10 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/11928/23 пров. № А/857/1598/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Носа С.П.;
суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.;
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року у справі № 140/11928/23 (суддя Денисюк Р.С., м. Луцьк) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Самер-Опт» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-
26 травня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Самер-Опт» (далі - позивач, ТОВ «Самер-Опт») звернулося у Волинський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у Волинській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області від 21.11.2022 № 7674547/43651431, № 7674546/43651431, від 22.11.2022 № 7694225/43651431, № 7694224/43651431, від 20.12.2022 № 7901946/43651431 та № 7901945/43651431. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 24.03.2022 № 6, № 7, від 11.04.2022 № 11, № 12, від 11.07.2022 № 3, № 4 Товариства з обмеженою відповідальністю "Самер-Опт" у Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх первинного подання.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що за наслідками господарських відносин позивача з ТОВ «Агроюніт Захід» складено та направлено до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкові накладні від 24.03.2022 № 6, № 7, від 11.04.2022 № 11, № 12, від 11.07.2022 № 3, № 4, які прийняті, а їх реєстрацію зупинено відповідачем - 1. Надалі, відповідач-1 безпідставно відмовив в реєстрації вищенаведених податкових накладних за відсутності конкретних обставин, які б виключали можливість реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, фактичні обставини, на думку позивача, свідчать про те, що зупинення реєстрації спірних податкових накладних є протиправними та рішення податкового органу такими, що підлягають скасуванню.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області від 21.11.2022 № 7674547/43651431, № 7674546/43651431, від 22.11.2022 № 7694225/43651431, № 7694224/43651431, від 20.12.2022 № 7901946/43651431 та № 7901945/43651431.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Самер-Опт» податкові накладні від 24.03.2022 № 6, № 7, від 11.04.2022 № 11, № 12, від 11.07.2022 № 3, № 4.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Самер-Опт» судовий збір у розмірі 8052,00 грн (вісім тисяч п'ятдесят дві гривні 00 копійок).
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Самер-Опт» судовий збір у розмірі 8052,00 грн (вісім тисяч п'ятдесят дві гривні 00 копійок).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року, відповідачем-1, Головним управлінням ДПС у Волинській області, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою позов залишити без задоволення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року вказано, що у комісії регіонального рівня були наявні усі правові підстави для зупинення реєстрації ПН, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2304 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, належних документів платником податків надано не було, що слугувало підставою для відмови у реєстрації ПН в ЄРПН. Апелянт вказує, що оскаржувані рішення є правомірними та відповідають нормам чинного законодавства.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено у справі незначної складності, суд апеляційної інстанції в порядку ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Самер-Опт» 05.06.2020 зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку, основним видом його діяльності є: 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 17).
23.03.2022 між ТОВ «Самер-Опт» (постачальник) та ТОВ «Агроюніт Захід» (покупець) було укладено договір поставки №2303-22, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти й оплатити макуху соєву та/або олію соєву у строки, у кількості, асортименті та цінах зазначених в специфікаціях (додатках) до договору, які є невід'ємною частиною цього договору (а.с. 39-47).
Умови, строки поставки, асортимент, кількість та ціна товару, який поставляється відповідно до договору, визначається сторонами у специфікаціях до цього договору, які є невід'ємними частинами цього договору. Під партією товару, сторони розуміють кількість товару фактично прийнятої покупцем по одній видатковій накладній (пункт 2.1. договору).
Відповідно до пунктів 3.1.-3.7 договору поставка товару здійснюється на умовах DAP правил Інкотермс-2010, а саме: постачальник зобов'язаний замовити і оплатити поставку (перевезення) товару до місця призначення вказаного в п. 3.5 даного договору, якщо інше місце призначення не визначене сторонами в специфікації на відповідну партію товару. Строк поставки кожної окремої партії товару зазначається сторонами в специфікаціях. Постачальник зобов'язаний поставляти товар шляхом, який забезпечить зберігання належної якості товару та його ідентифікацію. Право власності на товар і ризик випадкової загибелі товару переходить від постачальника до покупця з дати поставки товару. Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної на фактично прийнятий товар, що проводиться після розвантаження в місці призначення, а саме: склад покупця за адресою: вул. В. Андрійчука, 110, с. Рохманів, Шумський р-н, Тернопільська обл. Поставка здійснюється автомобільним транспортом. Постачальник зобов'язаний в день поставки товару надати покупцю наступні документи: оригінал рахунку; ТТН, оформлену відповідно до вимог встановлених чинним законодавством; видаткову накладну на партію товару; посвідчення кості, завірене печаткою на кожну транспорту одиницю або оригінал посвідчення якості виробника товару, завірене мокрою печаткою, в разі якщо постачальник і виробник не являються однією юридичною особою.
У специфікаціях № 1 від 23.03.2022, № 2 від 11.04.2022, № 3 від 11.07.2022 до договору сторони узгодили загальну кількість товару (макухи соєвої), що підлягає поставці за цим договором, ціну, терміни та умови поставки, базисні показники до якості товару (а.с.45-47).
На виконання умов договору поставки від 23.03.2022 № 2303-22 позивачем поставлено для ТОВ «Агроюніт Захід» товар макуха соєва, відповідно до слідуючих видаткових накладних: від 24.03.2022 № 14 на суму 369250,16 грн (в т.ч. ПДВ 61541,69 грн) у кількості 21,1 т, від 24.03.2022 №15 на суму 365925,17 грн (в т.ч. ПДВ 60987,64 грн) у кількості 20,91 т, від 11.04.2022 №10 на суму 364000,16 грн (в т.ч. ПДВ 60666,69 грн) у кількості 20,8 т, від 11.04.2022 №11 на суму 315525,14 грн (в т.ч. ПДВ 52587,52 грн) у кількості 18,03 т, від 11.07.2022 № 3 на суму 232780,08 грн (в т.ч. ПДВ 38796,68 грн) у кількості 20,6 т, від 11.07.2022 № 4 на суму 232215,08 грн (в т.ч. ПДВ 38702,51 грн) у кількості 20,55 т (а.с.48-53).
Оплата за товар була проведена ТОВ «Агроюніт Захід» частково, на підставі виставлених рахунків, що підтверджується платіжними дорученнями №5425 від 05.04.2022 на суму 350000,00 грн (з призначенням платежу: оплата за макуху соєву згідно накладної від 24.03.2022 № 14), № 5460 від 19.04.2022 на суму 385175,33 грн (з призначенням платежу: оплата за макуху соєву згідно накладної від 24.03.2022 № 14), № 5542 від 03.05.2022 на суму 315525,14 грн (з призначенням платежу: оплата за макуху соєву згідно накладної від 11.04.2022 № 11), № 5597 від 11.05.2022 на суму 364000,16 грн (з призначенням платежу: оплата за макуху соєву згідно накладної від 11.04.2022 № 10), № 6085 від 10.08.2022 на суму 151800,00 грн (з призначенням платежу: оплата за макуху соєву згідно накладної від 11.07.2022 № 3), а також банківськими виписками АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 та карткою рахунку 361 (а.с.66-79).
Відповідно до вимог статті 201 ПК України позивач по факту поставки товару склав на адресу ТОВ «Агроюніт Захід» податкові накладні: від 24.03.2022 № 6 на суму 369250,16 грн (в т.ч. ПДВ 61541,69 грн), № 7 на суму 365925,17 грн (в т.ч. ПДВ 60987,53 грн), від 11.04.2022 № 11 на суму 364000,16 грн (в т.ч. ПДВ 60666,69 грн), № 12 на суму 315525,14 грн (в т.ч. ПДВ 52587,52 грн), від 11.07.2022 № 3 на суму 232780,08 грн (в т.ч. ПДВ 38796,68 грн), № 4 на суму 232215,08 грн 9в т.ч. ПДВ 38702,51 грн), які надіслав в електронному вигляді до ДПС України для реєстрації в ЄРПН (а.с. 54-59).
Як вбачається із квитанцій від 14.07.2022 податкові накладні доставлено до ДПС України, однак відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК Україниїх реєстрація зупинена з тих підстав, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2304 відсутні в таблиці даних податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.24-30).
ТОВ Самер-Опт з метою реєстрації спірних податкових накладних надіслало до контролюючого органу в електронному вигляді повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 15.11.2022 №22/1111, від 18.11.2022 № 22/1118, від 05.12.2022 № 22/1202, a також пакети документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції (а.с. 30-38).
Вказані пояснення та документи були отримані ГУ ДПС у Волинській області.
Проте, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення від 21.11.2022 № 7674547/43651431, № 7674546/43651431, від 22.11.2022 № 7694225/43651431, № 7694224/43651431, від 20.12.2022 № 7901946/43651431 та № 7901945/43651431 про відмову в реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН з наступної підстави: ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Крім того, у графі додаткова інформація зазначено про відсутність розрахункових документів (банківські виписки, платіжні доручення), що підтверджують здійснення оплати контрагенту; неналежним чином оформлені товаро-транспортні накладні по операціях з придбання товару (відсутні підписи водіїв) (а.с. 18-23).
Позивач, не погоджуючись із рішеннями комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН, звернувся із даним позовом до суду першої інстанції за захистом своїх прав.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 185 ПК України визначено об'єкти оподаткування податком на додану вартість.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування, серед іншого, є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю (підпункт а); постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу (підпункт б).
Згідно пункту 187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Згідно приписів пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслана податкова накладна/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (надалі, також - Порядок №1165).
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пунктів 7 та 8 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Згідно з пунктом 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додатку 3 до Порядку №1165) передбачено, що до таких відносять, зокрема, відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 також затверджений Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок розгляду скарг).
Згідно з пунктами 11, 12 Порядку розгляду скарг щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, платник податку має право додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.
За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 р. за № 1245/34216 (надалі, також - Порядок №520).
Відповідно до пункту 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з пунктом 5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктом 9 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Відповідно до пункту 11 Порядку №520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до квитанцій податкового органу податкові накладні від 24.03.2022 № 6, № 7, від 11.04.2022 № 11, № 12, від 11.07.2022 № 3, № 4 прийняті, але їх реєстрацію зупинено.
Підставу зупинення реєстрації ПН в квитанціях вказано: відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2304 відсутні в таблиці даних податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вищенаведені квитанції не містять конкретизованого переліку документів, які запропоновано подати платнику податків, а містять загальні пропозиції надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в податкових накладних. Таким чином, пропозиції контролюючого органу ТОВ «Самер-Опт» щодо надання пояснень та документів, на думку суду, носили формальний характер та за своїм змістом дублювали припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку необхідних документів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач через електронний кабінет платника направив контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено.
Зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем надавалися для контролюючого органу відповідні пояснення та документи на підтвердження господарських операцій з контрагентами.
Слід зазначити, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Така правова позиція Верховного Суду, зазначена в постанові від 02.02.2021 за результатами розгляду справи №805/3956/18-а, постанові від 18.06.2019, за результатом розгляду справи № 0740/804/18, та в постанові від 23.10.2018, за результатом розгляду справи № 822/1817/18.
Відтак той факт, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними.
Із змісту вказаних рішень судом апеляційної інстанції не встановлено, які саме документи не було надано позивачем, оскільки жодного з перелічених документів не підкреслено.
Верховний Суд в постановах від 01.12.2022 в справі № 160/20895/21 та від 23.09.2022 в справі № 1.380.2019.005516 прийшов до висновку, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, які можуть бути звичайними описками внаслідок халатності працівників, які їх заповнювали, не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач через електронний кабінет платника направив контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено.
В зв'язку із вищенаведеним, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивач надав контролюючому органу копії документів, які передбачені пунктом 5 Порядку № 520. Такі документи відповідають пункту 5 Порядку № 520 та подані позивачем на власний розсуд, оскільки відповідачем-1 в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено, які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.
Крім того, для виникнення податкового зобов'язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, а обов'язок продавця виписати і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно.
Отже оскаржувані рішення від 21.11.2022 № 7674547/43651431, № 7674546/43651431, від 22.11.2022 № 7694225/43651431, № 7694224/43651431, від 20.12.2022 № 7901946/43651431 та № 7901945/43651431 не відповідають критерію «обґрунтованості».
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Усі належні документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, були надані.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 24.03.2022 № 6, № 7, від 11.04.2022 № 11, № 12, від 11.07.2022 № 3, № 4, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) у справі "Чуйкіна проти України" (Case of Chuykina v. Ukraine) (Заява N28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
Беручи до уваги вище наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі докази в їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у даному випадку, у ДПС України відсутня дискреція, як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв'язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача може бути забезпечений шляхом зобов'язання ДПС України здійснити реєстрацію податкових накладних від 24.03.2022 № 6, № 7, від 11.04.2022 № 11, № 12, від 11.07.2022 № 3, № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних з дня їх фактичного подання.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року у справі № 140/11928/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук