08 травня 2024 р. Справа № 902/1109/23
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши в приміщенні суду матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Представники сторін не з'явились
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1109/23 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 10.10.2023 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Солов'я Ю.А.
12.10.2023 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі.
10.11.2023 року до суду від представника АТ "Сенс Банк" надійшла заява б/н від 10.11.2023 року (вх. № 01-36/1206/23) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 70 153,90 грн. у справі № 902/1109/23.
Ухвалою від 15.11.2023 року залишено заяву АТ "Сенс Банк" б/н від 10.11.2023 року (вх. № 01-36/1206/23) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/1109/23 - без руху. Повідомлено заявника про недоліки, виявлені судом при огляді заяви б/н від 10.11.2023 року про визнання кредиторських вимог до боржника у справі №902/1109/23. Встановлено заявника строк для усунення недоліків кредиторської заяви - протягом п'яти днів з дня вручення копії ухвали суду про залишення заяви без руху. Зобов'язано АТ "Сенс Банк" надати до суду докази, що підтверджують: надсилання боржнику - ОСОБА_1 копії кредиторської заяви та доданих до неї документів (опис вкладення з зазначенням переліку вкладення до поштового відправлення / квитанцію про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС); розрахунок заборгованості за кредитом, що доданий до кредиторської заяви (належної якості, читаємий (з відповідним розміром шрифту для сприйняття тексту документу).
16.11.2023 року до суду від представника АТ "Сенс Банк" надійшла заява № б/н від 16.11.2023 року про усунення недоліків заяви.
Ухвалою від 17.11.2023 року вказану кредиторську заяву призначено до розгляду на 23.01.2024 року.
В подальшому, ухвалою від 18.03.2024 року вказану кредиторську заяву призначено до розгляду на 08.05.2024 року.
25.03.2024 року до суду від представника боржника надійшло повідомлення б/н від 22.03.2024 року про розгляд грошових вимог АТ "Сенс Банк", згідно якого заявлені грошові вимоги до боржника не визнаються в повному обсязі.
08.04.2024 року до суду від арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. надійшло повідомлення б/н від 08.04.2024 року про результати розгляду заяви АТ "Сенс Банк" про визнання грошових вимог до боржника, в якому повідомлено про визнання заявлених грошових вимог до боржника в повному обсязі; також повідомлено, що кредиторська заява подана з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ.
Ухвалою від 08.04.2024 року задоволено клопотання представника боржника б/н від 14.02.2024 року (вх. № 01-36/139/24) про відсторонення арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. від виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі №902/1109/23. Відсторонено арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. від виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі №902/1109/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Призначено керуючим реструктуризацією у справі № 902/1109/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 - арбітражного керуючого Гаврилюка О.Р.
На визначену дату в судове засідання заявник та учасники провадження у цій справі не з'явились.
Суд, розглянувши вказану вище кредиторську заяву, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступне.
Так, за змістом заяви, доданих до неї доказів та наявних матеріалів справи вбачається, що 24.06.2019 року між АТ "Альфа-Банк" (правонаступником якого є АТ "Сенс Банк") та ОСОБА_1 укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631192722, шляхом підписання оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 24.06.2019 року та анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції АТ "Альфа-Банк" на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ "Альфа-Банк". Вказана угода є невід'ємною складовою договору про банківське обслуговування фізичних осіб АТ "Альфа-Банк". Відповідно до умов договору, боржник зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені Договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором.
Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав Боржнику кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору, що підтверджується випискою з рахунку приватного клієнта № 518729-2023/1102 за період з 24.06.2019 року по 18.04.2023 року (номер основного рахунку НОМЕР_3).
В результаті порушення ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань, в останнього перед кредитором АТ "Сенс Банк" виникла заборгованість, що згідно наданого розрахунку станом на день відкриття провадження у справі становить 70 153,90 грн., з яких: 35 095,18 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 4 139,12 грн. - заборгованість за відсотками; 28 846,06 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2 073,54 грн. - овердрафт.
Посилаючись на наведені обставини, АТ "Сенс Банк" просить суд визнати грошові вимоги до боржника в розмірі 70 153, 90 грн. основного боргу та 5 368,00 грн. судових витрат.
Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.
На момент розгляду справи, доказів щодо погашення Боржником заборгованості перед АТ "Сенс Банк" до суду не надано.
Також, згідно повідомлення арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. б/н від 08.04.2024 року про результати розгляду заяви АТ "Сенс Банк" про визнання грошових вимог до боржника, заявлені банком вимоги визнаються в повному обсязі, в розмірі 70 153, 90 грн. та судовий збір в розмірі 5 368,00 грн.; також зазначено, що кредиторська заява подана до суду з пропуском строку, встановленого ч.1 ст. 45 КУзПБ.
Водночас, згідно повідомлення представника боржника б/н від 22.03.2024 року про розгляд грошових вимог АТ "Сенс Банк", заявлені грошові вимоги до боржника не визнаються в повному обсязі, з посиланням на наступне.
На переконання представника боржника, заявлені грошові вимоги АТ "Сенс Банк" подані після спливу строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 КУзПБ та не підлягають визнанню з огляду на те, що вони не підтверджені достатніми належними та допустимими доказами, а саме:
кредит за Заявою б/н та без дати (оферта від 24.06.2019 року);
у п. 2.1.1. Заяви ОСОБА_1 надав згоду на укладення Договору КБОФО в ПАТ "Альфа-Банк", але кредитор не надав примірник вказаного Договору;
п. 2.1.3. зазначає обов'язковість укладання відповідної Угоди на отримання кредиту, але Кредитор до матеріалів справи її не надав;
анкета-заява не містить номеру та дати підписання. Отже є неналежним та недопустимим доказом того, що ця анкета-заява підписана у відповідністю з офертою від 24.06.2019 року;
в оферті від 24.06.2019 року зазначений № рахунку - НОМЕР_2, але виписки за цим рахунком Кредитор не надав; в оферті від 24.06.2019 року не зазначений № рахунку на який встановлюється кредитний ліміт, або нараховуються кредитні кошти, а зазначений № рахунку для списання коштів на користь кредитора; в оферті від 24.06.2019 року Кредитор посилається на Додаток № 4 до Договору, яким регламентуються умови користування кредиту. Але цього Додатку до матеріалів справи не надано та ОСОБА_1 не підписував жодних додатків до Анкети-заяви;
відсутній меморіальний ордер або платіжна інструкція (первинний документ), як доказ перерахування та отримання позичальником кредитних коштів;
відсутній графік погашення кредиту;
не має зазначення з якими саме Правилами ДКБОФО ознайомився ОСОБА_1 та правила Кредитором не надані;
у заяві не зазначений строк дії договору та користування кредитом, як обов'язкова умова кредитного договору;
не має розрахунку заборгованості. Розрахунок, який надає Кредитор містить невідомий номер кредитного договору (анкета-заява б/н), не містить номеру рахунку та відповідних даних Позичальника;
виписка, яку надає Кредитор до цієї заяви містить інший номер рахунку, не містить посилання на відповідний кредитний договір, не містить даних відповідальної особи, не містить розрахунок заборгованості. Отже не є належним документом, який підтверджує заборгованість;
відсутній паспорт споживчого кредиту;
відсутні докази видачі кредиту;
строк дії договору за паспортом споживчого кредиту становить 12 міс з можливістю пролонгації за умови дотримання Клієнтом умов Договору. Але, як вбачається з Розрахунку заборгованості - борг перед Кредитором виник 09.2021 року, згоди на пролонгацію з 24.06.2020 року Боржник не надавав. Отже, слід застосовувати наслідки пропуску позовної давності, який сплив 24.09.2023 року.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду від 01.12.2022 року у справі №918/1154/21, розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір, тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 902/90/21).
Водночас, заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 24.06.2019 року між АТ "Альфа-Банк" (правонаступником якого є АТ "Сенс Банк") та ОСОБА_1 укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631192722, шляхом підписання оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 24.06.2019 року та анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції АТ "Альфа-Банк" на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ "Альфа-Банк".
Вказана угода є невід'ємною складовою договору про банківське обслуговування фізичних осіб АТ "Альфа-Банк".
За змістом, оферти, анкети-заявки та паспорту споживчого кредиту, кредит надано на наступних умовах:
Тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії (далі - Кредит або Кредитна лінія).
Найменування Продукту: "Максимум-готівка". Мета Кредиту - для особистих потреб.
Ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000,00 грн. Процентна ставка за користуванням кредитною лінією для торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою становить 24 % річних.
Тип процентної ставки - фіксована.
Обов'язковий мінімальний платіж складає 5 % від суми загальної заборгованості за кредитною лінією але не менше 50 грн.
Дата сплати ОМП визначено відповідно до умов Додатку № 4 до Договору.
Платежі з повернення Кредиту здійснюються відповідно до Договору. Примірний графік та розрахунок сукупної вартості наведено в Тарифах, які є невід'ємною частиною Договору.
Щомісячно в останній день Розрахункового періоду Банк здійснює договірне списання грошових коштів з рахунку №26206911383676, в розмірах, що необхідні для щомісячної оплати страхового платежу згідно з умовами.
За змістом п.п. 2.1., 2.1.1., 2.1.2 анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції АТ "Альфа-Банк" на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ "Альфа-Банк", підписанням цього Акцепту (далі - Акцепт) ОСОБА_1 підтвердив акцепт Публічної пропозиції та укладення Договору між мною та Акціонерним товариством "Альфа-Банк" (далі - "Банк") на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до Договору що розміщені на веб-сторінці Банку www.alfabank.ua (або у разі її подальшої зміни - за іншою електронною адресою, що буде вказана в Договорі); підтвердив, що: (а) в день підписання цього Акцепту отримав примірник Договору та всіх додатків до нього (б) ознайомлений з положеннями законодавства України, що регулюють порядок відкриття використання і закриття рахунків, а також надання та користування іншими послугами Банку згідно із Договором, в тому числі, ознайомлений зі змістом Інструкції про порядок відкриття, використання і закрити рахунків у національній та іноземних валютах, також йому відомо про те, що рахунки відкриті на підставі Договору забороняється використовувати для проведення операцій, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності та незалежної професійної діяльності; (в) на момент підписання, цього Акцепту отримав згоду осіб, щодо яких АТ "Альфа-Банк" може здійснювати обробку персональних даних, в тому числі, але ні виключно, даних про контактну особу для зв'язку, дружину/чоловіка, довірену особу та інших осіб, на обробку АТ "Альфа-Банк" їх персональних даних; (г) надав Банку доручення на здійснення договірного списанні коштів у визначених Договором випадках та порядку з будь-яких рахунків, що будуть відкриті йому на підставі Договору, а у випадку відсутності або недостатності коштів на будь-якому з рахунків, що будуть відкриті на його ім'я на підставі Договору у валюті, що відповідає валюті зобов'язання, доручив здійснювати продаж списаної валюти на міжбанківському валютному ринку України в порядку та на умовах, передбаченні Договором.
За змістом паспорту споживчого кредиту, тип кредиту - кредитування рахунку безготівковим шляхом; мета отримання кредиту - споживчі цілі; ліміт кредиту - 37 500,00 грн.; строк кредитування - 12 міс з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання Клієнтом умов Договору; максимальна сума ліміту - 200 000,00 грн.; строк внесення платежу - до 30 числа кожного місяця, наступного за місяцем відкриття картки; сума щомісячного платежу - 277,00 грн.; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менш ніж сума обов'язкового мінімального платежу 5% від суми заборгованості, мінімум 50 грн.
Відповідно до умов договору, боржник зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені Договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором.
АТ "Альфа-Банк" свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав Боржнику кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору, що підтверджується випискою з рахунку приватного клієнта № 518729-2023/1102 за період з 24.06.2019 року по 18.04.2023 року (номер основного рахунку НОМЕР_3).
В результаті порушення ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань, в останнього перед кредитором АТ "Сенс Банк" виникла заборгованість, що згідно наданого розрахунку станом на день відкриття провадження у справі становить 70 153,90 грн., з яких: 35 095,18 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 4 139,12 грн. - заборгованість за відсотками; 28 846,06 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2 073,54 грн. - овердрафт.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Отже, вказана вище угода, є договором приєднання.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Стаття 643 ЦК України визначає, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
Судом встановлено, що Банк акцептував (прийняв) оферту ОСОБА_1 на укладення зазначеної вище угоди, згідно якої боржнику було надано кредит, що підтверджується випискою з рахунку приватного клієнта № 518729-2023/1102 за період з 24.06.2019 року по 18.04.2023 року (номер основного рахунку НОМЕР_3).
Згідно наданого розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед АТ "Сенс Банк", станом на 18.04.2023 року заборгованість за кредитним договором № 631192722 становить 70 153,90 грн., з яких: 35 095,18 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 4 139,12 грн. - заборгованість за відсотками; 28 846,06 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2 073,54 грн. - овердрафт.
Згідно приписів ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" передбачено, що фінансовими вважаються такі послуги, зокрема, надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 6 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг", у разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо спростування чи погашення Боржником заборгованості перед АТ "Сенс Банк" не надано.
Також, як зазначено раніше, згідно повідомлення арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. б/н від 08.04.2024 року про результати розгляду заяви АТ "Сенс Банк" про визнання грошових вимог до боржника, заявлені банком вимоги визнаються в повному обсязі, в розмірі 70 153,90 грн. та судовий збір в розмірі 5 368,00 грн.; також зазначено, що кредиторська заява подана до суду з пропуском строку, встановленого ч.1 ст. 45 КУзПБ.
За приписами ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч.ч. 1,4 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Як вказувалось вище, ухвалою суду від 10.10.2023 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1
12.10.2023 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі.
Заява представника АТ "Сенс Банк" б/н від 10.11.2023 року (вх. № 01-36/1206/23) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 70 153,90 грн. у справі №902/1109/23 надійшла до суду 10.11.2023 року (сформована в системі "Електронний суд" 10.11.2023 року), тобто в межах строку, визначеного ч. 1 ст. 45 КУ з процедур банкрутства.
При цьому, як зазначено раніше, ухвалою від 15.11.2023 року залишено заяву АТ "Сенс Банк" б/н від 10.11.2023 року (вх. № 01-36/1206/23) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/1109/23 - без руху.
16.11.2023 року до суду від представника АТ "Сенс Банк" надійшла заява № б/н від 16.11.2023 року про усунення недоліків заяви.
Ухвалою від 17.11.2023 року вказану кредиторську заяву призначено до розгляду на 23.01.2024 року.
Згідно ч. 2 ст. 46 КУзПБ, якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому разі господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви.
Отже, оскільки, АТ "Сенс Банк" усунуло недоліки поданої кредиторської заяви у цій справі у строк, встановлений судом, а тому така заява вважається поданою у день первинного її подання до суду, а саме - 10.11.2023 року.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідна кредиторська заява подана в межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Наведене спростовує доводи арбітражного керуючого та представника боржника щодо пропуску АТ "Сенс Банк" строку на звернення до суду з заявою з вимогами до боржника, визначеного ч. 1 ст. 45 КУ з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява представника АТ "Сенс Банк" б/н від 10.11.2023 року (вх.№01-36/1206/23) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1109/23 подана в межах строку встановленого КУ з процедур банкрутства та підлягає задоволенню у повному обсязі, а вимоги в розмірі 70 153,90 грн. - визнанню, як такі, що підтверджені наданими доказами, з віднесенням їх до реєстру вимог кредиторів згідно положень ст. 133 КУ з процедур банкрутства.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 5 368,00 грн - судового збору за подання кредиторської заяви.
При цьому, судом не приймаються заперечення представника боржника щодо заявлених вимог АТ "Сенс Банк", оскільки доводи наведенні у повідомленні б/н від 22.03.2023 року не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, не спростовують факту отримання боржником кредитних коштів за кредитним договором від 24.06.2019 року та наявності заборгованості за вказаним договором, та не є підставою для відмови в задоволенні заяви АТ "Сенс Банк" про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/1109/23.
Щодо застосування наслідків пропуску строку позовної давності, суд зауважує наступне.
Як зазначено раніше, на думку представника боржника, строк позовної давності за вимогами кредитора до боржника сплив 24.09.2023 року.
Так, главою 19 ЦК України передбачено застосування позовної давності як строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", рішення від 20.09.2011 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"), що застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
Пред'явлення позову як форма захисту суб'єктивного права є одним з етапів здійснення матеріального права. І хоча позовна форма захисту цивільних прав є основною формою їх захисту в суді, а в Цивільному кодексі України йдеться саме про позовну давність, проте встановлені законом строки застосовуються і до цивільно-правових вимог, які не оформляються у вигляді позову, зокрема у справах про банкрутство.
КУзПБ та ГК України не встановлюють спеціальних норм, які регулюють застосування позовної давності у справах про банкрутство, в тому числі її застосування при розгляді кредиторських вимог до боржника. Однак частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Провадження у справах про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Цивільний кодекс України як основний акт цивільного законодавства не містить вичерпного переліку вимог, на які позовна давність не поширюється. Водночас оскільки позовна давність є інститутом цивільного права, вона може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 Цивільного кодексу України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України).
За змістом ч. 2 ст. 9 ЦК України та ч. 1 ст. 223 ГК України позовна давність має застосовуватися до вимог, що випливають з майново-господарських зобов'язань, визначених статтею 175 Господарського кодексу України (подібний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №910/10116/18 та від 01.10.2019 у справі №910/12604/18).
Отже, з огляду на викладене згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду (зокрема викладеною в постановах від 23.04.2019 у справі №Б-19/207-09, від 11.02.2020 у справі №10/5026/995/2012, від 05.03.2020 у справі №14/325"б", від 09.09.2021 у справі №916/4644/15) положення про позовну давність поширюються на майнові вимоги кредиторів, заявлені до боржника у справі про його банкрутство, тому при розгляді грошових вимог кредитора до боржника у справі про банкрутство застосовуються загальні норми цивільного законодавства про позовну давність, визначені у главі 19 Цивільного кодексу України. (постанова Верховного Суду від 07.12.2023 року у cправі № 910/1246/21)
Відповідно до положень ст.ст. 257, 261, 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, її перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові, але за умови, що про її застосування заявлено стороною у спорі до ухвалення судом рішення.
На території України з 12.03.2020 року було оголошено карантин відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", дія якого неодноразово продовжувалась численними постановами Кабінету Міністрів України.
Поряд з цим, до закінчення карантину Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, строк дії якого у подальшому неодноразово продовжувався і триває на момент розгляду справи.
При цьому, п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України установлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, ст.ст. 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Окрім того, у відповідності з п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені, зокрема, ст.ст. 257-259 ЦК України, продовжуються на строк його дії.
Відтак, враховуючи наведені обставини та положення закону, відсутні підстави вважати, що у даній справі кредитором було пропущено строк позовної давності за заявленими кредиторськими вимогами до боржника.
Така ж позиція щодо перебігу строку позовної давності була висвітлена Верховним Судом у постанові від 17.04.2024 року у справі № 903/877/20(903/933/23).
Керуючись ст. ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву АТ "Сенс Банк" б/н від 10.11.2023 року (вх. № 01-36/1206/23) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1109/23, повністю.
2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Сенс Банк" (вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 23494714) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 70 153,90 грн. - боргу (друга черга задоволення); а також 5 368,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/1109/23.
3. Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Гаврилюку О.Р. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/1109/23.
4. Копію ухвали надіслати учасникам справи до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: ОСОБА_1. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; представнику Боржника - адвокату Цимбал А.А. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; АТ "Ідея Банк" - info@ideabank.ua; 19390819@mail. gov.ua; АТ "Перший Український Міжнародний банк" - info@fuib.com, представнику АТ "Перший Український Міжнародний банк", адвокату Панченко О.О. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; арбітражному керуючому Гаврилюку О.Р. - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; АТ "Сенс Банк" - ccd@sensebank.com.ua; представнику АТ "Сенс Банк" Олейнік Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_6
Згідно ч. 6 ст. 45 КУ з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи.