Постанова від 10.05.2024 по справі 260/10940/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/10940/23 пров. № А/857/3423/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Носа С.П.;

суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.;

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду про зупинення провадження від 22 січня 2024 року (суддя Калинич Я.М., м. Ужгород) у справі № 260/10940/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2023 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся у Закарпатський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач) в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження позивачу з 01.03.2023 сумою 1500 гривень розміру збільшення пенсії перерахованої з метою її індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова №168) та щодо обмеження перерахованої пенсії максимальним розміром. Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду в Закарпатській області здійснити з 01 березня 2023 року перерахунок та виплату пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат га додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1500 грн. та без обмеження перерахованої пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити дії зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду №320/8511/23.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 по справі №260/10940/23, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про відсутність підстав для зупинення провадження у справі №260/10940/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/8511/23, оскільки визнання нечинними окремих положень Постанови № 168 не матиме жодного впливу на розгляд справи №260/10940/23, так як, незалежно від того чи будуть зазначені положення визнані нечинними чи не будуть та чи оскаржуються такі положення в судовому порядку, якщо вони суперечать закону, вони не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах у будь-якому випадку. Враховуючи те, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягають норми Законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ), «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» № 2017-III (далі - Закон №2017-ІІІ), «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-XII (далі - Закон «1282-ХІІ) з врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, вважає, що перешкоди для розгляду справи №260/10940/23 відсутні.

Крім того, апелянт стверджує, що матеріали справи містять усі необхідні докази, якими підтверджуються викладені у позовній заяві обставини. Зазначені докази у повному обсязі дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, є належними та допустимими, отже суд першої інстанції в силу положень п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи №260/10940/23.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що предметом розгляду у цій справі є визнання протиправними дій Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо невиплати нарахованої з 01.03.2023 ОСОБА_1 індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24 лютого 2023 року "Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", через обмеження її розміром 1500 грн.

Судом з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що у провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду перебуває справа № 320/8511/23 в межах якої розглядається питання, зокрема, щодо:

1. Визнання протиправним та нечинним в абзаці першому в пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" посилання на обмеження розміру збільшення пенсії максимальним розміром пенсії, визначеного законом;

2. Визнання протиправним та нечинним абзац 2 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році, а саме що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень;

3. Зобов'язання Кабінет Міністрів України викласти пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" наступним чином: Установити, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статтей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень передбачених пунктом 10 цієї постанови без обмеження максимальним розміром пенсії, встановленим законом.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та нечинним в абзаці першому пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» застосування обмеження максимального розміру пенсії, визначеного законом. Визнано протиправним та нечинним абзац 2 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» щодо визначення розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, який не може перевищувати 1500 гривень.

Станом на день винесення оскаржуваної ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року, рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 у справі № 320/8511/23 не набрало законної сили.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 витребувано з Київського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 320/8511/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство соціальної політики України про визнання протиправними та нечинними пункти постанови, зобов'язання вчинити певні дії.

Зупиняючи провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, суд першої інстанції послався на неможливість продовження розгляду справи № 260/10940/23 до розгляду по суті та набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 320/8511/23, оскільки результат розгляду справи №320/8511/23 матиме прямий вплив на правозастосування у справі № 260/10940/23, оскільки позивачем у даній справі поставлено на вирішення питання правомірності застосування обмежень максимальним розміром пенсії позивача включно з індексацією на підставі абзацу 2 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 № 168, який оскаржується у справі № 320/8511/23.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Зупинення провадження у справі це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.

Залежно від характеру підстав розрізняють два види зупинення провадження у справі: обов'язкове і факультативне. Обов'язкове зупинення провадження в справі передбачене тоді, коли в силу прямої вказівки закону суд зобов'язаний зупинити провадження незалежно від свого розсуду і від розсуду осіб, які беруть участь у справі. Обов'язковими є підстави, передбачені ч. 1 ст. 236 КАС України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 цієї норми суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що за наявності іншої пов'язаної справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, суд за відсутності об'єктивної неможливості розгляду судової справи зобов'язаний зупинити провадження у своїй справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Водночас, у цій статті також міститься застереження про те, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета справи.

З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:

- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку, зокрема, адміністративного судочинства;

- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Вказаний висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 28.09.2021 у справі № 160/4745/20.

Так, колегією суддів встановлено, що підставою для звернення позивача до суду слугувало обмеження з 01.03.2023 суми індексації його пенсії у розмірі 1500 грн у відповідності до п. 10 Постанови № 168.

А відтак, предметом доказування в адміністративній справі, що розглядається, є правомірність обмеження суми індексації пенсії позивача розміром 1500 грн, наявність або відсутність для цього правових підстав.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано до суду протокол призначення його пенсії від 23.04.2018, довідка про розмір грошового забезпечення від 19.03.2021, заява про здійснення виплати пенсії від 11.09.2023, лист Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 11.10.2023 щодо пенсійного забезпечення позивача, тобто, позивачем долучено до матеріалів позовної заяви докази на підтвердження обставин, що слугували підставою для звернення до суду.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №7885-7696/К-02/8-0700/23 підтверджено, що з 01.03.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у зв'язку із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до Постанови № 168 відповідачем проведено в межах граничного розміру 1500 грн.

Колегія суддів звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, яке передбачене частиною 3 статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги мотивовані твердженнями про невідповідність та суперечність положень Постанови № 168 вимогам Закону № 2017-III, Закону № 1282-XII та нормам Конституції України, а відтак суду першої інстанції потрібно було надати правову оцінку таким доводам позивача , і у випадку підтвердження таких обставин, застосувати при вирішенні спірних правовідносин правовий акт, який має вищу юридичну силу.

При цьому, незалежно від того чи будуть зазначені положення визнані нечинними чи не будуть та чи оскаржуються такі положення в судовому порядку, якщо вони суперечать закону, вони не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах у будь-якому випадку.

Разом з цим, суд першої інстанції, не встановивши необхідних умов для зупинення провадження у справі, які передбачені п.3 ч.1 ст.236 КАС України, незважаючи на наявні у матеріалах справи докази, яких достатньо для повної, всебічної та об'єктивної оцінки обставинам справи, які є предметом судового розгляду, зупинив провадження у справі, що розглядається, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/8511/23.

Оскаржувана ухвала не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі, як в частині об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням у справі № 320/8511/23, так і в частині того, що зібрані у даній справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, що суперечить положенням п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 312 КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (стаття 320 КАС України).

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 312, 315, 317, 320 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду про зупинення провадження від 22 січня 2024 року у справі № 260/10940/23 - скасувати.

Справу № 260/10940/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити дії направити до Закарпатського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С. П. Нос

судді Р. В. Кухтей

С. М. Шевчук

Попередній документ
118959508
Наступний документ
118959510
Інформація про рішення:
№ рішення: 118959509
№ справи: 260/10940/23
Дата рішення: 10.05.2024
Дата публікації: 13.05.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (29.11.2024)
Дата надходження: 18.12.2023
Предмет позову: про визнання дій протиправними і зобов’язання вчинити певні дії