29 квітня 2024 року справа №380/10615/23
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Стецишин П.Д.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Цапа І.В.,
представника відповідача та третьої особи Хрущ Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області про визнання протиправним, скасування наказу та поновлення на роботі,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернуся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач, ДПП), з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області (далі - третя особа, Управління ПП), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу ДПП від 03.05.2023 №258 «Про застосування до працівника УПП у Львівській області ДПП дисциплінарного стягнення» в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ ДПП №537 о/с від 04.05.2023 «По особовому складу» в частині звільнення позивача зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;
- поновити позивача на посаді інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №4 управління патрульної поліції ДПП з 05.05.2023, стягнувши з відповідача на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом ДПП від 03.05.2023 №258 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, на підставі якого наказом від 04.05.2023 №537 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Заперечує вчинення дисциплінарного проступку. Стверджує про порушення відповідачем процедури призначення та проведення службового розслідування, вказує на протиправність наказу про продовження строку проведення службового розслідування від 13.04.2024 та відсутність документа про продовження строку відсторонення позивача від посади. Вважає, що оскаржувані накази видані з порушенням вимог чинного законодавства, тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, суть яких полягає у правомірності винесення оскаржуваних наказів та законності звільнення позивача зі служби в поліції. Вказує, що підставою призначення службового розслідування стала подія з участю ОСОБА_1 , яка мала місце 31.03.2023 о 15:54. Автомобіль Renault Megane Scenic, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , під час руху по проспекту В. Чорновола у м. Львові був зупинений за порушення правил дорожнього руху та невиконання вимоги про зупинки шляхом переслідування. ОСОБА_1 перебував із явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та у медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився. Відносно позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за частиною третьою статті 122 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС №6761738 від 31.03.2023, складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП серії ААД №156587 від 31.03.2023 та протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 122-2 КУпАП серії ААД №363013 від 31.03.2023. Вказані обставини та адміністративні матеріалів зумовили видання начальником ДПП полковником поліції ОСОБА_2 31.03.2023 наказу №648, яким призначено службового розслідування у формі письмового провадження, утворено дисциплінарну комісію, а позивача відсторонено від виконання службових обов'язків. Згідно до частини 9 статті 20 Дисциплінарного статуту застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання, яким у даному випадку є керівник ДПП полковник поліції ОСОБА_3 . Заперечує порушення процедури проведення дисциплінарного провадження та стверджує про правомірність висновку дисциплінарної комісії про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку на основі зібраних доказів та пояснень працівників поліції. Вчинений позивачем дисциплінарний проступок дискредитує звання поліцейського і став підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Просить відмовити у задоволенні позову.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, підтримала позицію відповідача.
Ухвалою суду 18.05.2023 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі. Підготовче засідання призначено на 04.07.2023. Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області.
Представником відповідача, який також представляє інтереси третьої особи, 19.05.2023 (вх. №36808) подано клопотання про надання копії матеріалів справи №380/10615/23 та 24.05.2023 клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №37885) та 06.06.2023 відзив на позовну заяву(вх. №41484).
Представником позивача 04.07.2023 (вх. №50317) подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Підготовче засідання, призначене на 04.07.2023, відкладено до 01.08.2023 для ознайомлення відповідача із долученими доказами.
Представником відповідача та третьої особи 31.07.2023 (вх. №16184ел) подано пояснення по справі.
Ухвалою від 01.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.08.2023.
Суд у судовому засіданні 22.08.2023 заслухав вступні промови сторін, перейшов до дослідження письмових доказів та оголосив перерву до 26.09.2023.
Суд у судовому засіданні 26.09.2023 продовжив дослідження письмових доказів та оголосив перерву до 17.10.2023.
Представником відповідача 17.10.2023 (вх. №20202ел) подано клопотання про перенесення судового засідання, у зв'язку із задоволенням якого судове засідання, призначене на 17.10.2023, відкладено до 16.11.2023.
Представником відповідача 16.11.2023 (вх. №88019) та (вх. №22140ел) подано додаткові пояснення по справі.
Судове засідання, що призначено на 16.11.2023 відкладено до 30.11.2023.
Позивачем 30.11.2023 (вх. №92743) подано пояснення по справі.
У судовому засіданні, що призначене на 30.11.2023 оголошено перерву до 09.01.2024.
Суд у судовому засіданні 09.01.2024 продовжив дослідження доказів шляхом дослідження відеодоказів та оголосив перерву до 13.02.2024.
Відповідачем 13.02.2024 (вх. №11547) подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із задоволенням якого судове засідання, призначене на 13.02.2024, відкладено до 19.03.2024.
Представником відповідача 18.03.2024 (вх. №20632) подано заяву про виклик свідка та (вх. №20639) клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Суд у судовому засіданні 19.03.2024 задовольнив клопотання відповідача про виклик свідків, продовжив дослідження відеодоказів та оголосив перерву до 23.04.2024.
Позивачем 20.03.2024 (вх. №21510) (вх. №21662) подано заяву про видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання та 21.03.2024 (вх. №21809) подано заяву про відвід судді.
Ухвалою суду від 22.03.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід судді передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду.
Ухвалою судді Брильовського Р.М. від 25.03.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Хоми О.П.
Суд у судовому засіданні 23.04.2024 продовжив дослідження доказів у виді показань свідків та оголосив перерву до 29.04.2024 у зв'язку із відсутністю довідки про заробітну плату.
Позивачем 29.04.2024 (вх. №32718) та представником відповідача (вх. №32644) подано клопотання про виступ у дебатах.
Суд, заслухавши сторін та з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 проходив службу в поліції на посаді інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП у Львівській області Департаменту патрульної поліції.
Від старшого інспектора-чергового відділу чергової служби УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Ярослава Рузавіна надійшла доповідна записка від 31.03.2023, зареєстрована за вх. № 5832вн/41/12/01-2023.
Зміст доповідної записки стосується події, що сталася 31.03.2023 з участю ОСОБА_1 та полягає у такому.
Поліцейським відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області) старший сержант поліції ОСОБА_4 31.03.2023 о 15:54 на службовому автомобілі Renault Express, номерний знак НОМЕР_2 (на синьому фоні), по проспекту В.Чорновола у місті Львові за порушення Правил дорожнього руху та невиконання вимоги про зупинки зупинено шляхом переслідування автомобіль Renault Megane Scenic, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який перебував поза службою, з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та у медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився.
Стосовно даної події 31.03.2023 було складено такі адміністративні матеріали:
- постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 122 КУпАП,(серії ЕАС № 6761738) від 31.03.2023, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 визнано винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн за те, що він 31.03.2023 о 15:54 у місті Львові по проспекту В. Чорновола, здійснював рух на смузі для маршрутних транспортних засобів, яка позначена дорожнім знаком 5.8 (винесена майором поліції ОСОБА_5 );
- протокол про адміністративне правопорушення (серія ААД №363013), складений за частиною першою статті 122-2 КУпАП, відповідно до якого 31.03.2023 о 15:54 у місті Львові по проспекту В. Чорновола, 16, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Renault Megane Scenic, номерний знак НОМЕР_1 , на вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою спеціальних сигналів синього та червоного кольору проблискових мачків та словесних команд у гучномовець, не зупинився та був затриманий шляхом переслідування та блокування патрульним автомобілем номерний знак 14*1750 (на синьому фоні), чим порушив вимоги пункту 2.4 ПДР (складений лейтенантом поліції ОСОБА_6 ).
- протокол про адміністративне правопорушення (серія ААД №156587), складений за частиною першою статті 130 КУпАП, відповідно до якого 31.03.2023 о 15:54 у місті Львові по проспекту В. Чорновола 16, ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Megane Scenic, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота; тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження огляду на місці зупинки та згідно медичного висновку 000692 у медичному закладі відмовився, чим порушив пункт 2.5 ПДР (складений капітаном поліції ОСОБА_7 ).
Відповідно до висновку 000692 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.03.2023 ОСОБА_1 «відмовився від огляду».
Вказані обставини зумовили складення 31.03.2023 начальником УПП у Львівській області ДПП Крутнем А. доповідної записки №5836/41/12/01-23 на ім'я начальника ДПП ОСОБА_8 про необхідність призначення службового розслідування.
Наказом начальника ДПП ОСОБА_8 від 31.03.2023 №648 призначено службове розслідування у формі письмового провадження, утворено дисциплінарну комісію та відсторонено від виконання службових обов'язків старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Термін службового розслідування продовжено наказом начальника ДПП Є.Жукова №761 від 13.04.2023 на підставі відповідної доповідної записки.
За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією 28.04.2023 складено висновок службового розслідування, призначеного за фактом складання стосовно інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №156587 від 31.03.2023 за частиною першою статті 130 КУпАП, протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД 363013 від 31.03.2023 за частиною першою статті 122-2 КУпАП та постанови про накладння адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №6761738 від 31.03.2023 за частиною третьою статті 122 КУпАП.
Відповідно до вказаного висновку, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини третьої статті 1, частин п'ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу другого, частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» статей 41 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосувати до інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 дисциплінарне стягнення у вигляді звільненні зі служби в поліції.
На підставі висновку службового розслідування від 28.04.2023 видано наказ «Про застосування до працівника УПП у Львівській області ДПП дисциплінарного стягнення» від 03.05.2023 №258, яким до інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом «По особовому складу» від 04.05.2023 №537о/с інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Не погоджуючись з наказами від 03.05.2023 №258 та від 04.05.2023 №537о/с, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.11.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до статті 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Частинами першою та другою статті 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок №893).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про, зокрема перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп'яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктами 2-4 Розділу V Порядку №893 передбачено, що службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Службове розслідування має встановити:
наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
вид і розмір заподіяної шкоди;
причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом 7 Розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Відповідно до пункту 8 Розділу V Порядку №893 за рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.
Згідно з пунктом 14 Розділу V Порядку №893 під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.
Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку.
Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання .
Статтею 17 Дисциплінарного статуту передбачено відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади), яке згідно до частини першої є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов'язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов'язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.
Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду (частина 1 статті 17).
Частиною 4 статті 17 Дисциплінарного статуту передбачено, що відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) без видання письмового наказу керівника допускається у разі появи на роботі у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та відмови поліцейського від проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або на вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На період відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) у поліцейського вилучається службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак, табельна вогнепальна зброя та спеціальні засоби (частина 7 статті 17).
Під час відсторонення від виконання службових обов'язків (посади) поліцейський зобов'язаний перебувати на робочому місці, визначеному керівником, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та сприяти проведенню службового розслідування (частина 8 статті 17).
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У відповідності до статті 29 Дисциплінарного статуту, дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.
Частинами першою та другою статті 22 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейського (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Відповідну до пунктів 4 та 5 розділу І вказаних Правил під час прийняття на службу до поліції особу ознайомлюють з вимогами цих Правил.
Поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.
Згідно з абзацом 7 пункту 2 розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Спір у цій справі виник у зв'язку із притягненням інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП у Львівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни і правил поведінки поліцейського.
Позивач ОСОБА_1 заперечує вчинення ним будь-яких дій, які б підпадали під ознаки порушення службової дисципліни чи правил поведінки поліцейського, стверджуючи, що 31.03.2023 перебував поза службою, автомобілем марки Renault Megane Scenic, номерний знак НОМЕР_3 , не керував, не перебував у стані алкогольного сп'яніння та не відмовлявся від проходження медичного огляду.
Такі твердження позивача не відповідають фактичним обстави нам справи та спростовуються зібраними та дослідженими судом доказами.
З досліджених судом відеозаписів, отриманих відповідачем під час службового розслідування з Управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, встановлено, що 31.03.2023 о 15:53:20 на по смузі для маршрутних транспортних засобів по проспекту В.Чорновола в районі концерт-арени «Малевич», рухається маршрутка № 34, за якою слідом рухається службовий автомобіль, а за ними рухається транспортний засіб марки Renault Megane Scenic, номерний знак НОМЕР_4 , водій якого без покажчика зміни напрямку руху, перелаштувався у іншу смугу, попутного напрямку. Із відеозапису вбачається, що за кермом автомобіля марки Renault Megane Scenic, номерний знак НОМЕР_3 , перебуває особа чоловічої статі, а саме позивач ОСОБА_1 .
На вказаному відрізку дороги о 15:53:36 зафіксовано проїзд автомобіля марки Renault Megane Scenic, номерний знак НОМЕР_3 , де зі сторони водія опущено бокове скло та видно, що керує автомобілем особа чоловічої статі, тобто позивач, а за цим транспортним засобом рухається службовий автомобіль на увімкнених проблискових маячках.
(папка Chornovola-Malevich, файл 31_03_2023_NZ_Chornovola-Malevich PId Dubom_20230331155155_to_20230331155455 (що також відображено на отриманому фото).
Керування транспортним засобом марки Renault Megane Scenic, номерний знак НОМЕР_4 , саме позивачем на вказаній ділянці також підтверджується фото світлинами.
Фактична зупинка автомобіля марки Renault Megane Scenic, номерний знак НОМЕР_3 , відбулася о 15:42:12, що підтверджується відео з камери зовнішнього відео-спостереження, розташованої на кільці вулиць В.Чорновола - Липинського, та працівники СОГ вибігли із службового автомобіля і о 15:54:55 із зупиненого автомобіля виводять особу.
(папка 31_03_2023_О_Чорновола_в_центр,
файл 31_03_2023_О_Чорновола_в_центр_20230331155356_to_20230331155957)
Хронологічний аналіз часу з першої фіксації руху транспортного засобу марки Renault Megane Scenic, номерний знак НОМЕР_4 , до зупинки цього транспортного засобу становить 52 секунди.
Позивач стверджує, що він здійснював зупинку в районі вул. Хімічна - проспект В.Чорновола, де за кермо автомобіля сіла його дружина.
Такі доводи позивача є неправдивими і спростовуються даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_4 - старшого сержанта поліції-водія ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області, який 31.03.2023 керував службовим автомобілем СОГ, обгін якого здійснив транспортний засіб марки Renault Megane Scenic, номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_4 показав, що водій автомобіля марки Renault Megane Scenic, номерний знак НОМЕР_4 , їхав по смузі руху автобуса (права смуга), на вимогу через гучномовець здійснити зупинку та сигнали проблискових маячків синього та червоного кольору не реагував та поводив себе зухвало.
Також свідок ОСОБА_4 ствердив, що постійно тримав в полі зору автомобіль марки Renault Megane Scenic, номерний знак НОМЕР_4 , оскільки рухався безпосередньо за ним, і заперечив зупинку вказаного автомобіля і зміну водія. Фактична зупинка автомобіля марки Renault Megane Scenic, номерний знак НОМЕР_4 , відбулася через неможливість подальшого руху через утворений на дорозі корок, а не через виконання водієм вимоги про зупинку.
Свідок ОСОБА_10 - старший оперуповноважений СКП ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області, який 31.03.2023 був у складі слідчо-оперативної групи і перебував в службовому автомобілі, яким керував ОСОБА_4 , в судовому засіданні підтвердив, що саме позивач ОСОБА_1 був за кермом автомобіля марки Renault Megane Scenic, номерний знак НОМЕР_4 , який після зупинки вийшов з машини зі сторони водія. Категорично заперечив наявність пасажира у зупиненому автомобілі.
Факт порушення позивачем правил дорожнього руху, які полягали у тому, що він 31.03.2023 о 15:54 у місті Львові по проспекту В. Чорновола, здійснював рух на смузі для маршрутних транспортних засобів, яка позначена дорожнім знаком 5.8, підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 6761738 від 31.03.2023, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП, за що накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 13.03.2024 у справі №450/1656/23 ОСОБА_1 відмовлено у скасуванні вказаної постанови.
Ураховуючи викладене в сукупності, суд виснує про доведеність факту керування ОСОБА_1 автомобілем марки Renault Megane Scenic, номерний знак НОМЕР_4 , 31.03.2023.
Стосовно доводів позивача та його представника про відсутність судового рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, яке полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, суд зазначає таке.
Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно до частини сьомої статті 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Про ознаки перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння зазначено в електронному рапорті працівника поліції ОСОБА_11 (подія №98541960 АРМ 102).
Твердження позивача про те, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду спростовуються Висновком КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» 000692 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.03.2023, у якому міститься запис про те, що ОСОБА_1 відмовився від огляду.
Висновок 000692 від 31.03.2023 було складено після того, як ОСОБА_1 у медичному закладі 33 (тридцять три) рази імітував дихання в газоаналізатор Drager, так і пройшовши обстеження.
Вказані обставини підтверджуються відео з бодікамери працівника поліції (диск №2, кліпи14-16), тривалість якого становить приблизно 20 хв.
Відмову позивача від проходження медичного огляду на місці події також підтвердили опитані в ході службового розслідування працівники поліції ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які 31.03.2023 перебували в складі наряду поліції «Омега-652» та пояснили, що прибулі на місце події працівники наряду поліції «Омега-0015» надали допомогу у доставленні ОСОБА_9 на освідування, який перебував з ознаками алкогольного сп'яніння, оскільки такий від огляду на місці події відмовився.
Відповідно до наданих в ході службового розслідування пояснень працівників наряду поліції «Омега-0015» ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , вони спільно з лейтенантом поліції ОСОБА_6 відвезли ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки він відмовився від проходження такого огляду на місці події.
Щодо результатів токсилогічного дослідження №1696 від 03.04.2023, виданого 04.04.2023 діагностично-лабораторним відділенням ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» КНП « 1 територіальне медичне об'єднання м.Львова», відповідно до якого у крові відсутній вміст етанолу, то суд не бере такі до уваги з огляду на те, що ані направлення на токсилогічне дослідження, ані результати не містять відомостей про те, на підставі яких документів була встановлена особа ОСОБА_1 і що відібраний для дослідження біоматеріал належав саме йому.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водій повинен на вимогу поліцейського: пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що занижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, приведені норми Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, встановлюють обов'язок для водія, а не право пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, небажання водія) вказані Правила не містять.
Судом на підставі досліджених
Отже, позивач, всупереч пункту 2.5 Правил дорожнього руху, відмовився від виконання законних вимог поліцейського щодо проходження огляду на стан сп'яніння, що, безсумнівно, принижує високе звання поліцейського, яке мав скаржник, викликає сумнів у високих моральних якостях і самосвідомості його як поліцейського. Суд уважає, що з точки зору стороннього розсудливого спостерігача наведені обставини можуть свідчити про недодержання вимоги щодо необхідності з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час і бути прикладом у дотриманні громадського порядку.
Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №520/10268/19.
Пленум Верховного Суду України у пункті 25 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 роз'яснив, що нетверезий стан, наркотичне або токсичне сп'яніння можуть підтверджуватися як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку.
Верховний Суд, дотримуючись таких рекомендацій, у постанові від 04.10.2018 у справі №806/2272/16, вказав: «… відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» при розгляді справ нетверезий стан працівника може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом».
Висновком КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» 000692 від 31.03.2023, відео-доказами та матеріалами службового розслідування, які між собою логічно узгоджуються, підтверджується перебування ОСОБА_1 31.03.2023 у стані алкогольного сп'яніння.
Суд враховує також поведінку позивача, який у день події 31.03.2023 з його участю, відмовився виконати законну вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, заперечував факт керування транспортним засобом та залучив до таких дій свою дружину, розуміючи наслідки цих дій, метою яких було уникнення відповідальності за свою протиправну поведінку.
Така поведінка позивача в позаслужбовий час не відповідає вимогам до поведінки поліцейського.
Вказане в сукупності зумовлює висновок суду про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який полягає в порушенні службової дисципліни, що є несумісним з проходженням служби в поліції та суперечить змісту присяги працівника Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських та вимог Дисциплінарного статуту та Закону №580-VIII.
Суд зазначає, що у межах розгляду цієї справи не досліджується питання наявності або відсутності вини в діях позивача при вчиненні ним адміністративного правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним саме дисциплінарного проступку та, відповідно, оцінка обґрунтованості та законності висновків відповідача про порушення позивачем службової дисципліни, що має наслідком застосування дисциплінарного стягнення.
При цьому наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав.
У спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення до позивача застосовано за поведінку, що є несумісною з проходженням служби в поліції та не відповідає званню працівника поліції, а не за вчинення адміністративного правопорушення.
Верховний Суд у постанові від 10.07.2019 у справі № 802/1150/17-а звернув увагу на те, що підставою для застосування дисциплінарних стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, які передбачені у статті 12 Дисциплінарного статуту. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Прийнята позивачем при вступі на службу в поліції присяга відповідно до статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає взяття на себе обов'язків поваги та охорони прав і свобод людини, честі держави, несення високого звання поліцейського з гідністю та сумлінного виконання своїх службових обов'язків.
В основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги поліцейського. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду у постановах від 21.09.2018 у справі № 824/227/17-а, від 08.08.2019 у справі № 824/1015/16-а у подібних правовідносин.
