Ухвала
Іменем України
20 листопада 2007 року
Справа № 2-11/9466-2007А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Черткової І.В.,
Щепанської О.А.,
секретар судового засідання Наконечний О.В.
за участю представників сторін:
позивача:Баєва Таміла Гамерівна, довіреність № б/н від 27.06.07;
відповідача 1: Шаравіна Альона Миколаївна, довіреність № 46/100 від 25.05.07;
відповідача 2: Макієнко Наталія Юріївна, довіреність № 2596/9/10-217 від 19.11.07
розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим та Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 28.08.2007 по справі № 2-11/9466-2007А
за позовом Закритого акціонерного товариства "Торгівельний дім "Кримвино" (вул. Київська, 73-317, Сімферополь, 95017)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9, Сімферополь, 95053)
Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим (вул. Р. Люксембург, 29, м.Сімферополь, 95000)
про відміну податкових повідомлень-рішень
Позивач - Закрите акціонерне товариство «Кримвино» - звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі, Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим про відміну податкових повідомлень-рішень № 0003822301/0 від 22.03.2007, № 0003822301/1 від 18.04.2007, № 003822301/2 від 18.06.2007 № 0009652301/2 від 18.06.2007.
19.03.2007 Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 31.12.2006, за результатами якої складено акт перевірки №1721/23-2/31532293.
Відповідно результатів перевірки, встановлено порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлено завищення сум валових витрат за 4 квартал 2005 року на суму 2900,00 грн., внаслідок чого донараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток за 4 квартал 2005 року - 725,00 грн. Також встановлено порушення статтей 2, 14 Закону України «Про плату за землю», донараховане податкове зобов'язання по податку на землю на суму 3311,75 грн., у тому числі з 01.07.2005 по 31.12.2005 у сумі 1078,67 грн., та за 2006 рік у сумі 2233,08 грн.
На підставі вищезазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003822301/0 від 22.03.2007, яким зобов'язано позивача сплатити податкове зобов'язання по податку на землю в сумі 3311,75 грн. основного платежу та 1995,88 грн. штрафних санкцій.
Закрите акціонерне товариство «Кримвино»скерувало у податкову інспекцію м. Сімферополя первісну скаргу на податкове повідомлення-рішення №0003822301/0 від 22.03.2007, за результатами розгляду якої Державна податкова інспекція в м. Сімферополі залишила без змін вказане податкове повідомлення-рішення, а також винесла податкове повідомлення-рішення №0003822301/1 від 18.04.2007 на суму 5307,63 грн.
Податковим повідомленням-рішенням №0003822301/2 від 18.06.2007 визначені податкові зобов'язання позивача на суму 5307,63 грн. (земельний податок з юридичних осіб), у тому числі 3311,75 грн. основного платежу та 1995,88 грн. штрафних санкцій.
Податковим повідомленням-рішенням №0009652301/2 від 18.06.2007 визначені податкові зобов'язання позивача по земельному податку з юридичних осіб на суму 1404,12 грн. -штрафні санкції.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.08.2007 у справі № 2-11/9466-2007А (суддя А.С. Цикуренко) позов задоволено у повному обсязі, вищеназвані податкові повідомлення-рішення визнані нечинними.
При прийнятті постанови суд першої інстанції дійшов висновку про те, що обов'язок щодо сплати земельного податку виникає з підстав, визначених статтею 15 Закону України «Про плату за землю», тобто з моменту виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідачі - Державна податкова інспекція в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим та Державна податкова адміністрація в Автономній Республіці Крим -оскаржують постанову суду з мотивів, викладених в апеляційних скаргах, основним з яких є порушення місцевим господарським судом норм матеріального права.
Позивач заперечує проти задоволення апеляційних скарг та зазначає, що він не є власником земельних ділянок, а тому не може бути платником земельного податку.
Судова колегія, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, апеляційну скаргу визнає такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
При проведенні перевірки встановлено, що позивач, на підставі договорів оренди № 731 від 20.12.2003 та № 73 від 20.12.2003, орендує у КП ЖЕВ Центрального району М.Сімферополя нежилі приміщення, розташовані за адресою: м.Сімферополь, вул. Пушкина, 4/7 для розміщення магазину та кафе «Виноградна лоза»та приміщення по пр. Кирова, 42 для розміщення магазина «Сонце в бокалі».
Згідно пункту 4.8 договору, Орендатор зобов'язаний нести повну матеріальну відповідальність перед податковою інспекцією за своєчасну сплату податків, у тому числі податку за землю. Крім того, податкова інспекція посилається на наказ Фонду комунального майна від 11.10.2006 № 536, а також рішення Сімферопольської міської ради від 28.10.2005 № 2052, якими визначено, що Закрите акціонерне товариство «Торговий дім «Кримвино»самостійно вносить плату за землю. Актом перевірки встановлений факт несплати позивачем земельного податку за земельні ділянки під будівлями (нежилими приміщеннями), що передані йому в оренду.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю», використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Частиною 2 статті 5 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Частиною 1 статті 126 Земельного кодексу України зазначено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Вимогами статті 15 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про плату за землю», підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Таким чином, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що обов'язок щодо сплати земельного податку виникає з підстав, визначених статтею 15 Закону України «Про плату за землю», тобто з моменту виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У даному ж випадку податковий орган не мав правових підстав для нарахування земельного податку позивачеві.
Відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В матеріалах справи немає доказів, які б свідчили про наявність у позивача оформленого, відповідно до вимог чинного законодавства, права власності або права постійного користування земельними ділянками, на яких розташовані приміщення, що орендуються позивачем. Тобто, у даному випадку податковий орган не мав правових підстав для нарахування земельного податку позивачеві.
За таких обставин, судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови місцевого господарського суду.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 199, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2.Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
3.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.08.2007 у справі № 2-11/9466-2007 А залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді І.В. Черткова
О.А. Щепанська