10 травня 2024 року
м. Київ
справа №215/2277/23
адміністративне провадження № К/990/14968/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Губської О.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року у справі №215/2277/23 за позовом ОСОБА_1 до заступника Криворізького міського голови Белікова Костянтина Аркадійовича про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року у справі № 215/2277/23 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач засобами поштового зв'язку направив апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року у справі № 215/2277/23 - залишено без руху, та надано строк у десять днів, починаючи з дня вручення копії вказаної ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору у розмірі 1610,40 грн.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №215/2277/23, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року у справі №215/2277/23 - повернуто заявнику.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, поданої на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року у справі №215/2277/23, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків апеляційної скарги, а саме - сплати судового збору.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року скаржник отримав 23 січня 2024 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
01 лютого 2024 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття апеляційного провадження у цій справі, в якій скаржник просить звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі. Скаржником до заяви додано копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 14.03.2023 року, засвідчену ОСОБА_1 .
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що подане скаржником клопотання не свідчить про усунення недоліку апеляційної скарги в частині надання документу, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законом розмірі.
Так суд вказав, що копії документів, які видаються, зокрема, органами державної влади України, повинні бути засвідчені з додержанням вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно - розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020", затвердженого наказом ДП "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 № 144. Так, пунктом 5.32 ДСТУ 4163:2020 визначено, що відмітку про наявність примірника документа з паперовим (електронним) носієм інформації проставляють згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності» та наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2014 № 1886/5 «Про затвердження Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.11.2014 за № 1421/26198. У разі створення примірника електронного документа з паперовим носієм інформації на ньому проставляють штрих-код або QR-код, що містить: скорочене найменування юридичної особи, дату реєстрації, реєстраційний індекс.
Проте, додана до заяви копія відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів, утриманих податків не засвідчена особою, яка їх видала та, у разі створення таких відомостей з примірника електронного документа паперовим носієм інформації зазначені відомості не містять штрих-код або QR-код. А тому суд апеляційної інстанції вказав, що копія зазначених відомостей не є документом, який підтверджує майновий стан скаржника.
Разом з тим, зазначення скаржника про відповідність оригіналу вищезазначених відомостей не свідчить про відповідність цього документу оригіналу, оскільки ОСОБА_1 не є особою, яка видала зазначений документ, як наслідок не є уповноваженою особою на засвідчення копії такого документу.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.
З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недолік апеляційної скарги зазначений в ухвалі суду від 06 листопада 2023 року у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що має право на звільнення від сплати від судового збору, оскільки його розмір перевищує 5% його річного доходу за попередній календарний рік.
При цьому, до касаційної скарги додано довідку Тернівського Управління праці та соціального захисту населення міста Кривий Ріг від 25 березня 2024 року №1638 про суму отриманої ним компенсації по догляду за ОСОБА_2 за період з січня 2022 року до лютого 2022 року.
Однак вказана довідка Тернівського Управління праці та соціального захисту населення міста Кривий Ріг від 25 березня 2024 року №1638 не є документом, із якого можливо встановити всю суму доходу позивача за попередній календарний рік. Зазначеним документом констатується факт нарахування ОСОБА_1 щомісячних компенсаційних виплат.
Отже, до клопотання про звільнення від сплати судового збору скаржником не додано достатніх доказів, відповідно до яких суд може розглянути клопотання про звільнення від сплати судового збору, ураховуючи розмір річного доходу за попередній календарний рік. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік (засвідчені належним чином копії).
Проаналізувавши вказане позивачем у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що ОСОБА_1 не спростовано висновки суду апеляційної інстанції щодо неусунення недоліків апеляційної скарги.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував норми процесуального права (стаття 169, 298 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги, у зв'язку з відпусткою суддів Білак М.В. та Губської О.А., розгляд цієї скарги відбувся після їх виходу на роботу.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року у справі №215/2277/23 за позовом ОСОБА_1 до заступника Криворізького міського голови Белікова Костянтина Аркадійовича про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
О. А. Губська