09 травня 2024 року
м. Київ
справа № 338/1549/21
провадження № 61-3603ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Сердюка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Захаріїв Богдан Дмитрович, на ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 30 листопада 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 30 січня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання незаконними дій головного державного виконавця Богородчанського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(місто Івано-Франківськ) Гаєвського Віталія Вікторовича,
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою
про визнання незаконними дій головного державного виконавця Богородчанського відділу державної виконавчої служби в
Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гаєвського В. В.
(далі - Богородчанський ВДВС в Івано-Франківському районі
Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції
(місто Івано-Франківськ)) щодо примусового виконання виконавчого листа
№ 338/1549/21 про стягнення з ОСОБА_1 2 684 грн судового збору
у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області ухвалою
від 30 листопада 2023 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовив.
Івано-Франківський апеляційний суд постановою від 30 січня 2024 року ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області
від 30 листопада 2023 року залишив без змін.
11 березня 2024 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Захаріїв Б. Д., на ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 30 листопада 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 30 січня 2024 року.
Верховний Суд ухвалою від 25 березня 2024 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявниці: надати обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та докази отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції; зазначити всіх учасників справи; додати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.
26 березня 2024 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд»
на виконання вимог ухвали суду від 25 березня 2024 року від ОСОБА_1 ,
в інтересах якої діє адвокат Захаріїв Б. Д., надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та докази отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, а також додані копії скарги відповідно до кількості учасників справи
Клопотання мотивоване тим, що повний текст постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 30 січня 2024 року надісланий представнику
ОСОБА_1 - адвокату Захаріїву Б. Д. через систему «Електронний суд»
08 лютого 2024 року о 21:00 год, що підтверджується скриншотом з підсистеми «Електронний суд».
Відповідно до частин другої, третьої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій
статті 394 цього Кодексу.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належному судовому процесі.
Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами окремої особи. Дотримання строків стосується всіх учасників спору, які мають право на справедливий суд.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та додані до касаційної скарги матеріали, суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат
Захаріїв Б. Д., підлягає задоволенню, оскільки наведені заявницею обставини свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є підставою для його поновлення.
Отже, недоліки касаційної скарги, визначені ухвалою Верховного Суду
від 25 березня 2024 року, усунуті.
Водночас до касаційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Захаріїв Б. Д., додано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Клопотання мотивоване тим, що на даний час скрутний матеріальний стан не дає можливості ОСОБА_1 сплатити судовий збір у визначеному розмірі за подання касаційної скарги, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 18 березня 2024 року, відповідно до яких у ОСОБА_1 за період
з 1 до 4 кварталу 2023 року інформація щодо джерел доходу відсутня.
Вирішуючи питання щодо клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору суд виходить з наступного.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини зазначав, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Ураховуючи положення статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Ураховуючи викладене, наведені заявницею доводи та надані докази свідчать про наявність належних підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Підстави для відмови у відкритті касаційного провадження або повернення касаційної скарги відсутні.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявниця посилається на порушення судами норм процесуального права, а також вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 402, 436 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Захаріїв Богдан Дмитрович, про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Захаріїв Богдан Дмитрович, строк на касаційне оскарження ухвали Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 30 листопада 2023 року
та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 30 січня 2024 року.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання та розгляд її касаційної скарги.
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Богородчанського районного суду Івано-Франківської області цивільну справу № 338/1549/21 (провадження № 4-с/338/17/23) за скаргою ОСОБА_1 про визнання незаконними дій головного державного виконавця Богородчанського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ) Гаєвського Віталія Вікторовича.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко В. В. Сердюк