09 травня 2024 року
м. Київ
справа № 189/2440/23
провадження № 61-6179ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування додаткових витрат на лікування,
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування додаткових витрат на лікування за період 2016-2021 роки та за період з 25 вересня 2021 року по 19 квітня 2023 року в розмірі 62 834,72 грн.
Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області
від 31 жовтня 2023 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування додаткових витрат на лікування за період з 25 вересня 2021 року по 19 квітня 2023 року 19 540,62 грн, в решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області
від 31 жовтня 2023 року залишено без змін.
22 квітня 2024 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року у цивільній справі № 189/2440/23.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Безпосередньо в касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке підлягає задоволенню, оскільки касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення заявнику оскарженої постанови апеляційного суду.
Разом із тим, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
ОСОБА_1 реалізував своє право на апеляційний перегляд справи № 189/2440/23.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10
ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення
(res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК Українимістить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
За змістом частини дев'ятої статті 19 ЦПК України прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга.
Ціна позову у справі № 189/2440/23 становить 62 834,72 грні не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 250 = 757 000 грн, де 3 028 грн прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року).
Заявник вважає, що наявний випадок передбачений підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема не встановлено і виняткового значення розглядуваної справи для ОСОБА_1 .
Позивач мав можливість доводити свої вимоги в судах двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору.
Незгода із оскаржуваними судовими рішеннями не є сама по собі обставиною, що свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у справі із ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Доводи касаційної скарги переважно спрямовані на необхідність переоцінки доказів Верховним Судом. Натомість встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позивач реалізував своє право на апеляційний перегляд; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; наявність випадків, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, статтею 390, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області
від 31 жовтня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду
від 07 лютого 2024 року в справі № 189/2440/23.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року в справі № 189/2440/23.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Шипович
О. М. Осіян
Є. В. Синельников