишені без задоволення.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2024 року з суду першої інстанції витребувано цивільну справу, яка надійшла до Дніпровського апеляційного суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 березня 2024 року цивільну справу повернуто до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області для вирішення питання щодо наявності підстав для ухвалення додаткового рішення.
Додатковим рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого рогу Дніпропетровської області від 12 квітня 2024 року вирішено питання про розподіл судових витрат.
Цивільна справа надійшла до Дніпровського апеляційного суду 19 квітня 2024 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху, з наданням скаржнику строку для усунення недоліків у вигляді сплати судового збору в сумі 15 765 гривень.
08 травня 2024 року до Дніпровського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, в якому, заявник зазначає, що протягом останнього року він не має доходів, а відтак не має можливості сплатити судовий збір у вказаному розмірі.
Вирішуючи заявлене клопотання апеляційний суд виходить з наступного.
Однією з основних засад судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України є забезпечення апеляційного перегляду справи.
Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з практикою ЄСПЛ у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують, апеляційні або касаційні суди, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).
ЄСПЛ, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Україна, як учасниця зазначеної Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Відповідно до рішень ЄСПЛ у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії» від 26 липня 2011 року, «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
Згідно ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати є майновий стан сторони у справі.
Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані.
Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
Звертаючись до апеляційного суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, скаржником надано Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та суми виплачених доходів від 28 березня 2024 року згідно яких, дохід за період з 3 кварталу 2023 року по 2 квартал 2024 року відсутній.
З метою дотримання принципу цивільного судочинства щодо забезпечення права на апеляційний перегляд справи, з урахуванням майнового стану заявника, клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Оскільки повний текст оскаржуваного судового рішення складено 19 травня 2023 року, скаржник мав подати апеляційну скаргу в строк до 18 червня 2023 року.
Апеляційна скарга подана 12 лютого 2024 року з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В апеляційній скарзі заявник порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що копію оскаржуваного рішення суду він отримав лише 11 лютого 2024 року. Посилаючись на положення ч. 2 ст. 354 ЦПК України, просить поновити йому строк на апеляційне оскарження.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений також в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу.
З урахуванням того, що копія оскаржуваного рішення отримана заявником 11 лютого 2024 року, наявні підстави для поновлення строку на подання апеляційної скарги відповідно ч. 2 ст. 354 ЦПК України.
Апеляційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.
Підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 360 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись ст. 359, 360 ЦПК України,
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2023 року.
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2023 року.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2023 року у справі № 396/1067/19 за позовом ОСОБА_1 до адвоката Ковша Дениса Володимировича про визнання бездіяльності адвоката відповідно до договору про надання правової допомоги незаконною та стягнення моральної шкоди.
В порядку статті 278 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, протягом п'ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі можуть подати відзив на апеляційну скаргу та заперечення щодо заявленого клопотання про витребування доказів.
Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до частин 3, 4 статті 360 ЦПК України до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Судді: