08 травня 2024 року
м. Київ
справа № 295/6540/21
провадження № 61-1537св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Житомирського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Павицької Т. М., Талько О. Б., від 12 січня
2023 року про зупинення провадження у справі,
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання чоловіка до досягнення дитиною шестирічного віку.
2. Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що від шлюбу вони з відповідачкою мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06 лютого 2019 року шлюб між сторонами розірвано та стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дочки, проте починаючи із березня 2020 року дитина зареєстрована і проживає разом з ним.
3. 11 червня 2020 року Богунським районним судом м. Житомира винесено судовий наказ про стягнення з відповідачки на його користь аліментів на утримання малолітньої дочки, а також рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 17 березня 2021 року стягнуто з відповідачки аліменти на його утримання за період із 01 квітня 2020 року до досягнення дитиною трирічного віку, однак це рішення станом на 20 травня 2021 року законної сили не набрало.
4. У зв'язку зі станом здоров'я дитини вважає, що має право на аліменти на власне утримання до досягнення дитиною шестирічного віку, оскільки дитина проживає з ним та перебуває на його утриманні.
5. Наголошував, що самостійно здійснює догляд за дитиною, яка згідно з медичних показань потребує постійного домашнього догляду, що робить неможливим його працевлаштування на повноцінний робочий день, оскільки його присутність необхідна дочці.
6. Відповідачка має можливість сплачувати йому аліменти, будучи офіційно працевлаштованою та маючи стабільну заробітну плату, її загальний щомісячний дохід становить 15 000 грн, вона орендує житло в м. Києві та сплачує кошти за послуги адвоката в судових справах.
7. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідачки на своє утримання аліменти в розмірі 3 750 грн щомісячно, починаючи із дня пред'явлення позову і до досягнення ОСОБА_4 шести років.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
8. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира, у складі судді ОСОБА_5 , від 16 вересня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
9. Суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог, зокрема проживання малолітньої дочки разом із позивачем, наявності у неї вад фізичного або психічного розвитку, існування у відповідачки можливості надавати позивачу, як колишньому чоловіку, матеріальну допомогу до досягнення дитиною шести років.
10. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного суду
11. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 12 січня 2023 року клопотання представника ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі задоволено.
Провадження у справі № 295/6540/21 зупинено до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
12. Зупиняючи провадження у справі на підставу пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду вказала на те, що позивач проходить службу у складі добровольчого формування Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Папазова Г. А. просить скасувати ухвалу апеляційного суду, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
14. 27 січня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Папазова Г. А. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 12 січня 2023 року.
15. Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у січні 2024 року надійшли до Верховного Суду.
16. Протоколом повторного розподілу справи між суддями Верховного Суду від 23 квітня 2024 року у зв'язку із відставкою судді ОСОБА_6 , суддею-доповідачем у справі визначено суддю Шиповича В. В.
17. Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
18. Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права при зупиненні провадження у справі.
19. Наголошує, що відсутні підстави для зупинення провадження у справі, оскільки позивач проходить службу в добровільному формуванні № 1 Глевахівської територіальної громади, яке не є військовим формуванням, утвореним відповідно до Закону України «Про збройні сили України», не приймає участі у бойових діях та не переведене на воєнний стан.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
20. У травні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Антонович О. С. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали апеляційного суду, просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Зазначає, що підрозділи територіальної оборони перебувають у складі Збройних Сил України та залучаються до виконання військових завдань по всій території країни.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
21. Із 28 березня 2022 року ОСОБА_1 , згідно із укладеним контрактом добровольця, проходить службу у воєнізованому підрозділі - добровольчому формуванні № 1 Глевахівської територіальної громади Фастівського району у Київській області під оперативним підпорядкуванням командира військової частини № НОМЕР_1 НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони у складі оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
22. Наказом добровольчого формування № 1 Глевахівської територіальної громади № 0510-06/ДСК від 05 жовтня 2022 року, ОСОБА_1 призначено командиром взводу № 1.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
23. За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали апеляційного суду про зупинення провадження у справі є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
24. Згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
25. Відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
26. У статті 129 Конституції України одними із основних засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
27. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
28. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
29. За приписами пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
30. Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
31. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
32. Відповідно до статті 3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру:
- Генеральний штаб Збройних Сил України;
- Командування об'єднаних сил Збройних Сил України;
- види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили;
- окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили;
- окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв'язку та кібербезпеки;
- органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
33. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
34. Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування - це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
35. Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частина перша статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
36. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про основи національного спротиву» добровольче формування територіальної громади - це воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони.
37. Сили територіальної оборони Збройних Сил України - це окремий рід сил Збройних Сил України, на який покладається організація, підготовка та виконання завдань територіальної оборони (пункт 15 частини першої
статті 1 Закону України «Про основи національного спротиву»).
38. За приписами частини другої статті 8 Закону України «Про основи національного спротиву» порядок утворення, комплектування, функціонування, підстави та порядок розформування добровольчих формувань територіальних громад визначаються Положенням про добровольчі формування територіальних громад, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
39. Добровольчі формування територіальних громад утворюються з урахуванням ресурсних та людських можливостей відповідних територіальних громад.
40. Добровольче формування утворюється зборами ініціативної групи жителів територіальної громади.
41. Діяльність добровольчих формувань територіальних громад здійснюється під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України за територіальним принципом.
42. У разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану всі добровольчі формування територіальних громад переходять в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
43. На час дії воєнного стану за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України добровольчі формування територіальних громад повністю або частково можуть залучатися до виконання завдань територіальної оборони поза межами визначеної зони територіальної оборони, а також направлятися до районів ведення воєнних (бойових) дій.
44. Отже, добровольче формування територіальної громади є воєнізованим підрозділом, сформованим жителями територіальної громади, а не військовим формуванням, забезпечення комплектування якого військовослужбовцями здійснює Міністерство оборони України. Члени добровольчого формування територіальної громади не є військовослужбовцями.
45. Здійснення діяльності добровольчих формувань територіальної громади під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України, а також перехід за умов воєнного стану в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України не свідчить про постійне перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
46. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що
ОСОБА_1 є військовослужбовцем і перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
47. Варто врахувати, що членство у добровольчому формуванні територіальної громади не звільняє від обов'язку проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (пункт 6 Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1449).
48. Отже участь позивача у складі добровольчого формування територіальної громади не є підставою для зупинення провадження у розглядуваній справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
49. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 листопада 2022 року у справі № 753/3880/20, від 04 липня 2023 року у справі № 623/2015/21, від 16 серпня 2023 року у справі
№ 357/3844/20, від 08 листопада 2023 року у справі № 295/12293/20.
50. Зокрема, у справі № 295/12293/20 Верховний Суд вже надавав оцінку наявності підстав для зупинення провадження у зв'язку із участю
ОСОБА_1 у добровольчому формуванні № 1 Глевахівської територіальної громади Фастівського району у Київській області.
51. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатись законною та обґрунтованою, оскільки на час її ухвалення були відсутні підстави для зупинення провадження у справі, передбачені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
52. Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
53. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
54. Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
55. Враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, передбаченні статтею 409 ЦПК України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
56. Оскільки справа направлена до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду передбачені частиною тринадцятою статті 141
ЦПК України підстави для нового розподілу судових витрат касаційним судом відсутні.
Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
2. Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 12 січня 2023 року про зупинення провадження у справі року скасувати, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович