08 травня 2024 р. Справа № 902/1109/23
Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
за участю :
від боржника: Цимбал А.А. (в режимі відеоконференцзв'язку)
від АТ "Державний ощадний банк України": Лобанов О.О.
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1109/23 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 10.10.2023 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Солов'я Ю.А..
Також, 12.10.2023 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі.
07.11.2023 року до суду від представника АТ "Державний ощадний банк України" надійшла заява № 55/5.8-03/76535/2023 від 06.11.2023 року (вх. № 01-36/1198/23) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 74 605,74 грн у справі № 902/1109/23.
Ухвалою суду від 13.11.2023 року залишено заяву АТ "Державний ощадний банк України" № 55/5.8-03/76535/2023 від 06.11.2023 року (вх. № 01-36/1198/23) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1109/23 - без руху.
В подальшому, ухвалою суду від 22.11.2023 року вказану кредиторську заяву призначено до розгляду на 23.01.2024 року.
Ухвалою суду від 23.01.2024 року призначено відповідну кредиторську заяву до розгляду на 19.03.2024 року.
Разом з тим, ухвалою суду від 19.03.2024 року призначено заяву АТ "Державний ощадний банк України" № 55/5.8-03/76535/2023 від 06.11.2023 року (вх. № 01-36/1198/23) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1109/23, до розгляду в судовому засіданні на 08.05.2024 року об 11:00 год..
Водночас, 25.03.2024 року до суду від представника Боржника надійшло повідомлення б/н від 22.03.2024 року про розгляд грошових вимог АТ "Державний ощадний банк України" у справі № 902/1109/23.
Ухвалою суду від 02.04.2024 року ухвалено забезпечити участь представника Боржника - адвоката Цимбал А.А., зокрема, у судовому засіданні, які призначено на 08.05.2024 року об 11:00 год. та в усіх подальших судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/1109/23, в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
08.04.2024 року до суду від арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. надійшло повідомлення б/н від 08.04.2024 року про результати розгляду заяви про визнання грошових вимог АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 у справі № 902/1109/23.
Разом з тим, ухвалою суду від 08.04.2024 року було відсторонено арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. від виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі №902/1109/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .. Призначено керуючим реструктуризацією у справі № 902/1109/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 - арбітражного керуючого Гаврилюка Олександра Романовича. Відкладено попереднє засідання у справі на 17.06.2024 року.
На визначену - 08.05.2024 року в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з'явилися представники АТ "Державний ощадний банк України" та Боржника.
В судовому засіданні представники Заявника і Боржника повідомили про можливість розгляду поданої кредиторської заяви.
Принагідно, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Відтак, суд оглянувши матеріали справи, дійшов висновку про можливість розгляду кредиторської заяви АТ "Державний ощадний банк України" за відсутності інших представників учасників цієї справи та за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні представник Заявника просив суд задоволити кредиторську заяву.
Представник Боржника визнала грошові вимоги в повному обсязі.
Суд, розглянувши подану кредиторську заяву, заслухавши представників Заявника і Боржника та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
За змістом заяви АТ "Державний ощадний банк України" № 55/5.8-03/76535/2023 від 06.11.2023 року, 08 вересня 2020 року між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (Банк) та фізичною особою ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено договір про споживчий кредит № 22141 (надалі - кредитний договір) відповідно до якого Позичальнику було надано кредит в загальному розмірі 50 000,00 грн на споживчі потреби, строком на 60 місяців з терміном остаточного повернення Кредиту не пізніше "07" вересня 2025 р., якщо інший строк та/або термін не буде встановлено згідно з умовами цього договору (п. 2.2.).
Відповідно до п. 2.4.1 кредитного договору, за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в розмірі 56 (п'ятдесят шість) процента (ів) річних. Зазначена в цьому пункті договору процентна ставка є фіксованою.
Згідно п. 2.4.2 договору, проценти нараховуються Банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за кредитом, що був отриманий Позичальником, починаючи з дати видачі кредиту до терміну остаточного повернення кредиту визначеного кредитним договором.
Банк здійснює надання кредиту одноразово шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника (п. 3.2.1 договору).
Повернення кредиту та сплата процентів здійснюється Позичальником згідно з Графіком платежів або достроково відповідно до порядку, визначеного цим договором, але в будь-якому випадку не пізніше терміну остаточного повернення кредиту, встановленого згідно з цим договором (п. 3.3.2 договору).
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами, скріплення печаткою Банку та діє до повного виконання зобов'язання (п. 10.1.1 договору).
Станом на 10 жовтня 2023 року за Боржником рахується заборгованість по договору про споживчий кредит № 22141 в розмірі 38 631,21 грн, яка складається з : заборгованість за основним боргом (кредитом) - 33 686,45 грн; проценти за користування кредитом - 4 944,76 грн.
При цьому, оскільки, невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, Банк донарахував 3 % річних на суму боргу (тіло + проценти) за даним кредитним договором, а саме :
- заборгованість 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу по договору складає 0,34 грн;
- заборгованість 3% річних за несвоєчасне погашення процентів по договору складає 1,94 грн.
Крім того, 26 листопада 2019 року між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (Банк) та фізичною особою ОСОБА_1 (надалі - Клієнт), було укладено Заяву про приєднання № 124512003/261119 (далі - Заява про приєднання) до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (далі - договір).
Відповідно до п. 3.1. Заяви про приєднання, шляхом підписання цієї Заяви про приєднання, Клієнт беззастережно приєднався до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), в редакції, яка на день підписання Заяви на приєднання розміщена інтернет-сторінці Банку: www.oschadbank.ua та уклав з Банком Договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку.
Даний договір обліковується в системі Банку - АБС - BARS MMFO за номером Договору ідентифікації Клієнта Банку за № 9095635.
Пункт 3.1 Договору, визначає умови та порядок здійснення Банком комплексного банківського обслуговування Клієнта, регулює відносини Сторін при наданні Клієнту послуг Банку. Згідно з умовами цього Договору Банку, у разі приєднання Клієнта до договору, зобов'язується надати Клієнту визначені Договором та обрані Клієнтом послуги, а Клієнт зобов'язується їх оплатити в розмірах та в порядку, передбачених Договором і Тарифами.
Згідно п. 3.2 договору, цей договір є змішаними у розумінні ч. 2 ст. 628 ЦК України та містить в собі, зокрема, елементи договору банківського рахунку.
Відповідно до п. 4.1 договору, договір вважається укладеним (акцептованим) Клієнтом в повному обсязі з моменту оформлення Заяви на приєднання до Договору за встановленою Банком формою, інших Документів, надання яких необхідно за умови цього Договору, в тому числі документів і відомостей, необхідних для з'ясування особи Клієнта, суті діяльності та фінансового стану.
Згідно п. 4.2. договору, укладаючи цей договір, Клієнт та Банк приймають на себе всі обов'язки та набувають всіх прав, що передбачені Договором. Підписання Заяви на приєднання Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору він ознайомився з повним текстом Договору, в тому числі з додатками до Договору та Тарифами, повністю зрозумів його зміст та погоджується з усіма умовами Договору, а також отримав примірник Договору.
Відповідно до п. 1.8 та п. 1.9 розділу XXII Договору (в чинній редакції станом на 26.11.2019 р.) датою укладення Кредитного договору є дата підписання Заяви на встановлення відновлюваної кредитної лінії (Кредиту) уповноваженим представником (працівником) Банку; датою надання Кредиту (частин Кредиту) є дата використання Клієнтом Кредиту (кредитних коштів).
Кредитний договір діє до повного виконання Клієнтом всіх грошових зобов'язань за Кредитним договором. Перебіг строку кредитування починається з дати надання Банком Клієнту Кредиту / встановлення ліміту кредитування.
Відповідно до п.п.п 1.18.1 - 1.18.5 розділу XXII Договору (в редакції станом на 26.11.2019 на час укладення Договору), за користування Кредитом Клієнт зобов'язаний сплачувати Банку проценти в порядку та розмірах, визначених в Умовах користування кредитною лінією (Кредитом), що застосовуються до відповідної категорії Клієнтів, в тому числі, з урахуванням змін умов кредитування згідно пункту 11.1.3. розділу XX Договору, що мають наслідком зміну категорії, до якої відноситься Клієнт.
Проценти нараховуються методом факт/факт на фактично отриману Клієнтом суму Кредиту та за строк фактичного користування ним, починаючи з першого дня отримання Кредиту включно, та до дня фактичного повернення Кредиту (його частини), за виключенням випадків, передбачених Кредитним договором та/або додатками до нього.
При нарахуванні процентів день отримання Клієнтом Кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування Кредитом, а день повернення Кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається. Обов'язковий щомісячний платіж за Кредитом розраховується від фактично отриманої Клієнтом суми Кредиту (його частини), повернення якої не прострочено Клієнтом, станом на Білінгову дату кожного місяця.
Клієнт зобов'язаний щомісячно (у терміни, визначені цим Договором та додатками до нього, для сплати процентів) здійснювати часткове повернення Кредиту шляхом сплати суми обов'язкового щомісячного платежу, якщо це вимагається умовами надання Кредиту, передбаченими умовами відповідного Банківського продукту та в Умовах користування кредитною лінією (Кредитом).
Сплата нарахованих процентів за користування Кредитом (в т.ч. процентів за користування Кредитом протягом Грейс періоду) / Обов'язкового щомісячного платежу/ процентів за Несанкціонованим овердрафтом та сплата комісійних винагород, що передбачені Заявою на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту), здійснюється не пізніше останнього робочого дня до Білінгової дати кожного місяця шляхом договірного списання коштів з Карткового рахунку Клієнта. У разі несплати вищезазначених платежів у визначений Розрахунковий період, сума заборгованості, яка підлягала погашенню (крім процентів за Несанкціонованим овердрафтом), наступного робочого дня переноситься на відповідні рахунки для обліку простроченої заборгованості.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб плата за користування кредитом встановлена на рівні 38 (тридцять вісім) відсотків річних.
Відповідно до умов п.п. 3.4.1.-3.4.2 Заяви про приєднання, ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 в гривні, на умовах тарифного пакету "Мій комфорт", тарифів за обслуговування поточних рахунків з використанням платіжних карток, розміщених на сайті Банку та інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установах Банку, а також надано Платіжну картку типу VISA "Моя картка" та ПІН - конверт до неї.
Також, 26 листопада 2019 року Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та фізичною особою ОСОБА_1 укладено Заяву на встановлення (збільшення) відновлюваної кредитної лінії (Кредиту) відповідно до умов Договору комплексного обслуговування фізичних осіб, даного Договору (надалі - Заява на встановлення).
Підписанням Заяви на встановлення, яка є складовою частиною Заяви на приєднання. Позичальник ініціював одержання та погодився на умови користування Кредитом відповідно до умов Договору та підтвердив укладанням між Позичальником та Банком Кредитного договору, (п. 3.1 Заяви на встановлення)
Згідно п. 3.2. Заяви на встановлення Клієнт просить надати йому кредит на споживчі потреби в національній валюті шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту) на картковий рахунок № НОМЕР_2 . Клієнт погоджується зі встановленням максимальних параметрів кредитування у розмір кредиту - 36 000,00.
Клієнту погоджено та встановлено кредитний ліміт в сумі 36 000,00 (тридцять шість тисяч 00 копійок).
Згідно п. 3.3.1 Заяви на встановлення, процента ставка є фіксованою, встановлюється в розмірі 38,00 (тридцять вісім) процентів річних за користування кредитними коштами на момент укладання нього кредитного договору, окрім випадку користування кредитування кредитними коштами протягом Грейс- періоду.
Згідно п. 3.4. Заяви на встановлення, Клієнт щомісячно здійснює повернення кредиту в розмірі обов'язкового щомісячного платежу, який складає 5,00 (п'ять цілих нуль сотих) процентів від суми заборгованості за кредитом (сплата якої не прострочена) визначеної за звітній період на дату сплати обов'язкового щомісячного платежу, в порядку та на умовах, передбачених Договором.
Станом на 10 жовтня 2023 року за Боржником рахується заборгованість по Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) від 26 листопада 2019 року, Заяви про приєднання № 124512003/261119 від 26 листопада 2019 року до даного Договору, Заяви на встановлення (збільшення) відновлюваної кредитної лінії (Кредиту) від 26 листопада 2019 року до даного Договору у розмірі 35 971,46 грн, яка складається з : заборгованість за основним боргом (кредитом) - 31 335,51 грн; проценти за користування кредитом - 4 635,95 грн.
Також, у відповідності до ст. 599, 625, ч. 1 ст. 1050 ЦК України та з дотриманням положення ст. 257 ЦК України в частині періоду донарахування 3 % річних (який не перевищує загального строку позовної давності (3 роки)), та враховуючи невиконання грошового зобов'язання, Банк донарахував 3 % річних на суму боргу (тіло + проценти), що становить :
- заборгованість 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу 0,64 грн;
- заборгованість 3% річних за несвоєчасне погашення процентів - 0,15 грн.
Отже, загальна сума вимог AT "Ощадбанк" до ОСОБА_1 складає у загальній сумі 74 605,74 грн, що є не забезпеченими.
На підставі викладеного, Заявник просить суд : визнати грошові вимоги Кредитора - Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Боржника ОСОБА_1 у справі 902/1109/23 у розмірі 79 973,74 грн, з яких : за договором про споживчий кредит від 08 вересня 2020 року № 22141, борг становить у загальній сумі 38633,49 грн; за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) від 26 листопада 2019 року, Заяви про приєднання № 124512003/261119 від 26 листопада 2019 року до даного Договору, Заяви на встановлення (збільшення) відновлюваної кредитної лінії (Кредиту) від 26 листопада 2019 року до даного Договору, борг становить у загальній сумі 35 972,25 грн; судовий збір за подання заяви про визнання кредитором у розмірі 5 368,00 грн.
Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.
Згідно повідомлення представника Боржника б/н від 22.03.2024 року про розгляд грошових вимог АТ "Державний ощадний банк України" у справі № 902/1109/23, строк на подання заяв з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 у справі №902/1109/23 закінчився 12.11.2023 року.
Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" 21.11.2023 року направило Суду та керуючому реструктуризацією заяву про грошові вимоги до ОСОБА_1 у справі № 902/1109/23.
Отже, зазначена Заява про грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" подана поза строками (після спливу строку), передбачених ч. 1 ст.45 КУзПБ.
Разом з цим, представник Боржника повідомляє, що заявлені грошові вимоги підлягають визнанню в повному обсязі з огляду на те, що вони підтверджені достатніми належними та допустимими доказами.
Відповідно до повідомлення арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. б/н від 08.04.2024 року про результати розгляду заяви про визнання грошових вимог АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 у справі № 902/1109/23, 21.11.2023 року до суду звернулось АТ "Ощадбанк" із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/1109/23 в розмірі 74605,74 грн.
Відтак, заява про грошові вимоги АТ "Ощадбанк" подана з пропуском строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 КУзПБ.
Водночас, заявлені грошові вимоги АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 , у справі № 902/1109/23 підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають визнанню в повному обсязі, а саме в розмірі 74 605,74 грн - кредитної заборгованості та 5368,00 грн відшкодування судового збору.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, 12.10.2023 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі № 902/1109/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі.
Відповідно до матеріалів справи, заява АТ "Державний ощадний банк України" №55/5.8-03/76535/2023 від 06.11.2023 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1109/23, надійшла до суду 07.11.2023 року за вх. № 01-36/1198/23.
Водночас, суд зважає на те, що згідно матеріалів справи, ухвалою суду від 13.11.2023 року було залишено заяву АТ "Державний ощадний банк України" № 55/5.8-03/76535/2023 від 06.11.2023 року (вх. № 01-36/1198/23) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1109/23 - без руху. Повідомлено АТ "Державний ощадний банк України" про недоліки, виявлені судом при огляді заяви № 55/5.8-03/76535/2023 від 06.11.2023 року про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/1109/23. Встановлено АТ "Державний ощадний банк України" строк для усунення недоліків кредиторської заяви - протягом п'яти днів з дня вручення копії ухвали суду про залишення заяви без руху.
21.11.2023 року до суду від представника АТ "Державний ощадний банк України" надійшла заява № 55/5.8-03/81819/2023 від 17.11.2023 року про усунення недоліків заяви.
Водночас, ухвалою суду від 22.11.2023 року вказану вище кредиторську заяву призначено до розгляду на 23.01.2024 року.
Згідно ч. 2 ст. 46 КУзПБ, якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому разі господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви.
Отже, оскільки, АТ "Державний ощадний банк України" уснуло недоліки поданої кредиторської заяви у цій справі у строк, встановлений судом, а тому така заява вважається поданою у день первинного її подання до суду, а саме - 07.11.2023 року.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідна кредиторська заява подана в межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника .
Наведене спростовує доводи арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. та представника Боржника щодо пропуску АТ "Державний ощадний банк України" строку на звернення з заявою з вимогами до боржника у справі № 902/1109/23, визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01 грудня 2022 року року у справі № 918/1154/21, розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір, тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 902/90/21).
Водночас, заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 08.09.2020 року між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (Банк) та фізичною особою ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено договір про споживчий кредит № 22141.
На виконання цього договору Банком було надану Позичальнику кредитні кошти в розмірі 47 500 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) за період з 08.09.2020 по 10.10.2023 за договором про споживчий кредит № 22141 від 08.09.2020 року.
Також, матеріалами справи підтверджено, що 26.11.2019 року між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (Банк) та фізичною особою ОСОБА_1 (Клієнт), було укладено Заяву про приєднання № 124512003/261119 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
Згідно п. 3.4.1 Заяви про приєднання, Клієнт просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 в гривні, на умовах тарифного пакету "Мій комфорт", тарифів за обслуговування поточних рахунків з використанням платіжних карток, розміщених на сайті Банку та/або на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установах Банку.
Разом з тим, судом встановлено, що 26.11.2019 року між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та фізичною особою ОСОБА_1 також було укладено Заяву на встановлення (збільшення) відновлюваної кредитної лінії (Кредиту) відповідно до умов Договору комплексного обслуговування фізичних осіб, укладеного між банком та Клієнтом.
Пунктом 3.1. Заяви на встановлення передбачено, що підписанням цієї Заяви Клієнт ініціює та погоджується на одержання (збільшення) кредиту та погоджується з умовами користування кредитом відповідно до умов договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - договір), а також підтверджує укладення між ним та Банком кредитного договору з істотними умовами кредитування, викладеними в цій Заяві, зокрема, розміром кредиту та умовах користування кредитною лінією (кредитом).
Згідно п. 3.2. Заяви на встановлення, Клієнт просив встановити (збільшити) наданий йому кредит, метою отримання якого є споживчі потреби в національній валюті шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту) на картковий рахунок № НОМЕР_2 у розмірі кредиту - 36 000,00 грн.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Отже, підписані між Банком та Боржником вказані вище Заяви до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб є договором приєднання.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Стаття 643 ЦК України визначає, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
Судом встановлено, що Банк акцептував (прийняв) оферту ОСОБА_1 та відкрив поточний рахунок у гривнях із встановленим кредитним лімітом у розмірі 35 971,46 грн, яким користувався Боржник, що підтверджується банківською випискою по картковому рахунку № НОМЕР_2 за період з 26.11.2019 року по 10.10.2023 року (Клієнт - ОСОБА_1 ).
Водночас, згідно доданого до кредиторської заяви розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 22141 від 08.09.2020 року станом на 10.10.2023 року, загальних розмір заборгованості складає 38 633,49 грн, яка складається з : заборгованості за основним боргом (кредитом) - 33 686,45 грн; проценти за користування кредитом - 4 944,76 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 0,34 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування - 1,94 грн.
Також, відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором № 9095635 від 26.11.2019 року станом на 23.10.2023 року загальна сума заборгованості становить 35 972,25 грн, яка складається з : заборгованості за основним боргом (кредитом) - 31 335,51 грн; проценти за користування кредитом - 4 635,95 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 0,64 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 0,15 грн.
Згідно приписів ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2023 року у справі № 920/1396/15, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання (пункт 17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц). Тому наслідки порушення грошового зобов'язання не можуть залежати від того, з яких підстав виникло грошове зобов'язання: з позадоговірних чи договірних відносин, або з якого саме договору.
Якщо грошове зобов'язання виникло з договірних відносин, то прострочення його виконання призводить до відповідальності боржника перед кредитором, зокрема - настання обов'язку зі сплати процентів річних у розмірі, встановленому законом або договором, але саме грошове зобов'язання залишається при цьому незмінним. Наприклад, якщо боржник не сплатив гроші за куплене майно, надані послуги в певній сумі, то прострочення грошового зобов'язання не змінює його розміру, яке залишається без змін незалежно від часу прострочення, але в боржника виникає додатковий обов'язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі №902/417/18 (пункт 8.35).
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (пункт 8.22)).
