14 листопада 2007 р.
№ 38/129
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали
касаційної скарги
Міністерства промислової політики України
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2007
у справі
господарського суду м. Києва
за позовом
Міністерства промислової політики України
до
ВАТ “Лізингова компанія “Украгромашінвест»
про
зобов'язання вчинити дії,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Суічмезов Р.В. (дов. від 12.12.06 № 20-5-4-512),
відповідача: Воронін В.О. (дов. від 10.04.07 № 1177),
Рішенням від 16.05.07 господарського суду м. Києва в задоволенні позову про зобов'язання привести договір № 4868/07-2-98 від 25.08.98 у відповідність до п. 8 постанови КМУ від 07.03.98 № 286 відмовлено.
Постановою від 27.08.07 Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, Міністерство промислової політики України звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати з огляду на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а також невірною оцінкою обставин справи, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
ВАТ “Лізингова компанія “Украгромашінвест» подало до Вищого господарського суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.
Як було встановлено господарськими судами, які приймали рішення у даній справі, пунктом 8 постанови № 286 від 07.03.1998 Кабінету Міністрів України дозволено Міністерству промислової політики України частину коштів, передбачених Державним бюджетом України на розвиток вітчизняного сільськогосподарського машинобудування спрямовувати на зворотній основі на виробництво базових моделей сільськогосподарської техніки через лізингову компанію “Украгромашінвест» з наступною передачею зазначеної техніки в лізинг.
Відповідно до умов договору від 25.08.1998 № 4868/07-2-98 на фінансування виробництва та закупівлю сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва для передачі її господарствам агропромислового комплексу на умовах лізингу, укладеного між Відкритим акціонерним товариством “Лізингова компанія “Украгромашінвест» та Міністерством промислової політики України, останнє перераховує ВАТ “Лізингова компанія “Украгромашінвест» цільові кошти, у відповідності з п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.1998р. № 286 в обсязі 5000000 грн. на фінансування виробництва і закупівлю вітчизняної сільськогосподарської техніки для послідуючої передачі її господарствам агропромислового комплексу на умовах лізингу.
Пунктом 1.2. вказаного договору на ВАТ “Лізингова компанія “Украгромашінвест» покладено обов'язок використати кошти за цільовим призначенням на фінансування виробництва і закупівлю вітчизняної сільськогосподарської техніки для послідуючої передачі її господарствам агропромислового комплексу на умовах лізингу.
Згідно п.п. 3.2., 3.3 договору № 4868/07-2-98 ВАТ “Лізингова компанія “Украгромашінвест» здійснює фінансування виробництва і закупівлю вітчизняної сільськогосподарської техніки, згідно з кошторисом і передає її господарствам агропромислового комплексу на умовах лізингу терміном до 5 років, або на продаж. Кошти, отримані від реалізації техніки в тому числі переданої господарствам агропромислового комплексу на умовах лізингу, зазначені в предметі цього договору, ВАТ “Лізингова компанія “Украгромашінвест» спрямовує на подальше фінансування виробництва сільськогосподарської техніки з наступною реалізацією її на умовах лізингу.
Судами також з'ясовано, що 28.08.1998 між Міністерством промислової політики України та ВАТ “Лізингова компанія “Украгромашінвест» укладено договір № 4870/07-2-98 на фінансування виробництва та закупівлю сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва для передачі її господарствам агропромислового комплексу на умовах лізингу, п. 1.1 встановлено, що Міністерство промислової політики України перераховує ВАТ “Лізингова компанія “Украгромашінвест» цільові кошти, у відповідності з п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.1998р. № 286 в обсязі 6500000 грн. на фінансування виробництва і закупівлю кормозбиральних комбайнів “Полісся-250» виробництва “Тернопільський комбайновий завод», з послідуючою передачею їх господарствам агропромислового комплексу на умовах лізингу.
Відповідно до п. 1.2. зазначеного договору на ВАТ “Лізингова компанія “Украгромашінвест» покладено обов'язок використати кошти за цільовим призначенням на фінансування виробництва і закупівлю кормозбиральних комбайнів “Полісся-250» згідно з додатком № 1 і забезпечити їх реалізацію сільськогосподарським товаровиробникам на умовах лізингу.
Згідно п.п. 3.2, 3.3 договору № 4870/07-2-98 ВАТ “Лізингова компанія “Украгромашінвест» здійснює фінансування виробництва і закупівлю кормозбиральних комбайнів “Полісся-250» згідно з кошторисом і передає їх господарствам агропромислового комплексу на умовах лізингу терміном до 5 років, або їх продаж. Кошти, отримані від реалізації техніки в тому числі переданої господарствам агропромислового комплексу на умовах лізингу, зазначені в предметі цього договору, ВАТ “Лізингова компанія “Украгромашінвест» спрямовує на подальше фінансування виробництва сільськогосподарської техніки з наступною реалізацією її на умовах лізингу.
Крім того, 28.08.1998 між Міністерством промислової політики України як замовником та Відкритим акціонерним товариством “Лізингова компанія “Украгромашінвест» як виконавцем укладено договір № 4871/07-2-98 на фінансування виробництва та закупівлю сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва для передачі її господарствам агропромислового комплексу на умовах лізингу, за умовами якого ВАТ “Лізингова компанія “Украгромашінвест» на перераховані цільові кошти, у відповідності з п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.1998 року № 286 в обсязі 8000000 грн. здійснює закупівлю тракторів згідно з додатком № 1 і забезпечує їх реалізацію сільськогосподарським товаровиробникам на умовах лізингу.
Згідно п.п. 3.2, 3.3 договору № 4871/07-2-98 ВАТ “Лізингова компанія “Украгромашінвест» здійснює фінансування виробництва і закупівлю тракторів, вітчизняної сільськогосподарської техніки, згідно з кошторисом і передає її господарствам агропромислового комплексу на умовах лізингу терміном до 5 років, або їх продаж. Кошти, отримані від реалізації техніки в тому числі переданої господарствам агропромислового комплексу на умовах лізингу, зазначені в предметі цього договору, ВАТ “Лізингова компанія “Украгромашінвест» спрямовує на подальше фінансування виробництва сільськогосподарської техніки з наступною реалізацією її на умовах лізингу.
На виконання вказаних договорів Міністерством промислової політики України перераховано ВАТ “Лізингова компанія “Украгромашінвест» цільові кошти у відповідності з п. 8 постанови Кабінету Міністрів України № 286 від 07.03.1998р. на фінансування виробництва і закупівлю вітчизняної сільськогосподарської техніки, кормозбиральних комбайнів “Полісся-250» виробництва ВАТ “Тернопільський комбайновий завод», тракторів виробництва ВАТ “Харківський тракторний завод» з послідуючою передачею їх господарствам агропромислового комплексу на умовах лізингу.
Судами також встановлено, за результатами перевірки та аналізу цільового використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансову підтримку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу колегією Рахунковою палатою України складено висновок до Звіту № 15/12-2 від 03.06.2003? в якому на Міністерство промислової політики України покладено обов'язок вжити невідкладних заходів щодо поновлення дебіторської заборгованості ВАТ “Лізингова компанія “Украгромашінвест» у сумі 11 млн. грн., та повернення бюджетних коштів, наданих Компанії у 1998-1999 роках на поворотній основі, до Державного бюджету.
Листом № 10/5-4-197 від 08.02.2007р. Міністерство промислової політики України звернулось до ВАТ “Лізингова компанія “Украгромашінвест» з пропозицією підписати додаткові угоди до зазначених вище договорів з графіком повернення відповідачем отриманих за вказаними договорами цільових коштів до Державного бюджету України, проте ВАТ “Лізингова компанія “Украгромашінвест» відмовилось від підписання вказаних додаткових угод.
Вказані обставин стали підставою для звернення Міністерства промислової політики України до господарського суду з позовом у даній справі.
При прийнятті судових рішень судами правомірно враховано, що за вказаними вище договорами кошти, отримані від реалізації техніки, в тому числі переданої господарствам агропромислового комплексу на умовах лізингу, спрямовуються ВАТ “Лізингова компанія “Украгромашінвест» на подальше фінансування виробництва сільськогосподарської техніки з наступною реалізацією її на умовах лізингу.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає. що судами обгрунтовано взято до уваги той факт, що умовами спірних договорів не передбачено повернення відповідачем отриманих коштів до Державного бюджету України, а пропозиція Міністерства промислової політики України підписати додаткові угоди до укладених договорів з графіком повернення ВАТ “Лізингова компанія “Украгромашінвест» до Державного бюджету України отриманих за цими договорами коштів є пропозицією змінити умови вже укладених договорів.
Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Як встановлено ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, сторони договору мають право вільно домовлятися між собою щодо умов договорів які укладаються, а також щодо внесення змін до вже укладених договорів.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з ч. 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачати, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Умовами спірних договорів передбачено перерахування грошових коштів на закупівлю сільськогосподарської техніки і використання цих коштів за цільовим призначенням. Судами встановлено факт виконання цих договорів сторонами - позивачем підтверджено перерахування грошей відповідачу, а відповідачем надано докази цільового використання цих коштів, надано договори на фінансування виробництва та закупівлю сільськогосподарської техніки, договори на передачу сільськогосподарським товариствам техніки на умовах лізингу, договори не містять інших конкретних обов'язків сторін, що є підтвердженням виконання умов договорів та відсутність порушення останніх.
Разом з тим, за умовами договорів та згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.1998р. № 286 Міністерству промислової політики та контролюючим органам (згідно чинного законодавства) надано право здійснювати контроль за ВАТ “Лізингова компанія “Украгромашінвест» щодо цільового використання бюджетних коштів.
Також колегія суддів Вищого господарського суду України зважає на те, що укладені між сторонами договори не містять умов щодо повернення коштів саме лізинговою компанією, а вказується, що лізингова компанія має спрямувати отримані від лізингу кошти на подальше фінансування виробництва і закупівлю вітчизняної сільськогосподарської техніки.
З врахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 27.08.2007 Київського апеляційного господарського суду у справі № 38/129 залишити без змін.
Головуючий Божок В.С.
Судді Костенко Т.Ф.
Коробенко Г.П.