08.05.2024 року м. Дніпро Справа № 904/7327/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Чус О.В., Дармін М.О.
секретар судового засідання: Манець О.В.
представники сторін:
від позивача: Мясніков О.Є. - представник за довіреністю № 262 від 30.05.2023р.
від відповідача: Азаренков С.М. - посвідчення адвоката №3098 від 24.09.2021р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
в режимі відеоконференції апеляційну скаргу
Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2023 р.
про відстрочення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду
від 23.01.2023 р.
( суддя Татарчук В.О., м. Дніпро, повний текст ухвали складений 28.02.2023 р. )
у справі № 904/7327/21
за позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Оператор газотранспортної системи України"
до:
Акціонерного товариства
"Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"
про стягнення заборгованості
та
за зустрічним позовом
Акціонерного товариства
"Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Оператор газотранспортної системи України"
про зобов'язання вчинити певні дії.
1. Короткий зміст позовних вимог
13.02.2023 р. від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про відстрочення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2023 р. у справі № 904/7327/21 терміном на 1 рік до 23.01.2024 р..
В обґрунтування заяви АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" зазначає, що заявник є підприємством критичної інфраструктури, яке забезпечує енергетичну незалежність в регіоні. Також посилається на настання форс-мажорних обставин та скрутне фінансове становище. На підтвердження чого надає звіт про фінансові результати за 9 місяців 2022 року, відповідно до якого збиток заявника складає 336 117 тис. грн, який утворився у зв'язку з воєнним станом. Додатково зазначає, що негайне виконання рішення суду унеможливлюється відсутністю у заявника необхідних коштів, а розстрочення виконання рішення суду надасть Відповідачу ( заявнику ) продовжувати здійснювати господарську діяльність в умовах воєнного стану та забезпечувати регіон безперебійним функціонуванням газорозподільної системи.
2. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2023 р. в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про відстрочення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2023 р. відмовлено.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2023 р. та постановити нове рішення, яким відстрочити АТ "Дніпропетровськгаз" виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2023 р. терміном на 1 рік.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає, що постановлена господарським судом першої інстанції ухвала є незаконною - через порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права внаслідок незастосування до спірних правовідносин закону, що підлягав застосуванню, а також необфунтованою - через неправильність установлення обставин, які мають значения для справи, внаслідок неправильної оцінки доказів та неправильного визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин.
Водночас, на думку Скаржника, суд першої інстанції не надав оцінки доводам апелянта щодо існування надзвичайних обставин, які істотно ускладнюють виконання судового рішення, що відповідно до ч. 4 ст. 331 ГПК України є самосійною підставою для відстрочення виконання судового рішення. Існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності є загальновідомими обставинами.
При цьому Скаржник зазначає, що у заяві про відстрочення виконання виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2023 р. як на обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення, апелянт посилався на те, що є підприємством критичної інфраструктури, яке забезпечує енергетичну незалежність регіону в період опалювального сезону 2022-2023 років Також Апелянт посилався на те, що під час воєнного стану докладає усіх зусиль для збереження можливості забезпечувати роботу підприємства в нормальному режимі та продовжувати надавати послуги з розподілу природного газу споживачам усіх категорій, у тому числі для об'єктів Міністерства оборони України, госпіталів, захисних споруд та інших об'єктів, що є вкрай необхідними у воєнний час для життєдіяльності регіону; аварійні бригади працюють на безперервній основі, технічний персонал на постійній основі забезпечує аварійне відновлення пошкоджених ділянок газопроводу та забезпечує стале функціонування газопостачання в зоні ліцензованої діяльності. Також суд першої інстанції залишив без жодної оцінки доводи Апелянта щодо існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення, а саме - щодо матеріального стану апелянта. Як зазначив у своїй заяві про відстрочення виконання рішення Апелянт, згідно Балансу (форма N91) станом на 30.09.2022 р. дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги склала 266 230 тис.грн Водночас кредиторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги складає 2 649 771 тис грн. Суд першої інстанції неправильно витлумачив закон, а саме - Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (Закон 1639-ІХ).
Відтак, на думку Скаржника, не застосувавши до спірних правовідносин указані норми Закону 2479-ІХ, які безперечно мають значення для визначення, передбачених ч. 4 ст. 331 ГПК України критеріїв для відстрочення виконання судового рішення щодо ступеню вини Відповідача у виникненні спору та наявності надзвичайних подій, господарський суд першої інстанції припустився неправильного застосування норм матеріального права.
4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Зокрема, Товариство посилається на те, що з прохальної частини поданої АТ «Дніпропетровськгаз» заяви, останній просив суд відстрочити виконання саме постанови Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2023 р. у справі № 904/7327/21. У той же час, резолютивна частина постанови Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2023 р. у справі № 904/7327/21 не встановлювалось будь-якого майнового обов'язку АТ «Дніпропетровськгаз» перед TOB «Оператор ГТС України», у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення поданої апеляційної скарги та відповідно заяви про відстрочення, оскільки відсутня практична можливість для відстрочення її виконання (відсутній предмет відстрочення).
Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що як на підставу для відстрочення виконання рішення суду, Відповідач покликається на важкий фінансовий стан, Оператор наполягає на тому, що в контексті даної справи вказані доводи не є беззаперечними, а надані АТ «Дніпропетровськгаз» докази належними доказами неплатоспроможності Відповідача, оскільки реальний майновий стан та платоспроможність боржника має оцінюватися в сукупності з іншими доказами, зокрема але не виключно, інформацією про всі розрахунки боржника; доказами відсутності руху коштів по банківських рахунках божника; доказами про відсутність майна або його недостатності для погашення вимог кредиторів; доказами того, що задоволення вимог Позивача приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань Відповідача в повному обсязі перед іншими кредиторами ( і довести ці обставини Відповідач має належними доказами ) тощо.
Товариство також вказує на те, що Відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності у нього реальної можливості виконання судового рішення у справі № 904/7327/21 з умовою відстрочення його виконання на один рік та не надано доказів, які б свідчили про майбутнє покращення скрутного матеріального становища підприємства.
Крім того, Товариство зазначає про те, що врегулювання заборгованості Відповідача відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» взагалі не ставиться в залежність від того чи підтверджена така заборгованість судовим рішенням. Що стосується примусового виконання рішень про стягнення з Відповідача грошових коштів, то Закон України «Про виконавче провадження» містить норми, які забезпечують захист інтересів боржника у разі, якщо заборгованість, що стягується дійсно підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».
Окремо Товариство звертає увагу суду на те, що здійснення господарської діяльності Відповідачем як Оператором ГРМ з розподілу природного газу знаходиться у прямій залежності від роботи газотранспортної системи України, оскільки саме з газотранспортної системи Позивача надходять до газорозподільної системи Відповідача обсяги природного газу, які останній розподіляє приєднаним до його мережі споживачам.
5 Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2023р. визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді: Іванов О.Г., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2023 р. витребувано матеріали даної справи у суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2023 р., до надходження даної справи з суду першої інстанції.
22.03.2023 р. з Господарського суду Дніпропетровської області надійшов лист № 904/7327/21/10116/23 від 21.03.2023р. в якому було вказано про те, що 17.03.2023 р. супровідним листом справа № 904/7327/21 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про зобов'язання вчинити певні дії була направлена до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на виконання ухвали Касаціного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 р. для розгляду касаційних скарг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2022 р. та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2023 р. у справі № 904/7327/21.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2023 р. зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2023 р. ( про відстрочення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2023 р. ) у справі № 904/7327/21 до розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду касаційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2022 р. та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2023 р. у справі № 904/7327/21.
Розпорядженням керівника апарату суду від 16.10.2023 р., у зв'язку з припиненням повноважень судді Березкіної О.В., відповідно до ст. 123 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 р. зі змінами.
Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Дарміна М.О.,Чус О.В..
27.03.2024 р. матеріали справи № 904/7327/21 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду після повернення з Касаціного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2024 р., судовою колегією у визначеному складі прийнято справу № 904/7327/21 до свого провадження. Відкрито апеляційне провадження у справі та призначити апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 08.05.2024 р..
Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до суду надійшла заява про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та Підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2024 р. призначено провести судове засідання у справі № 904/7327/21 з представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", призначене на 08.05.2024 р. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.
В судовому засіданні 08.05.2024 р., проведеному в режимі відеоконференції, оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
6 Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2022 р. у справі № 904/7327/21 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 295 433 083,76 грн. основного боргу, 2 179 251,10 грн. 3% річних, 11 093 769,12 грн. пені, 608 768,87 грн. інфляційних втрат, 794 500,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Суд закрив провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмета спору в частині стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 106 500 000,00грн - основного боргу. Суд відмовив в задоволенні первісного позову в частині стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 3 500 000,00 грн. основного боргу, 14 797 355,07 грн. пені, 3 019 541,36 грн. - 3% річних, 9 063 279,41 грн. інфляційних втрат. Суд відмовив в задоволенні зустрічного позову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про зобов'язання привести свої дії у відповідність до п.п. 9.1, 9.2, 9.3 договору транспортування природного газу від 04.02.2020 р. № 2002000099 та положень розділу ХІІІ кодексу ГТС, розділу ХІV кодексу ГТС шляхом: здійснення розрахунку маржинальної ціни, що покладена в основу визначення розміру добового негативного небалансу за січень-березень 2021 року, у відповідний спосіб, передбачений п.7, п.11, п.15 глави 6 розділу ХІV кодексу ГТС; вчинення балансуючих дій за січень-березень 2021 року шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2023 р. апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2022 р. у справі № 904/7327/21 залишено без змін.
02.02.2023 р. на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2022 р., яке набрало законної сили 23.01.2023 р., видано наказ.
13.02.2023 р. від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про відстрочення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2023 р. у справі № 904/7327/21 терміном на 1 рік до 23.01.2024 р..
В обґрунтування заяви АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" зазначає, що заявник є підприємством критичної інфраструктури, яке забезпечує енергетичну незалежність в регіоні. Також посилається на настання форс-мажорних обставин та скрутне фінансове становище. На підтвердження чого надає звіт про фінансові результати за 9 місяців 2022 року, відповідно до якого збиток заявника складає 336 117 тис. грн, який утворився у зв'язку з воєнним станом. Додатково зазначає, що негайне виконання рішення суду унеможливлюється відсутністю у заявника необхідних коштів, а розстрочення виконання рішення суду надасть Відповідачу ( заявнику ) продовжувати здійснювати господарську діяльність в умовах воєнного стану та забезпечувати регіон безперебійним функціонуванням газорозподільної системи.
До заяви про розстрочення виконання рішення суду у даній справі Заявник долучив копії фінансового звіту за 9 місяців 2022 ( Форма № 2 ); баланс на 30.09.2022 (Форма №1); довідку про кількість працюючих працівників; довідки щодо заборгованості теплопостачальних підприємств, постанови про відкриття виконавчих проваджень та про арешт коштів боржника ( а.с.1-31, т.9).
У запереченнях на заяву про відстрочення виконання рішення, Позивач вквазує на те, що Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами того, що причиною прострочення виконання грошового зобов'язання є обставини, які перебувають поза його волею, а також, що виконання законного та обґрунтованого рішення у цій справі перетворюється у несправедливо непомірний тягар для відповідача ( а.с.49-54, т.9).
За наслідками розгляду заяви, винесено ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2023 р., якою у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про відстрочення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2023 р. відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу місцевого суду скасувати та прийняти постанову, якою заяву задовольнити - відстрочити виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2023 р. у справі № 904/7327/21 терміном на 1 рік до 23.01.2024 р.
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Апеляційний господарський суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною п'ятою ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими на всій території України.
Згідно п. 9 ч. 3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Ст. 331 ГПК України передбачено порядок вирішення питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміна способу та порядку виконання судового рішення.
Так, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця ( у випадках, встановлених законом ), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Положеннями ч. 3 ст. 331 ГПК України передбачено, зокрема, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. ч. 4, 5 ст. 331 ГПК України).
Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
Проте, як зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.03.2018 р. у справі № 910/8153/17, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини Відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо. Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. З урахуванням наведеного, суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах.
Разом з тим необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави ( п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом ( п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012 ); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін ( див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 р., п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II ); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права ( див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V ).
Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції ( рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 р. ), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов'язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі "Савіцький проти України" від 26.07.2012 р. зазначено, що суд повторює, що право на суд, захищене п. 1 ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Тому необґрунтовано тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.
Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").
Складне фінансове становище Відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочення виконання судового рішення; при цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника ( постанова Верховного Суду від 15.03.2018 р. у справі № 910/8153/17 ).
Отже, згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
У зв'язку з тим, що розстрочка/відстрочка подовжує період відновлення порушеного права Позивача, при її наданні суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати інтереси як заявника, так і Позивача.
Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів всіх сторін, які приймають участь у справі. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан.
Таким чином, обов'язковою умовою надання відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення або роблять його неможливим, які заявник повинен довести відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України.
До того ж, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд для юридичних осіб зобов'язаний також враховувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.
При цьому, як слушно зауважив Позивач - з прохальної частини заяви АТ «Дніпропетровськгаз», вбачається, що Відповідач просив суд першої інстанції відстрочити виконання саме постанови Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2023 р. у справі № 904/7327/21.
Разом з тим, резолютивна частина постанови Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2023 р. у справі № 904/7327/21 не встановлювалось будь-якого майнового обов'язку АТ «Дніпропетровськгаз» перед TOB «Оператор ГТС України», у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення заяви про відстрочення, оскільки відсутня практична можливість для відстрочення її виконання ( відсутній предмет відстрочення ) та відповідно відсутні підстави для задоволення поданої апеляційної скарги.
З урахуванням наведеного постановлений у справі судовий акт щодо відмови у наданні Відповідачу відстрочки виконання рішення на один рік є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.
За таких обставин доводи Апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2023 р. у справі № 904/7327/21 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 10.05.2024 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В.Чус
Суддя М.О.Дармін