Відповідно до вимог підпунктів 1, 10, 13 пункту 3.1 розділу ІІІ Посадової інструкції поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.08.2021 № 1705, з якою під підпис 07.03.2023 ознайомлений позивач, поліцейський поліції під час несення служби зобов'язаний: неухильно дотримуватись повноважень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також Присяги поліцейського; професійно виконувати свої обов'язки і накази керівництва, постійно і наполегливо самовдосконалюватись, підвищувати рівень довіри суспільства до поліції; виконувати інші обов'язки поліцейського відповідно до законодавства, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України та організаційно-розпорядчих документів Національної поліції України.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням відповідних обставин і не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07 березня 2019 року в справі № 819/736/18, від 19 травня 2022 року в справі № 480/4079/18.
У постановах Верховного Суду, від 19.04.2021 у справі №240/2677/20, від 17.06.2021 у справі №804/6242/17, від 12.05.2022 у справі №260/1/19, від 26.06.2022 у справі №2240/2329/18 від 14.07.2022 у справі №520/1795/19 зазначено, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Проступком, який ганьбить честь і гідність, порочить поліцейського та підриває авторитет Національної поліції України, є дія чи бездіяльність, яка за своїм характером несумісна з високим званням поліцейського і робить неможливим виконання ним своїх службових обов'язків, грубе порушення загальноприйнятих норм і правил поведінки, що принижує авторитет державної служби Національної поліції.
Щодо доводів позивача про порушення порядку проведення службового розслідування, зокрема початку проведення такого за відсутності відповідного наказу, то такі не знайшли свого підтвердженні в ході розгляду справи.
Як вже зазначалося вище, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є, зокрема рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про, зокрема перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп'яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктами 2-4 Розділу V Порядку №893 передбачено, що службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування.
Відповідачем 31.03.2023 було видано наказ №648 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків».
Отже, службове розслідування у відповідності до пункту 2 Розділу V Порядку №893 розпочинається з 31.03.2023.
Наказ ДПП від 31.03.2023 №648 надійшов на адресу УПП у Львівській області ДПП 11.04.2023 за вх. №94НзДПП, що підтверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції на цьому наказі.
Твердження позивача про порушення відповідачем строків проведення службового розслідування, які в умовах воєнного стану було продовжено, то такі не відповідають Порядку №893 та Дисциплінарному статуту і не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Аналіз зібраних та досліджених судом доказів повністю підтверджує правильність висновку службового розслідування та факт порушення позивачем службової дисципліни внаслідок невиконання визначених законом обов'язків поліцейського та недотримання позивачем професійно-етичних норм поведінки поліцейських, що призвело до вчинку, який дискредитує звання поліцейського.
Висновок службового розслідування від 28.04.2023 в сукупності з іншими належними та допустимим письмовими та відео-доказами, показаннями свідків спростовує доводи позивача та його представника про відсутність достатніх та належних доказів порушення ОСОБА_1 службової дисципліни.
Посилання на постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 20.06.2023 у справі № 466/3633/23 про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, та від 20.06.2023 у справі № 466/3636/23 про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122-2 КУпАП, відносно ОСОБА_9 у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративних правопорушень, є слушними тільки в тій частині, що в діях позивача відсутній склад саме адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.
Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Види юридичної відповідальності: 1)кримінальна; 2) адміністративна; 3) цивільно-правова; 4) дисциплінарна; 5) матеріальна; 6) конституційна; 7) міжнародно-правова.
Верховний Суд неодноразово у своїх постановах висловлював правову позицію, яка полягає у тому, що відсутність рішення компетентного органу про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності позивача не спростовує наявності в діях тієї ж особи дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції.
Таким чином, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.
Саме така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.03 2019 у справі 816/1534/16, від 17.07.2019 у справі №806/2555/17, від 24.09.2020 у справі №420/602/19, від 26.05.2022 №420/3630/20.
Щодо інших доводів позивача, суд виходить із пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
З огляду на встановлені висновком службового розслідування обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, ОСОБА_1 правомірно звільнено зі служби в поліції, у зв'язку із підтвердженням факту вчинення ним дисциплінарного проступку, тому відсутні підстави для скасування спірних наказів та поновлення позивача на службі в органах Національної поліції.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про скасування оскаржуваних наказів, які визнані судом правомірним, то в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем вказані вимоги щодо доказування правомірності спірних наказів виконано.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи спірні накази відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд вважає, що такі накази прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відповідно до частини п'ятої статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646), з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області (вул. Перфецького, 19, м. Львів, 79039) про визнання протиправним, скасування наказу та поновлення на роботі, - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 09 травня 2024 року.
Суддя О. П. Хома