про відмову у відкритті касаційного провадження
08 травня 2024 року
м. Київ
справа №460/18268/23
адміністративне провадження № К/990/15499/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Коваленко Н.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо неподання на розгляд комісії документів для встановлення статусу учасника бойових дій та зобов'язання направити на розгляд комісії такі документи.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 09.11.2023, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024, адміністративний позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Згідно з частиною першою статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України.
Наведені норми свідчать про те, що оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень з питань повернення заяви позивачеві (заявникові), поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування єдиної правозастосовної практики.
Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, скаржник вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанції при розгляді питання щодо встановлення строків для усунення недоліків позовної заяви допустили надмірний формалізм. Суди попередніх інстанцій не врахували такі обставини, як проживання позивача та його представника в різних населених пунктах в різних областях України, обставини воєнного часу та пов'язані з ним обмеження у пересуванні та відправлення поштової кореспонденції. Вважає, що судом першої інстанції було встановлено короткий процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Надаючи оцінку вищевказаним доводам скаржника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків п'ять днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання заяви про поновлення строку із наданням доказів поважності підстав пропуску такого строку.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що копію ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 про залишення позовної заяви без руху була доставлена представнику позивача 26.10.2023 до електронного кабінету підсистеми "Електронний суд". Станом на 09.11.2023 недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі від 25.10.2023, позивачем (його представником) не усунуто. Жодних заяв та клопотань від позивача (його представника) до суду не надходило.
Відповідно до частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Як вбачається з витребуваної електронної справи КП "Діловодство спеціалізованого суду", що копія ухвали суду від 25.10.2023 в електронному вигляді була надіслана представнику позивача - адвокату Колтонюкові Юрієві Віталійовичу в його електронний кабінет та доставлена до електронного кабінету 25.10.2023 о 19:25, що підтверджує довідка про доставку електронного листа.
Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 08.02.2024 у справі № 480/8341/22 зазначила:
«Надіслання [електронної] копії рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі № 480/8341/22 представнику ОСОБА_2 - адвокату Абрамовичу О. В. на його офіційну електронну адресу в ЄСІТС є, у розумінні частин п'ятої, сьомої статті 18 КАС України (тут - у редакції, викладеній згідно із Законом № 1416-ІХ), належним способом вручення судового рішення представнику позивача, що на підставі частини сьомої статті 251 КАС України вважається врученням цієї копії судового рішення також і особі, яку цей представник (адвокат) представляє, тобто позивачу.
З уваги на вже висловлені мотиви, об'єднана палата, відповідаючи на два інші запитання колегії суддів, зазначає, що в ситуації, коли позивач (як фізична особа) не має офіційної електронної адреси, але її має адвокат, який представляв в суді його [позивача] інтереси, суд, відповідно до приписів частини п'ятої статті 18 КАС України, надсилає [електронну] копію судового рішення адвокату як представнику позивача на офіційну електронну адресу, що, в розумінні приписів частини сьомої статі 251 КАС України, є належним і достатнім способом вручення судового рішення учаснику справи, з датою якого [вручення] можна пов'язувати строк на його апеляційне оскарження позивачем як «учасником справи».»
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Слід звернути увагу, що позивач чи його представник також не був обмежений щодо подання клопотання про надання додаткового часу для усунення недоліків позовної заяви, якщо він вважав, що строк, який встановлений судом був не достатній для виконання вимог ухвали суду від 25.10.2023, однак позивач не заявляв такого клопотання.
Враховуючи, що зміст ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 свідчить про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись статтями 248, 251, 328, 329, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
2. Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя А.Ю. Бучик
Суддя А.І. Рибачук