"09" травня 2024 р. м. Черкаси Справа № 925/340/24
Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, клопотання відповідача про зустрічне забезпечення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЕНЕРГОЗБУТ"
про стягнення 37423932,13 грн,
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЕНЕРГОЗБУТ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ"
про визнання недійсними правочинів,
1. 15.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЕНЕРГОЗБУТ".
2. Змістом позову є майнова вимога про стягнення 37423932,13 грн боргу за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії №21/02/26-4 від 26.02.2021, зокрема 28463885,32 грн основного боргу, 7246061,49 грн інфляційних втрат, 1713985,32 грн 3% річних.
3. 18.03.2024 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/340/24. Справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 11 год. 00 хв. 15.04.2024.
4. 08.04.2024 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, на кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у фінансових установах та/або банках, та на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЕНЕРГОЗБУТ" (ідентифікаційний код 43888596) в межах ціни позову у розмірі 37423932,13 грн.
5. 09.04.2024 суд ухвалив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" про забезпечення позову задовольнити. Наклав арешт на майно, на кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, та на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЕНЕРГОЗБУТ" в межах ціни позову у розмірі 37423932,13 грн.
6. 10.04.2024 відповідач звернувся до суду із заявою про зустрічне забезпечення, у якій просив встановити зустрічне забезпечення шляхом покладення обов'язку на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" внести у строк до 10 днів на депозитний рахунок Господарського суду Черкаської області 37423932,13 грн (а.с. 151-153).
7. 10.04.2024 відповідач подав до суду заяву про скасування заходів забезпечення позову, у якій просив скасувати заходи забезпечення позову, вжиті Господарським судом Черкаської області в ухвалі від 09.04.2024, зокрема накладення арешту на майно, на кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, та на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЕНЕРГОЗБУТ" у межах ціни позову у розмірі 37423932,13 грн.
8. 12.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЕНЕРГОЗБУТ" звернулося до Господарського суду Черкаської області із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ".
9. Змістом зустрічного позову є немайнові вимоги визнати недійсними правочини:
1) додаткову угоду №8 від 10.01.2022 до двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії №21/02/26-4 від 26.02.2021;
2) додаткову угоду №9 від 09.03.2022 до двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії №21/02/26-4 від 26.02.2021;
3) акт №86 передачі-прийому обсягу купівлі-продажу електричної енергії від 31.01.2022 до двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії №21/02/26-4 від 26.02.2021;
4) акт №1128 від 31.03.2022 до двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії №21/02/26-4 від 26.02.2021.
10. 15.04.2024 суд ухвалив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЕНЕРГОЗБУТ" про зустрічне забезпечення задовольнити. Зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ") внести на депозитний рахунок Господарського суду Черкаської області №UA668201720355259002000003675, відкритий у Державній казначейській службі України (м.Київ), 37423932,13 грн протягом 5 днів з дня оголошення ухвали про зустрічне забезпечення.
11. 15.04.2024 суд ухвалив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЕНЕРГОЗБУТ" про скасування заходів забезпечення позову відмовити.
12. 15.04.2024 суд ухвалив оголосити перерву у підготовчому засіданні до 30.04.2024 до 10 год. 30 хв.
13. 16.04.2024 суд ухвалив зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЕНЕРГОЗБУТ" прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/340/24, ухвалив зустрічну позовну заяву розглядати за правилами загального позовного провадження. Вимоги за зустрічним позовом об'єднати в одне провадження з первісним позовом та здійснювати їх розгляд у межах справи №925/340/24. Продовжити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
14. 22.04.2024 відповідач подав до суду заяву про скасування заходів забезпечення позову, у якій просив скасувати заходи забезпечення позову, вжиті Господарським судом Черкаської області в ухвалі від 09.04.2024.
15. 24.04.2024 суд ухвалив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" про продовження строку виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 15.04.2024 про зустрічне забезпечення залишити без розгляду. Ухвалив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЕНЕРГОЗБУТ" про скасування заходів забезпечення позову задовольнити. Ухвалив скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.04.2024 у справі №925/340/24. Ухвалив скасувати зустрічне забезпечення, вжите ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15.04.2024 у справі №925/340/24.
