09 травня 2024 року справа №360/1544/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача - Рудої Олени Олексіївни на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі № 360/1544/23 (головуючий І інстанції Свергун І.О.) за клопотанням адвоката Рудої Олени Олексіївни в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду та клопотання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про визнання протиправними та скасування актів, зобов'язання вчинити певні дії,-
28.12.2023 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суд з позовом до ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати акт від 03.10.2023 Форми Н-5* розслідування нещасного випадку, що стався 03.07.2014 із начальником відділу карного розшуку Краснолуцького МВ ГУМВСУ підполковником міліції ОСОБА_1 та акт №1 від 03.10.2023 про нещасний випадок невиробничого характеру Форми НТ*; зобов'язати ліквідаційну комісію ГУМВС України у Луганській області повторно провести розслідування за фактом нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 , скласти акти за формою Н-1 та Н-5, якими визнати, що нещасний випадок, який мав місце з позивачем в період 03.07.2014 по 04.07.2014, трапився у період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є підполковником поліції, старшим оперуповноваженим УКР ГУНП в Луганській області, учасником бойових дій та внутрішньо переміщеною особою. Позивач у листопаді 2021 р. звернувся до відповідача про проведення розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем в період з 03.07.2014 по 04.07.2014 під час перебування на посаді начальника ВКР Краснолуцького МВ ГУМВСУ у Луганській області.
З метою проведення розслідування наказом від 29.11.2021 № 9 голови ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області призначено комісію з розслідування. В період з 29.11.2021 по 02.12.2021 комісією проведено розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 03.07.2014, за результатами якого відповідачем було складено акт від 02.12.2021 Форми Н-5* розслідування нещасного випадку, та акт № 5 від 02.12.2021 про нещасний випадок невиробничого характеру Форми НТ*.
Не погодившись зі вказаними актами та викладеними у них висновками, позивач 22.12.2021 звернувся з позовом до суду.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року по справі № 360/8504/21 визнано протиправними та скасовано акт від 02.12.2021 Форми Н-5* розслідування нещасного випадку, що стався 03.07.2014 із начальником відділу карного розшуку Краснолуцького МВ ГУМВСУ підполковником міліції ОСОБА_1 , та акт № 5 від 02.12.2021 про нещасний випадок невиробничого характеру Форми НТ*; зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії повторно провести розслідування за фактом нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 в період 03.07.2014 по 04.07.2014.
На виконання рішення суду від 17.05.2023 по справі № 360/8504/21 відповідачем було проведено повторне службове розслідування, за результатами якого 03.10.2023 був складений Акт форми Н-5* та акт № 1 форми НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, де були зазначені аналогічні обставини, що і в попередніх актах від 02.12.2021 та були зроблені наступні висновки: на підставі ч. 2 п. 3.1.1 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346, вважати що нещасний випадок із начальником відділу карного розшуку Краснолуцького МВ ГУМВС у Луганській області підполковником міліції ОСОБА_1 у вигляді: “ЗЧМТ, СГМ, забій, крововилив МПК обличчя ліворуч. Забій, крововилив верхніх кінцівок, огруддя і поперекової ділянки” трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Також в актах було зазначено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12014130210001198 від 03.07.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, проводилося, встановити можливих свідків та очевидців кримінального правопорушення не вдалося, жодній особі не було повідомлено про підозру, будь-яке рішення, передбачене ст. 283 КПК України, не прийнято.
Обставини побиття відомі лише зі слів позивача і на теперішній час встановити можливих свідків та очевидців кримінального правопорушення не вдалося. Комісія зазначає, що через тривалість часу з моменту настання події не вдалося обстежити місце події, з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку з підполковником міліції ОСОБА_1 , визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів про охорону праці, долучити до матеріалів розслідування висновок щодо наявності в організмі постраждалого алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин. Крім того, відповідач зазначає, що нещасний випадок стався 03.07.2014 з позивачем під час відпустки та перебування на лікарняному.
Позивач категорично не погоджується з вищезазначеним висновком комісії, вважає висновки комісії щодо нещасного випадку, який стався з ним в період з 03.07.2014 по 04.07.2014, необґрунтованими, оскільки вони не відповідають вимогам законодавства з огляду на фактичні обставини нещасного випадку, а відтак, підлягають скасуванню із складенням нового акту розслідування нещасного випадку.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Також позивач просив поновити строк звернення до суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.
На виконання ухвали суду від 02.01.2024 представник позивача адвокат Руда О.О. подала до суду належним чином оформлений позов та клопотання про поновлення строку звернення до суду.
У клопотанні про поновлення строку звернення до суду представник позивача посилається на таке.
18.10.2023 позивач був ознайомлений з оскарженими актами. З 27.10.2023-25.11.2023 вибув для несення за межі Дніпропетровської області. З 04.12.2023-17.12.2023 перебував за межами Дніпропетровської області. З 24.12.2023 по сьогоднішній день перебуває у відрядженні за межами Дніпропетровської області.
Враховуючи, що позивач є старшим оперуповноваженим відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку, в силу специфіки роботи та того, що є учасником бойових дій, що підтверджено копією посвідчення учасника бойових дій, постійно знаходиться в передфронтовій зоні, не мав своєчасно скористатися своїм правом на звернення за правовою допомогою.
11.12.2023 представником позивача - адвокатом Рудою О. був направлений адвокатський запит до відповідача щодо надання копії матеріалів службового розслідування. Відповідь не надійшла. Повторно 27.12.2023 був направлений запит до відповідача. 02.01.2024 на адвокатський запит надійшли матеріали службового розслідування.
Отже, враховуючи військовий стан в країні та той факт, що позивач є діючим працівником поліції, стоїть на спец. обліку НПУ, постійно перебуває у відрядженнях (за межами Дніпропетровської області) з метою несення служби на передфронтовій території України, своєчасно не зміг скористатися правом на звернення до суду та правовою допомогою. Отже, на думку представника позивача, зазначені обставини можуть свідчити про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав із поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, установлених ч. 2 ст. 122 КАС України.
01.02.2024 від відповідача до суду першої інстанції надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Клопотання мотивоване тим, що позивач 16.10.2023 позивач отримав спірні акти, про що зробив власноручний запис. Позивач, отримавши акти 16.10.2023, явно не погодившись з їх висновками, звернувся до суду лише 27.12.2023, тобто поза межами процесуального строку для такого звернення.
Крім того, твердження представника позивача про те, що 11.12.2023 останньою був направлений адвокатський запит до відповідача щодо надання копії матеріалів службового розслідування, не відповідає дійсним обставинам справи. Так, відповідно до службового листа відділу документального забезпечення від 25.01.2024 № 2лк у період часу з 16.10-31.12.2023 від адвоката Рудої О.О. надійшов лише один адвокатський запит, а саме 27.12.2023.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі № 360/1544/23 у задоволенні клопотання адвоката Рудої Олени Олексіївни в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовлено. Клопотання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про залишення позову без розгляду задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про визнання протиправними та скасування актів, зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду.
Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржену ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач наполягає на тому, що суд першої інстанції дійшов необгрунтованого висновку про пропуск строку, що передує дню звернення до суду із цим позовом, без поважних причин та відсутність підстав для його поновлення.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з Журналом № 7 обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими Головного управління Національної поліції в Луганській області, оскаржені акти позивач отримав 16.10.2023.
Відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області від 09.01.2024 № 252/111/14-2024 підполковник поліції ОСОБА_1 з 27.10.2023 по 25.11.2023, з 24.12.2023 дотепер був відряджений у складі зведеного загону ГУНП в Луганській області до Харківської області. З 04.12.2023 по 17.12.2023 перебував у відпустці з виїздом за межі Дніпропетровської області.
Згідно з листом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 25.01.2024 № 2лк до ЛК ГУМВСУ 27.12.2023 надходив запит від адвоката Рудої О.О. в інтересах ОСОБА_1 . Інших запитів від адвоката ОСОБА_2 у зазначений період часу (з 16.10.2023 по 31.12.2023) не надходило.
Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, суд першої інстанції зазначив наступне.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У постанові від 24 лютого 2021 року у справі № 580/2538/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що на вимоги про визнання протиправними дії щодо повторного складання актів за формою НТ* і Н-5*; визнання протиправними та скасування складених актів поширюється місячний строк звернення до адміністративного суду, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, оскільки нещасний випадок стався з позивачем під час проходження ним служби у поліції і спірні правовідносини пов'язані з питаннями реалізації його правового статусу як поліцейського. Такий висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у справі №1640/3010/18 та полягає у віднесенні спорів щодо оскарження актів за результатами розслідування нещасного випадку, що стався з особою під час проходження нею публічної служби, до публічно-правових спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини першої статті 19 КАС України).
До суду з позовом позивач звернувся з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Слід зазначити, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на судове оскарження дій суб'єкта владних повноважень, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом, як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.09.2020 (справа № 806/2321/16).
Позовну заяву направлено до суду за допомогою системи Електронний суд 27.12.2023, тобто через 71 календарний день після отримання позивачем зазначених актів.
Згідно з матеріалами справи позивач перебував у відрядженнях протягом 33 днів.
Представником позивача не наведено достатньо переконливого обґрунтування, що відрядження позивача було тією обставиною, яка є об'єктивно непереборною, спричинила дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення до суду.
Також незрозумілими є обставини, що зашкодили позивачеві звернутися до суду ще протягом 38 днів, коли він не перебував у відрядженнях.
Посилання представника позивача на те, що позивач є діючим працівником поліції, стоїть на спецобліку НПУ, тому своєчасно не зміг скористатися правом на звернення до суду та правовою допомогою, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу.
Також слід зазначити, що позивач вже оскаржував акт Форми Н-5* розслідування нещасного випадку, що стався з ним 03.07.2014, та акт про нещасний випадок невиробничого характеру Форми НТ*, а відтак, обізнаний щодо строків звернення до суду.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що причини пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом є неповажними та відсутність підстав для їх поновлення.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позову без розгляду.
При викладених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про залишення позову без розгляду.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача - ОСОБА_2 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі № 360/1544/23 - залишити без задоволення.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі № 360/1544/23 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 09 травня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.Д. Компанієць