При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Як підтверджено змістом кредиторської заяви та встановлено судом, АТ "Державний ощадний банк України" нараховано зазначені вище суми 3 % річних за несвоєчасне погашення Боржником основного боргу і процентів за кредитними договорами згідно приписів ст. ст. 599, 625, ч. 1 ст. 1050 ЦК України, що відповідає наведеним нормам законодавства та висновкам Верховного Суду.
Отже, перевіривши правильність викладених у розрахунку заявлених до визнання нарахованих 3 % річних, а саме : в сумі 0,34 грн за період з 06.05.2021 по 07.12.2021; 1,94 грн за період з 06.05.2021 по 07.12.2021; 0,64 грн за період з 29.03.2020 по 28.04.2020; 0,15 грн за період з 26.04.2020 по 21.02.2021, суд дійшов висновку про їх відповідність вимогам закону, в зв'язку з чим, ці вимоги підлягають визнанню у повному обсязі.
Водночас, пунктом 6 ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" передбачено, що фінансовими вважаються такі послуги, зокрема, надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 6 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг", у разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.
Отже, договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) відповідно до статті 6 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" є публічною частиною договору, до якого приєднався Боржник, підписавши Заяву про приєднання та Заяву на встановлення (збільшення) відновлюваної кредитної лінії (кредиту), які є індивідуальними частинами договору.
Поряд з цим, зважаючи на наведені приписи законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що між АТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, який складаються із вищевказаних Заяв та договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), розміщеного на сайті АТ "Державний ощадний банк України" - www.oschadbank.ua (обумовлено Заявою про приєднання), та за своїм змістом і правовою природою є кредитним договором.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.01.2024 року року у справі № 913/355/21, згідно правових висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (пункти 80-87), за змістом яких "користування кредитом" - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору. Проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення Боржником заборгованості перед АТ "Державний ощадний банк України" в загальній сумі 74 605,74 грн не надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява АТ "Державний ощадний банк України" № 55/5.8-03/76535/2023 від 06.11.2023 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1109/23, подана в межах строку встановленого КУзПБ, та відповідно підлягає задоволенню у повному обсязі, а вимоги в розмірі 74 605,74 грн - визнанню, як такі, що підтверджені наданими доказами, з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 5 368,00 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву АТ "Державний ощадний банк України" № 55/5.8-03/76535/2023 від 06.11.2023 року (вх. № 01-36/1198/23) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1109/23, повністю.
2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вул. Госпітальна, 12-г, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00032129) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 74605,74 грн - заборгованості (друга черга задоволення), з яких :
- за договором про споживчий кредит від 08 вересня 2020 року № 22141, борг становить у загальній сумі 38 633,49 грн, яка складається з : заборгованості за основним боргом (кредитом) - 33 686,45 грн; проценти за користування кредитом - 4 944,76 грн; заборгованість 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу - 0,34 грн; заборгованість 3% річних за несвоєчасне погашення процентів - 1,94 грн;
- за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) від 26 листопада 2019 року, Заяви про приєднання № 124512003/261119 від 26 листопада 2019 року до даного Договору, Заяви на встановлення (збільшення) відновлюваної кредитної лінії (Кредиту) від 26 листопада 2019 року до даного Договору, борг становить у загальній сумі 35 972,25 грн, яка складається з : заборгованості за основним боргом (кредитом) - 31 335,51 грн; проценти за користування кредитом - 4 635,95 грн; заборгованість 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу - 0,64 грн; заборгованість 3% річних за несвоєчасне погашення процентів - 0,15 грн,
а також 5 368,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі №902/1109/23.
3. Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Гаврилюку О.Р. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/1109/23.
4. Копію ухвали суду надіслати учасникам справи до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні поштові адреси : ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; представнику Боржника - адвокату Цимбал А.А. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; АТ "Ідея Банк" - info@ideabank.ua; ІНФОРМАЦІЯ_4 ; АТ "Перший Український Міжнародний банк" - info@fuib.com, представнику АТ "Перший Український Міжнародний банк", адвокату Панченко О.О. - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; арбітражному керуючому Гаврилюку О.Р. - ІНФОРМАЦІЯ_6 ; АТ "Сенс Банк" - ccd@sensebank.com.ua; АТ "Державний ощадний банк України" - contact-centre@oschadbank.ua, 09302607@mail.gov.ua; представнику АТ "Державний ощадний банк України" адвокату Лобанову О.О. - ІНФОРМАЦІЯ_7
Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.: 1 - до справи.