27 листопада 2007 р.
№ 2-25/10526.1-2005
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний", с. Ізумрудне Джанкойського району Автономної Республіки Крим,
на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.08.2005
та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.12.2005
зі справи № 2-25/10526.1-2005
за позовом Джанкойського міськрайонного центру зайнятості Автономної Республіки Крим, м. Джанкой Автономної Республіки Крим,
до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний"
про стягнення 16 984,10 грн.,
та зустрічним позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" (далі -Кооператив)
до Джанкойського міськрайонного центру зайнятості Автономної Республіки Крим (далі -Центр зайнятості)
про визнання відмови в списанні боргу недійсною, стягнення 16 984,10 грн. та спонукання до списання безнадійної заборгованості в сумі 16 984,10 грн.,
У січні 2004 року Центр зайнятості звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з Кооперативу заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 16 984,10 грн.
Кооператив подав зустрічний позов та просив (з урахуванням подальших змін і доповнень позовних вимог): скасувати розпорядження Центру зайнятості від 20.10.2004 № 4; стягнути з Центру зайнятості 16 984,10 грн. надмірно сплачених страхових внесків; зобов'язати Центр зайнятості здійснити заходи, спрямовані на списання безнадійної заборгованості.
Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.08.2005 (суддя Маргарітов М.В.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.12.2005 (колегія суддів у складі: Котлярова О.Л. -головуючий суддя, судді Лисенко В.А., Латинін О.А.): первісний позов задоволено повністю; припинено провадження у справі в частині позовної вимоги Кооперативу про скасування розпорядження Центру зайнятості від 20.10.2004 № 4; у задоволенні іншої частини зустрічних позовних вимог відмовлено. Прийняті судові рішення мотивовано обґрунтованістю первісного позову та безпідставністю позову зустрічного.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Кооператив просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову Центру зайнятості.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Причиною виникнення спору зі справи стали питання щодо правомірності стягнення з Кооперативу боргу зі сплаті страхових внесків, а також щодо відповідності дій Центру зайнятості вимогам чинного законодавства.
У зв'язку з набранням чинності Кодексом адміністративного судочинства України (далі -КАС України) з 01.09.2005 до компетенції адміністративних судів віднесено усі публічно-правові спори, позивачами в яких є особи, на захист прав, свобод та інтересів яких подано адміністративний позов до суб'єкта владних повноважень (статті 2, 3, 17, 50 і 104 названого Кодексу).
За змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до приписів статті 4 КАС України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Пункт 4 статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Визначення суб'єкта владних повноважень наведено в пункті 7 статті 3 КАС України: це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України від 02.03.2000 № 1533-ІІІ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон № 1533).
Відповідно до статті 34 Закону № 1533 забезпечення збору страхових внесків, контроль правильності їх нарахування та своєчасності сплати віднесено до обов'язків Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі -Фонд).
Згідно з частиною другою статті 12 цього Закону функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
За змістом статей 38, 39 Закону центрам зайнятості надано право контролю за належною сплатою страхових внесків і стягнення відповідної заборгованості та адміністративно-господарських санкцій.
Відповідно до статті 1 Цивільного кодексу України до відносин з загальнообов'язкового державного соціального страхування цивільне законодавство не застосовується.
Отже, в даному випадку Центр зайнятості виступає саме як суб'єкт владних повноважень у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, а тому даний спір є публічно-правовим та відповідно до приписів статті 4 та частини другої статті 17 КАС України (за відсутності встановленого законом іншого порядку його судового вирішення) на нього поширюється компетенція адміністративних судів.
Абзацами першим та другим пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення» (в редакції Закону України від 06.10.2005 № 2953-IV) КАС України передбачено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України. Касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами КАС України.
Проте даний спір, який має публічно-правовий характер, господарським судом апеляційної інстанції в порушення вимог статей 1, 12 ГПК України після набрання чинності КАС України розглянуто в порядку господарського судочинства.
Водночас Вищий господарський суд України не має повноважень з касаційного перегляду публічно-правових спорів по суті, що знайшло відображення й у постановах Верховного Суду України від 17.01.2006 зі справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.02.2006 касаційну скаргу Кооперативу на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.08.2005 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.12.2005 разом з матеріалами справи № 2-25/10526.1-2005 передано для вирішення до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.09.2007 касаційне провадження за зазначеною касаційною скаргою Кооперативу закрито та її разом зі справою повернуто до Вищого господарського суду України, що мотивовано відсутністю у Вищого адміністративного суду України повноважень з перегляду судових рішень, постановлених не за правилами КАС України.
Таким чином, розгляд господарським судом апеляційної інстанції публічно-правового спору в порядку господарського судочинства унеможливив здійснення касаційної перевірки прийнятого ним рішення зі справи в порядку адміністративного судочинства, внаслідок чого зазначене судове рішення підлягає безумовному скасуванню згідно з статтею 11110 ГПК України.
Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 14.11.2006 зі справи № 10/153, від 13.02.2007 зі справ № 2-27/1828.1-2006 та № 25/162-06-4457.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" задовольнити частково.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.12.2005 зі справи № 2-25/10526.1-2005 скасувати.
Справу передати до Севастопольського апеляційного господарського суду для розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя Б.Львов