"29" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/67/24
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Літвінов С.В.
при секретарі судового засідання Липі Т.О.
розглянувши в закритому судовому засіданні справу за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (вул. Пушкінська, 3,Одеса,Одеська область,65026) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (вул. Велика Арнаутська, 15, м. Одеса, Одеська обл., Одеський р-н, 65048) до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "БУКОВЕЛЬ" (участок Щивки буд.2 с.Поляниця,м. Яремче,Івано-Франківська обл., Надвірнянський р-н,78593) про розірвання договору стягнення 5400000 грн. та за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "БУКОВЕЛЬ" (участок Щивки буд.2 с.Поляниця,м. Яремче,Івано-Франківська обл., Надвірнянський р-н,78593) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (вул. Велика Арнаутська, 15, м. Одеса, Одеська обл., Одеський р-н, 65048) та до Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (вул. Пушкінська, 3,Одеса,Одеська область,65026) про внесення змін до договору
за участю представників:
від прокуратури: Тунік В.М. за посвідченням;
від позивача (відповідача по зустрічному позову) : Басюк по довіреності
від відповідача (позивача по зустрічному позову): Дюжев по довіреності
Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУКОВЕЛЬ" про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 5 400 000грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.01.2024р. провадження по справі №916/67/24 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
25.01.2024р. Товариство з обмеженою відповідальністю "БУКОВЕЛЬ" звернулось до Господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та до Заступника керівника Одеської обласної прокуратури про внесення змін до договору купівлі-продажу.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.02.2024р було прийнято зустрічну позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "БУКОВЕЛЬ" до до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та до Заступника керівника Одеської обласної прокуратури про внесення змін до договору купівлі-продажу до розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №916/67/24 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.03.2024р. на підставі ст. 8 ГПК України розгляд справи вирішено здійснювати в закритому режимі.
25.03.2024р. за вх. №12414/24 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "БУКОВЕЛЬ" надійшла заява про залучення до участі у справі третіх осіб, згідно якої останній просить суд залучити до участі у справі в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом - Південне Одеське Територіальне Управління Національної Гвардії України (Військова Частина НОМЕР_1 ) та Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гашову Вікторію Валентинівну.
Судом в задоволенні відповідного клопотання було відмовлено з огляду на відсутність доказів які б свідчили про можливість впливу рішення по дійсній справі на права та обов'язки відповідних осіб.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.04.2024р. в порядку ч.3 п.2 ст. 185 ГПК України підготовче засідання було закрито та призначено відповідну справу до розгляду по суті в судовому засіданні.
24.01.2024р. за вх. №3109/24 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та просить суд в задоволені позову відмовити повністю.
02.02.2024р. за вх. №4464/24 до суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях надійшла відповідь на відзив, згідно якого позивач вважає що заперечення відповідача є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
19.02.2024р. за вх. №6715/24 до суду від Одеської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив, згідно якого позивач вважає що заперечення відповідача є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
26.02.2024р. за вх. №7734/24 до суду від Одеської обласної прокуратури надійшов відзив на зустрічний позов, згідно якого останній зустрічні позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та просить суд в задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
28.02.2024р. за вх. №8186/24 до суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях надійшли заперечення, які по суті є відзивом на зустрічний позов, згідно яких останній зустрічні позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та просить суд в задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
25.03.2024р. за вх. №12291/24 до суду від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив, згідно якого відповідач (позивача за зустрічним позовом) вважає що заперечення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (відповідача за зустрічним позовом) є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Як вказує прокурор, Одеською обласною прокуратурою встановлено, що наказом Фонду державного майна України «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 28.12.2019 № 1574 «Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році» (із змінами) від 20.08.2020 № 1408 внесені зміни до переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2020 році, зокрема включено до вказаного переліку Єдиний майновий комплекс державного підприємства «Одеський науково -дослідний інститут телевізійної техніки», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 132.
Відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях від 30.12.2021 № 2151 «Про затвердження протоколу засідання аукціонної комісії з продажу об'єкта малої приватизації «Єдиний майновий комплекс державного підприємства «Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки», затверджено протокол засідання аукціонної комісії та умови продажу вказаного об'єкта малої приватизації.
Згідно інформації, яка міститься у системі «Прозорро.Продажі» електронний аукціон за №UA-PS-2022-01-07-000012-1 з продажу вказаного Єдиного майнового комплексу відбувся 04.02.2022, переможцем якого стало Товариство з обмеженою відповідальністю «БУКОВЕЛЬ».
За посиланнями прокурора, 12.12.2022 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУКОВЕЛЬ» було укладено договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації Єдиний майновий комплекс державного підприємства «Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки», за результатами електронного аукціону, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В.В., зареєстрований в реєстрі за № 140.
Згідно п. п. 1.1 договору: продавець зобов'язується передати у власність покупцю, котрий став переможцем електронного аукціону №UA-PS-2022-01-07-000012-1, який відбувся 04.02.2022, об'єкт малої приватизації - Єдиний майновий комплекс державного підприємства «Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 132, а покупець зобов'язується прийняти об'єкт приватизації, сплатити ціну його продажу і виконати визначені у договорі умови. Об'єкт приватизації належить Державі Україна в особі Фонду державного майна України.
Об'єкт приватизації включає в себе майно згідно зі зведеним актом інвентаризації майна, затвердженим органом приватизації станом на 15 жовтня 2021р. До об'єкту приватизації вказаного Єдиного комплексу включено нерухоме майно: нежитлова будівля, в цілому загальною площею 8761,4 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 132, та складається в цілому з: літери ААІА2 інженерно-лабораторний корпус, ІІ мостіння. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2551119651100; нежитлові будівлі, в цілому загальною площею 3092,4 кв. м, що знаходяться за вказаною вище адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 132, та складаються в цілому з: літер «В» - малярка №2, «Г» - компресорна №3, «Д» - насосна ливнева каналізація, «Ж» - КПП №6, «З» - насосна станція, «К» - столярка №10, «Л» - РСУ №11, «М» - складський комплекс № 12, «Н» - бокси №13, «О» - прохідна №14, «П» - склад №15, «Р» - майстерні №16, «С» - склад №17, «Т» - склад №18, «У» - склад №19, «Ф» - склад №20, «Х» - вбиральня, «Ц» - електрогазозварювальна №22, пожежний резервуар - І, мостіння - ІІІ, огорожа - №1-6. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2551119851100 (п.1.2 договору).
Пунктом 2.1 договору передбачено, що згідно з протоколом про результати електронного аукціону (спосіб проведення електронного аукціону) №UA-PS-2022-01-07-000012-1, який затверджено наказом Регіонального відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях від 16.02.2022 № 275, ціна продажу об'єкта приватизації становить 108 000 000 гривень, у тому числі ПДВ 18 000 000 гривень. Покупець зобов'язаний сплатити за придбаний об'єкт приватизації 108 000 000 гривень з урахуванням ПДВ, у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня підписання цього договору в порядку, встановленому пунктом 2.2 договору.
Згідно п.2.2 договору, розрахунки за об'єкт приватизації здійснюються у наступному порядку: гарантійний внесок для участі в аукціоні, сплачений покупцем на банківський рахунок оператора електронного майданчика Української універсальної біржі у сумі 3 503 483,20 гривень, що становить 10% стартової ціни об'єкта приватизації зараховується покупцеві в рахунок ціни продажу об'єкта приватизації шляхом його перерахування на рахунок, зазначений в інформаційному повідомленні. Грошові кошти покупця в розмірі 104 496 516,80 гривень з урахуванням ПДВ за придбаний об'єкт приватизації сплачуються покупцем шляхом безготівкового перерахування з рахунку покупця на рахунок продавця, протягом 30 календарних днів з дня підписання цього договору.
Отже, як вказує прокурор ТОВ «БУКОВЕЛЬ» впродовж 30 календарних днів з дня підписання вказаного договору купівлі-продажу повинно було здійснити розрахунок за об'єкт приватизації у повному розмірі.
Поряд з цим, як зазначає прокурор, відповідно до інформації, наданої Регіональним відділенням ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях, відповідачем не виконано вимоги вказаного договору в частині розрахунків за об'єкт приватизації.
Так, листами від 13.01.2023 №13012023/01 та від 10.02.2023 №10022023101, скерованими на адресу Регіонального відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях, ТОВ «БУКОВЕЛЬ» повідомило про те, що у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання своїх зобов'язань за договором, останнє просить вжити відповідних заходів, в межах повноважень, щодо укладення додаткової угоди до договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації, відповідно до якої змінити терміни оплати за договором (на період дії форс-мажорних обставин) та, як наслідок, звільнити ТОВ «БУКОВЕЛЬ» від штрафних санкцій.
ТОВ «БУКОВЕЛЬ» було надано копію сертифікату про форс -мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 2600-23-0185 від 13.01.2023. Зазначеним сертифікатом Івано-Франківська торгово-промислова палата на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 №44(5), зі змінами та доповненнями, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стала підставою введення воєнного стану в Україні із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», які в свою чергу унеможливлюють доступ до об'єкта приватизації за договором купівлі-продажу об'єкта малої приватизації' - Єдиний майновий комплекс державного підприємства «Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки» та користування таким об'єктом нерухомого майна. Періодом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) зазначено: дата настання - 28.12.2022; дата закінчення - тривають на 13.01.2023.
В свою чергу, як вказує прокурор, листами від 13.03.2023 №11-07-00902, від 29.03.2023 №11-07-01194 Регіональне відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях повідомило ТОВ «БУКОВЕЛЬ» про відсутність правових підстав для внесення змін до спірного договору купівлі-продажу. Крім того, у вказаних листах Регіональне відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях просило відповідача виконати свої зобов'язання, встановлені договором та здійснити оплату за придбаний об'єкт приватизації.
Як зазначає прокурор, листами від 16.05.2023 №16052023/01, від 23.05.2023 № 23052023/01, від 26.05.2023 №26052023/01, адресованими Регіональному відділенню ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях, ТОВ «БУКОВЕЛЬ» повідомило про те, що не відмовляється від своїх зобов'язань, як переможця аукціону з приватизації вказаного Єдиного майнового комплексу, в частині їх виконання, однак тільки після припинення засвідчених ТПП України форс -мажорних обставин (скасування воєнного стану на території України). Крім того, ТОВ «БУКОВЕЛЬ» на підтвердження продовження дії форс -мажорних обставин за вказаним договором купівлі-продажу надало копію сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №2600-23-2516 від 25.05.2023. Періодом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) зазначено: дата настання - 28.12.2022; дата закінчення - тривають на 23.05.2023.
За посиланнями прокурора, листом від 29.06.2023 №11-07-02510 Регіональне відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях повідомило ТОВ «БУКОВЕЛЬ» про необхідність виконання всіх зобов'язань, встановлених договором купівлі -продажу, в тому числі п. 2.1. та п. 2.2. договору купівлі-продажу. Регіональним відділенням у вказаному листі також зазначено, що у випадку невиконання зобов'язань за вказаним договором, останнє буде змушене ставити питання про розірвання договору купівлі-продажу у судовому порядку.
Листом від 29.11.2023 №10-07-04818 Регіональне відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях повідомило прокуратуру про те, що наразі ціна продажу об'єкта малої приватизації - вказаного Єдиного майнового комплексу не сплачена.
Прокурор наголошує, що наведені обставини є підставами для стягнення неустойки та розірвання договору купівлі -продажу об'єкта малої приватизації - Єдиний майновий комплекс державного підприємства «Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки», за результатами електронного аукціону від 12.12.2022, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В.В., зареєстрованого в реєстрі за №140.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об'єкта приватизації разом із неустойкою (у разі її нарахування).
Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 договору, кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї цим договором, не перешкоджати іншій стороні у виконанні її обов'язків і має право вимагати від іншої сторони виконання належним чином її обов'язків, передбачених умовами договору. Сторона, яка порушила взяті відповідно до цього договору зобов'язання, повинна усунути ці порушення. Порушенням зобов'язання за цим договором є його невиконання або неналежне виконання умов, визначених цим договором.
Продавець має право розірвати договір в односторонньому порядку у разі несплати покупцем коштів за об'єкт приватизації протягом 60 днів з моменту його укладання та вимагати сплату покупцем неустойки у розмірі від 5% ціни продажу об'єкта. Продавець протягом 3 робочих днів після спливу 60-денного строку, направляє покупцю повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку з вимогою сплатити протягом 30 календарних днів з дня направлення такого повідомлення неустойку. При цьому, договір вважається розірваним на 61 (шістдесят перший) день з дати його укладення (п.6.3 договору).
Згідно п.7.1 договору, покупець зобов'язаний в строк та порядку, встановленими цим договором, сплатити ціну продажу об'єкта приватизації, разом із неустойкою (у разі її нарахування).
Пунктами 9.1, 9.2. договору встановлено, що у разі повного або часткового невиконання умов цього договору, покупець несе відповідальність, встановлену цим договором та законодавством України. У разі несплати за цим договором ціни продажу об'єкта приватизації протягом 30 календарних днів з дня укладення цього договору, покупець сплачує на користь продавця неустойку у розмірі 5% ціни продажу об'єкта приватизації. Несплата коштів за об'єкт приватизації згідно з цим договором протягом 60 днів з дня його укладення є підставою для розірвання цього договору в односторонньому порядку відповідно до п. 6.3. договору.
Договір може бути розірваний відповідно до п. 6.3 договору або на вимогу однієї із сторін, в тому числі за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених цим договором, у визначені строки (п. 12.2 договору).
Відповідно до 12.5. договору, виключними умовами для розірвання договору об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством та договором, є, зокрема: несплата покупцем коштів за об'єкт приватизації протягом 60 днів з дати підписання або відповідно до умов цього договору та невиконання умов продажу об'єкта приватизації і зобов'язань покупця, визначених умовами договору, в установлений договором строк.
Прокурор вказує, що в порушення зазначених вимог договору відповідач не сплатив кошти за об'єкт приватизації у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня підписання договору купівлі-продажу. Кінцевий день сплати 11.01.2023, тобто 30-ти денний строк для виконання грошового зобов'язання за договором, сплинув. Решта грошових коштів за об'єкт приватизації у сумі 104 496 516,80 грн. на рахунок продавця від покупця не надходила, у зв'язку з чим об'єкт приватизації не був переданий покупцю за актом приймання- передачі,
Прокурор наголошує, що у зв'язку з невиконанням відповідачем згідно з умовами спірного договору своїх зобов'язань зі сплати вартості об'єкта приватизації у передбачений строк, є підстави для стягнення згідно з п. 9.2. договору купівлі - продажу неустойки у розмірі 5% ціни продажу об'єкта приватизації що становить 5 400 000грн. та розірвання договору купівлі-продажу.
Отже посилаючись на вищенаведені обставини, Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях за захистом порушеного права.
В той же час відповідач не погоджуючись з відповідним позовом звернувся до суду с зустрічним позовом, відповідно якого вказує наступне.
Як вказує відповідач (позивач за зустрічним позовом) відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях від 30.12.2021 №2151 «Про затвердження протоколу засідання аукціонної комісії з продажу об'єкта малої приватизації - «Єдиний майновий комплекс державного підприємства «Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки», затверджено протокол засідання аукціонної комісії та умови продажу вказаного об'єкта малої приватизації.
У системі «Прозорро.Продажі» міститься Інформаційне повідомлення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про продаж об'єкта малої приватизації- «Єдиний майновий комплекс державного підприємства «Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки», що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 132.
Відповідно до Розділу 3 вказаного Інформаційного повідомлення приватизація Єдиного майнового комплексу державного підприємства «Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки» здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»; Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 432 (із змінами).
Відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що цим же Розділом Інформаційного повідомлення визначено наступні умови продажу:
1. Покупець об'єкту «Єдиний майновий комплекс державного підприємства «Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки» зобов'язаний від дати переходу права власності забезпечити:
- недопущення звільнення працівників приватизованого підприємства з ініціативи покупця чи уповноваженого ним органу (за винятком вчинення працівником дій, за які передбачено звільнення на підставі пунктів 3,4 ,7 і 8 частини першої статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України), протягом шести місяців від дати переходу права власності на об'єкт приватизації (згідно ч.7 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна);
- погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості у розмірі, що складеться на день переходу права власності на єдиний майновий комплекс, протягом 30 днів від дати переходу права власності на об'єкт приватизації (відповідно до абз.6 ч.2 ст.26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).
- відповідно до пункту 8 статті 32 Кодексу цивільного захисту покупець зобов'язаний забезпечити утримання захисної споруди цивільного захисту у готовності до використання за призначенням за рахунок власних коштів протягом року.
Інших умов продажу, як зазначає Відповідач (позивач за зустрічним позовом) визначено не було.
Згідно інформації, яка міститься у системі «Прозорро.Продажі» електронний аукціон за №UA-PS-2022-01-07-000012-1 з продажу вказаного Єдиного майнового комплексу відбувся 04.02.2022, переможцем якого стало Товариство з обмеженою відповідальністю «БУКОВЕЛЬ».
12.12.2022 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та ТОВ «БУКОВЕЛЬ» було укладено договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - Єдиний майновий комплекс державного підприємства «Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки», за результатами електронного аукціону, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В.В., зареєстрований в реєстрі за № 140.
Згідно п. п. 1.1. вказаного договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, котрий став переможцем електронного аукціону №UA-PS-2022-01-07-000012-1, який відбувся 04.02.2022 року, об'єкт малої приватизації - Єдиний майновий комплекс Державного підприємства «Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки», який розташований за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Мечникова, будинок 132, а Покупець зобов'язується прийняти Об'єкт приватизації, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в Договорі умови.
Поряд з цим, як вказує Відповідач (позивач за зустрічним позовом) 28 грудня 2022 року листом за №3/10/3-2087 Південне Одеське територіальне управління Національної гвардії України відмовило ТОВ "БУКОВЕЛЬ" у доступі до Об'єкта приватизації протягом всього періоду дії воєнного стану на території України, оскільки Об'єкт наразі використовується у військових цілях, з метою збереження військової таємниці та покращення обороноздатності держави.
Відповідач (позивач за зустрічним позовом) наголошує, що він як новий потенційний власник Об'єкта приватизації за Договором купівлі-продажу, до настання граничного терміну сплати ціни Договору був позбавлений визначеного законом права попередньо оглянути придбаний Об'єкт приватизації та ознайомитися з його кількісними та якісними характеристиками, а також достовірно встановити (на момент придбання) відсутність обставин, які можуть перешкоджати новому власнику майна у безперешкодно користуватись цим майном.
Як зазначає, Відповідач (позивач за зустрічним позовом) він відразу звернувся до Івано-Франківської торгово-промислової палати щодо підтвердження настання форс мажорних обставин та повідомив Регіональне відділення Фонду державного майна України листом від 04.01.2023 року №40123/4.
У відповідь на лист ТОВ "БУКОВЕЛЬ" від 04.01.2023 року №40123/4 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях листом від 13 січня 2023 року № 11-07-00148 повідомило, що Товариству з обмеженою відповідальністю «Буковель» необхідно підтвердити настання форс-мажорної обставини, наведеної в Листі ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) №3/10/3/-2087 від 28.12.2022р., яка унеможливлює виконання умов Договору купівлі - продажу об'єкта малої приватизації - Єдиний майновий комплекс Державного підприємства «Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки» від 12 грудня 2022 року, шляхом надання на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях відповідного Сертифікату про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданого Торгово-промисловою палатою.
В зв'язку із запровадженням режиму воєнного стану та з урахуванням вказаного листа Нацгвардії, як вказує Відповідач (позивач за зустрічним позовом) Івано-Франківська торгово-промислова палата Сертифікатом №2600-23-0185 від 13.01.2023, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): зокрема, що неможливим є виконання: п. 1.1. Договору в частині фактичної передачі Покупцю Об'єкту приватизації (внаслідок перебування на такому Об'єкті приватизації протягом всього строку дії в Україні правового режиму воєнного стану ІНФОРМАЦІЯ_1 ), та відповідно зобов'язання Покупця за п.п. 2.1, 2.2 Договору щодо сплати ціни Договору за придбаний Об'єкт приватизації у визначений Договором строк (як наслідок об'єктивної неможливості доступу до майна, володіння або користування ним). Датою настання форс-мажорних обставин зазначено - 28.12.2022. Дата закінчення - тривають на 13.01.2023. Про наявність вказаного Сертифікату ТОВ «Буковель» повідомив Продавця листом від 13.01.2023 №13012023\01.