16. 30.04.2024 суд ухвалив оголосити перерву у підготовчому засіданні до 16.05.2024 до 10 год. 30 хв.
17. 02.05.2024 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, на кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у фінансових установах та/або банках, та на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЕНЕРГОЗБУТ" (ідентифікаційний код 43888596) в межах ціни позову у розмірі 37423932,13 грн.
18. В обґрунтування заяви позивач вказав, що заявлена до стягнення сума у розмірі 37423932,13 грн є значною. Зважаючи на недобросовісність відповідача щодо невиконання зобов'язань щодо оплати за поставлену електричну енергію та повне ігнорування вимог позивача, викладених у претензії №18/07-11 від 18.07.2023, щодо сплати коштів. Позивач вважає, що не вжиття заходів забезпечення позову не лише утруднить виконання рішення суду, а і зробить це неможливим. Не виконавши вимоги претензії та отримавши позовну заяву, відповідач з метою подальшого ухилення від виконання зобов'язань може розпорядитися належним йому майном шляхом відчуження його будь-яким третім особам, а також вивести з рахунків належні йому грошові кошти. Про наявність ризиків невиконання відповідачем рішення суду в цій справі свідчить опублікована у відкритих джерелах його фінансова звітність. Зокрема, згідно з фінансовими показниками господарської діяльності за 2023 рік відповідач має збиток в сумі 228574000,00 грн. Розмір його активів є меншим за розмір його зобов'язань на 208921000,00 грн. Тому є підстави для звернення до суду з заявою про забезпечення позову.
19. 03.05.2024 суд ухвалив заяву позивача про забезпечення позову призначити до розгляду у судовому засіданні о 14 год. 00 хв. 09.05.2024 з повідомленням (викликом) учасників справи.
20. 09.05.2024 відповідач звернувся до суду із заявою про зустрічне забезпечення, у якій просив встановити зустрічне забезпечення шляхом покладення обов'язку на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" внести у строк до 10 днів на депозитний рахунок Господарського суду Черкаської області 37423932,13 грн .
21. В обґрунтування клопотання про зустрічне забезпечення відповідач зазначив, що предметом спору у цій справі є стягнення 37423932,13 грн заборгованості, яка є значною сумою для обох учасників судового процесу. Накладення арешту на кошти у розмірі 37423932,13 грн буде становити суттєве втручання у права та інтереси відповідача. Відтак, наявний ризик завдання збитків відповідачу. Позивач у заяві про забезпечення позову самостійно запропонував внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у визначеному судом розмірі. Отже, наявні підстави для вжиття зустрічного забезпечення шляхом внесення позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі заявленої до арешту суми коштів 37423932,13 грн. У разі відсутності в ТОВ “ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ” можливості внести відповідну суму з поважних причин, здійснити зустрічне забезпечення позову у спосіб, визначений частиною 2 статті 141 Господарського процесуального кодексу України.
