Справа № 420/2873/24
10 травня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крани України» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу від 09.01.2024, -
До Одеського окружного адміністративного суду 25.01.2024 надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Крани України» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ № 104-п від 09.01.2024 «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «КРАНИ УКРАЇНИ».
Ухвалою від 30.01.2024 прийнято до розгляду позовну заяву. Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було отримано від Головного управління ДПС в Одеській області лист, який містив повідомлення № 112/КПР/15-32-07-01-13 від 10.01.2024 та копію наказу № 104-п від 09.01.2024 «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «Крани України». Позивач зазначає, що вказаний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, з огляду на те, що відповідач невчасно повідомив його про проведення перевірки, неможливістю забезпечення безпечних умов для її проведення, відповідно до пп. 69.2-2 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, а також позивач посилається на те, що відповідачем не дотримано строків давності, оскільки строк давності на проведення перевірок було зупинено 18.03.2020 через введення карантину на території України і відновлено було лише 08.12.2023. Таким чином, на час зупинення строків давності перевірятися міг період з 18.03.2017 по 17.03.2020 (1095 днів). З урахуванням спливу строку з 08.12.2023 на даний час перевірці підлягають періоди лише з травня 2017 року.
До суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов де зазначено, що Головне управління ДПС в Одеській області не погоджується із виставленими позовними вимогами, вважає доводи позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Головне управління ДПС в Одеській області зазначає, що спірний наказ прийнято у відповідності до податкового законодавства тривалістю 10 робочих днів, за період діяльності з 01.01.2017 по 30.09.2023, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Відповідно до положень п.4 ст.77 ПК України позивача було вчасно повідомлено про проведення перевірки та направлено 11.01.2024 рекомендованим листом копію спірного наказу та повідомлення від 10.01.2024 № 12КПР/15-32-07-01-13. Доводи позивача щодо неможливості забезпечення безпечних умов для проведення перевірки вважає протиправними, оскільки м. Одеса не відноситься до територій на який ведуться бойові дії або не є тимчасово окупованими. Відповідач зазначає, що ним при визначені періоду перевірки не порушено вимог чинного законодавства. Нормами ПК України визначені критерії підприємств, що можуть бути включені до плану-графіку та перевірені під час проведення планових перевірок з 01.12.2023. З аналізу вказаних норм вбачається, що з 18.03.2020 по 01.12.2023 планові перевірки, категорій платників податків до яких належить позивач, не проводились. З урахуванням вказаного та пп. 102.3.2 ст. 102 ПК України відлік строку давності було зупинено в силу закону з 18.03.2020 до 01.12.2023. Згідно з вимогами пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом 49.18.4 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Тобто, для подання декларації з податку на прибуток за 2017 рік граничний термін - до 02.03.2018.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на позовну заяву, відповіддю на відзив на позовну заяву, дослідивши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.
Державною податковою службою України було включено позивача до плану - графіка документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2024 рік.
09.01.2024 Головним управлінням ДПС в Одеській області було прийнято наказ № 104-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «КРАНИ УКРАЇНИ» на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями), відповідно до якого наказано провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ «КРАНИ УКРАЇНИ» з 29.01.2024 року тривалістю 10 робочих днів, за період діяльності з 01.01.2017 по 30.09.2023, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
11.01.2024 копію наказу Головного управлінням ДПС в Одеській області від 09.01.2024 № 104-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «КРАНИ УКРАЇНИ» та повідомлення від 10.01.2024 № 12/КПР/15-32-07-01-13 було відправлено рекомендованим повідомленням на адресу позивача.
Позивач, вважаючи, що контролюючим органом сформовано спірний наказ всупереч вимогам чинного законодавства, звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Положеннями ст. 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Суд зазначає, що відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За приписами абзаців 1 та 2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.5-1, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб'єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Пунктом 81.1 ст.81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Згідно з п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Згідно із положеннями пп. 49.18.3 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом 49.18.4 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Суд зауважує, що перевірку призначено за період діяльності позивача з 01.01.2017 по 30.09.2023.
Таким чином, граничним строком для подання декларації з податку на прибуток за 2017 рік є строк до 01.03.2018, відповідно з 02.03.2018 у відповідача виникає право на проведення перевірки протягом 1095 днів за період діяльності, який охоплює 2017 рік.
Тобто, строк на проведення перевірки за період діяльності позивача з 2017 року визначений у спірному наказі закінчується - 01.03.2021 (через 1095 днів).
Відповідно до пп. 102.3.2 п. 102.3 ст. 102 Податкового кодексу України відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків.
Постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» встановлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин.
Відповідно до п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено мораторій на проведення документальних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Постановою КМУ від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Підпунктом 69.35-2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України визначені підприємств, що можуть бути включені до плану-графіку та перевірені під час проведення планових перевірок з 01.12.2023.
Таким чином, перебіг строку давності на проведення перевірки контролюючим органом у позивача було зупинено 18.03.2020 по 01.12.2023.
Тобто, Головним управлінням ДПС України в Одеській області при визначені періоду перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНИ УКРАЇНИ» дотримано строків давності визначених п.102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, з урахуванням п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (період зупинення строків давності).
Щодо доводів позивача стосовно неможливості забезпечення безпечних умов для проведення перевірки, суд зазначає, що такі доводи є необґрунтованими, оскільки позивачем не надано відомостей щодо наявності перешкод доступу до територій, приміщень та іншого майна.
Також, згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» (із змінами та доповненнями) м. Одеса не відноситься до територій, на яких ведуться(велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Крім того, посилання позивача в обґрунтування позову на порушення відповідачем порядку проведення цієї перевірки суд вважає безпідставними, оскільки предметом розгляду справи є саме правомірність наказу про призначення перевірки, що не має відношення до її проведення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що спірний наказ в межах заявлених доводів ґрунтується на вимогах чинного законодавства та не суперечить встановленим у справі обставинам.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а позов такий, що задоволенню не підлягає.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Крани України» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу від 09.01.2024 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Крани України» (67806, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Авангард, вул. Теплична, буд. 1, ЄДРПОУ 40489427).
Відповідач - Головне Управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5, ЄДРПОУ 44069166)
Суддя О.А. Вовченко
.