09 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/16086/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якій просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №164050003590 від 25 вересня 2023 року стосовно ОСОБА_1 про відмову в призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повністю зарахувати до страхового (трудового) стажу ОСОБА_1 для пенсійного забезпечення, період роботи з 09.03.1993 по 01.03.1994 на посаді секретаря Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області; з 01.03.1994 по 18.08.1994 на посаді землевпорядника Федіївської сільської ради Решетилівської ради Полтавської області; з 19.08.1994 по 28.02.2004 на посаді бухгалтера СФГ "Лимаренко В.Л." с. Федіївка, Решетилівська ТГ, Полтавського району Полтавської області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити пенсію за віком з жовтня 2023 року ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову вказує, що звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з заявою про призначення пенсії за віком, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №164050003590 від 25.09.2023 їй відмовлено в призначені пенсії за віком через незарахування до страхового стажу окремих періодів роботи. Позивач не погоджується з таким рішенням суб'єкта владних повноважень та стверджує, що йому протиправно не враховано окремі періоди. Такі недоліки допущені у заповненні її трудової книжки, довідці на підтвердження трудового стажу. Вказує, що не може нести відповідальність за заповнення трудової книжки, оскільки записи у її трудову книжку вносилися відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, недоліки її заповнення, а так само недоліки у довідці про підтвердження трудового стажу, а також відсутність про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України підприємством не є підставою вважати про відсутність страхового стажу позивача за спірні періоди.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
15.11.2023 від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до суду надійшов відзив, у якому, зокрема, вказано, що позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, рішенням якого №164050003590 від 25.09.2023 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком. Вважає рішення прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №164050003590 від 25.09.2023 правомірним, а вимоги позивача необґрунтованими.
14.12.2023 у суді зареєстрований відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, у якому відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні. Зазначає, що позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи 30 років, до страхового стажу позивачки не зараховано періоди роботи з 09.03.1993 по 01.03.1994, згідно з трудової книжки колгоспника від 19.03.1983 №170, оскільки запис про звільнення з роботи не завірений підписом відповідальної особи, та період роботи з 01.03.1994 по 01.08.1994, оскільки відсутній номер наказу про звільнення з роботи. Вказує, що відсутні підстави для зарахування до страхового стажу періоди роботи з 11.03.1994 по 18.08.1994 згідно архівної довідки від 15.08.2023 №07-01-Р/Л-105 Полтавської районної адміністрації, оскільки в первинних документах зазначено особу ОСОБА_1 ( не розшифровано ім'я та по батькові). Крім того період роботи у СФГ "Лимаренко" з 19.08.1994 по 28.02.2004 зарахувати до страхового стажу позивачки немає підстав, оскільки відсутні дані про нарахований дохід та сплату внесків на соціальне страхування до Пенсійного фонду України. Отже страховий стаж позивачки складає 28 років 01 місяць 15 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
18 вересня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з заявою про призначення пенсії за віком, до якої додав документи згідно з переліком, наведеним у розписці-повідомленні.
За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №164050003590 від 25.09.2023 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком.
У рішенні вказано, що вік заявниці на дату звернення складає 59 років 11 місяців 2 дні;
Необхідний страховий стаж, визначений частиною другою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 30 років.
Страховий стаж особи становить 28 років 1 місяць 15 днів.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано: період роботи з 09.03.1993 по 01.03.1994 згідно з трудовою книжкою від 19.03.1983 №170, оскільки запис про звільнення з роботи не завірений підписом відповідальної особи; період роботи з 01.03.1994 по 01.08.1994, оскільки відсутній номер наказу про звільнення з роботи, а у довідці від 15.08.2023 №07-01-Р/л-105 ім'я та по батькові зазначені не повністю (В.В.) та не відповідають паспортним даним заявниці ( ОСОБА_2 ); період роботи з 19.08.1994 по 31.12.202, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України на кожного конкретного працівника СФГ "Лимаренко".
Позивач не погоджується з таким рішенням суб'єкта владних повноважень, вважає його протиправним та таким, що порушує її право на соціальний захист, а тому звернулася до суду із цим позовом.
Рішення, дії відповідачів як суб'єктів владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-ІV).
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).
У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
За змістом положень статті 62 Закону України № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а період навчання підтверджується виданими навчальним закладом дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Відповідно до пункту 1.7 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) (далі - Порядок №22-1) звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
За приписами підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Згідно з пунктом 4.2 розділу IV в редакції Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, серед іншого, уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Судом досліджено копію трудової книжки колгоспника №170 від 19.03.1983 ОСОБА_1 .
Відповідно до запису у трудовій книжці від 09.03.93 ОСОБА_1 прийнята на посаду секретаря Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області (розпорядження виконкому №1р від 09.03.1993), наступним записом у трудовій книжці зазначено, що 01.03.1994 звільнена з посади секретаря ради ( розпорядження №1 від 01.03.1994), наступний запис від 01.03.1994 свідчить про те, що ОСОБА_1 прийнята на посаду землеупорядника Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області (Рішення виконкому №4 від 11.03.1994), відповідальна особа, яка внесла запис у трудову книжку - В.Г. Конон, запис засвідчений підписом.
З наведеного слідує, що ОСОБА_3 01.03.1994 звільнена з посади секретаря Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області та в цей же день прийнята на посаду землеупорядника Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області ці записи засвідчені головою сільської ради - В.Г. Конон, що свідчить про те, що ОСОБА_1 працювала з 09.03.1993 по 01.03.1994 у Федіївській сільській раді Решетилівського району Полтавської області та продовжила там працювати на посаді землеупорника.
Щодо доводів відповідача про непідтвердження страхового стажу роботи позивача на посаді землеупорядника сільської ради у період з 01.03.1994 по 18.08.1994, з підстав того, що у трудовій книжці відсутній номер наказу про звільнення, суд встановив, що позивачка звільнена 18.08.1994 з посади землеупордника за власним бажанням на підставі рішення виконкому від 18.08.1994 року.
Разом з цим на підтвердження цих обставин позивачкою надано відповідачу архівну довідку від 15.08.2023 №07-01-Р/Л-105, відповідно до якої у протоколі №8 засідання виконавчого комітету Федіївської сільської Ради народних депутатів Решетилівського району Полтавської області від 18 серпня 1994 року є рішення звільнити ОСОБА_1 з посади землеупорядника"
У спірному випадку судом достеменно встановлено, що мова йде про одну і ту ж особу, а саме про звільнення з посади землеупорядника Федіївської сільської Ради народних депутатів Решетилівського району Полтавської області ОСОБА_1 .
Отже, на переконання суду, допущення цих описок не можуть бути підставою для незарахування періодів роботи позивача з 09.03.1993 по 01.03.1994 на посаді секретаря Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області; з 01.03.1994 по 18.08.1994 на посаді землевпорядника Федіївської сільської ради Решетилівської ради Полтавської області до її страхового стажу.
Формальні неточності в документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Додатково суд зауважує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.
Наведене цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п'ятої статті 242 КАС України.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Щодо підстави для відмови позивачу зарахувати стаж роботи з 19.08.1994 по 31.12.202, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України на кожного конкретного працівника СФГ "Лимаренко", суд зазначає наступне.
За змістом статті 1 Закону № 1058-IV:
- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
- страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
- страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
У силу положень статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом із тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
За приписами частини третьої статті 28 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" час роботи в селянському (фермерському) господарстві членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), зараховується до загального і безперервного стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці і документів, що підтверджують сплату внесків (збору) на соціальне страхування.
Частинами першою та другою статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до частини шостої цієї статті страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
У силу положень частини десятої згаданої статті, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Приписами частини дванадцятої статті 20 Закону № 1058-IV визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Суд зауважує, що предметом спору у цій справі є вирішення питання щодо наявності або відсутності правових підстав для зарахування до загального страхового стажу позивача періоду його роботи в СФГ "Лимаренко" на посаді бухгалтера.
Записами трудової книжки позивача підтверджено, що вона працювала в СФГ "Лимаренко В.Л." з 19.08.1994 (наказ №2 від 19.08.1994) по 28.02.2004 (наказ №1 від 28.02.2004).
Відповідач не заперечує сплату СФГ "Лимаренко В.Л." страхових внесків, разом з тим зазначає, що відсутня інформація саме щодо сплати страхових внесків саме за працівника ОСОБА_1 .
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 482/434/17 зазначив, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом положень Закону № 1058-IV, обов'язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на роботодавця-страхувальника.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків за конкретну особу не є підставою для позбавлення позивача права на зарахування до загального стажу його роботи періодів його фактичної роботи в СФГ "Лимаренко", за які сплачено страхові внески.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №164050003590 від 25 вересня 2023 року в частині відмови зарахувати спірні періоди ОСОБА_1 до страхового стажу, а тому воно підлягає скасуванню.
За встановлених у цій справі обставин наявні достатні та обґрунтовані підстави для зобов'язання відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 09.03.1993 по 01.03.1994 на посаді секретаря Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області; період роботи з 01.03.1994 по 18.08.1994 на посаді землевпорядника Федіївської сільської ради Решетилівської ради Полтавської області; період роботи з 19.08.1994 по 28.02.2004 на посаді бухгалтера у СФГ " ОСОБА_4 "
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання призначити позивачу пенсію за віком, то суд зазначає таке.
Як слідує з розрахунку зарахованого відповідачами страхового стажу позивача, на час звернення за призначенням пенсії загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 28 років 1 місяць 15 днів, про що також вказано в оскаржуваному рішенні.
Разом з тим, розрахунок стажу, і такі повноваження щодо обчислення страхового стажу при призначенні пенсії належать до виключних повноважень органів пенсійного фонду, а тому суд не може підміняти собою такий орган і проводити відповідні обчислення страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком.
Згідно з пунктом 1 частини першої Закону № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
З аналізу наведеної норми Закону №1058-ІV вбачається, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося до спливу трьох місяців з дня виникнення права на призначення такої пенсії.
При цьому при визначенні відповідного територіального органу Пенсійного фонду України, який має зарахувати страховий стаж та розглянути питання про призначення пенсії позивачу, суд враховує, що 30.03.2021 набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.03.2021 за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1), якою внесені зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови від 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846.
Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01.04.2021.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналізуючи вищезазначені норми Порядку №22-1, суд зазначає, що:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (пункт 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем у спірних правовідносинах є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для задоволення щодо нього позовних вимог.
Відтак з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача слід зобов'язати саме Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати спірні періоди роботи позивача до страхового стажу та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.
Перевіряючи дотримання критеріїв, яким має відповідати рішення, дії суб'єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі не дотримані, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області діяло не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій, недобросовісно.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, код ЄДРПОУ 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Чекірди Гната, буд.10, Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №164050003590 від 25.09.2023, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 для обчислення пенсії за віком період роботи з 09.03.1993 по 01.03.1994 на посаді секретаря Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області; період роботи з 01.03.1994 по 18.08.1994 на посаді землевпорядника Федіївської сільської ради Решетилівської ради Полтавської області; період роботи з 19.08.1994 по 28.02.2004 на посаді бухгалтера у СФГ "Лимаренко В.Л."
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.09.2023 про призначення їй пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.С. Бойко