10 травня 2024 року
м. Київ
справа № 320/1897/23
адміністративне провадження № К/990/16360/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2024 року у справі №320/1897/23 за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Державної аудиторської служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Промін буд сервіс» про визнання протиправним та скасування висновку,
Акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Промін буд сервіс» про визнання протиправним та скасування висновку.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2024 року, адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від касаційну скаргу Державної аудиторської служби України повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
26 квітня 2024 року до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга Державної аудиторської служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2024 року у справі №320/1897/23.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі відповідач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування приписів пункту 32 частини першої статті 1, частини дев'ятої статті 26 частини шістнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» у системному зв'язку із статтею 16 та абзацом другим пункту 1 частини першої статті 31 вказаного Закону, зокрема щодо тлумачення зазначених норм матеріального права в частині того, чи визначив законодавець за учасником процедури закупівлі право не виконувати свій обов'язок щодо подання тендерної пропозиції у повній відповідності до умов тендерної документації на стадії подання тендерних пропозицій за наявності у замовника на стадії оцінки тендерних пропозицій права щодо розміщення учаснику повідомлення про усунення невідповідностей в електронній системі закупівель.
Разом з тим Верховний Суд уже надавав пояснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, однак скаржник так і не врахував зауваження, викладені Верховним Судом, зокрема в ухвалі від 11 квітня 2024 року, зміст касаційної скарги є ідентичним попередньо поданій касаційній скарзі, яку Верховний Суд визнав неналежно оформленою. Це свідчить виключно про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз'яснень, які йому надавав Верховний Суд.
З огляду на викладене, Суд вважає недоведеною наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд повторно звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2024 року у справі №320/1897/23 повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Соколов