10 травня 2024 року Справа № 280/9496/23 Провадження №ПР/280/7/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якому просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу частини індексації грошового забезпечення за період з 04.07.2016 по 28.02.2018, без урахуванням базового місяця індексації - січень 2008 року;
зобов'язати відповідача здійснити перерахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення, в повному розмірі, за період з 04.07.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця індексації - січень 2008 року та раніше виплаченої суми.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що йому у період проходження ним військової служби у ВЧ НОМЕР_1 з 04.07.2016 по 28.02.2018 не нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення. Вказує, що на виконання судового рішення від 25.07.2023 по справі № 280/3218/23 ВЧ НОМЕР_1 нарахувала та виплатила йому частину індексації грошового забезпечення за спірний період без урахування базового місяця індексації - січень 2008 року, в розмірі 2310,18 грн. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», що стало підставою звернення до суду.
Ухвалою від 17.11.2023 суд відмовив у відкритті провадження у справі.
Проте, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024 апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково, ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 17.11.2023 скасована, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою судді від 19.03.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи і проведення судового засідання. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, 22.03.2024 надав до суду відзив на позовну заяву (вх. №13881), у якому вказує, що ВЧ НОМЕР_1 не порушено порядок виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2023 по справі № 280/3218/23, а позивач в свою чергу мав право звернутися до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України щодо визнання рішень, дій або бездіяльності відповідача в цій частині протиправними, а не пред'являти до суду новий адміністративний позов. Зауважує, що у період з січня 2016 року по березень 2018 року, в якому відбулося підвищення посадових окладів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», індексація грошового забезпечення мала проводитись відповідно до індексу споживчих цін для проведення індексації, обчисленого наростаючим підсумком, починаючи з січня 2016 року, у межах фінансових ресурсів, передбачених на ці цілі. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міністерства оборони України - не було. Щодо визначення базового місяця позивача стверджує, що нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 04.07.2016 по 28.02.2018 із встановленням базового місяця - січень 2008 року є неможливим, оскільки до грудня 2015 року діяв інший механізм визначення та обрахунку індексації. На підставі викладеного вище, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, відповідно до посвідчення учасника бойових дій від 04.05.2017 НОМЕР_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (попереднє найменування військової частини польова пошта НОМЕР_3 ) (по стройовій частині) від 04.07.2016 № 175, 04 липня 2016 року позивач був зарахований до списків ВЧ НОМЕР_1 на всі види забезпечення.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 04.05.2018 № 99, 03 травня 2018 року позивач був виключений із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та знятий з усіх видів забезпечення.
21.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 04.07.2016 по 28.02.2018, на яку отримав письмову відповідь № 2070 від 04.05.2023, у якій вказано, зокрема, що для виплати індексації з січня 2016 року по лютий 2018 року фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України не було, тому фінансування на виплату індексації не здійснювалось. Також відповідач зазначав про те, що механізм нарахування та виплати компенсації за попередні роки вказаним вище Порядком не передбачений.
Вважаючи дії ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення протиправними, позивач на захист порушеного права звернувся до суду із позовом.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2023 по справі №280/3218/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 04.07.2016 по 28.02.2018; зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 04.07.2016 по 28.02.2018.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/3218/23 відповідачем 30.10.2023 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 04.07.2016 по 28.02.2018 у розмірі 2310,18 грн , що підтверджується довідкою з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 09.11.2023 № K704LVJ3O9F95BSB.
Позивач вважає, що за період з 04.07.2016 по 28.02.2018 йому протиправно нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення без урахування базового місяця - січень 2008 року, у зв'язку із чим звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частин 2, 3 статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1282-ХІІ) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Спірним у цих правовідносинах є питання визначення базового місяця індексації грошового забезпечення за період з 04.07.2016 по 28.02.2018.
Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі по тексту Порядок №1078) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
З аналізу вказаних норм вбачається, що місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова №1294), встановлені підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.
Підвищення тарифних ставок (окладів) після 01.01.2008, в тому числі в період перебування позивача на службі (зокрема до 28.02.2018), яке є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації, не відбувалося.
Отже, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача за період з 04.07.2016 по 28.02.2018 є саме січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.
На думку відповідача, останній виконав умови, визначені абзацом 1 пункту 3 Постанови №1013, а відтак для проведення подальшої індексації грошового забезпечення військовослужбовців при обчисленні індексу споживчих для проведення індексації відповідно до порядку №1078, як базовий місяць необхідно враховувати грудень 2015 року, що передбачено абзацом 2 пункту 3 Постанови №1013.
Однак, такі доводи відповідача не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, оскільки підвищення розміру додаткових видів грошового забезпечення не є підставою для зміни базового місяця індексації.
Станом на момент виникнення спірних правовідносин тарифні ставки (оклади) військовослужбовців обчислювалися відповідно до Постанови №1294, яка набрала чинності 01.01.2008.
Зміна тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відбулась лише з 01.01.2018 у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Отже, в грудні 2015 року тарифні ставки (оклади) військовослужбовців не змінилися, тому підстави для обчислення індексації грошового забезпечення позивачу з урахуванням базового місяця - грудень 2015 року, відсутні.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 04.07.2016 по 28.02.2018 без урахуванням базового місяця індексації - січень 2008 року є протиправними.
У зв'язку з цим, необхідно зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 04.07.2016 по 28.02.2018 із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) місяць останнього збільшення тарифної ставки (посадового окладу) січень 2008 року.
При цьому, щодо посилання представника відповідача на те, що позивач мав право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України щодо визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності відповідача на виконання судового рішення по справі №280/3218/23, суд наголошує, що зі змісту вказаного рішення вбачається, суд визнав передчасними вимоги про нарахування та виплату індексації з урахуванням базового місяця - січень 2008 року та визначення конкретної суми індексації, оскільки відсутні підстави вважати що нарахування та виплату буде здійснено із застосуванням іншого базового місяця чи іншому розмірі, та права позивача у цій частині будуть порушені.
Тобто, питання щодо визначення базового місяця, конкретної фіксованої суми для проведення індексації грошового забезпечення не досліджувалось судом в межах адміністративної справи №280/32181/23, про що саме зазначено у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024 по справі №280/9496/23.
З урахуванням наведеного, суд вважає помилковим доводи відповідача, що звернення позивача до суду із цим позовом обумовлено незгодою позивача із діями відповідача щодо виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2023 по справі № 280/3218/23, оскільки зважаючи на визначені у справі №280/3218/23 предмет та підстави позову, заявлені позовні вимоги не можуть розцінюватися як такі, що пов'язані з виконанням вказаного судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» з відповідача судові витрати по сплаті судового збору у відповідності до статті 139 КАС України не стягуються.
Керуючись статтями 9, 77, 242-246, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 04.07.2016 по 28.02.2018 включно, без урахуванням базового місяця індексації - січень 2008 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 04.07.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.
Розподіл судового збору не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак