08 травня 2024 року
м. Київ
справа №340/5570/20
адміністративне провадження № К/990/17549/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 у справі №340/5570/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним рішення та зобов'язати вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним рішення відповідача №935080126789 від 21.10.2020 про зменшення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 80% до 50% та призначення з 19.02.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50% суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді;
- зобов'язати відповідача провести з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 80% суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді на підставі заяви від 24.02.2020, та згідно довідки №174 від 21.02.2020, виданої Територіальним управлінням ДСА України в Кіровоградській області, з урахуванням різниці, яка була виплачена в цей період;
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 із 80% до 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , виходячи із 80% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
06.05.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 у справі №340/5570/20.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувану постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 ухвалено в порядку письмового провадження, надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень 10.06.2021, зареєстровано в ньому - 11.06.2021 та оприлюднено - 14.06.2021. Однак, касаційну скаргу у цій справі подано лише 06.05.2024, тобто із значним пропуском строку встановленого для касаційного оскарження.
Скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що копію оскаржуваного рішення судом не було надіслано, а отримано наручно лише 17.04.2024, що підтверджується його заявою на адресу Кіровоградського окружного адміністративного суду щодо отримання копії постанови.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.
Статтею 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Відповідно до статті 3 цього Закону для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.
Згідно з частинами першою, другою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.
Таким чином, про наявність постанови постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 скаржник мав змогу дізнатись з Єдиного державного реєстру судових рішень з моменту її оприлюднення, тобто з 14.06.2021, проте з касаційною скаргою позивач звернувся більш ніж через 2 роки.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.
Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" від 07.07.1989).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Розглянувши вказане клопотання, суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні, оскільки скаржником не наведено об'єктивних причин неможливості подати касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції у строки визначені нормами КАС України.
Згідно із частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржникові часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні докази поважності пропуску такого строку.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 у справі №340/5570/20 - відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 у справі №340/5570/20 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.
Роз'яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. Ю. Бучик
Судді:
Н.В. Коваленко
А. І. Рибачук