За посиланнями Відповідача (позивача за зустрічним позовом) листом від 04 травня 2023 року №11-07-0 1770 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях повідомило наступне: «На адресу Регіонального відділення надійшов лист від 13.01.2023 року вих. №13012023/02 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковель» (вх. Регіонального відділення від 23.01.2023 року №11/00286)з копією Сертифікату №2600-23- 0185 про форс- мажорні обставини, виданого Івано-Франківською торгово-промисловою палатою від 13.01.2023 року. Відповідно до вищевказаного сертифікату період дії форс мажорних обставин (обставин непереборної сили): -дата настання: 28 грудня 2022 року -дата закінчення: тривають на 13 січня 2023 року. Попереджаємо, що закінчення дії форс-мажорних обставин та невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Буковель» зобов'язань, передбачених Договором купівлі-продажу, можуть бути підставою розірвання вищезазначеного договору.»
Як вказує Відповідач (позивач за зустрічним позовом) він звернувся до Івано-Франківської торгово-промисловою палати щодо підтвердження існування форс мажорних обставин та за результатом розгляду його заяви про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), Івано-Франківською ТПП видано Сертифікат №2600-23-2516 від 25.05.2023 року про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які продовжують діяти станом на дату звернення за Заявою. Датою настання форс-мажорних обставин зазначено - 28.12.2022. Про наявність вказаного Сертифікату ТОВ «Буковель» повідомив Продавця листом від 26.05.2023 №26052023\01.
Отже, Відповідач (позивач за зустрічним позовом) наголошує, що незважаючи на те, що воєнний стан в Україні введено 24.02.2022, форс-мажорі обставини для ТОВ «Буковель» настали з 28.12.2022 після повідомлення Нацгвардії про відмову ТОВ «БУКОВЕЛЬ» у доступі до Об'єкта протягом всього періоду дії воєнного стану на території України.
В подальшому, листом від 04 січня 2024 року №11-08-00056 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях повідомило, на виконання вимог Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", відповідно до Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації державними органами приватизації, затвердженого наказом ФДМУ від 18.10.2018р. №1327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2018р. за №13495/32801, наказу Фонду державного майна України від 02.10.2023 №1733 у ІV кварталі 2023р. здійснено перевірку виконання умов договору купівлі-продажу від 12.12.2022 №140 - ЄМК «Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки». За результатами перевірки був складений відповідний акт поточної перевірки.
Відповідно до наданого Акту поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу ЄМК ДП «Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки» від 12.12.2022 №140 № 5/ІV-23 від 29.12.2023р. виконання Договору триває, зокрема відповідно до п. 3.1. акту в зв'язку із форс- мажорними обставинами триває сплата за об'єкт приватизації.
За посиланнями Відповідача (позивача за зустрічним позовом) наведене вище свідчить що виникнули обставин, які унеможливлюють доступ до Об'єкта приватизації протягом всього періоду дії воєнного стану на території України, оскільки Об'єкт наразі використовується у військових цілях, з метою збереження військової таємниці та покращення обороноздатності держав є істотною зміною обставин. Згідно сертифікату ТТН такі обставини настали після підписання Договору - з 28.12.2022 (після повідомлення Нацгвардії). Виконання договору з урахуванням непередбачуваних обставин в будь-якому випадку порушило співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило сторін того, на що вони розраховували при укладенні договору, оскільки він позбавлений права користуватись придбаним Об'єктом, а із суті договору та звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона, а саме: у нього виникли форс-мажорні обставини, що підтверджені відповідним висновком.
При цьому, як вказує Відповідач (позивач за зустрічним позовом) чинне законодавство України не забороняє продовження строку виконання зобов'язання за Договором.
Листом від 10.02.2023 №10022023/01, скерованому на адресу Регіонального відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях, ТОВ «БУКОВЕЛЬ» пропонувало укласти додаткову угоду до Договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - Єдиний майновий комплекс державного підприємства "Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки" (укладений 12.12.2022 року за результатами електронного аукціону та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 12.12.2022 року під реєстровим номером 140), яким продовжити строки виконання не виконаних зобов'язань сторін за Договором за межі періоду дії режиму воєнного стану в Україні. Зокрема, було запропоновано абзац 2 пункту 2.2. Договору викласти у наступній редакції:
«Грошові кошти Покупця в розмірі 104 496 516,80 (сто чотири мільйони чотириста дев'яносто шість тисяч п'ятсот шістнадцять гривень вісімдесят копійок) гривень з урахуванням ПДВ за придбаний Об'єкт приватизації сплачуються Покупцем шляхом безготівкового перерахування з рахунку Покупця №UA203253650000000260060027183 на рахунок Продавця №UA118201720355589002000163735 одержувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, ідентифікаційний код 43015722, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня закінчення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)».
В свою чергу, як зазначає Відповідач (позивач за зустрічним позовом) листом від 13.03.2023 №11-07-00902 Регіональне відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях повідомило ТОВ «БУКОВЕЛЬ» про відсутність правових підстав для внесення змін до спірного договору купівлі-продажу, з урахуванням чого, строк оплати за Договором підлягає продовження, шляхом внесення змін до Договору за рішенням суду.
Отже на підставі викладеного Товариство з обмеженою відповідальністю "БУКОВЕЛЬ" звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просить суд внести наступні зміни до Договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - Єдиний майновий комплекс державного підприємства «Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки», за результатами електронного аукціону від 12.12.2022, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУКОВЕЛЬ», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В.В., а саме абзац 2 пункту 2.2. Договору викласти у наступній редакції: «Грошові кошти Покупця в розмірі 104 496 516,80 (сто чотири мільйони чотириста дев'яносто шість тисяч п'ятсот шістнадцять гривень вісімдесят копійок) гривень з урахуванням ПДВ за придбаний Об'єкт приватизації сплачуються Покупцем шляхом безготівкового перерахування з рахунку Покупця №UA203253650000000260060027183 на рахунок Продавця №UA118201720355589002000163735 одержувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, ідентифікаційний код 43015722, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня закінчення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)» зазначивши при цьому, що внесені зміни набувають чинності з дня набрання чинності рішенням суду про внесення змін.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, щодо первісних позовних вимог суд дійшов наступних висновків:
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
При цьому, суд вказує, що виключне право на визначення предмету та підстави позову належить позивачу, натомість суд, вирішуючи спір, повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури направлені на розірвання договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - Єдиний майновий комплекс державного підприємства «Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки», за результатами електронного аукціону від 12.12.2022, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУКОВЕЛЬ», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В.В, зареєстрований в реєстрі за №140 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУКАВЕЛЬ» неустойки в сумі 5 400 000грн.
При чому підставою відповідного позову стало порушення, на думку прокурора, відповідачем істотних умов договору, а саме п. 2.2 договору в частині належного розрахунку за об'єкт приватизації.
Так, як вбачається з матеріалів справи, 12.12.2022 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУКОВЕЛЬ» було укладено договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації Єдиний майновий комплекс державного підприємства «Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки», за результатами електронного аукціону, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В.В., зареєстрований в реєстрі за № 140.
Згідно п. п. 1.1 договору: продавець зобов'язується передати у власність покупцю, котрий став переможцем електронного аукціону №UA-PS-2022-01-07-000012-1, який відбувся 04.02.2022, об'єкт малої приватизації - Єдиний майновий комплекс державного підприємства «Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 132, а покупець зобов'язується прийняти об'єкт приватизації, сплатити ціну його продажу і виконати визначені у договорі умови. Об'єкт приватизації належить Державі Україна в особі Фонду державного майна України.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що згідно з протоколом про результати електронного аукціону (спосіб проведення електронного аукціону) №UA-PS-2022-01-07-000012-1, який затверджено наказом Регіонального відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях від 16.02.2022 № 275, ціна продажу об'єкта приватизації становить 108 000 000 гривень, у тому числі ПДВ 18 000 000 гривень. Покупець зобов'язаний сплатити за придбаний об'єкт приватизації 108 000 000 гривень з урахуванням ПДВ, у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня підписання цього договору в порядку, встановленому пунктом 2.2 договору.
Згідно п.2.2 договору, розрахунки за об'єкт приватизації здійснюються у наступному порядку: гарантійний внесок для участі в аукціоні, сплачений покупцем на банківський рахунок оператора електронного майданчика Української універсальної біржі у сумі 3 503 483,20 гривень, що становить 10% стартової ціни об'єкта приватизації зараховується покупцеві в рахунок ціни продажу об'єкта приватизації шляхом його перерахування на рахунок, зазначений в інформаційному повідомленні. Грошові кошти покупця в розмірі 104 496 516,80 гривень з урахуванням ПДВ за придбаний об'єкт приватизації сплачуються покупцем шляхом безготівкового перерахування з рахунку покупця на рахунок продавця, протягом 30 календарних днів з дня підписання цього договору.
Згідно з статтями 3, 6 Цивільного кодексу України право сторін вільно визначати умови договору може бути обмежено тільки тими випадками, коли актом цивільного законодавства передбачено обов'язковість положень цього акту для сторін договору і сторони не вправі відступити від їх положень.
У відповідності до вимог частини 1 статті 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Положеннями п. 6.3 договору передбачено, що продавець має право розірвати договір в односторонньому порядку у разі несплати покупцем коштів за об'єкт приватизації протягом 60 днів з моменту його укладання та вимагати сплату покупцем неустойки у розмірі від 5% ціни продажу об'єкта. Продавець протягом 3 робочих днів після спливу 60-денного строку, направляє покупцю повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку з вимогою сплатити протягом 30 календарних днів з дня направлення такого повідомлення неустойку. При цьому, договір вважається розірваним на 61 (шістдесят перший) день з дати його укладення (п.6.3 договору).
Згідно п.12.2 договору, договір може бути розірваний відповідно до п. 6.3 договору або на вимогу однієї із сторін, в тому числі за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених цим договором, у визначені строки (п. 12.2 договору).
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною першою статті 611 ЦК України визначено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Отже, істотним є таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати в реальних збитках і (або) упущеній вигоді; її розмірі, а також чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - “значної міри” - позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу повноважень суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Відповідно до статті 16 ЦК України розірвання порушеного договору є способом захисту цивільних прав, оскільки розірвання кредитором порушеного договору спрямоване на припинення правовідношення у такому договорі. Такий спосіб захисту (1) застосовується у відповідь на порушення боржником договору (2) застосовується з ініціативи кредитора (3) спрямований на захист прав кредитора та (4) позбавляє боржника певних суб'єктивних прав. У такому разі боржник позбавляється права вимагати виконання договору кредитором, оскільки розірвання договору тягне для боржника, який допустив порушення, цілком конкретний негативний наслідок - він позбавляється суб'єктивних прав, наданих йому договором.
Відповідно до статті 19 ЦК України особа має право на самозахист свого цивільного права від порушень і протиправних посягань. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства. Водночас частина друга статті 13 ЦК України встановлює загальне правило, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Таким чином, частина друга статті 651 ЦК України дозволяє розірвання договору лише тоді, коли порушення має істотний характер, оскільки має дотримуватися принцип пропорційності порушення і відповідальності.
Контрагент може порушити як основне зобов'язання, заради якого укладався договір, так і будь-який інший договірний обов'язок. Якщо має місце порушення будь-якого договірного обов'язку, у кредитора теоретично виникає право на розірвання договору, але і таке порушення має бути істотним для наділення кредитора правом на судове розірвання порушеного договору.
Оскільки частина друга статті 651 ЦК України вказує на те, що договір може бути розірвано і в деяких випадках, передбачених законом або договором, то і в цьому випадку має застосовуватись критерій істотності порушення договірних умов, оскільки зворотнє може призвести до того, що кредитор, який має відповідно до закону або договору право на відмову від нього або розірвання, може ним скористатися за найменший відступ від умов договору. Таке положення є неприпустимим, оскільки може підірвати стабільність цивільного обороту і є надзвичайно несправедливим нехтуванням правовим принципом пропорційності тяжкості порушення і відповідальності.
Незастосування критерію істотності позбавляє порушника можливості заперечувати проти розірвання договору і провокує кредитора відмовлятися від договору (розривати) під прикриттям найменшого порушення.
При оцінці істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання необхідно враховувати такі чинники: 1) значущість шкоди від порушення; 2) фактор неможливості або ускладненості покладання відповідальності за збитки на боржника; 3) значущість порушення як такого; 4) втрату кредитором інтересу у виконанні договору; 5) втрату довіри до боржника; 6) фактор передбачуваних негативних наслідків порушення; 7) принциповість суворого дотримання умов договору; 8) інтерес боржника у збереженні договору; 9) ступінь виконання договору до моменту його розірвання; 10) відсутність інтересу боржника у збереженні договору; 11) не оспорювання боржником здійсненої кредитором односторонньої відмови протягом розумного строку; 12) звільнення боржника від відповідальності за допущене порушення; 13) недобросовісність боржника; 14) врахування вини кредитора і його добросовісності; 15) неодноразовість порушення (визначення істотності порушення за сукупністю); 16) публічний характер порушеного договору; 17) неусунення боржником порушення в додатковий термін; 18) ненадання боржникові можливості усунути порушення; 19) готовність боржника усунути порушення, виражена у вигляді відповідного запиту; 20) об'єктивну неможливість усунення порушення; 21) можливість легкого виправлення порушення силами кредитора або залучених ним осіб.
Військова агресія Російської Федерації проти України має початок 24.02.2022.
На підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, дія якого неодноразово продовжена Указами Президента та діє станом на день розгляду справи.
Частиною 3 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Обставини повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року є загальновідомими обставинами та не підлягають окремому доведенню.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 N 671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для об'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов'язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами, як для суб'єктів господарювання так і для населення.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов'язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
З вищевикладеного вбачається, що на особу, яка порушила зобов'язання, покладається обов'язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов'язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв'язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов'язань).
Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати України” шляхом видачі сертифіката.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Також згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов'язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов'язання лише для однієї із сторін.
Верховний Суд у постановах від 01.06.2021 у справі №910/9258/20, від 14.06.2022 у справі №922/2394/21 зазначав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Таким чином, в разі наявності певних обставин (форс-мажорних), які засвідчені для конкретної особи відповідним сертифікатом ТПП України, суд має оцінити зазначений доказ у сукупності з іншими доказами відповідно до статті 86 ГПК України.
Як встановлено судом під час розгляду справи, 28 грудня 2022 року листом за № 3/10/3-2087 Південне Одеське територіальне управління Національної гвардії України відмовило ТОВ "БУКОВЕЛЬ" у доступі до Об'єкта приватизації протягом всього періоду дії воєнного стану на території України, оскільки Об'єкт наразі використовується у військових цілях, з метою збереження військової таємниці та покращення обороноздатності держави.
З матеріалів справи вбачається, що Сертифікатом № 2600-23-0185 від 13.01.2023 Івано-Франківською торгово-промисловою палатою для ТОВ "БУКОВЕЛЬ" засвідчено факт форс-мажорних обставин, зокрема що неможливим є виконання: п. 1.1. Договору в частині фактичної передачі Покупцю Об'єкту приватизації (внаслідок перебування на такому Об'єкті приватизації протягом всього строку дії в Україні правового режиму воєнного стану ІНФОРМАЦІЯ_1 ), та відповідно зобов'язання Покупця за п.п. 2.1, 2.2 Договору щодо сплати ціни Договору за придбаний Об'єкт приватизації у визначений Договором строк (як наслідок об'єктивної неможливості доступу до майна, володіння або користування ним). Датою настання форс-мажорних обставин зазначено - 28.12.2022. Дата закінчення - тривають на 13.01.2023.
Крім того, судом встановлено, що за результатом розгляду заяви ТОВ «БУКОВЕЛЬ» про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), Івано-Франківською ТПП видано Сертифікат № 2600-23-2516 від 25.05.2023 року про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які продовжують діяти станом на дату звернення за Заявою. Датою настання форс-мажорних обставин зазначено - 28.12.2022.
Згідно п. 11.1. Договору Сторони звільняються від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором в разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які не існували під час укладання цього Договору та виникли поза волею Сторін, які об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього Договору, та які прямо передбачені Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні».
З огляду на викладене, виходячи з наведених норм законодавства, належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Івано-Франківської торгово-промислової палати, тому господарський суд дійшов висновку про те, що надані ТОВ «БУКОВЕЛЬ» докази є належним свідченням існування обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), що в свою чергу свідчить про наявність об'єктивної неможливості вчасно виконати зобов'язань за договором.
Одним із факторів, що може братися до уваги, є питання про те, наскільки боржник, який порушив договір, реально заінтересований у збереженні договору: чи не спричинить розірвання договору для нього значної шкоди. Розірвання порушеного договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості правопорушення.
Отже, здійснюючи оцінку щодо істотності порушення відповідачем умов договору судом на підставі встановлених обставин по справі враховується ступінь виконання договору до моменту пред'явлення вимоги про його розірвання, зацікавленість відповідача у збереженні договору, відсутність множинності порушення (визначення істотності порушення за сукупністю), врахування вини боржника і його добросовісності; існування об'єктивних обставин які стали підставою для виникнення порушення, готовність боржника усунути порушення та його усунення, свідчать про те, що немає правових підстав для розірвання договору у судовому порядку.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Такий же підхід застосовував у свої практиці і Верховний Суд України, який у постановах від 18 вересня 2013 року у справі № 6-75цс13, від 14 жовтня 2014 року у справі № 3-143гс14 зробив такі правові висновки: у кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, а й наявність шкоди, завданої цим порушенням другій стороні, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
При цьому, наявність у відповідача форс-мажорних обставин не свідчить про спричинення збитків для позивача, оскільки їх факт лише відтермінує зобов'язання останнього по оплати вартості придбаного майна. Більш того, як вбачається з матеріалів справи, сам позивач відповідно до Акту поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу ЄМК ДП «Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки» від 12.12.2022 №140 № 5/ІV-23 від 29.12.2023р. визнав факт того що виконання Договору триває. Також суд відзначає, що з урахуванням умов договору до повної сплати відповідачем вартості об'єкта приватизації, останній не вибуває з володіння позивача.
Крім того, як зазначалось по тексту рішення вище, підставною невиконання відповідачем зобов'язань за договором стало наявність для нього форс-мажорних обстави, зокрема, зобов'язання Покупця за п.п. 2.1, 2.2 Договору щодо сплати ціни Договору за придбаний Об'єкт приватизації у визначений Договором строк. Зазначена обставина свідчить про відсутність в діях відповідача вини.
Суд зазначає, що в даному випадку, саме відповідач став потерплою особою, оскільки після участі в аукціоні та перемоги в ньому, як новий потенційний власник об'єкта приватизації з урахуванням обставин які склались, позбавлений законним правом для належного оформлення право власності майно та безперешкодного користування ним.
При цьому, наявності складових елементів правопорушення, з якими законодавство пов'язує виникнення збитків (шкоди) (протиправна поведінка, розмір збитків (шкоди), причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками, вина) прокурором також не обґрунтовано та не доведено.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.12.2020 у справі №199/3846/19 та від 07.05.2020 у справі № 904/299/16.
Суд зауважує, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватися перш за все на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу полягає в наданні суду більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об'єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону. Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов'язків.
Суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; не лише майнові, але й інші інтереси сторін тощо), які мають юридичне значення.
В цьому спірному випадку, за переконанням суду, застосування до відповідача такої міри відповідальності, як розірвання Договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - Єдиний майновий комплекс державного підприємства «Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки», за результатами електронного аукціону від 12.12.2022, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУКОВЕЛЬ», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В.В, зареєстрований в реєстрі за №140, тобто примусового припинення прав та обов'язків сторін договору порушить "справедливий баланс" між засобами, які застосовуються та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття такого заходу, що порушує принцип розумної пропорційності. Визначення міри відповідальності має бути розумною за відповідних обставин та відповідати наслідкам, які може потягнути така дія. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають вагомі і непереборні обставини, чого так само не доведено в даному спорі.
При цьому посилання прокурора на той факт, що воєнний стан в Україні введено відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022., тоді як договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації Регіональним відділенням ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях та ТОВ «БУКОВЕЛЬ» підписано 12.12.2022, тобто вже під час дії в Україні воєнного стану, що не могло бути невідомим сторонам договору, а отже, ТОВ «БУКОВЕЛЬ», від імені якого діяв гр. ОСОБА_1 свідомо, під час дії воєнного стану погодився з умовами вказаного договору, суд оцінює критично оскільки укладання договору купівлі-продажу 12.12.2022р. це завершальна стадія аукціону, який в сою чергу відбувся 04.02.2022р. ще до початку збройної агресії Російської Федерації проти України, та відповідач приймаючи в ньому участь жодним чином не міг знати про настання для нього вищенаведених обставин.
Щодо вимог про стягнення неустойки суд зазначає наступне.
Згідно п. 9.2. Договору у разі несплати за цим договором ціни продажу об'єкта приватизації протягом 30 календарних днів з дня укладення цього договору, покупець сплачує на користь продавця неустойку у розмірі 5% ціни продажу об'єкта приватизації. Несплата коштів за об'єкт приватизації згідно з цим договором протягом 60 днів з дня його укладення є підставою для розірвання цього договору в односторонньому порядку відповідно до п. 6.3. договору.
Згідно п. 11.1. Договору Сторони звільняються від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором в разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які не існували під час укладання цього Договору та виникли поза волею Сторін, які об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього Договору, та які прямо передбачені Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні».
Статтею 617 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
З огляду на викладене, виходячи з наведених норм законодавства, належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат № 2600-23-0185 від 13.01.2023 Івано-Франківської торгово-промислової палати, тому господарський суд дійшов висновку про те, що надані ТОВ «БУКОВЕЛЬ» докази є належним свідченням існування обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), з урахування чого вимоги про стягнення з відповідача неустойки в сумі 5 400 000 задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Інші посилання прокурора та позивача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.
При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, аналізуючи норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на Одеську обласну прокуратуру відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Щодо зустрічних позовних вимог, суд доходить висновку про відмову в їх задоволенні з огляду на наступне.
Так, звертаючись з відповідним зустрічним позовом до суду відповідач (позивач за зустрічним позовом) вказує, що після укладання договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - Єдиний майновий комплекс державного підприємства "Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки" виникли обставини, які унеможливили виконання ним зобов'язань за відповідним договором, в зв'язку з чим Листом від 10.02.2023 №10022023/01, скерованого на адресу Регіонального відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях, ТОВ «БУКОВЕЛЬ» пропонувало укласти додаткову угоду до Договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - Єдиний майновий комплекс державного підприємства "Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки" (укладений 12.12.2022 року за результатами електронного аукціону та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 12.12.2022 року під реєстровим номером 140), яким продовжити строки виконання не виконаних зобов'язань сторін за Договором за межі періоду дії режиму воєнного стану в Україні.
Проте, листом від 13.03.2023 №11-07-00902 Регіональне відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях повідомило ТОВ «БУКОВЕЛЬ» про відсутність правових підстав для внесення змін до спірного договору купівлі-продажу.
Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Підстави для зміни або розірвання договору визначені у статті 651 ЦК України. За загальним правилом зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша цієї статті). Про таку зміну або розірвання сторони вправі домовитися у будь-який час на свій розсуд, крім випадків, обумовлених договором або у законодавстві. Тоді як зміна чи розірвання договору у судовому порядку є, зокрема, юридичним наслідком істотного порушення зобов'язання іншою стороною (пункт 2 частини першої статті 611, абзац другий частини другої статті 651 ЦК України), тобто способом реагування та захисту права від такого порушення, яке вже відбулося.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина друга статті 651 ЦК України).
З огляду на зміст припису абзацу першого вказаної частини інші випадки, ніж істотне порушення договору, для його зміни або розірвання у судовому порядку можуть бути встановлені законом або самим договором. Настання цих випадків зумовлює право сторони ініціювати у суді питання зміни чи розірвання відповідних правовідносин.
Порушення договору на предмет істотності суд оцінює виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що допустила порушення договору, не має значення ні для оцінки істотності порушення, ні для виникнення права вимагати зміни чи розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
У кожному конкретному випадку істотність порушення договору треба оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданої цим порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Мова йде не лише про грошовий вираз зазначеної шкоди, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданої порушенням договору шкоди із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.
Інакше кажучи, для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише наявність порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно суттєвою є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати (аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункти 117-120)).
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (частини перша та друга статті 652 ЦК України).
Пунктом 90 вказаної постанови Великої Палати Верховного Суду передбачено, що істотна зміна обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, має бути не наслідком поведінки сторін, а бути зовнішньою щодо юридичного зв'язку між ними. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин за рішенням суду, виходячи з принципу свободи договору (пункт 3 частини першої статті 3, частина перша статті 627 ЦК України), є винятковим заходом. Для застосування судом відповідного повноваження потрібна як сукупність чотирьох умов, визначених у частині другій статті 652 ЦК України, так і встановлення того, що розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина четверта цієї статті), тобто що таке розірвання буде необґрунтованим згідно з принципом «найменших негативних наслідків» для сторін договору (близькі за змістом висновки див. у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 вересня 2019 року у справі № 910/17469/18 (пункти 41 - 42), від 19 листопада 2019 року справі №910/9859/18 (пункти 37, 41 - 44), від 25 лютого 2020 року у справі № 922/2279/19 (пункти 8.8 - 8.12), від 19 липня 2022 року у справі №910/14155/21 (пункт 8)).
Отже, чинним законодавством передбачено можливість внесення змін до договору у зв'язку з істотною зміною обставин у судовому порядку в разі наявності всіх 4-х підстав, передбачених пп. 1-4 ч. 2 ст. 652 ЦК України, та виняткового випадку, передбаченого ч. 4 ст. 652 ЦК України.
Як встановлено судом, 28 грудня 2022 року листом за № 3/10/3-2087 Південне Одеське територіальне управління Національної гвардії України відмовило ТОВ "БУКОВЕЛЬ" у доступі до Об'єкта приватизації протягом всього періоду дії воєнного стану на території України, оскільки Об'єкт наразі використовується у військових цілях, з метою збереження військової таємниці та покращення обороноздатності держави
Сертифікатом № 2600-23-0185 від 13.01.2023 Івано-Франківською торгово-промисловою палатою для ТОВ "БУКОВЕЛЬ" засвідчено факт форс-мажорних обставин, зокрема що неможливим є виконання: п. 1.1. Договору в частині фактичної передачі Покупцю Об'єкту приватизації (внаслідок перебування на такому Об'єкті приватизації протягом всього строку дії в Україні правового режиму воєнного стану ІНФОРМАЦІЯ_1 ), та відповідно зобов'язання Покупця за п.п. 2.1, 2.2 Договору щодо сплати ціни Договору за придбаний Об'єкт приватизації у визначений Договором строк (як наслідок об'єктивної неможливості доступу до майна, володіння або користування ним). Датою настання форс-мажорних обставин зазначено - 28.12.2022. Дата закінчення - тривають на 13.01.2023.
Крім того, Івано-Франківською торгово-промисловою палатою видано Сертифікат № 2600-23-2516 від 25.05.2023 року про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які продовжують діяти станом на дату звернення за Заявою. Датою настання форс-мажорних обставин зазначено - 28.12.2022.
Таким чином, порушення відповідачем умов Договору обумовлено збройною агресією, неможливістю доступу до Об'єкта приватизації протягом всього періоду дії воєнного стану на території України та як наслідок виникнення форс-мажорних обставин настання яких сторони Договору не могли передбачити при проведенні аукціону за наслідками якого укладено договір.
Більш того, суд зазначає, що як вбачається з Сертифіката № 2600-23-0185 від 13.01.2023 Івано-Франківської торгово-промислової палати, датою настання форс-мажорних обставин є 28.12.2022, тобто вже після укладання договору 12.12.2024р. та їх настання безпосереднє пов'язане з загальновідомими фактами наразі тривають в нашій країні.
Отже, при дослідженні наявних в матеріалах справи доказів та з урахування наведеного вище, суд зазначає, що оскільки укладання договору є завершальною стадією аукціону який відбувся 04.02.2022р. відповідач (позивач за зустрічним позовом) приймаючи участь виходив з того що така зміна обставин не настане, настання форс-мажорних обставин відбулось після укладання договору. При цьому відповідна зміна обставин зумовлена причинами, які відповідач (позивач за зустрічним позовом) не може усунути. Виконання договору з урахуванням непередбачуваних обставин в будь-якому випадку порушило співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило сторін того, на що вони розраховували при укладенні договору, оскільки позивач позбавлений права користуватись придбаним Об'єктом, а із суті договору та звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона, а саме: у позивача виникли форс-мажорні обставини, що підтверджені відповідним висновком.
При цьому, як зазначалось по тексту рішення вище, порушення ТОВ «БУКОВЕЛЬ» строків виконання зобов'язань за договором в зв'язку зі збройної агресії Російської Федерації та як наслідок виникнення у останнього форс-мажорних обставин, свідчить про відсутність вини відповідача та відбувається внаслідок істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні Договору і суттєво впливають на можливість виконання відповідачем зобов'язання за Договором у вигляді належного розрахунку за придбаний об'єкт приватизації, що свідчить про обґрунтовані підстави для перегляду та продовженню строку виконання відповідного зобов'язання.
Таким чином, вказані вище обставини, в їх сукупності, за висновками суду, суттєво впливають на вчасне виконання відповідачем зобов'язання за Договором купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - Єдиний майновий комплекс державного підприємства «Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки», за результатами електронного аукціону від 12.12.2022, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУКОВЕЛЬ», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В.В, зареєстрований в реєстрі за №140, порушують баланс майнових інтересів сторін і є істотними та такими, які неможливо було передбачити при укладенні Договору.
Підсумовуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку про те, що зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, оскільки сукупність встановлених вище обставин, які є загальновідомими, безумовно свідчать про істотність зміни обставин, якими сторони даного спору керувались при укладенні Договору, що за висновками суду є достатньою підставою для застосування до укладеного між сторонами спору Договору приписів статті 652 Цивільного кодексу України у вигляді внесення змін в частині строку виконання ТОВ «БУКОВЕЛЬ» зобов'язань за договором передбаченим п.2.2 договору.
При цьому заперечення прокурора та позивача, судом до уваги не приймаються оскільки спростовуються наявними в матеріалами справ доказами та встановленими під час розгляду справи обставинами.
Позивач заперечуючи проти задоволення зустрічних позовних вимог вказує, що підставою щодо внесення змін до договору купівлі-продажу у реакції запропонованої відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) суперечить вимогам чинного законодавства, а саме Наказу Фонду державного майна України від 18.10.2018р. №1328 «Про затвердження Прядку внесення змін до договорів купівлі-продажу державного (комунального майна».
Поряд з цим суд, відповідні посилання оцінює критично з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 Розділу І Порядку внесення змін до договорів купівлі-продажу державного (комунального) майна, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 року №1328 (надалі -Порядок 1328) внесення змін до договору державного (комунального) майна здійснюється шляхом укладання між органом приватизації та власником об'єкта приватизації договору про внесення змін до договору купівлі-продажу державного (комунального) майна.
Відповідно до даного пункту та всього змісту Порядку він врегульовує відносини між органом приватизації та власником об'єкта приватизації.
Згідно положень ст. 663, ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі - продажу, а якщо зміст договору не дає змоги встановити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар, надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий за місцезнаходженням товару.
За загальним правилом право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 ЦК).
Права на нерухому майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина четверта статті 334 ЦІК України).
Отже, до передачі придбаного об'єкту приватизації Покупцю та до моменту його реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Покупець не набуває статусу власника майна.
Згідно п. 3.6. Договору право власності на об'єкт приватизації переходить до Покупця після державної реєстрації в установленому законодавством порядку права власності на придбаний об'єкт, яка здійснюється після сплати у повному обсязі ціни продажу об'єкта приватизації та підписання сторонами акта приймання-передачі, зазначеного у п.3.4. цього Договору.
Як встановлено судом об'єкт приватизації не передано ТОВ "БУКОВЕЛЬ" згідно акту приймання-передачі, державна реєстрація права власності за ТОВ "БУКОВЕЛЬ" не проведена.
Отже, відповідач (позивач за зустрічним позовом) на даний час є Покупцем об'єкту приватизації, та не є його Власником. За таких обставин, Порядок №1328 не може врегульовувати відносини щодо внесення змін до Договору купівлі-продажу, і в такому випадку необхідно керуватися відповідними нормами цивільного законодавства.
Також суд зазначає, що у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "БУКОВЕЛЬ" є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, в зв'язку з чим задоволенню підлягають в повному обсязі.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача за первісним позовом, згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. В задоволенні первісного позову Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "БУКОВЕЛЬ" про розірвання договору стягнення 5400000 грн. - відмовити повністю.
2. Судові витрати по сплаті судового збору за первісним позовом покласти на прокурора.
3. Зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.
4. Внести зміни до Договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - Єдиний майновий комплекс державного підприємства «Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки», за результатами електронного аукціону від 12.12.2022, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУКОВЕЛЬ», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В.В., та абзац 2 пункту 2.2 Договору викласти у наступній редакції:
«Грошові кошти Покупця в розмірі 104 496 516,80 (сто чотири мільйони чотириста дев'яносто шість тисяч п'ятсот шістнадцять гривень вісімдесят копійок) гривень з урахуванням ПДВ за придбаний Об'єкт приватизації сплачуються Покупцем шляхом безготівкового перерахування з рахунку Покупця №UA203253650000000260060027183 на рахунок Продавця №UA118201720355589002000163735 одержувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, ідентифікаційний код 43015722, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня закінчення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)».
5. Зміни набувають чинності з дня набрання чинності рішення суду про внесення змін до договору.
6. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (вул. Велика Арнаутська, 15, м. Одеса, Одеська обл., Одеський р-н, 65048, код ЄДРПОУ 43015722) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "БУКОВЕЛЬ" (участок Щивки буд.2 с.Поляниця,м. Яремче,Івано-Франківська обл., Надвірнянський р-н,78593, код ЄДРПОУ 40628724) витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім)грн. за подання зустрічного позову.
Наказ видати після набрання рішення законної сили.
Повний текст рішення складено 09 травня 2024 р.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Літвінов