09 травня 2024 року № 640/25727/21
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (позивач) із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у вигляді відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 та її призначення за іншим законом (із ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697- VII від 14.10.2014 на ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05.11.1991 (в редакції 26.07.2001), та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві протягом одного місяця з дня отримання рішення суду, що набрало законної сили: з 01.06.2021 перерахувати пенсію ОСОБА_1 та призначити її за іншим законом (із ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 на ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05.11.1991 (в редакції 26.07.2001); з 01.06.2021 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 перераховану пенсію на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789- XII від 05.11.1991 (в редакції від 26.07.2001) у розмірі 90 відсотків від заробітної плати ОСОБА_1 , яка зазначена у двох довідках Офісу Генерального прокурора від 04.06.2021 № 21-618зп про розмір заробітної плати ОСОБА_1 станом на 01.06.2021, обчисленої за останні 60 календарних місяців роботи (середньомісячна сума виплат), без обмеження її максимального розміру, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, і у подальшому виплачувати ОСОБА_1 пенсію, обраховану на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05.11.1991 (в редакції 26.07.2001) у розмірі 90 відсотків від заробітної плати, без обмеження її максимального розміру.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем безпідставно відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 21.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Колесніковій І.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2023 адміністративну справу №640/25727/21 прийнято справу до провадження та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач, на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, до суду направив відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Заперечуючи проти позову стверджує про відсутність позивача правових підстав для перерахунку пенсії.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.03.2007 року та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру»№ 1697-VII.
Після призначення пенсії позивач продовжує працювати в органах Прокуратури України.
Загальний страховий стаж позивача становить 26 років 8 місяців 6 днів, з якого на посадах в органах прокуратури - 21 років 4 місяці 4 дні.
04.06.2021 року Офісом Генерального прокурора видано позивачу довідки про складові заробітної плати/грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії № 21-618-зп, №21-618зп.
Позивач звернувся до відповідача із заявами про перерахунок пенсії на підставі вказаних довідок, відповідно до вимог ст. 50-1 Закону № 1789, виходячи з розрахунку 90% від розміру заробітної плати (грошового забезпечення), без обмеження її граничного розміру.
Листом від 09.07.2021 №18047-17573/М/02/8-2600/21 відповідач вказав про відсутність правових підстав для призначення пенсії, згідно Закону № 1789.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, пенсія за вислугу років була призначена позивачу відповідно до ст. 86 Закону № 1697-VII.
З набранням чинності Законом № 1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до частини другої статті 86 Закону №1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Згідно ч. 20 ст. 86 Закону №1697-VII призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали.
У рішеннях від 13.05.1997 року № 1-зп, від 09.02.1999 року № 1-рп/99, від 05.04.2001 року № 3-рп/2001, від 13.03.2012 року № 6-рп/2012 Конституційний Суд України вказував на те, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
У постанові від 21.12.2021 року у справі № 580/5962/20 Верховний Суд сформулював правовий висновок, згідно якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом № 1697, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон № 1697 не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону № 1789, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами.
Верховний Суд зазначив, що такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону № 1697 принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів.
Суд вказав на те, що встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом № 1697 порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону № 1789, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону № 1697.
При цьому, щодо врахування положень ст. 22 Конституції України Верховний Суд зазначив, що гарантією належного пенсійного забезпечення працівників прокуратури є право на безумовний перерахунок розміру пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Таке право за своєю суттю направлене на збільшення розміру виплачуваної працівнику прокуратури пенсії, а гарантія дотримання конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо недопущення зменшення такого розміру у випадку перерахунку пенсії, має бути забезпечена виплатою пенсії в раніше встановленому розмірі.
Враховуючи все вище викладене, Верховний Суд у постанові від 21.12.2021 року у справі № 580/5962/20 відступив від висновку, викладеного, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 року у справі № 580/5238/20 у подібних правовідносинах, та сформував правовий висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом № 1697, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема ч. 2 ст. 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, оскільки на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії ст. 50-1 Закону № 1789 втратила чинність, на спірні правовідносини поширюються положення ч. 2 ст. 86 Закону № 1697, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати.
З викладеного вбачається відсутність правових підстав у позивача для переходу на пенсію за Законом № 1789.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких належить відмовити.
Відповідно до положень статті 139 КАС України, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.