09 травня 2024 року
м. Київ
справа № 344/7926/23
провадження № 61-6618ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 лютого 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позов, в якому просив визнати за ним право власності на 1/2 частку земельні ділянки, кадастровий номер 2610100000:23:001:0886, площею 0.007 та кадастровий номер 2610100000:23:001:0885, площею 0.1049 га; на 1/2 частку індивідуального житлового будинку садибного типу на АДРЕСА_1 , як об'єкту незавершеного будівництва; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1/2 частки вартості нерухомого майна, яке буде створено в майбутньому, що було придбане згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна, яке буде створено в майбутньому від 06 березня 2019 року, а саме 6 977,50 дол. США, що еквівалентно 255 157,41 грн.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31 січня 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду
У лютому 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про відшкодування судових витрат.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 лютого 2024 року, залишеною без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року, заяву ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
У травні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 лютого 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про стягнення судових витрат.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Велика Палата Верховного Суду, у справі № 477/1315/20, під час перегляду ухвали суду першої інстанції та за наслідками її перегляду постанови апеляційного суду, щодо відмови у задоволенні заяви про стягнення судових витрат, сформував висновок, що ухвала суду першої інстанції стосовно компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи (зокрема витрат на професійну правничу допомогу), внаслідок необґрунтованих дій позивача є ухвалою щодо визначення розміру судових витрат. Оскільки ухвала суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат не належить до переліку ухвал, визначених у пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України, таку ухвалу не можна оскаржити у касаційному порядку. А тому не можна оскаржити у цьому порядку і постанову апеляційного суду про залишення без змін вказаної ухвали суду першої інстанції. Отже, касаційне провадження за касаційною скаргою відповідачки слід закрити. (пункти 18, 25 ухвали від 28 вересня 2022 року).
За змістом статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, вбачається, що ухвали суду першої інстанції про визначення розміру судових витрат, переглянуті апеляційним судом, не можуть бути оскаржені у касаційному порядку (пункт 13 частини першої статті 353 ЦПК України).
За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Враховуючи наведене, ухвала Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 лютого 2024 року та за наслідками її перегляду постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року про визначення розміру судових витрат, не підлягають оскарженню в касаційному порядку відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
Керуючись частиною першою статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 лютого 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян