79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
29.11.07 Справа № 18/243
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої-судді Мурської Х.В.
суддів Давид Л.Л.
Кордюк Г.Т.
розглянув матеріали апеляційної скарги Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс», м. Рава-Руська, вих. № 28/09 від 28.09.07
на рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2007 року
у справі № 18/243, суддя Мартинюк В.,
за позовом Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс», м. Рава-Руська
до відповідача Державного комунального підприємства «Центральна районна аптека № 136», м. Стрий
про стягнення 61 500 грн. 00 коп.,
за участю представників
від позивача - Савка А.І. - представник;
від відповідача -Арцишевський А.С. -представник.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.09.2007 року у справі № 18/243 позов Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс»задоволено частково. З рахунку Державного комунального підприємства «Центральна районна аптека № 136»на користь позивача стягнуто 5 500 грн. штрафу, в частині стягнення 41 000 грн. суми основного боргу -провадження у справаі припинено. У задовленні решти позовних вимог - в позові відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач -ПТПМП фірма «Едельвейс», звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати в частині відмови в стягненні 15 000 грн. штрафу та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги щодо стягнення штрафу задоволити в повному розмірі з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідач, ДКП «Центральна районна аптека № 136»у відзиві на апеляційну скаргу, спростовує наведені в апеляційній скарзі обставини та просить у задоволенні вимог апеляційної скарги -відмовити, оскаржуване рішення Господарського суду Львівської області залишити без змін, так як останнє винесено на підставі повного та всебічного дослідження усіх фактичних обставин справи та вірного застосування вимог законодавства.
В судовому засіданні 28.11.2007 року, за згодою представників сторін, оголошувалась перерва до 29.11.2007 року.
В судовому засіданні 29.11.2007 року представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши думки представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про відповідність рішення місцевого господарського суду нормам законодавства, виходячи з наступного.
Як встановлено місцевим господарським судом, 01.04.2003 року між ДКП «Центральна районна аптека №136» (позичальник) та ПТПМП фірма «Едельвейс» (позикодавець) було укладено договір позики, згідно якого позикодавець надає позичальнику безпроцентну позику в сумі 50 000 грн. на умовах, визначених договором, а останній зобов'язується повернути позику шляхом перерахування вказаної суми коштів на поточний рахунок позикодавця протягом 10 днів після вимоги останнього.
На виконання укладеного договору позивачем надано відповідачу безпроцентну позику в сумі 500 00 грн.
Згідно з п. 1.2 договору, повернення позики здійснюється шляхом перерахування позичальником суми коштів на поточний рахунок позикодавця протягом 10 календарних днів після вимоги останнього.
29 січня 2005 року позивачем на адресу відповідача було надіслано лист №31585 з вимогою повернути надану 01.04.2003 року позику на протязі 10 днів з моменту отримання вимоги.
Після отримання вимоги про повернення позики, відповідачем було частково повернуто суму позики в розмірі 9 000 грн.
Після звернення позивачем з позовом до суду, відповідач погасив суму основного боргу (41000 грн. 00 коп.) повністю, що підтверджується платіжнім дорученням за № 314 від 10.08.2007 року, а тому місцевим господарським судом підставно припинено правадження у справі в цій частині.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з п.2.3. укладеного договору, при простроченні виконання позичальником договору, останній крім суми боргу сплачує штраф у розмірі 50% від простроченої суми.
Позивач, з врахуванням несвоєчасного виконання зобов'язань зі сторони відповідача, керуючись п. 2.3. договору позики, нарахував останньому штраф у розмірі 20 500 грн., що становить 50% простроченої суми позики, яка підлягала поверненню.
У відповідності до вимог ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статтей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення, керуючись п. 3 ст. 83 ГПК України, зменшив розмір штрафних санкцій, передбачених договором позики. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є державним комунальним підприємством і здійснює реалізацію життєво необхідних медикаментів незабезпеченим верствам населення із мінімальною націнкою та рентабельністю.
Судова колегія вважає, що місцевим господарським судом надано належну оцінку тому факту, що стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі, заявленому позивачем до стягнення, може призвести до неможливості здійснювати власну діяльність, і відповідно, матиме значний негативний соціальний ефект.
Зокрема, повернення основної суми заборгованості було здійснене позивачем за рахунок коштів, отриманих у позику, що підтверджується наявними в матеріалах справи договором позики від 01.08.2007 року та листом від 01.08.2007 № 96.
За таких обставин, оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для скасування такого.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :
1. Рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2007 року у справі № 18/243 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу повернути місцевому господарському суду.
Головуючий-суддя Мурська Х.В.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Кордюк Г.Т.