22. 09.05.2024 відповідач звернувся до суду із запереченням проти заяви позивача про забезпечення позову, у якій просив відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
23. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що суд вживав заходи забезпечення позову та заходи зустрічного забезпечення позову, які не виконані позивачем у строк, встановлений судом. Відповідач вважав недоцільним повторно застосувати заходи забезпечення позову у цій справі, оскільки позивач зловживає своїми процесуальними правами. Повторне застосування заходів забезпечення позову спричинить відповідачу суттєві збитки, які негативно позначаться на його господарській діяльності. Відповідач є постачальником електричної енергії згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2031 від 03.10.2019. Відповідач уклав договір про врегулювання небалансів електричної енергії з ПрАТ "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО", 100% статутного капіталу якого належить Міністерству енергетики України, затверджений Наказом НЕК "Укренерго" №58 від 27.01.2023. У разі накладення арешту на грошові кошти відповідач не зможе виконувати свої господарські зобов'язання, що спричинить негативні наслідки як для відповідача у вигляді штрафних санкцій від контрагентів, так і для інших учасників ринку електричної енергії, зокрема державної компанії НЕК "УКРЕНЕРГО". Отже, накладення арешту на рахунки відповідача порушує не тільки інтереси учасників ринку, а і загальнодержавні інтереси. Майже щоденно ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" виставляє відповідачу рахунки на оплату небалансів електричної енергії. Нездійснення розрахунків відповідачем із НЕК "УКРЕНЕРГО" може призвести до економічних втрат держави Україна у час коли в Україні відбуваються військові дії і наповнення бюджету держави є надзвичайно важливим. У результаті може призвести до ускладнень при здійсненні фізичного балансування енергосистеми держави. Забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача у банківських установах є неадекватним та неспівмірним із заявленими позовними вимогами. Оскільки внаслідок такого упередженого та протиправного забезпечення будуть завдані збитки в особливо великих розмірах відповідачу та ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО", засновником якого є держава Україна. Отже, накладення арешту на кошти у розмірі 37423932,13 грн буде становити суттєве втручання у права та інтереси не тільки відповідача, а й держави Україна. Крім того, 02.06.2022 відповідач (покупець) та ТОВ "Нова-Енергетична-Компанія" (продавець) уклали договір №451_06_22 купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів, згідно п.2.1. якого продавець зобов'язується продати електричну енергію покупцю, а покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) електричну енергію в обсягах, за ціною та графіком, що визначаються відповідно до умов договору. У разі невиконання умов договору №451_06_22 купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 02.06.2022, відповідач понесе збитки у розмірі вартості небалансів електричної енергії, що негативно вплине на господарську діяльність відповідача. Позивач не довів наявності підстав для повторного вжиття обраних ним заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на кошти відповідача.
24. У судовому засіданні 09.05.2024 взяли участь представник відповідача адвокат Кваша І.В. та представник позивача адвокат Шамраєв М.Є.
25. Представник позивача адвокат Шамраєв М.Є. у судовому засіданні просив заяву позивача задовольнити частково та вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, які належать відповідачу в межах ціни позову у розмірі 37423932,13 грн. Не підтримав заяву в частині накладення арешту на майно відповідача у зв'язку з відсутністю у відповідача майна. Заперечив проти доводів відповідача, викладених у запереченні проти заяви про забезпечення позову, не заперечив проти задоволення клопотання відповідача про зустрічне забезпечення та внесення на депозитний рахунок Господарського суду Черкаської області позивачем 37423932,13 грн у разі доведення відповідачем завданих збитків.
26. Представник відповідача адвокат Кваша І.В. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, оскільки відсутні підстави повторного забезпечення позову, просив задовольнити клопотання відповідача про зустрічне забезпечення задовольнити у разі забезпечення позову.
27. Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" про забезпечення позову, дослідивши додані до неї письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову.
28. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
29. Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
30. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
31. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" наголошує, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними.
32. Європейський Суд з прав людини у справі "Каіч та інші проти Хорватії" у рішенні від 17.07.2008 вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування.
33. Отже, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
34. Згідно з пунктом 43 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
35. Невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
36. Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому, обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
37. У пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004 зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
38. Крім того, Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
39. Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові №6-605цс16 від 25.05.2016, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
40. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, у разі задоволення позову.
Такого висновку дійшла Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
41. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
42. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
43. Забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
44. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
45. Згідно з частиною 1 та 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
46. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
47. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
48. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
49. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
50. Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та. як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
51. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
52. Предметом позову у цій справі є майнова вимога про стягнення 37423932,13 грн.
53. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Такі висновки щодо застосування відповідних норм процесуального закону викладені у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22.
54. Забезпечення позову накладенням арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову у розмірі 37423932,13 грн забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
55. Водночас застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками цього судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання коштів, наявних у відповідача, що, в свою чергу, дозволить створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Аналогічні висновки щодо застосування відповідних норм процесуального закону викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.12.2023 у справі №917/805/23.
