10 травня 2024 року Справа № 280/4135/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Кисіль Р.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Серебрянникова Дениса Валерійовича (вул. Запорізького козацтва, 35/74, м. Запоріжжя, 69075), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
07.05.2024 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), в особі представника - адвоката Серебрянникова Дениса Валерійовича, до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідач щодо відмови у здійснені перерахунку та виплати пенсії позивачу, відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції», відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 20.01.2022 № 33/28-3034, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх Справ України в Запорізькій області» про розмір грошового забезпечення, з урахуванням окладу за посадою, спеціальним званням, відсоткової надбавки за стаж служби в поліції та додаткових видів грошового забезпечення (із врахуванням раніше виплачених сум);
зобов'язати відповідача здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплатити пенсію позивачу, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції», відповідно до довідки від 20.01.2022 № 33/28-3034, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх Справ України в Запорізькій області» про розмір грошового забезпечення позивача, з урахуванням окладу за посадою, спеціальним званням, відсоткової надбавки за стаж служби в поліції та додаткових видів грошового забезпечення (із врахуванням раніше виплачених сум).
Відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписи абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України визначають, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Як вбачається з матеріалів позову, предметом цього спору є незгода позивача з відмовою відповідача у перерахунку пенсії позивача на підставі довідки від 20.01.2022 №33/28-3034, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх Справ України в Запорізькій області» про розмір грошового забезпечення позивача.
При цьому позивач, із посиланням на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 19.06.2018 у справі №646/6250/17, вважає, що до спірних правовідносин не належить застосовувати шестимісячний строк звернення до суду, а тому ним не порушений такий строк.
Щодо посилання позивача на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 19.06.2018 у справі №646/6250/17, суддя зазначає, що у зазначеній справі предметом спору було визнання протиправним припинення виплати пенсії відповідачем з березня 2016 року. При цьому, сам факт протиправності дій відповідача доведений в судах попередніх інстанцій та не був предметом касаційного оскарження.
При цьому за висновком Верховного Суду, викладеним у зазначеному судовому рішенні, адміністративний суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, як підставу відмови у задоволенні позову, у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою доходу як складової конституційного права на соціальний захист, до якого належить, зокрема, й пенсія.
Тобто, у зазначеній справі Верховним Судом не розглядалось питання нарахування пенсії або її перерахунку, а спір існував лише щодо виплати сум нарахованої пенсії за минулий період внутрішньо переміщеній особі.
До того ж, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
З наведеного вбачається необґрунтованість посилання позивача на постанову Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №646/6250/17, оскільки обставини у цій справі не є подібними із обставинами справи, яка розглядалась Верховним Судом (в даному випадку позивачу не нарахована сума пенсії на підставі довідки від 20.01.2022 №33/28-3034, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх Справ України в Запорізькій області» про розмір грошового забезпечення позивача, доказів іншого матеріали позовної заяви не містять).
Разом з тим, за даними автоматизованої системи діловодства суду судом встановлено, що 23.06.2023 позивач вже звертався до суду із аналогічним позовом (справа №280/4493/23), в якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу ОСОБА_1 , відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції» з грошового забезпечення визначеного у довідці від 20.01.2022 року за № 33/28-3034, виданої Державною установою «Териториальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок з 01.12.2019 переархунок та виплату пенсії позивачу ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції», відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» № 33/28-3034 від 20.01.2022 року з урахуванням окладу за посадою, спеціальним званням, відсоткової надбавки за стаж служби в поліції та додаткових видів грошового забезпечення (із врахуванням раніше виплачених, сум).
При цьому з додатків до позову (по справі №280/4493/23) вбачається, що листом від 18.02.2022 №2439-1488/Я-02/8-0800/22 відповідач відмовив позивачу у перерахунку його пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення.
Ухвалою від 29.06.2023 по справі №280/4493/23 позов був залишений без руху, визначено, що недоліки позову можуть бути усунуті шляхом подання до суду пояснень разом з підтверджуючими документами в обґрунтування дотримання позивачем процесуального строку звернення до суду або ж заяви про поновлення пропущеного строку із доказами поважності причин його пропуску.
Ухвалою від 28.09.2023 по справі №280/4493/23 позовну заяву було повернуто позивачу через не усунення недоліків позову у визначений строк.
Отже, з лютого 2022 року позивачу достовірно було відомо про вчинення відповідачем оскаржуваних дій, при цьому з даним позовом позивач звернувся до суду лише 07.05.2024.
Крім того, суддя зазначає, що факт звернення представника позивача до відповідача із адвокатським запитом (відповідь на запит від 08.03.2024 №0800-0203-8/20298 додана до позову) не змінює початку періоду протягом якого позивач міг звернутися до суду із додержанням вимог ст. 122 КАС України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Верховний Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
З урахуванням наведеного та з огляду на те, що позивач просить визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку пенсії позивача, про вчинення якої позивачу не могло бути невідомо з лютого 2022 року, а з цим позовом звернувся лише 07.05.2024, беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат та наведені правові висновки Верховного Суду, суддя висновує, що позивач пропустив строк звернення з цим адміністративним позовом до суду першої інстанції в частині позовних вимог за період з 01.12.2019 по 07.12.2023, при цьому всупереч вимог ч. 6 ст. 161 КАС України до позову не додано заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суддя зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до ч.1-ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За вищенаведених обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст.161, 169, 171, 241, 243, 248, КАС України, суддя -
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Серебрянникова Дениса Валерійовича (вул. Запорізького козацтва, 35/74, м. Запоріжжя, 69075), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду із цим позовом за період з 01.12.2019 по 07.12.2023 із доказами поважності таких причин.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунені у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Р.В. Кисіль