09 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/16060/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бойка С.С., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Київській області про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, -
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головне управління Пенсійного фонду в Київській області в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області №163950025630 від 03.10.2023 про відмову в призначенні пенсії;
- зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоди роботи водолазом з 11.01.1989 по 31.01.1990, з 15.01.1991 по 02.05.1992, з 05.06.1992 по 18.07.1996 та з 01.11.2000 по 11.01.2001;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 12.07.2023 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки для призначення такої пенсії позивачем надано усі необхідні та достатні документи. Стверджував, що на дату подання заяви для призначення пенсії позивач досяг необхідного віку та набув необхідний пільговий стаж.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
24 листопада 2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління ПФУ у Київській області на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що надані позивачем довідки не відповідають формі, визначеній у додатку № 5 до Постанови № 637, а тому Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області правомірно прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
25 вересня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 163950025630 від 03.10. 2023 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Відмовляючи у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 пенсійних орган виходив з того, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи водолазом за довідкою від 11.07.2023 №68, з 11.01.1989 по 31.01.1990, з 15.01.1991 по 02.05.1992, з 05.06.1992 по 18.07.1996 та з 01.11.2000 по 11.01.2001, оскільки довідка не відповідає формі довідки затвердженої додатком № 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою КМУ № 637 від 12 серпня 1993 року. Зазначено, що для зарахування періодів роботи водолаза необхідно надати довідку про тривалість роботи під водою з розбивкою помісячно.
Не погодившись із рішенням щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно частини першої статті 7 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Частиною першою статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
За змістом пункту 2 частини другої цієї статті, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списком №2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №383).
Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
У цій справі предметом спору є правомірність рішень пенсійного органу про відмову позивачу у підтвердженні стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд зазначає, що основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу, є трудова книжка.
Позивачем разом із заявою про призначення пенсії надано пенсійному органу копію трудової книжки серії НОМЕР_1 , що відповідач не заперечує.
Дослідивши залучену до матеріалів справи копію трудової книжки суд встановив, що у ній у хронологічному порядку містяться записи про трудову діяльність ОСОБА_1 із зазначенням дат прийняття на роботу, а також підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2.
Так, згідно запису №1 від 11.01.1989 трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , прийнятий на посаду водолаза третього класу 3 групи Кременчуцької рятувальної станції 1-го розряду ( наказ №06-к від 09.01.1989).
Згідно запису №2 від 31.01.1990 трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 звільнений з Кременчуцької рятувальної станції 1-го розряду за власним бажанням (наказ №6-к від 23.01.1990).
Згідно запису №7 від 15.01.1991 трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 прийнятий водолазом третього класу 3 групи спеціалізації на Кременчуцьку рятувальної станції 1-го розряду (наказ №15-к від 09.01.1991).
Згідно запису №9 від 02.05.1992 трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 звільнений з Комунальної рятувальної станції 1-го розряду за власним бажанням (наказ №62-к від 30.04.1992).
Згідно запису №10 від 05.06.1992 трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 прийнятий водолазом другого класу Кременчуцької рятувальної станції 1-го розряду (наказ №87 від 02.06.1992).
Згідно запису №13 від 18.07.1996 трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 звільнений за власним бажанням (наказ №95-к від 18.07.1996).
Згідно запису №14 від 01.11.2000 трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 прийнятий водолазом першого класу Кременчуцької рятувальної станції (наказ №126 від 26.10.2000).
Згідно запису №15 від 11.01.2001 трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 звільнений за власним бажанням (наказ №8 від 11.10.2001).
Записи про спірні періоди роботи засвідчено відповідними печатками підприємства.
Відмовляючи позивачу у підтвердженні пільгового стажу ГУПФ України Київській області виходило з того, що надана позивачем довідка від 11.07.2023 №68 не відповідає вимогам додатку № 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою КМУ № 637 від 12 серпня 1993 року. Зазначено, що для зарахування періодів роботи водолаза необхідно надати довідку про тривалість роботи під водою з розбивкою помісячно.
Судом встановлено, що згідно довідки Комунальна установа "Рятувально-водолазна служба" Полтавської обласної ради ОСОБА_1 працював у період з 11.01.1989 по 31.01.1990, з 15.01.1991 по 02.05.1992, з 05.06.1992 по 18.07.1996 та з 01.11.2000 по 11.01.2001 повний робочий день у Кременчуцькій рятувальній станції 1-го розряду підпорядкованій Полтавській центральній рятувальній станції на посаді водолаза.
Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до додатку № 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою КМУ № 637 від 12 серпня 1993 року, надання інформації пенсійному органу про про тривалість роботи під водою з розбивкою помісячно, для зарахування періоду роботи на посаді водолаза не передбачено.
Періоди роботи на відповідних посадах та сам факт роботи позивача у Кременчуцькій рятувальній станції 1-го розряду повний робочий день на посаді водолаза не оспорювалися відповідачем.
Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи позивача відповідачем суду не надано; факт і періоди роботи визначаються відповідачем; довідка Комунальної установи "Рятувально-водолазна служба" Полтавської обласної ради від 11.07.2023 №68 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них не визнана нечинною, не відкликана, а тому, на думку суду, її безпідставно не взято до уваги відповідачем при обрахуванні пільгового стажу роботи.
Отже, з урахування вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ПФУ в Київській області протиправно не враховано спірні періоди роботи позивача до його пільгового стажу.
Враховуючи фактичні обставини даної справи, суд вважає, що зарахування періоду роботи з 11.01.1989 по 31.01.1990, з 15.01.1991 по 02.05.1992, з 05.06.1992 по 18.07.1996 та з 01.11.2000 по 11.01.2001 у Кременчуцькій рятувальній станції 1-го розряду підпорядкованій Полтавській центральній рятувальній станції на посаді водолаза, до пільгового стажу є варіантом правомірної поведінки, від якого відповідач безпідставно ухилився, тому це питання не може бути віднесено до дискреційних повноважень органу пенсійного фонду з огляду на приписи чинного пенсійного законодавства.
Права позивача порушені саме рішенням від 03.10.2023 №163950025630 про відмову у призначенні пенсії.
За таких обставин суд, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає належним та необхідним способом захисту порушеного права позивача визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії від 03.10.2023 №163950025630 Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Відповідно до пункту 1.8. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 №22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи позивача, що дає право на призначення дострокової пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, періоди його роботи з 11.01.1989 по 31.01.1990, з 15.01.1991 по 02.05.1992, з 05.06.1992 по 18.07.1996 та з 01.11.2000 по 11.01.2001 у Кременчуцькій рятувальній станції 1-го розряду підпорядкованій Полтавській центральній рятувальній станції на посаді водолаза.
В свою чергу, уповноваженим органом для призначення пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого входить розгляд документів, розрахунок страхового та пільгового стажу. Адміністративний суд не може підміняти уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
За таких обставин через неможливість втручання в дискреційні повноваження відповідача вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача призначити позивачу дострокову пільгову пенсію за віком задоволенню не підлягають.
Суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 25.09.2023 року з урахуванням висновків суду.
Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 139, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул. Саєнка Андрія,10, м. Фастів, Київської області, 08500, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про відмову у призначенні пенсії від 03.10.2023 №163950025630.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 11.01.1989 по 31.01.1990, з 15.01.1991 по 02.05.1992, з 05.06.1992 по 18.07.1996 та з 01.11.2000 по 11.01.2001 у Кременчуцькій рятувальній станції 1-го розряду підпорядкованій Полтавській центральній рятувальній станції на посаді водолаза до пільгового стажу за Списком № 2.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 25.09.2023 року, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко