Справа № 420/3248/24
09 травня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивачка звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 15.11.2023 перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст.40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що відповідач протиправно відмовив у перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки, оскільки після призначення у 2014 році пенсії вона продовжила працювати. На думку позивачки, показник середньої заробітної плати підлягає обрахунку за три календарні роки, що передують року звернення із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку зі звільненням з роботи, а не той, який був обрахований при призначенні пенсії за віком у 2012 році.
У відзиві пенсійний орган із заявленими вимогами не погодився. Зазначив, що пенсію позивачці перераховано із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд установив наступне.
За матеріалами пенсійної справи 04.04.2014 року позивачці призначено пенсію за віком на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, як працюючій особі.
До страхового стажу зараховано 38 років 10 місяців 25 днів.
Середній заробіток для обчислення пенсії розрахований за повний 2013 рік і склав 2700,98 грн. Надалі позивачці проводились перерахунки пенсії до обрахунку якої застосовувався середній заробіток за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 грн.
15.11.2023 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про перерахунок її пенсії за віком, як працюючої пенсіонерки, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки.
Листом позивачку повідомлено, що перерахунок пенсії здійснювався з 01.12.2022 року за її заявою на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Підстави для перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки відсутні, оскільки показник для обчислення пенсії застосовано за 2014-2016 роки.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058).
Відповідно до ст. 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Статтею 40 Закону № 1058 передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно із п. 3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління ПФУ від 18.05.2018 року №10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:
1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;
2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.
Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.
З аналізу наведених вище норм Закону №1058 вбачається, що середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, для обчислення пенсії, обраховується за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Однак, у разі, якщо особа продовжила працювати після призначення пенсії, перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Таким чином, при перерахунку пенсії працюючого пенсіонера, показник середньої заробітної плати має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Показник середньої заробітної плати для обчислення пенсії підлягає обрахунку при призначенні пенсії, або ж при переведенні особи на інший вид пенсії за нормами іншого Закону.
Верховний Суд України від 29 листопада 2016 року у справі № 21-6331а15 та Верховний Суд у Постановах від 22 лютого 2018 року у справі № К/9901/16/17, від 22 січня 2019 року у справі № 577/2457/17 висловили правову позицію стосовно того, що при переведенні з пенсії призначеної згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення” на пенсію згідно із Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Проаналізувавши зміст норми частини третьої статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” Верховний Суд зробив висновок, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії в межах Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої цим Законом.
У цьому спорі хоча і інший предмет, однак наведені вище норми Закону №1058, які регулюють спірні правовідносини у цьому спорі, та норми частини третьої статті 45 Закону №1058, яким надав оцінку Верховний Суд, мають однакове застереження щодо незмінності показника середньої заробітної плати, тобто застосування саме того, який був обрахований під час призначення пенсії.
За таких обставин, враховуючи, що позивачці відмовлено у перерахунку пенсії за віком у 2023 році із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки, призначеної у 2014 році за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідач діяв відповідно до норм цього Закону та не допустив порушення прав позивачки в межах заявлених нею вимог.
Таким чином, позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов