вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
10.05.2024м. ДніпроСправа № 904/1533/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення 121 980,00 грн
Без виклику представників сторін
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення 121 980,00 грн штрафу.
В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд ухвалою від 09.04.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Задовольнив клопотання позивача та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
23.04.2024 відповідач подав до суду заяву про визнання позову, в якій визнає повністю позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця».
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд
У лютому 2024 року по накладній № 46036315 (а.с. 6) зі станції Кривий Ріг-Головна Придніпровської залізниці ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" здійснило відправлення на адресу одержувача ДП МТП «Південний» на станцію призначення Берегова Одеської залізниці, серед іншого, вагону № 61826616 із вантажем: гематит (концентрат залізорудний).
При заповненні відповідачем вказаної накладної в відомостях вагонів було зазначено масу вантажу в вагоні № 61826616 - 69 000 кг, провізна плата 24 396,00 грн (а.с. 6).
В процесі перевезення вантажу 21.02.2024 на станції Тимкове Одеської залізниці було виявлено невідповідність в масі вантажу у вищезазначеному вагоні. У зв'язку з чим вагон був відчеплений, здійснено його огляд та контрольне зважування на вагах. За результатами контрольного зважування було складено комерційний акт № 414115/2/2 від 22.02.2024 (а.с. 8-9).
Відповідно до комерційного акту № 414115/2/2 від 22.02.2024 при комісійному зважуванні вагона № 61826616 виявилось наступне. В документі зазначено насипом гематит (концентрат залізорудний). Тара вагона перевірена 22 400 кг, маса вантажу 69 000 кг. Вантажопідйомність вагона 70,5 т. Фактично виявилось: брутто 96 020 кг, тара з ПД 22 400 кг, нетто 73 620 кг, що більше документа 4620 кг та перевантаження понад вантажопідйомність вагона на 3120 кг. Навантаження у вагоні насипом пагорбами. Вагон глуходверний, люки зачинені щільно, просипання вантажу немає. Зважування вагону № 61826616 проводилось двічі, вага більше документа на 4620 кг та перевантаження понад вантажопідйомність вагону на 3120 кг підтвердилось.
Після зважування та складання актів вагон після відвантаження перевантаження відправлено на станцію призначення за досильною накладною № 40051708 (а.с. 10).
Посилаючись на те, що відповідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності відомостей, зазначених ними у накладних, позивач, відповідно до ст. 118 та 122 Статуту залізниць України, просить суд стягнути з відповідача, як вантажовідправника, штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати в сумі 121 980,00 грн (24 396,00 х 5).
Ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з ч.2 ст.908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт"),
Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 із змінами та доповненнями (далі - Статут залізниць України), визначає обов'язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення (ч. 1 ст. 908 Цивільного кодексу України).
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. 1-3 ст. 909 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920 Цивільного кодексу України).
Накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача (ст. 6 Статуту залізниць України).
За договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (ч. 1 ст. 22 Статуту залізниць України).
Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. У разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій (ч. 1 - 3 ст. 23 Статуту залізниць України).
Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (ч. 1, 2 ст. 24 Статуту залізниць України).
Разом з тим згідно з абз.4 п.28 Правил приймання вантажів до перевезення (затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644) вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (ч. 4 ст. 52 Статуту залізниць України).
Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (ст. 105 Статуту залізниць України).
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту залізниць України).
За змістом п. 3 Правил складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 № 334) акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.
Комерційні акти складаються: на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу; при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього. У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона; на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом. У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби. (п.4 Правил складання актів).
Матеріалами справи підтверджується, що в процесі перевезення вантажу 21.02.2024 на станції Тимкове Одеської залізниці було виявлено невідповідність в масі вантажу у вищезазначеному вагоні. У зв'язку з чим вагон був відчеплений, здійснено його огляд та контрольне зважування на вагах. За результатами контрольного зважування було складено комерційний акт № 414115/2/2 від 22.02.2024 (а.с. 8-9).
Відповідно до комерційного акту № 414115/2/2 від 22.02.2024 при комісійному зважуванні вагона № 61826616 виявилось наступне. В документі зазначено насипом гематит (концентрат залізорудний). Тара вагона перевірена 22 400 кг, маса вантажу 69 000 кг. Вантажопідйомність вагона 70,5 т. Фактично виявилось: брутто 96 020 кг, тара з ПД 22 400 кг, нетто 73 620 кг, що більше документа 4620 кг та перевантаження понад вантажопідйомність вагона на 3120 кг. Навантаження у вагоні насипом пагорбами. Вагон глуходверний, люки зачинені щільно, просипання вантажу немає. Зважування вагону № 61826616 проводилось двічі, вага більше документа на 4620 кг та перевантаження понад вантажопідйомність вагону на 3120 кг підтвердилось.
Вказаний комерційний акт за формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства України, оформлений та підписаний повноважними особами залізниці.
Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644) якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Як встановлено судом вище, комерційним актом № 414115/2/2 від 22.02.2024 підтверджується зазначення в вагоні № 61826616 відправленого відповідно до накладної №46036315, маси вантажу на 4620 кг менше, аніж його фактична маса.
Пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. (ст.118 Статуту залізниць України).
За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (ст. 122 Статуту залізниць України).
З огляду на викладене, предмет доказування, а саме обставини допущеного відповідачем неправильного зазначення маси вантажів у спірних вагонах доведений позивачем належними й допустимими доказами.
За вказаних обставин, всі наслідки за неправильність відомостей, зазначених у накладних, мають бути покладені на відповідача.
В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.
Відповідно до накладної № 46036315 розмір провізної плати вантажу у вагоні № 61826616 становить 24 396,00 грн.
Перевіркою розрахованої позивачем суми штрафу за неправильно зазначену у залізничних накладних масу вантажу порушень вимог статей 118, 122 Статуту залізниць України не встановлено.
Відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.
Враховуючи викладене, господарський суд доходить висновку, що відповідачем порушені вказані вище вимоги Статуту залізниць України, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 121 980,00 грн штрафу є обґрунтованими.
Відповідач подав до суду заяву про визнання позову, в якій визнає повністю позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця».
Відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу (п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України)
Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України).
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України).
Господарський суд зазначає, що в даному випадку визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 121 980,00 грн штрафу є правомірними та підлягають задоволенню.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028,00 грн.
Господарський суд зазначає, що позовна заява подана позивачем до суду в електронній формі.
При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн згідно з платіжною інструкцією № 2312 від 01.04.2024.
У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України).
У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до ч.2,3 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. 23.04.2024 відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Враховуючи викладене, оскільки заява про визнання позову подана відповідачем до початку розгляду справи по суті, господарський суд вважає за доцільне повернути позивачу 50% сплаченого ним при поданні позову судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 1211,2?0 грн.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, ідентифікаційний код 24432974) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) 123 191,20 грн, а саме: 121 980,00 грн штрафу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн, про що видати наказ.
Повернути Акціонерному товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) із державного бюджету України судовий збір у розмірі 1211,20 грн, перерахований згідно з платіжною інструкцією № 2312 від 01.04.2024.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя І.В. Мілєва