"12" листопада 2007 р.
14:40
Справа № 1/802/07
м. Миколаїв
За позовом: Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва.
/54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 24/
До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Собір».
/54017, м. Миколаїв, пр. Леніна, 73/
про: стягнення 43 005, 48 грн.
Суддя Васильєва Л.І.
Секретар судового засідання Дьяченко Т.В.
Представники:
Від позивача: Чаричанський П.О, довіреність від 17.10.2007р.
Від відповідача: Філевський Р.М., довіреність від 12.01.2007р.
Позивач звернувся з адміністративним позовом до господарського суду про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України боргу в сумі 43 005, 48 грн. /недоїмки в сумі 41 571, 37 грн. та пені в сумі 1 434, 11 грн./ по платі за патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу.
Відповідач у письмових запереченнях (а.с.19-24) проти адміністративного позову заперечує зазначив, що нарахування і відображення в картці особового рахунку податковим органом суми “недоїмки» в розмірі 41 571, 37 грн. за видом платежу “плата за придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, сплачена юридичною особою» є противоправним, також відповідач вважає необґрунтованим та неправомірним нарахування пені і просить в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Розглянувши надані докази, заслухавши доводи сторін у судовому засіданні - суд
відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності, знаходиться на податковому обліку у позивача і у відповідності зі статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування»зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати податки і збори.
позивач на підставі ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»та п.1 ст.8 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» просить стягнути з відповідача борг в сумі 43 005, 48 грн. /недоїмка в сумі 41 571, 37 грн. та пеня в сумі 1 434, 11 грн./ по платі за патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу.
Позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:
Пунктом 19 статті 14 Закону України “Про систему оподаткування» встановлено, що плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності відноситься до загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів) і відповідно до ст.1 цього Закону пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Всі зміни і доповнення до цього Закону та інших законів України про оподаткування стосовно пільг, ставок, податків та зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться не пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.
Згідно статті 5 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами. Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік). Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу проводиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.
Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.
Як свідчать матеріали справи відповідач за період 2001р. -2003р. придбав 46 патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, зокрема для використання гральних автоматів.
Станом на 01.01.2004 р. у відповідача обліковувалось та використовувалось 46 торгових патентів. Плата за торгові патенти у кількості 46 штук за І квартал 2004 року була здійснена підприємством платіжним дорученням № 190 від 12.12.2003 року на суму 32 200 грн. (а.с.39), за ІІ квартал 2004 року -платіжним дорученням № 34 від 12.03.2004 року на суму 32 200 грн. (а.с.39), за ІІІ квартал 2004 року -платіжним дорученням № 80 від 14.06.2004 року на суму 32 200 грн. (а.с.40), за ІV квартал 2004 року -платіжними дорученнями № 116 від 16.08.2004 року і № 164 від 19.09.2004 року (а.с.40-41) на суму 16 100 грн. з врахуванням переплаченої суми в розмірі 16 100 грн. при сплаті за торгові патенти за І квартал 2004 року.
Станом на 01.01.2005 року у відповідача обліковувались та використовувались ті ж 46 торгових патентів. Плата за торгові патенти у кількості 46 штук за І квартал 2005 року була здійснена підприємством платіжним дорученням № 189 від 13.12.2004 року на суму 32 200 грн. (а.с.189), за ІІ квартал 2005 року (з урахуванням повернення 9 патентів) -платіжним дорученням № 32 від 11.03.2005 року на суму 35 700, 00 грн. (за 37 патентів на гральні автомати - а.с.42), за ІІІ квартал 2005 року (з урахуванням повернення 12 патентів) - платіжним дорученням № 90 від 14.06.2005 року на суму 22 050, 00 грн. (за 25 патентів на гральні автомати - а.с.43) за ІV квартал 2005 року (з урахуванням повернення 5 патентів) -платіжним дорученням № 135 від 14.09.2005 року на суму 19 250, 00 грн. (за 20 патентів на гральні автомати - а.с.43), за І квартал 2006 року плата була здійснена підприємством платіжним дорученням № 181 від 12.12.2005 року на суму 21 000, 00 грн. (за 20 патентів на гральні автомати - а.с.44), за ІІ квартал 2006 року -платіжним дорученням № 29 від 13.03.2006 року на суму 14 000, 00 грн. (за 20 патентів на гральні автомати - а.с.44), з урахуванням повернення 30.06.2006 року 20 патентів (а.с.49), за які в момент придбання була внесена одноразова плата у розмірі вартості торгових патентів за 3 місяці (7 000 грн.).
Згідно наданого до господарського суду розрахунку, розмір податкового боргу відповідача, визначений позивачем становить 41 571, 37 грн. недоїмки та 1434,11 грн. пені, при цьому борг відповідача виник внаслідок:
- перерахування позивачем вартості торгового патенту на підставі внесення Законами України “Про державний бюджет України на 2004 рік та 2005 рік змін до Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» в результаті чого вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу (гральні автомати) збільшена 01.01.2004р. з 1 400 грн. до 2 800 грн. та 01.01.2005р. з 2 800 грн. до 4 200 грн.);
- нарахування на податковий борг пені та подальшого її погашення шляхом розподілу сум сплачених поточних платежів;
- неврахування одноразової плати у розмірі 7000,00 грн. при поверненні 30 червня 2006 року 20 патентів у зменшення розміру плати за торгові патенти.
Відповідач у визначений законом термін, а саме до 15.12.2003р. за І квартал 2004 року та до 15.12.2004р. за І квартал 2005 року здійснив оплату вартості торгових патентів, тобто до того, як приписи Законів України “Про державний бюджет України на 2004 рік» та “Про держаний бюджет на 2005 рік» почали регулювати питання щодо розміру плати за торговий патент. При цьому законодавцем не передбачено обов'язок проведення будь-яких перерахунків платежу у зв'язку із збільшенням вартості патентів, тому збільшення відповідачем нарахованої суми по платі за торгові патенти та нарахування пені є безпідставним.
Також безпідставним є посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2007р., якою відповідачу відмовлено у позові та скасовано постанову господарського суду Миколаївської області від 13.12.2006р. по справі № 7/312/05 про зобов'язання податкового органу списати з картки особового рахунку за видом платежу “плата за придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, сплачена юридичною особою» податковий борг (недоїмку) в сумі 41 571, 37 грн. та пеню в сумі 1 434, 11 грн., оскільки суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову місцевого господарського суду та відмовляючи в позові з підстав обрання невірного способу захисту порушеного права, в мотивувальної частині постанови підтвердив висновок суду першої інстанції, що збільшення позивачем розміру плати за торгові патенти та внесення даних за наслідками помилкового збільшення до облікової картки відповідача дійсно суперечать українському законодавству.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, що встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи.
Отже в задоволенні в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України боргу в сумі 43 005, 48 грн. /недоїмки в сумі 41 571, 37 грн. та пені в сумі 1 434, 11 грн./ по платі за патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 94, 160, 162-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд
В задоволенні позову відмовити.
Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя