10 травня 2024 року
м. Київ
справа № 200/5329/19
провадження № 61-6185ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська
від 30 березня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 09 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3
до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Дніпровської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, про визнання протиправним
та скасування рішення міськради, припинення права власності на земельну ділянку, визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним
та витребування майна з чужого незаконного володіння,
24 квітня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , засобами поштового зв'язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою
на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року
у цій справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання
про відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання
чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб)
за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
18 жовтня 2023 року набув чинності Закон України від 29 червня 2023 року
№ 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі),
що забезпечує обмін документами», яким змінено редакцію, зокрема, частини шостої статті 14 ЦПК України.
Відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України
як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі),
що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду
з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також
у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету
у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Вказана касаційна скарга подана адвокатом Гапонець А. А., якою зазначено
у касаційній скарзі про наявність у неї електронного кабінету.
Разом з тим, доказів на підтвердження вказаного, адвокатом до касаційної скарги не додано.
Також Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що реєстрація
ОСОБА_1 в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або
її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, є добровільною.
Отже, з метою усунення недоліків касаційної скарги представнику, який
діє в інтересах ОСОБА_1 , необхідно надати до суду уточнену касаційну скаргу,
в якій зазначити відомості про наявність у неї електронного кабінету
або існування обставин, зазначених в абзаці 3 частини шостої статті 14 ЦПК України.
Також ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на виконання вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додано документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 6 185,20 грн.
Пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову
у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - визначається вартістю майна.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 серпня 2020 року у справі
№ 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначила, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані
з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви
про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить
про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі
№ 907/9/17 (провадження № 12-76гс18)). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).
Тому вимоги у цій справі в частині визнання права власності та витребування майна, мають майновий характер, оскільки підлягають грошовій оцінці, проте касаційна скарга та судові рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову (вартість спірної земельної ділянки).
Отже, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , слід надати докази (наприклад, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості земельної ділянки тощо), які підтверджують ціну позову на день подання позовної заяви.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено, що з 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1 600,00 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9 605 грн).
Згідно із підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру,
яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли
в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: отримувач коштів ? ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; призначення платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Отже, після підтвердження ціни позову станом на день його подання (вартість спірної земельної ділянки) судом касаційної інстанції буде розраховано розмір судового збору за подання касаційної скарги рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року у цій справі.
Таким чином, виходячи із наведених норм права, якщо представник заявника відповідно до ухвали суду у встановлений строк усуне недоліки касаційної скарги, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Відповідно до частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська
від 30 березня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 09 квітня 2024 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк