08 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/3804/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.11.2023 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до загального страхового стажу періоди роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 15.08.1984, а саме: з 18.08.1984 по 11.05.1987, з 11.05.1987 по 25.08.1987, з 26.12.1988 по 23.12.1989, з 10.01.1990 по 26.02.1990, з 23.02.1990 по 20.03.2000, з 03.04.2000 по 22.11.2004, з 23.11.2004 по 01.02.2011, а також період навчання згідно з дипломом від 26.06.1984 серії НОМЕР_2 , а саме з 01.09.1980 по 26.06.1984.
Під час розгляду справи суд
ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі також відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 08.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зі заявою та дипломом та трудовою книжкою для призначення пенсії. На думку позивача, вона має відповідний стаж та вік, необхідні для призначення пенсії. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії №163750026077 від 28.11.2023 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Так, за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 15.08.1984, оскільки на титульній сторінці неможливо підтвердити зміну прізвища заявниці " ОСОБА_2 " - " ОСОБА_3 ": при внесенні підстави зміни прізвища відсутні підпис та назва відповідальної особи. Свідоцтво про шлюб заявницею не надано. Не зараховано період навчання з 01.09.1980 по 26.06.1984 згідно диплома НОМЕР_3 від 26.06.1984, оскільки неможливо підтвердити зміну прізвища заявниці " ОСОБА_2 " - " ОСОБА_3 ".
Зі вказаним рішенням позивач не погоджується, оскільки вважає, що нею подано достатньо документів для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Свідоцтво про реєстрацію шлюбу від 22.04.1988 НОМЕР_4 , видане Відділом РАЦС Кронштадського району м. Ленінграда, яке підтверджує зміну прізвища позивача з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 " у позивача не збереглося, можливості отримати уточнюючу довідку про зміну прізвища позивача від органів РАЦС рф, держави-агресорки, після уведення воєнного стану, припинення відносин з надання правової допомоги та поштового зв'язку з російською федерацією, немає.
На думку позивача, ОСОБА_1 надала до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області усі необхідні документи, передбачені Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, однак відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії.
24.04.2024 до суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів, що підтверджують розмір витрат на правничу допомогу /а.с. 36-37/.
29.04.2024 до суду надійшов відзив /а.с. 39-44/, у якому представник ГУ ПФУ в Харківській області проти позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначала, що адміністративний позов ОСОБА_1 поданий з порушенням вимог статті 160 КАС України, оскільки в порушення пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України, представником позивача в позовній заяві не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
Наголошувала, що страховий стаж позивача становить 21 рік 10 місяців 18 днів. Пояснила, що згідно наданих до заяви про призначення пенсії документів, до загального страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 15.08.1984, оскільки на титульній сторінці неможливо підтвердити зміну прізвища заявниці “ ОСОБА_2 ” на “ ОСОБА_3 ”, так як при внесенні підстави зміни прізвища відсутні підпис та назва відповідальної особи. Свідоцтво про шлюб заявницею не надано. Також позивачу не зараховано період навчання з 01.09.1980 по 26.06.1984 згідно диплома НОМЕР_2 від 26.06.1984, оскільки неможливо підтвердити зміну прізвища заявниці " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 ".
Згідно з приписами статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Представник відповідача у відзиві пояснювала, що пунктом 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 передбачено, що "Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів".
Крім цього, на думку представника відповідача, у разі невідповідності ім'я, по батькові та прізвища, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, в тому числі і у трудовій книжці, паспортним даним громадянина України, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
Як вбачається зі записів на титульній сторінці в трудові книжці серії НОМЕР_1 від 15.08.1984 неможливо підтвердити зміну прізвища заявниці " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 ", так як при внесенні підстави зміни прізвища відсутні підпис та назва відповідальної особи, чим порушено пункт 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993.
Отже, представник відповідача наполягала на тому, що у даному випадку встановленню підлягає факт приналежності трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.08.1984 року та диплому НОМЕР_2 від 26.06.1984 позивачу, який, з урахуванням приписів законодавства, може бути встановлений лише у судовому порядку.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обставини справи, встановлені судом
24.11.2023 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Полтавській області зі заявою про призначення пенсії за віком /а.с. 34-35/.
З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи ОСОБА_1 було передано на розгляд ГУПФУ в Харківській області.
Рішенням ГУПФУ в Харківській області від 28.11.2023 №163750026077 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком з підстав відсутності необхідного стажу на дату звернення /а.с. 46/.
Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області в рішенні від 28.11.2023 №163750026077 зазначило, що незараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 15.08.1984, оскільки на титульній сторінці неможливо підтвердити зміну прізвища заявниці " ОСОБА_2 " - " ОСОБА_3 ", так як при внесенні підстави зміни прізвища відсутні підпис та назва відповідальної особи. Свідоцтво про шлюб заявницею не надано. Не зараховано період навчання з 01.09.1980 по 26.06.1984 згідно диплома НОМЕР_3 від 26.06.1984, оскільки неможливо підтвердити зміну прізвища заявниці " ОСОБА_2 " - " ОСОБА_3 ".
Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач оскаржила його до суду.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно частини першої статті 26 Закон №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно статті 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-ХІІ) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція № 58) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Відповідно до пункту 2.4. Інструкція № 58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
На виконання статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України Постановою від 12.08.1993 № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" затвердив Порядок № 637.
Згідно пункту 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (пункт 2 Порядку № 637).
В пункті 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи з наведених норм Порядку №637, у разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
У пункті 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Висновки щодо правозастосування
У даному адміністративному спорі відповідач піддав сумніву:
1) трудову книжку НОМЕР_1 від 15.08.1984, оскільки на титульній сторінці неможливо підтвердити зміну прізвища заявниці " ОСОБА_2 " - " ОСОБА_3 ", так як при внесенні підстави зміни прізвища відсутні підпис та назва відповідальної особи;
2) диплом НОМЕР_3 від 26.06.1984, оскільки неможливо підтвердити зміну прізвища заявниці " ОСОБА_2 " - " ОСОБА_3 ".
. Щодо незарахування до страхового стажу періодів роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 15.08.1984, суд зазначає таке.
Представник відповідача у відзиві наголошувала, що пунктом 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 передбачено, що "Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів".
Отже, при внесенні змін мають бути дотримані такі умови:
- закреслення однією рискою;
- внесення нових даних;
- посилання на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки;
- завірення підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Судом досліджено копію трудової книжки НОМЕР_1 від 15.08.1984 /а.с. 30-33/, наданої позивачем разом із заявою про призначення пенсії від 23.11.2023 та виявлено, що на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки однією рискою закреслено колишнє прізвище " ОСОБА_2 " і записано нові дані " ОСОБА_3 " з посиланням на свідоцтво про шлюб НОМЕР_4 від 21.04.1988 на внутрішньому боці обкладинки і завірено печаткою відділу кадрів /а.с. 30/.
Тобто, всі необхідні умови при внесенні запису про зміну прізвища позивача у трудовій книжці дотримано.
Однак, відповідач не прийняв до уваги дану трудову книжку, зазначивши про відсутність підпису та назви відповідальної особи. Проте, пунктом 2.13 Інструкції, на яку посилається представник відповідача, цих вимог не передбачено.
Більш того, дана інструкція, на яку посилається відповідач, набрала чинності 29.07.1993, однак свідоцтво про шлюб позивача датоване 21.04.1988, відповідно і запис в трудову книжку позивача внесений раніше, аніж прийнята інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993.
Отже, відповідач протиправно без наявності законних та достатніх підстав не врахував до страхового стажу записи в трудовій книжці ОСОБА_1 .
Натомість, суд констатує, що запис про зміну прізвища позивача в трудовій книжці позивача НОМЕР_1 від 15.08.1984, про зміну прізвища заявниці " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 " здійснено у відповідності до норм законодавства, жодних законних підстав ставити його під сумнів у відповідача не було.
Таким чином факт зміни прізвища позивача з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 " підтверджено належними та допустимими доказами - записом на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки НОМЕР_1 від 15.08.1984, скріпленим печаткою відділу кадрів роботодавця.
Отже, факт зміни прізвища позивача з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 " не потребує додаткового підтвердження в порядку окремого позовного провадження.
Таким чином, відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи позивача: з 15.08.1984 по 11.05.1987, з 11.05.1987 по 25.08.1987, з 26.12.1988 по 23.12.1989, з 10.01.1990 по 26.02.1990, з 23.02.1990 по 20.03.2000, з 03.04.2000 по 22.11.2004, з 23.11.2004 по 01.02.2011.
Щодо незарахування періоду навчання позивача згідно з дипломом від 26.06.1984 серії НОМЕР_2 з 01.09.1980 по 26.06.1984, суд зазначає таке.
Єдиною підставою для неврахування диплому слугувала неможливість відповідача підтвердити зміну прізвища заявниці " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 ".
Однак, як зазначалось судом вище, зміна прізвища заявниці з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 " підтверджена належним чином здійсненим записом у трудовій книжці НОМЕР_1 від 15.08.1984.
Отже, підстави для неврахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1980 по 26.06.1984 на підставі диплому від 26.06.1984 серії НОМЕР_2 у відповідача не було.
Додатково суд зазначає, що період навчання ОСОБА_4 у Кіровоградському державному педагогічному інституті ім. О.С. Пушкіна позивача з 01.09.1980 по 26.06.1984 згідно з дипломом від 26.06.1984 серії НОМЕР_2 підтверджений записами в особовому листку обліку кадрів, наданому Департаментом освіти Полтавської міської ради на запит адвоката позивача /а.с. 19, зворотній бік - 21/.
Суд наголошує, що у спірному випадку мова йде про одну і ту ж особу, яка змінила прізвище у зв'язку з одруженням. Факт зміни прізвища підтверджується належним чином здійсненим записом у трудовій книжці НОМЕР_1 від 15.08.1984. При цьому, факт трудової діяльності позивача сторонами не заперечується.
Суд враховує пояснення позивача у позовній заяві про те, що свідоцтво про реєстрацію шлюбу від 22.04.1988 НОМЕР_4 , видане Відділом РАЦС Кронштадського району м. Ленінграда, яке підтверджує зміну прізвища позивача з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 ", у позивача не збереглося, можливості отримати уточнюючу довідку про зміну прізвища позивача від органів РАЦС рф після уведення воєнного стану, припинення відносин з надання правової допомоги та поштового зв'язку з російською федерацією - немає.
Зі змісту спірного рішення виявлено, що стаж зараховано частково - 21 рік 10 місяців 18 днів /а.с. 35, зворотній бік, а.с. 46/.
Таким чином, відповідачем не зараховано до трудового стажу позивача періоди навчання з 01.09.1980 по 26.06.1984 та періоди роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 15.08.1984, а саме: з 15.08.1984 по 11.05.1987, з 11.05.1987 по 25.08.1987, з 26.12.1988 по 23.12.1989, з 10.01.1990 по 26.02.1990, з 23.02.1990 по 21.02.2000 /а.с. 35, зворотній бік/.
Водночас, періоди з 22.02.2000 по 20.03.2000, з 03.04.2000 по 22.11.2004, з 23.11.2004 по 01.02.2011 відповідач врахував до страхового стажу ОСОБА_1 /а.с. 35, зворотній бік/.
Під час прийняття спірного рішення відповідач встановив:
вік позивача на момент звернення становив 60 рік.
страховий стаж - 21 рік 10 місяців 18 днів.
необхідний страховий стаж - 30 років.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Дослідивши матеріали справи, обставини спірних правовідносин, доводи позивача, надавши оцінку наданих доказів, суд дійшов висновку, що наданими ОСОБА_1 відповідачу документами в повній мірі підтверджується страховий стаж позивача, натомість відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення від 28.11.2023 №163750026077.
Таким чином, на момент звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зі заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 мала необхідний страховий стаж не менше 30 років.
Враховуючи фактичні обставини даної справи, суд вважає, що зарахування періоду навчання з 01.09.1980 по 26.06.1984 та періодів роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 15.08.1984, а саме: з 15.08.1984 по 11.05.1987, з 11.05.1987 по 25.08.1987, з 26.12.1988 по 23.12.1989, з 10.01.1990 по 26.02.1990, з 23.02.1990 по 21.02.2000, до страхового стажу ОСОБА_1 є варіантом правомірної поведінки, від якого відповідач безпідставно ухилився, тому це питання не може бути віднесено до дискреційних повноважень органу пенсійного фонду з огляду на приписи чинного пенсійного законодавства.
Права позивача порушені саме рішенням від 28.11.2023 №163750026077 про відмову у призначенні пенсії.
За таких обставин суд, вважає належним та необхідним способом захисту порушеного права позивача визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії від 28.11.2023 №163750026077 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Відповідно до пункту 1.8. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 №22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Оскільки суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком з підстав відсутності необхідного стажу, з огляду на незарахування всіх періодів роботи позивача до загального страхового стажу, враховуючи те, що оскаржувана відмова у призначенні пенсії не містить інших підстав відмови ніж та, що зазначалась вище та приймаючи до уваги, що судом обраховано загальний страховий стаж позивача (який є більшим за 30 необхідних років), - належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком з 24.11.2023.
За змістом частини першої статті 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку. Пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку.
У спірному випадку ОСОБА_1 досягла 60 років 11.05.2023, однак, звернулася за призначенням пенсії пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку, тобто пенсія за віком позивачу має бути призначена з дня звернення (24.11.2023).
Оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.11.2023 було визначено ГУПФ України в Харківській області, то саме останнє має завершити процедуру призначення позивачу пенсії.
Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи частини другої статті 9 КАС України, приймаючи до уваги докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 24.11.2023, зарахувавши до страхового стажу період навчання з 01.09.1980 по 26.06.1984 та періоди роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 15.08.1984, а саме: з 15.08.1984 по 11.05.1987, з 11.05.1987 по 25.08.1987, з 26.12.1988 по 23.12.1989, з 10.01.1990 по 26.02.1990, з 23.02.1990 по 21.02.2000.
Після призначення ОСОБА_1 пенсії у територіального органу Пенсійного фонду, на обліку в якому перебуватиме позивач, виникне обов'язок здійснити відповідні виплати.
Окремо, щодо твердження представника відповідача про невідповідність позовної заяви пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України, представником позивача в позовній заяві не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, суд зазначає таке.
Сторінка 13 адміністративного позову ОСОБА_1 містить пункт 5, згідно якого "...5. Позивач, ОСОБА_1 , не має зареєстрованого електронного кабінету в модулі «Електронний суд» ЄСІТС; представник Позивача, адвокат Чернявський Анатолій Леонідович, Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, а також Третя особа на стороні Відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, - мають зареєстровані електронні кабінети в модулі «Електронний суд» ЄСІТС.". /а.с. 13/.
Отже представником позивача при поданні позову дотримано вимоги пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України, що було перевірено судом при відкритті провадження у даній справі.
Твердження представника ГУ ПФУ в Харківській області зумовлене неуважністю при ознайомленні з текстом адміністративного позову.
Таким чином позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат
Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивачем сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн /а.с. 15/.
З огляду на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, суд визнає за доцільне стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Вирішуючи питання стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Суд зауважує, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Так, 20.12.2023 між гр. ОСОБА_1 (клієнт) та ОСОБА_5 (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги №18/23, копія якого наявна в матеріалах електронної справи.
Згідно з п. 2 Додаткової угоди №2 до Договору про надання правової допомоги №18/23 від 20.12.2023 розмір гонорару за надану правову допомогу визначається на умовах погодинної оплати. Вартість витрат на правову допомогу (гонорару) за одну годину роботи Адвоката становить 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп., що враховує наявність в Адвоката наукового ступеня кандидата юридичних наук та вченого звання доцента.
Пунктом 8 зазначеної Додаткової угоди №2 від 20.12.2023 визначено, що під час укладення цієї Додаткової угоди Клієнт сплачує адвокату аванс у розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп.) Клієнт зобов'язується оплатити повну вартість наданих послуг не пізніше 20 днів після набрання законної сили рішенням суду у справі.
Факт сплати ОСОБА_1 авансу гонорару у розмірі 10 000,00 грн підтверджується довідкою №12/202-18/23 від 18.12.2023 /а.с. 38, зворотній бік/.
Факт виконання адвокатом Чернявським А.Л. зазначених вище робіт з надання позивачу правничої допомоги підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 24.04.2024 /а.с. 38/.
Оцінюючи обґрунтованість розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу, суд зменшує заявлені до відшкодування витрати в межах розгляду справи до 5000,00 грн.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ в Харківській області підлягають стягненню на користь позивача витрати, понесені ним на оплату професійної правничої допомоги, у сумі 5000,00 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії від 28.11.2023 №163750026077.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 24.11.2023, зарахувавши до страхового стажу період навчання з 01.09.1980 по 26.06.1984 та періоди роботи з 15.08.1984 по 11.05.1987, з 11.05.1987 по 25.08.1987, з 26.12.1988 по 23.12.1989, з 10.01.1990 по 26.02.1990, з 23.02.1990 по 21.02.2000.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень нуль копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.С. Шевяков