08 травня 2024 року
м. Київ
справа № 452/3557/23
провадження № 51-2405ск24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу представника Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) - адвоката ОСОБА_4 на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 19 грудня 2023 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року відносно ОСОБА_5 .
Обставини справи
1. Вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 19 грудня 2023 року, залишеним без змін апеляційним судом
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя м. Самбір Львівської області,
засуджено за ч. 2 ст. 286-1 Кримінального кодексу України (далі -КК)та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 10 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років.
Цим же вироком задоволено частково цивільний позов ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 137000 гривень 00 копійок.
Стягнуто МТСБУ на користь ОСОБА_6 суму страхового відшкодування в розмірі 246476, 60 грн, з яких 67784, 20 грн - витрати, пов'язані з лікуванням, 178 692,40 грн - шкода, пов'язана із тимчасовою непрацездатністю.
Стягнуто солідарно з МТСБУ та ОСОБА_5 20000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2. Згідно вироку суду, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , 18 березня 2023 року приблизно о 17:23, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, рухаючись на автомобілі марки «Ford» автодорогою між населеними пунктами с. Ралівка та с. Чуква Самбірського району Львівської області в напрямку с. Ралівка Самбірського району Львівської області, у порушення Правил дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, допустив виїзд автомобіля за межі проїзної частини дороги ліворуч, на ліве, відносно напрямку його руху, узбіччя, де вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , внаслідок чого останньому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.
Доводи касаційної скарги
3. Представник МТСБУ, посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК),просить скасувати судові рішення в частині вирішеного цивільного позову ОСОБА_6 до МТСБУ та призначити новий розгляд у суді першої інстанції у порядку цивільного судочинства.
4. Представник вважає, що суди неправильно визначили розмір стягнення з МТСБУ посилаючись на те, що:
- на підтвердження витрат, пов'язаних з лікуванням, позивачем надано копії чеків, які є нечитабельними або взагалі не відносяться до шкоди завданої внаслідок ДТП.
- шкода, пов'язана із тимчасовою непрацездатністю визначена неправильно, оскільки суд першої інстанції при розрахунках мав застосувати положення статті 25 Закону України № 1961-ІV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
- витрати на правничу допомогу повинні бути покладені на обвинуваченого, оскільки таке стягнення, не відповідає вимогам ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) та ст. 124 КПК.
5. На думку представника апеляційний суд не дав належної оцінки зазначеним порушенням, тому його ухвала не відповідає вимогам статті 419 КПК.
Оцінка Суду
6. Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши додані до неї копії судових рішень, Суд вирішив відмовити у відкритті касаційного провадження.
7 .Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї копій судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
8. Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
9. Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1КК, правильність кваліфікації його дій, а також справедливість призначеного засудженому покарання в касаційній скарзі не оспорюються.
10. Доводи представника МТСБУ про неналежне підтвердження витрат, пов'язаних з лікуванням позивача, Суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
11. Суди попередніх інстанцій оцінили ці доводи з точки зору їх достовірності та зазначили, що з долучених до матеріалів копій фіскальних чеків зрозуміло де, коли, які лікарські препарати та товари і на яку суму було придбано.
12. Суд звертає увагу, що відповідно до статті 433 КПК вирішення питання достовірності доказів і їх достатності для встановлення факту, на доведення якого вони надані, є перш за все задачею судів попередніх інстанцій, а тому відхиляє доводи скарги в цій частині.
13. Необґрунтованими Суд вважає і доводи цивільного відповідача щодо безпідставного стягнення із МТСБУ на користь потерпілого ОСОБА_6 шкоди, пов'язаної із тимчасовою непрацездатністю на суму 178 692 грн 40 коп.
14.На думку Суду, суд першої інстанції, визначаючи розмір заподіяної потерпілому шкоди, пов'язаної з тимчасовою непрацездатністю, правильно керувався положеннями саме статті 1198 ЦК.
15. Апеляційний суд в ухвалі надав розлогі пояснення чому він відхиляє доводи представника МТСБУ в цій частині. Зокрема цей суд зазначив, що відповідно до постанов Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 та від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 колізію між приписами абзаців першого та третього частини першої статті 25 Закону № 1961-IV і частиною першою статті 1198 ЦК слід вирішувати на користь застосування приписів статті 1198 ЦК.
16. Отже, на підставі проведення необхідних розрахунків, які детально описані у вироку, суд першої інстанції виходячи із розміру отриманого потерпілим доходу за попередній 2022 рік визначив, що середньомісячний його дохід за 2022 рік склав 167667,68грн, а за один місяць два дні тимчасової непрацездатності ОСОБА_6 йому заподіяно шкоду, у розмірі 178 692,40 грн.
17. Приймаючи рішення про стягнення солідарно з МТСБУ та обвинуваченого ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 20000 грн, місцевий суд керувався положеннями ч. 2 ст. 120 КПК, де зазначено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, який надає правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач.
18. Колегія суддів касаційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову до МТСБУ. Вирок є належно умотивованим й обґрунтованим,
19. Апеляційний суд провів розгляд відповідно до вимог кримінального процесуального закону і погодився з висновками суду першої інстанції щодо правильності вирішення цивільного позову, надавши умотивовані відповіді на всі аргументи, наведені в апеляційній скарзі представника цивільного відповідача, які переважно повторюються в його касаційній скарзі. Зміст ухвали відповідає вимогам статті 419 КПК.
20. Таким чином, обґрунтування касаційної скарги представника не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
21. З урахуванням викладеного істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не наведено.
22. За таких обставин касаційна скарга представника МТСБУ не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника МТСБУ - адвоката ОСОБА_4 на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 19 грудня 2023 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року відносно ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3