09 травня 2024 року
м. Київ
справа № 372/1551/17
провадження № 61-3403ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М.(суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Сердюка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 серпня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2023 року у справі за позовом Військового інституту телекомунікацій та інформації до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі,
У травні 2017 року Військовий інститут телекомунікацій та інформації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі.
Обухівський районний суд Київської області рішенням від 18 серпня 2017 року позов Військового інституту телекомунікацій та інформації задовольнив.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь Військового інституту телекомунікацій
та інформації вартість витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі, в сумі 152 859,21 грн.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Київський апеляційний суд постановою від 22 грудня 2023 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 серпня 2017 року залишив без змін.
07 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду
з касаційною скаргою на рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 серпня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду
від 22 грудня 2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 18 березня 2024 року визнав наведені
в клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження підстави неповажними.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 серпня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2023 року залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявнику: додати докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції; надати уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням конкретних обов'язкових підстав касаційного оскарження судових рішень, які визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, а також її копії відповідно до кількості учасників справи. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.
Відповідно до даних автоматизованої системи документообігу суду 11 квітня 2024 року до Верховного Суду повернулося рекомендоване поштове відправлення № 0600256581946, в якому надіслано ОСОБА_1 копію ухвали суду касаційної інстанції від 18 березня 2024 року, з довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд ухвалою від 18 квітня 2024 року продовжив ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, викладених в ухвалі Верховного Суду від 18 березня 2024 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.
У квітні 2024 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвал суду
від 18 березня та від 18 квітня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, до якої додана уточнена касаційна скарга, її копії відповідно до кількості учасників справи, а також обґрунтоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
У клопотанні про поновлення строку заявник зазначає, що повний текст постанови Київського апеляційного суду від 22 грудня 2023 року не був надісланий засобами поштового зв'язку. Водночас, заявник вказує, що у період з 20 до 31 січня 2024 року він перебував на військових навчаннях,
що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1
(з основної діяльності) від 31 січня 2024 року № 176 «Про завершення підготовки військовослужбовців у військовій частині НОМЕР_1 » та свідоцтвом про навчання за програмами фахової підготовки та складання іспиту
№ НОМЕР_2 . Постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2023 року заявник отримав в канцелярії апеляційного суду 12 лютого 2024 року, що підтверджується копією супровідного листа Київського апеляційного суду
від 19 квітня 2024 року про отримання оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до частин другої, третьої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій
статті 394 цього Кодексу.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належному судовому процесі.
Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами окремої особи. Дотримання строків стосується всіх учасників спору, які мають право на справедливий суд.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та додані до касаційної скарги матеріали,
суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки наведені заявником обставини свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є підставою для його поновлення.
Отже, недоліки касаційної скарги, визначені ухвалами Верховного Суду
від 18 березня та від 18 квітня 2024 року, усунуті.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним з фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення
у справі «Воловік проти України», заява № 15123/03, від 06 грудня
2007 року).
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).
Суд, вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, дійшов висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, потребує перегляду касаційним судом з огляду на предмет спору, особливості нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, сукупність та взаємозв'язок фактичних обставин цієї справи, касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункти «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), а тому судові рішення у справі підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України
(суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
Також заявник вказує, що справа № 372/1551/17 має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, а позов повинен бути поданий Міністерством оборони України, оскільки навчальний заклад не є належним позивачем у справі.
Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку
на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 серпня
2017 року та постанови Київського апеляційного суду від 22 грудня 2023 року.
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Обухівського районного суду Київської області цивільну справу № 372/1551/17 за позовом Військового інституту телекомунікацій та інформації до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко В. В. Сердюк