56. У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, які знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
57. За таких умов вимога подання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїми коштами) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Такі висновки щодо застосування відповідних норм процесуального закону викладені постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.12.2023 у справі №917/805/23.
58. Суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини", заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
59. При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
60. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує невиконання відповідачем зобов'язання щодо оплати за поставлену електричну енергію в січні та березні 2022 року за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії №21/02/26-4 від 26.02.2021 та графіку розрахунків за електричну енергію, викладену у додатковій угоді №8 від 10.01.2022.
61. Метою забезпечення позову, за змістом заяви позивача, є можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.
62. Між сторонами існує спір, що пов'язаний зі сплатою відповідачем коштів за поставлену у січні та березні 2022 року електричну енергію за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії №21/02/26-4 від 26.02.2021 та графіку розрахунків за електричну енергію, викладену у додатковій угоді №8 від 10.01.2022 та сплати 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати поставленої електричної енергії.
63. На думку заявника, мету забезпечення позову може бути досягнуто накладенням арешту на кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, та на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, та належать відповідачу в межах ціни позову у розмірі 37423932,13 грн. З метою уникнення виконання судового рішення, у разі задоволення позову позивача, відповідач може здійснювати платежі на належні йому кошти.
64. Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
65. Згідно зі статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
66. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
67. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
68. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Такий висновок сформувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі №753/22860/17.
69. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).
70. Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона здійснювати платежі із коштів, які накладаються судом арешт для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на такі кошти у разі задоволення позову.
71. При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештовані кошти у межах ціни позову фактично перебувають у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
72. Можливість накладення арешту на кошти в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
73. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
74. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частини 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
75. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії.
Такий висновок сформував Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).
76. У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише у межах предмета позову.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21.
77. Враховуючи предмет та підстави позову, розмір позовних вимог позивача забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що належить відповідачу, у межах ціни позову у розмірі 37423932,13 грн, на переконання суду, є співмірним із предметом позовних вимог заходом забезпечення позову.
78. Заявником належним чином доведено наявність фактичних обставин, з якими пов'язується можливість застосування відповідного заходу забезпечення позову та зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову (арешт коштів) і предметом позовних вимог (стягнення коштів), відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову з предметом позову та розміром позовних вимог.
79. Суд дійшов висновку про існування загрози ефективному захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів заявника у разі задоволення позову, без вжиття заходів забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову й подальші ймовірні дії відповідача із здійснення платежів унеможливлять виконання рішення господарського суду.
80. Виконання у майбутньому судового рішення у цій справі та стягнення з відповідача грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у відповідача присудженої до стягнення суми заборгованості.
81. Арешт коштів, який накладається для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, має на меті забезпечити можливість виконання рішення суду у разі задоволення позову та задоволення майнових вимог позивача за рахунок коштів відповідача шляхом стягнення таких коштів.
82. Накладення арешту на кошти у межах ціни позову в порядку забезпечення позову у цьому спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
83. Вжитий судом захід забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямований на підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Накладення арешту на кошти у межах ціни позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки арештовані кошти фактично перебувають у володінні власників, а обмежується лише можливість розпоряджатися ними.
84. Згідно з частиною 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
85. Розглянувши заяву відповідача про зустрічне забезпечення, суд дійшов висновку про відмову у заяві.
86. Відповідно до частини 2 статті 141 Господарського процесуального кодексу України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
87. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову (частина 3 статті 141 Господарського процесуального кодексу України).
88. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків. Цей інститут має на меті забезпечити баланс інтересів сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів. Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком.
89. Поданням заяви про зустрічне забезпечення відповідач повинен довести господарському суду необхідність його вжиття. Це означає, що в такій заяві про вжиття зустрічного забезпечення відповідачу слід вказувати на обставини, з якими він пов'язує можливість настання збитків, або прямий причинно-наслідковий зв'язок між такими збитками та забезпеченням позову. Заходи зустрічного забезпечення мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
90. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до зустрічного забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів. На відміну від забезпечення позову, яке застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача та виконання судового рішення та вживається судом виключно за заявою учасника справи, зустрічне забезпечення має на меті зберегти певний баланс сторін та мінімізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів, і може застосовуватися судом за власною ініціативою. Окрім того, зустрічне забезпечення позову застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Такі висновки навів Верховний Суд у постанові від 28.07.2023 у справі №911/2797/22.
91. Заперечуючи проти заяви позивача про забезпечення позову, відповідач подав наступні докази на підтвердження ймовірності завдання йому збитків та їх розміру, дослідивши які, суд встановив.
92. Наказом Міністерства енергетики №28 від 22 січня 2024 року відповідача визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період підприємством.
93. Наказом НЕК "Укренерго" №58 від 27.01.2022 затверджений договір про врегулювання небалансів електричної енергії, відповідно до пункту 1.1. якого цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання у розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.
94. Доказів укладення договору з Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідач не подав. Розрахунку розміру збитків у випадку купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів відповідно до умов такого договору чи розміру збитків у випадку невиконання такого договору відповідач не подав.
95. 02.06.2022 відповідач (покупець) та ТОВ "Нова-Енергетична-Компанія" (продавець) уклали договір №451_06_22 купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів, згідно п.2.1 якого продавець зобов'язується продати електричну енергію покупцю, а покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) електричну енергію в обсягах, за ціною та графіком, що визначаються відповідно до умов договору.
96. Відповідно до п. 4.1 договору №451_06_22 від 02.06.2022 ціна за 1 МВт*год. електричної енергії, порядок та строки оплати визначаються сторонами у додаткових угодах до договору.
97. Відповідно до розділу 6 "Відповідальність сторін " договору №451_06_22 від 02.06.2022 сторони встановили:
п. 6.1 - у разі порушення покупцем встановленого п.4.4. договору строку оплати вартості електричної енергії, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується протягом усього періоду прострочення, і не обмежується 6-місячним строком, передбаченим частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України;
п. 6.2 - у разі не здійснення стороною реєстрації на електронній платформі ОСП добових договірних обсягів електричної енергії згідно п.3.5. договору, або подання у повідомленнях про реєстрацію ДД значень, відмінних від узгоджених сторонами погодинних обсягів купівлі-продажу електричної енергії (у порушення вимог п.3.6. договору), сторона, яка не здійснила реєстрацію обсягів електричної енергії, або через допущені порушення якої такі обсяги були визнані недійсними та відхилені ОСП, сплачує на користь іншої сторони штраф у розмірі 1 % від вартості незареєстрованого (або відхиленого) договірного обсягу електричної енергії, та відшкодовує завдані цим іншій стороні збитки; 03.05.2024 відповідач (покупець) та ТОВ "Нова-Енергетична-Компанія" (продавець) уклали додаткову угоду до договору від 02.06.2022 №451_06_22 купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів, у якій передбачили у пункті 1, що попередня ціна на електричну енергію для періоду постачання електричної енергії з 11.05.2024 по 31.05.2024 становить 3798,44 грн за 1 МВт.год. без ПДВ та підлягає обов'язковому коригуванню, що здійснюється відповідно до п. 2 цієї додаткової угоди.
98. У пункті 6 цієї додаткової угоди сторони узгодили обсяг купівлі-продажу електричної енергії у розрізі кожного торгового дня розрахункового місяця, наведеного у Графіку погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії на травень 2024 року становить12600МВт*год.
99. Відповідно до пункту 7 додаткової угоди від 03.05.2024 покупець має право скорегувати погодинні обсяги купівлі-продажу електричної енергії на торговий день (день Д) розрахункового місяця, у межах значень, що не перевищують 10% від узгодженої сторонами у Графіку погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії величини, шляхом направлення відповідного листа за підписом уповноваженої особи Покупця на електронну адресу Продавця у строк не пізніше 17.00 дня Д-2.
100. Продаж електричної енергії на торговий день (або декілька торгових днів) розрахункового місяця може бути припинено за ініціативою будь-якої із сторін, за умови повідомлення іншої сторони про таке припинення у строк не пізніше 18.00 дня Д-2, шляхом направлення листа за підписом уповноваженої особи на електронну адресу іншої сторони (пункт 8 . додаткової угоди від 03.05.2024).
101. Згідно із пунктом 9 додаткової угоди від 03.05.2024 припинення продажу електричної енергії на торговий день (або декілька торгових днів) розрахункового місяця у порядку, передбаченому п. 8 цієї додаткової угоди, не є порушенням договірних зобов'язань сторін.
102. Відповідач не подав суду доказів відсутності (недостатності) коштів на сплату за електричну енергію на виконання умов укладеного з ТОВ "Нова-Енергетична-Компанія" договору.
103. Відповідача також не подав доказів неможливості скорегувати погодинні обсяги купівлі-продажу електричної енергії відповідно до пункту 7 додаткової угоди.
104. Відповідач не обґрунтував існування об'єктивних обставини, що можуть спричинити невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним з ТОВ "Нова-Енергетична-Компанія" договором та матимуть наслідком заподіяння відповідачу збитків внаслідок застосування ТОВ "Нова-Енергетична-Компанія" штрафних санкцій, передбачених пунктами 6.1-6.2. договору №451_06_22 від 02.06.2022.
105. З урахуванням змісту пунктів 8 та 9 додаткової угоди від 03.05.2024 до договору укладеного відповідачем з ТОВ "Нова-Енергетична-Компанія" відповідач вправі ініціювати припинення продажу електричної енергії, а припинення продажу електричної енергії в свою чергу не є порушенням договірних зобов'язань сторін, що нівелює можливість застосування сторонами штрафних санкцій.
106. Суд враховує, що позивач у заяві про забезпечення позову запропонував, що у разі доведення відповідачем у порядку статті 141 Господарського процесуального кодексу України розміру можливих збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у якості зустрічного забезпечення внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у визначеному судом розмірі.
107. Відповідно до частини 1 статті 146 Господарського процесуального кодексу України у випадку залишення позову без розгляду або закриття провадження з інших, ніж зазначені у частині першій статті 142 цього Кодексу підстав, або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.
108. У разі подання відповідного позову про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням, зазначеним у частині першій цієї статті, відшкодування збитків, заподіяних вжиттям заходів забезпечення позову, здійснюється в першу чергу за рахунок коштів зустрічного забезпечення (частини 2 статті 146 Господарського процесуального кодексу України).
109. На переконання суду, відповідач не довів ймовірність понесення збитків у зв'язку з вжиттям заходів забезпечення позову та не довів їх розміру, що зумовлює відсутність підстав для вжиття зустрічного забезпечення у розмірі запропонованому відповідачем.
110. Водночас вжиття судом заходів забезпечення позову без одночасного вжиття заходів зустрічного забезпечення не позбавляє відповідача права звернутися до суду із заявою про зустрічне забезпечення з метою забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, за умови доведення їх ймовірності та розміру.
Керуючись статтями 136-140, 141, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" про забезпечення позову задовольнити частково.
2. Накласти арешт на кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, та на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЕНЕРГОЗБУТ" (ідентифікаційний код 43888596, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, буд. 208) в межах ціни позову у розмірі 37423932,13 грн.
Ухвала суду з урахуванням пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом та підлягає виконанню в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення суддею - 09.05.2024.
Строк пред'явлення ухвали суду до виконання - 09.05.2027.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" (ідентифікаційний код 41963985, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Десятинна, 13Б).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЕНЕРГОЗБУТ" (ідентифікаційний код 43888596, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, буд. 208).
3. У клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЕНЕРГОЗБУТ" про зустрічне забезпечення відмовити.
Ухвала суду протягом 10 днів з дня її оголошення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя А.І. Гладун