09 травня 2024 року № 320/39996/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови в нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 05.05.2023 р., за наданою Головним управлінням Національної поліції України довідкою №572 від 16.05.2023 року «Про додаткові види грошового забезпечення в середніх розмірах на посаді старший інспектор за 4 місяць 2023 року в Головному управлінні Національної поліції України у м.Києві», за квітень 2023 року у розмірах: щомісячна премія - 22089 грн., надбавка за специфічні умови служби в розмірі 45% - 3105 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити нарахування та виплату пенсії з 05.05.2023 року ОСОБА_1 , за наданою Головним управлінням Національної поліції України довідкою -№572 від 16.05.2023 року «Про додаткові види грошового забезпечення в середніх розмірах на посаді старший інспектор за 4 місяць 2023 року в Головному управлінні Національної поліції України у м.Києві», за квітень 2023 року, у розмірах: щомісячна премія - 22089 грн., надбавка за специфічні умови служби в розмірі 45% - 3105 грн., з урахуванням виплачених сум пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем при призначенні пенсії позивачу протиправно не враховано дані вказані у довідці №572 від 16.05.2023 року «Про додаткові види грошового забезпечення в середніх розмірах на посаді старший інспектор за 4 місяць 2023 року в Головному управлінні Національної поліції України у м.Києві».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 відкрито провадження в адміністративній справі №320/39996/23 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 є пенсіонером Національної поліції України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ.
11.07.2023 позивач звернулась до відповідача зі скаргою про порушення вимог статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» під час визначення розміру пенсії (при її первинному обчисленні (призначенні)).
Листом від 08.08.2023 відповідач повідомив заявника, що для обчислення пенсії враховано щомісячні додаткові види грошового забезпечення за 24 місяці фактичної служби у період з квітня 2017 року по березень 2019 року.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
Приписами статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон № 2262-ХІІ.
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За положеннями пункту 7 Постанови Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб № 393 ( далі - Постанова №393) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 рік - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
- пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Для осіб, які звільнені із служби у 2008 році та пізніше або які померли (загинули) в зазначений період і на час звільнення (смерті) мають менш як 24 календарні місяці служби (крім осіб, виплата грошового забезпечення яким провадилася на умовах і в порядку, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2005 року № 748, від 3 вересня 2005 року № 865, від 9 березня 2006 року № 268 і від 15 листопада 2006 року № 1588), середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з січня 2008 року на кількість таких місяців.
Аналізуючи вищенаведені норми, суд доходить до висновку, що пенсія, призначена відповідно до Закону № 2262-ХІІ, обчислюється, у тому числі з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. При цьому, необхідною умовою для такого обчислення пенсії є безперервність проходження служби протягом 24 місяців. В іншому випадку, пенсія обчислюється з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням.
З матеріалів справи слідує, що позивач проходила службу в органах Національної поліції.
У період з 06.04.2019 по 26.11.2021 позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а з 26.11.2021 року по день звільнення, 04.05.2023 перебувала у неоплачуваній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею загалом віку 4 роки 6 місяців.
Згідно наказу Головного управління Національної поліції у м.Києві №708 о/с від 01.05.2023 позивачу з 04.05.2023 року було призначено надбавку за специфічні умови служби в розмірі 45%.
Крім того, згідно вказаного наказу позивач приступила до виконання службових обов'язків.
03.05.2023 позивача звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 2 (через хворобу) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до наказу №729 о/с.
Головним управлінням Національної поліції України у м. Києві було виготовлено та додано до пакету документів на призначення пенсії ОСОБА_1 довідку №572 від 16.05.2023 «Про додаткові види грошового забезпечення в середніх розмірах на посаді старший інспектор в Головному управлінні Національної поліції України у м.Києві, в якій вказаний середній розмір фактичних виплат за аналогічною посадою за квітень місяць 2023 року у розмірах: щомісячна премія - 22089 грн., надбавка за специфічні умови служби в розмірі 45%, а саме: 3105 грн.
Як встановлено судом, розмір пенсії за вислугу років позивачу обчислено з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії позивача за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням.
Зокрема, як підтверджується матеріалами справи для обрахунку розміру пенсії позивача взяті середньомісячні суми додаткових видів грошового забезпечення за період з квітня 2017 року по березень 2019 року, а саме повні 24 календарні місяці, які передували її звільненню зі служби на пенсію за вислугою років.
При цьому, розмір пенсії за вислугою років позивачу обчислено з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за 24 останні календарні місяці, шляхом сумування показників за різні період служби, які в свою чергу не переривалися. саме декретною відпусткою по догляду за дитиною.
Враховуючи встановлене, суд доходить висновку про правомірність дій відповідача при обчислення пенсії позивача, враховуючи додаткові види грошового забезпечення за повні 24 місяці перед звільненням з військової служби.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких належить відмовити.
Відповідно до положень статті 139 КАС України, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.