Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
06 травня 2024 року № 160/2592/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бабаєва А.І.,
за участі:
секретаря судового засідання Крамної А.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника Військової частини НОМЕР_1 Кульчицького Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
З Дніпропетровського окружного адміністративного суду до Харківського окружного адміністративного суду передано справу за позовом ОСОБА_1 , в якому з урахуванням уточнень просив суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби особового складу Збройних сил України військової частини НОМЕР_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 , на думку позивача, вчинено протиправні дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.
Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_5 , подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_6 , подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Відповідач, Військова частина НОМЕР_2 , подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
В судове засідання позивач прибув, позов підтримав та просив його задовольнити.
В судове засідання представник Військової частини НОМЕР_1 прибув, проти позовної заяви заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
В судове засідання представник ІНФОРМАЦІЯ_1 не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
В судове засідання представник ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
В судове засідання представник ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника Військової частини НОМЕР_1 , дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 був призваний на військову службу по мобілізації, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) № 11 від 24.03.2022 року.
Позивач, вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову на військову службу під час мобілізації, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25 березня 1992 року (далі по тексту - Закон України № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період (ч.6 ст.2 Закону № 2232-XII).
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII (далі по тексту - Закон України №3543-XII) під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Так, позивач вважає, що протиправні дії щодо його призову на військову службу під час мобілізації вчинено саме ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 подано пояснення по справі, в яких зазначив, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 не перебував, на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_8 не призивався.
При цьому, позивач пояснив, що враховуючи зареєстроване місце проживання для мобілізації він прибув саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також, зазначив, що мав приписне посвідчення видане Шевченківським військоматом.
Так, відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 24.03.2022 року №11 позивача призвано на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_8 .
В судовому засіданні представник Військової частини НОМЕР_4 пояснив, що ОСОБА_1 було призвано на військову службу саме ІНФОРМАЦІЯ_9 . Вказав, що направлений він був разом з іншими громадянами до військової частини НОМЕР_3 , маючи супровідні документи (приписи, списки команди, супровідні РТЦК та інші). Зазначив, що зміст наказу від 24.03.2022 року №11 складено відповідно супровідних документів наданих ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що саме ІНФОРМАЦІЯ_4 було вчинено дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.
При цьому, позивач посилався на те, що він під час призову на службу повинен був пройти медичний огляд ВЛК з метою визначення його придатності до військової служби на момент його призову по мобілізації.
Згідно з ч.5 ст.22 Закону України №3543-XII особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Згідно з п.2.1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 (далі по тексту - Положення) для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Відповідно до п.1.1 розділу І Положення Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Таким чином, для призову особи на військову службу під час мобілізації необхідно встановити її придатність за станом здоров'я до військової служби.
Проте, ІНФОРМАЦІЯ_4 не надано жодних доказів проведення позивачу медичного огляду та взяття до уваги результатів такого огляду під час призову позивача на військову службу.
Отже, у ІНФОРМАЦІЯ_2 були відсутні правові підстави для висновку, що позивач придатний за станом здоров'я до військової служби.
За таких обставин, ІНФОРМАЦІЯ_4 вчинено протиправні дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.
Судом встановлено, що накази по особовому складу щодо позивача виносяться Військовою частиною НОМЕР_2 .
Суд зазначає, що належним відновленням порушених прав позивача є відновлення становища особи, яке існувало до такого порушення прав.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби особового складу Збройних сил України Військової частини НОМЕР_2 .
Щодо інших посилань сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачем сплачено судовий збір у сумі 1073,60 грн.
Згідно з п.12 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Таким чином, позивач не мав сплачувати судовой збір за подання даної позовної заяви, а тому сплачений судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_4 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_5 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби особового складу Збройних сил України Військової частини НОМЕР_2 .
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.
Повний текст рішення складено 10.05.2024 року