10 травня 2024 року справа № 580/4282/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кульчицького С.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Глийової В.Г.,
представника позивача - Довбій Ю.Ю. (за ордером),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку ст. 287 КАС України в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до відділу Державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 74407265 від 12.03.2024, винесену головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пиндиком Сергієм Володимировичем, яке було відкрите на підставі постанови № 35, виданої 19.01.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.01.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 ухвалено постанову № 35 за справою про адміністративне правопорушення, якою визнано винним позивача у вчиненні правопорушення, визначеного ч. 2 ст. 210 КУпАП і накладено на останнього штраф у сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. Вищезазначену постанову було винесено без участі позивача, а про таке рішення позивач фактично дізнався 01.02.2024 через отримання її копії засобами поштового зв'язку. Після одержання копії даної постанови позивач оскаржив її в порядку, визначеному ст. ст. 287-289 КУпАП, зокрема протягом десяти днів з дня винесення даної постанови до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області як адміністративному суду. За результатами розгляду вказаних матеріалів адміністративного позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення Смілянський міськрайонний суд Черкаської області постановив ухвалу від 12.02.2024, якою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі № 703/517/24 (провадження №2-а/703/7/24). Станом на день звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою адміністративну справу № 703/517/24 судом не розглянуто й рішення по ній не прийнято. 16.04.2024 позивач отримав рекомендоване поштове відправлення від відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з копією постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП) № 74407265, яку було винесено 12.03.2024 головним державним виконавцем цього органу державної виконавчої служби. Станом на день відкриття державним виконавцем ВП № 74407265 рішення (постанова) начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 35 від 19.01.2024 за справою про адміністративне правопорушення не набрало законної сили, позаяк це рішення було оскаржене позивачем у строк, встановлений законом. Також позивачем зазначено, що в матеріалах ВП № 74407265, зокрема в Інформації про виконавче провадження серед відомостей, що ідентифікують особу стягувача, окрім скороченої назви і його місцезнаходження не зазначено коду ЄДРПОУ, хоча вказано, що стягувачем є юридична особа. Водночас постанова № 35 містить печатку з кодом - 09732578. В Єдиному державному реєстрі стосовно юридичної особи з таким кодом містяться відомості про ІНФОРМАЦІЯ_3 , діяльність якого припинено в результаті ліквідації. Матеріали виконавчого провадження № 74407265 не містять належних і допустимих доказів того, що стягувач - ІНФОРМАЦІЯ_4 є правонаступником усіх прав і обов'язків ліквідованої юридичної особи - ІНФОРМАЦІЯ_3 з кодом ЄДРПОУ НОМЕР_1 . З таких підстав просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 09 год 30 хв 09 травня 2024 року.
Відповідач позов не визнав, надавши відзив на позовну заяву, де зазначено, що 11.03.2024 на адресу відділу надійшла заява про відкриття виконавчого провадження ІНФОРМАЦІЯ_2 та постанова № 35 від 19.01.2024. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець керується Законом України "Про виконавче провадження", Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 35 від 19.01.2024 остання набрала законної сили 30.01.2024. Керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27, 63 Закону України "Про виконавче провадження", 12.03.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження номер за АСВП 74407265 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 35 від 19.01.2024 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 1 700,00 грн штрафу. Даною постановою повідомлено боржника про відкриття виконавчого провадження та початок примусового виконання виконавчого документа, про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 170,00 грн. Також на момент відкриття виконавчого провадження № 74407265 у державного виконавця були відсутні відомості щодо оскарження в судовому порядку або скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 35 від 19.01.2024. З таких підстав просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
08.05.2024 вх. № 23349/24 до суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.
Усною ухвалою від 09.05.2024, що занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 10.05.2024 о 09:30.
Присутній у судовому засіданні 10.05.2024 представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Як встановлено судом, 19 січня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 прийнята постанова № 35 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП України у зв'язку із не з'явленням до ІНФОРМАЦІЯ_6 у встановленій у повістці строк та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 850,00 грн; зазначено також, що штраф має бути внесений до державного бюджету у 15-ти денний строк з дня вручення даної постанови і що постанова може бути оскаржена до вищої інстанції або до суду протягом 10 днів з дня її винесення; що відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів органами примусового виконання підлягає стягненню штраф у подвійному розмірі - 1 700,00 грн; що постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження - з 30 січня 2024 року; що постанова є виконавчим документом і пред'являється до виконання органам державної виконавчої служби протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили, в разі оскарження постанови або внесення на неї подання прокурора перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги або подання прокурора.
Дану постанову позивачем отримано 01.02.2024.
Після одержання копії даної постанови позивач оскаржив її в порядку, визначеному статтями 287-289 КУпАП до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області як адміністративного суду.
За результатами розгляду вказаних матеріалів адміністративного позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення Смілянський міськрайонний суд Черкаської області постановив ухвалу від 12.02.2024, якою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі № 703/517/24 (провадження № 2-а/703/7/24).
Станом на день звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою адміністративну справу № 703/517/24 судом не розглянуто, рішення не прийнято.
11.03.2024 на адресу відділу надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_2 про відкриття виконавчого провадження та постанова № 35 від 19.01.2024.
12.03.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження номер за АСВП 74407265 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 35 від 19.01.2024 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 1 700,00 грн штрафу. Даною постановою повідомлено боржника про відкриття виконавчого провадження та початок примусового виконання виконавчого документа, про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 170,00 грн.
Не погоджуючись із прийнятою відповідачем постановою про відкриття виконавчого провадження № 74407265 від 12.03.2024 про стягнення з нього на користь держави штрафу в сумі 1 700,00 грн, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) (тут і надалі в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів: […] 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; […].
Згідно зі ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X (далі - КУпАП України) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Отже, постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 від 19 січня 2024 року № 35 є виконавчим документом відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII.
Частиною 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII передбачено, що у виконавчому документі зазначаються наступні відомості: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта […] боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Відповідно до 4 цієї ж статті виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); […].
Як вбачається з оскаржуваної постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 від 19 січня 2024 року № 35, вона містить відомості, зазначені у ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII, в тому числі відомості про набрання нею законної сили.
Згідно із ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частиною 1 ст. 38 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
Відповідно до ч. 2 цієї ж статті про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.
Проаналізувавши наведені вище нормативно-правові приписи, суд дійшов висновку, що державний виконавець у визначений ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII строк приймає до примусового виконання виконавчий документ (відкриває виконавче провадження), який містить відомості про набрання ним законної сили.
При цьому обов'язку перевірки державним виконавцем відомостей про набрання виконавчим документом законної сили Закон № 1404-VIII не містить.
Судом для вирішення спору також враховано висновки Верховного Суду у постанові від 06 травня 2020 року у справі № 815/6844/17 відповідно до яких органи ДВС і приватні виконавці у силу Закону України “Про виконавче провадження” не наділені повноваженнями перевірки факту оскарження відповідної постанови (виконавчого документу) в судовому порядку, перевірки правильності заповнення найменувань сторін виконавчого провадження тощо. Отримавши виконавчий документ, державний виконавець обтяжений обов'язком винести постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня.
Щодо тверджень позивача про те, що виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого документу, який не відповідає вимогам, передбачених Законом № 1404-VIII, суд зазначає наступне.
Як на підставу протиправності постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.03.2024 ВП № 74407265, у позові зазначено, що в матеріалах ВП № 74407265, зокрема в Інформації про виконавче провадження серед відомостей, що ідентифікують особу стягувача, окрім скороченої назви і його місцезнаходження не зазначено коду ЄДРПОУ, хоча вказано, що стягувачем є юридична особа. Водночас постанова № 35 містить печатку з кодом - 09732578. В Єдиному державному реєстрі стосовно юридичної особи з таким кодом містяться відомості про ІНФОРМАЦІЯ_3 , діяльність якого припинено в результаті ліквідації. Матеріали виконавчого провадження № 74407265 не містять належних і допустимих доказів того, що стягувач - ІНФОРМАЦІЯ_4 є правонаступником усіх прав і обов'язків ліквідованої юридичної особи - ІНФОРМАЦІЯ_3 з кодом ЄДРПОУ НОМЕР_1 .
Суд відхиляє такі доводи позивача, як необґрунтовані, та зазначає наступне.
Згідно з п. 39 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.09.2022 у справі № 0940/30/19 (провадження № К/990/21167/22) відповідно до спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 02 вересня 2020 року № Д-321/7/дск “Про проведення організаційних заходів в Збройних Силах України в 2020 році”, військові комісаріати були переформовані в територіальні центри комплектування та соціальної підтримки та стали їх правонаступниками.
Отже, відповідно до вищевказаних директив, які мають гриф "Для службового користування" та не містяться в загальному доступі, військові комісаріати в України переформовано в територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.09.2020 № Д-321/7/дск переформовано ІНФОРМАЦІЯ_3 у ІНФОРМАЦІЯ_7 , який є його правонаступником (виконує одні й ті самі функції).
Здійснення дій щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ІНФОРМАЦІЯ_2 виходить за межі повноважень посадових осіб цього органу та входить до повноважень Міністерства оборони України, як засновника.
До того ж, відповідно до наказу Міністерства оборони України від 17.10.2023 № 605 "Про затвердження Переліку відомостей Міністерства оборони України, які містять службову інформацію (ПСІ-2023)" такі відомості мають службову інформацію та не підлягають опублікуванню.
Згідно з п. 5.6 розд. 5 Переліку відомостей Міністерства оборони України, які містять службову інформацію (ПСІ-2023) - відомості про створення, розвиток, утримання, передачу, ліквідацію, реалізацію та фінансування мобілізаційних потужностей за сукупністю всіх показників у цілому щодо окремого підприємства (установи, організації, філії), що належить до сфери управління Міністерства оборони України.
Таким чином, на даний час, відомості про створення, розвиток, утримання, ліквідацію ІНФОРМАЦІЯ_2 , як установи, що належить до сфери управління Міністерства оборони України містять службову інформацію та, як наслідок, не підлягають оприлюдненню, у тому числі у матеріалах виконавчого провадження № 74407265.
З огляду на викладене, доводи позивача про незазначення у виконавчому документі коду ЄДРПОУ та про те, що код ЄДРПОУ 09732578 належить ліквідованій юридичній особі - ІНФОРМАЦІЯ_8 є безпідставними та необґрунтованими.
Крім того, певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, самі по собі певні процедурні порушення не повинні породжувати правових наслідків для дійсності акта, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
З огляду на вищевикладене, суд звертає увагу, що позивачем не було доведено наявності порушень під час прийняття спірної постанови про відкриття виконавчого провадження, які б могли вплинути на наявність підстав для відкриття виконавчого провадження та примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись наведеними вище нормативно-правовими приписами, беручи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про доведеність відповідачем правомірності спірного в межах цієї справи рішення.
Суд вважає за необхідне зауважити, що в межах цієї справи позивачем оскаржується саме постанова про відкриття виконавчого провадження; позовних вимог щодо правомірності/неправомірності дій/бездіяльності відповідача щодо зупинення виконавчого провадження № 74407265 у зв'язку із отриманням відомостей про відкриття Смілянським міськрайонним судом Черкаської області провадження у справі № 703/517/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови від 19 січня 2024 року № 35 - позивачем не заявлялось.
Враховуючи зазначене, суд не надає оцінку обставинам щодо тривання виконавчого провадження № 74407265 після відкриття Смілянським міськрайонним судом Черкаської області провадження у справі № 703/517/24.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, у зв'язку із чим у задоволенні позовних вимог належить відмовити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.
Згідно з статтею 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242-246, 271, 272, 287, 297 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 287 КАС України.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