10 травня 2024 року Справа № 280/2128/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІД БУД»
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
до Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю «МІД БУД» (далі - ТОВ «МІД БУД», позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 2), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 10362878/44340540 від 15.01.2024;
зобов'язати відповідача 2 зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача від 19.07.2023 №13 за датою її подання до реєстру.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач надав достатню кількість документів первинного та бухгалтерського обліку, що стосуються і у повному обсязі підтверджують господарські операцію, а також пояснення щодо фактичних обставин, натомість в оскарженому рішенні № 10362878/44340540 від 15.01.2024 комісією ГУ ДПС у Запорізькій області необґрунтовано відмовлено у реєстрації податкової накладної від 19.07.2023 №13. Наголошує, що позивачем на власний розсуд було подано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо спірної податкової накладної, оскільки податковим органом в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено, які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати. Враховуючи відсутність у комісії ДПС України правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, на думку позивача, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 19.07.2023 №13 датою її фактичного надходження.
Ухвалою судді від 15.03.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідачі позов не визнали, 01.04.2024 через систему «Електронний суд» їх представник надіслав відзив (вх. №15428), в якому з позицією позивача останній не погоджуються і вважає, що в задоволенні позовних вимог потрібно відмовити. Свої доводи мотивує тим, що у квитанціях про зупинення податкової накладної ПН № 13 від 19.07.2023 міститься детальне та чітке посилання на критерій ризиковості платника податку, якому відповідала зупинена податкова накладна та який відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Вказує, що рішення про відмову у реєстрації ПН, було прийняте Комісією в зв'язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, платником податку. Наголошує, що господарські операції для їх відображення у податковому обліку мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинний документ має дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Стверджує, що обов'язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», тобто контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи. Таким чином, Комісія приймала Рішення про відмову у реєстрації ПН тільки на підставі тих документів, які надавались на розгляд Комісії, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
Позивачем 02.04.2024 через систему «Електронний суд» скеровано до суду відповідь на відзив (вх. №15648), у якій доводи відповідачів останній заперечив та просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «МІД БУД» є суб'єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 07.06.2021. Видам діяльності позивача є: 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у. (основний), 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, 25.12 Виробництво металевих дверей і вікон, 32.30 Виробництво спортивних товарів, 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи, 43.34 Малярні роботи та скління, 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду), 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну, 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.
Між ТОВ «МІД БУД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР К» (код ЄДРПОУ 32490244) був укладений Договір поставки товару № 30/05/1 від 30.05.2023 (далі за текстом - Договір), відповідно до п.1.1. якого в порядку, передбаченому цим Договором та відповідними нормами чинного законодавства України, Постачальник бере на себе зобов'язання поставити та передати у власність Покупця - огородження металеве (захисне покриття - гаряче цинкування та полімерне покриття RAL 7022), далі - Товар, на умовах DDP (Інкотермс 2010), а Покупець бере на себе зобов'язання прийняти та оплатити Товар. Відповідно до п.1.2. Договору, товар поставляється партіями. Кількість, асортимент і комплектність кожної партії Товару визначені Специфікацією/ми, яка/які є невід'ємною частиною Договору. Пунктом 3.2. Договору встановлено, що розрахунок за кожну окрему партію товару проводиться наступним чином: протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання кожної окремої Специфікації на поставку конкретної партії Товару, Замовник перераховує Постачальнику авансовий платіж у розмірі 50% від вартості такої партії товару, яка зазначена у відповідній Специфікації; протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання видаткової накладної на кожну конкретну партію Товару, Покупець зобов'язаний здійснити остаточний розрахунок з Постачальником за поставлену партію Товару.
Сторонами була укладена Специфікація № 1 від 30.05.2023 до Договору, якою погоджено до постачання товар - огородження металеве (захисне покриття - гаряче цинкування та полімерне покриття RAL 7022) на загальну суму 850000,00 грн, в т.ч. ПДВ 141666,67 грн. Відповідно до п. 3. Специфікації, товар, вказаний у п.1. даної Специфікації, повинен бути поставлений на протязі 45 робочих днів з моменту отримання передплати, передбаченої п.п.3.2.1. цього Договору.
02 червня 2023 року, ТОВ «Епіцентр К» зробив 50% передплату у розмірі 425000,00 грн, в т.ч. ПДВ 70833,33 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 39459cf720.
На виконання абз. «а» п.187.1. ст. 201 ПК України, ТОВ «МІД БУД» було виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну № 3 від 02.06.2023 на загальну суму 425000,00 грн, в т.ч. ПДВ 70833,33 грн. Вказана податкова накладна була зареєстрована за результатами розгляду скарги Комісією ДПС України на підставі рішення №65500/44340540/2 від 30.08.2023.
У відповідності до умов Договору, відбулося відвантаження товару двома партіями. Перша партія товару на загальну суму 425000,00 грн, в т.ч. ПДВ 70833,33 грн була відвантажена 17 липня 2023 року, що підтверджується видатковою накладною №РН-00046 та товарно-транспортною накладною № 17072023/1 від 17.07.2023. Друга партія товару була відвантажена 19 липня 2023 року на загальну суму 425000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 70833,33 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-00066 та товарно-транспортною накладною № 19072023/1.
На виконання приписів п. 201.1 ст. 201 ПК України позивачем було складено та 15.08.2023 направлено до Єдиного реєстру податкових накладних: податкову накладну від 19.07.2023 №13 (реєстр. № 9208580407) на загальну суму 425000,00 грн, у т.ч. ПДВ 70833,33 грн.
Через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» позивач отримав квитанцію від 16.08.2023, згідно з якою відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрація податкової накладної від 19.07.2023 №13 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки обсяг постачання товару/послуг 7308 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Крім того, запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою розблокування податкової накладної позивач надіслав повідомлення №2 від 29.12.2023 щодо подачі документів про підтвердження здійснення операцій по податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, з відповідними поясненнями, а також з підтверджуючими господарську операцію документами в кількості 25 штук.
03.01.2024 податковий орган надіслав позивачу Повідомлення № 10300266/44340540 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь ДПС України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно з яким позивачу було запропоновано надати письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено: надати калькуляцію на виготовлену продукцію, оборотно- сальдові відомості по рахункам 201, 23, 26, 28, 361, 681.
10.01.2024 позивач направив податковому органу повідомлення №2 про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання про прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних разом з поясненнями та додатками, а саме: було надано копію калькуляції на виріб № КА-0000027 від 30.06.2023, оборотно-сальдові відомості по рахункам 201, 23, 26, 28, 361. Щодо рахунку 681, то в письмових поясненнях вих. № 10.01/1 від 10.01.2024 було повідомлено, що наказом про облікову політику ТОВ «МІД БУД» визначено, що Товариство не користується рахунком бухгалтерського обліку 681 по попереднім оплатам.
Однак, Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Запорізькій області № 10362878/44340540 від 15.01.2024 було відмовлено в реєстрації податкової накладної від 19.07.2023 №13 у зв'язку з ненаданням / частковим наданням додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
Не погодившись із рішенням комісії, позивач в електронній формі засобами електронного зв'язку подав 16.01.2024 скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних разом додатками, проте відповідно до Рішення від 22.01.2024 № 4138/44340540/2 зазначена скарга залишена без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін. Підстава: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Вважаючи рішення про відмову у реєстрації податкової накладної протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим Кодексом України (далі - ПК України).
Згідно з пп. «а», «б» п. 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.
У свою чергу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п. 187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до пп. 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (п. 188.1 ст. 188 ПК України).
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
За приписами п. 201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок № 1246) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимоги Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, серед іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
За результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п. 13 Порядку № 1246).
Так, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).
Пунктом 4 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Згідно із п. 5, 6 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до змісту п. 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 №520.
Матеріалами справи підтверджено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної №42 від 31.07.2021 слугувало те, що вона відповідає вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості платника податку наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Суд зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК за п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Натомість, надіслані позивачу квитанції містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Отже, контролюючий орган конкретно не зазначив в чому дійсно полягають недоліки та порушення при поданні на реєстрацію податкової накладної, не наведено жодного порушення норм матеріального права і яку конкретно інформацію, зазначену в ПН/РК необхідно підтвердити та які конкретно необхідно подати пояснення та копії яких документів.
У постанові від 02.10.2019 у справі №520/10372/18 Верховний Суд зазначив, що первинним об'єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких контролюючий орган вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та прийняв рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.
Загальне посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації податкових накладних на підставі Критеріїв ризиковості здійснення операцій, є протиправним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.
Судом також встановлено, що 19 липня 2023 року відбулося також відвантаження товару за вказаним Договором, але за Специфікацією № 2 від 17.07.2023 на загальну суму 13709,68 грн, в т.ч. ПДВ 2284,95 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-00069 від 19.07.2023. За наслідками постачання товару була виписана та 15.08.2023 зареєстрована без зауважень податкова накладна № 15 від 19.07.2023 (реєстр.9206936087). В податковій накладній вказаний той самий код УКТЗЕД 7308, за тим самим товаром огородження металеве (захисне покриття - гаряче цинкування та полімерне покриття RAL 7022).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановленим п. 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості платника податків, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкових накладних в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).
У силу п. 2, 4 Порядку № 520 рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня). У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Разом із тим, п. 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Законів України "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 6, 7 Порядку №520).
Згідно з вимогами п. 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Як вже зазначалося, рішенням № 10362878/44340540 від 15.01.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 19.07.2023 №13 в Єдиному реєстрі податкових накладних комісією відмовлено в реєстрації ПК, у зв'язку з ненаданням / частковим надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем надано на розгляд комісії ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних повідомлення та пакет копій документів, у зв'язку із зупинкою реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2023 №2, а саме: копія податкової накладної № 13 від 19.07.2023 з квитанцією про зупинення реєстрації; копія договору поставки № 30/05/1 від 30.05.2023, разом із специфікацією № 1 до нього; копія платіжної інструкції № 39459cf720 від 02.06.2023; копія податкової накладної № 3 від 02.06.2023; копія рахунку-фактури № СФ-000042 від 30.05.2023, копія видаткової накладної № РН-00046 від 17.07.2023, товарно-транспортна накладна № 17072023/1 від 17.07.2023; копія видаткової накладної № РН-00066 від 19.07.2023, товарно-транспортної накладної №19072023/1 від 19.07.2023, копія платіжної інструкції № 76876 від 24.07.2023, банківська виписка з поточного рахунку; копія паспорту якості на виріб; копія акту звіряння взаєморозрахунків; копія договору про надання послуг лазерного різання № 102/01 від 01.02.2023, укладеного з постачальником ТОВ «РЕАЛ-М», разом з актом приймання-передачі давальницької сировини від 20.06.2023; копія товарно-транспортної накладної №14062023/3 від 20.06.2023; договір поставки № 14/06/23-1 від 14.06.2023, укладеного з постачальником ТОВ «РІН ЛТД»; копія видаткової накладної № 73 від 16.06.2023 та товарно-транспортної накладної № Р73 від 16.06.2023; копія видаткової накладної № РН-Зп001865 від 14.06.2023 та товарно-транспортної накладної № РРН-Зп001865 від 14.06.2023 на отримання товару від ТОВ «ТД Ікар»; копія видаткової накладної № РН-Зп001871 від 14.06.2023 та товарно-транспортної накладної № РРН-Зп001871 від 14.06.2023; копія договору поставки № 09/01/23-73 від 09.01.2023, укладеного з ТОВ «КСК МЕТИЗ»; копія видаткової накладної № 2781 від 27.06.2023 та товарно-транспортної накладної № Р2781 від 27.06.2023; копія договору № 3 від 27.06.2023, укладеного з ТОВ «АТТ-Технологія»; копія рахунку-фактури № А-00000006 від 27.06.2023; копія акту здачі-прийняття робіт № А-00000005 від 30.06.2023 та товарно-транспортної накладної № 30062023/3 від 30.06.2023, копія акту списання № 7 від 27.06.2023 (витрати сировини та матеріалів); оборотно-сальдові відомості на метал та метизи; повідомлення за формою 20-ОПП у кількості 4 шт. з квитанціями про прийняття; копія штатного розпису; копія податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3 квартал 2023 року
Крім того, після надходження повідомлення від 03.01.2024 про необхідність подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10300266/44340540, ТОВ «МІД БУД» 10.01.2024 було надано до контролюючого органу додаткові письмові поясненнями та додатками: копію калькуляції на виріб №КА-0000027 від 30.06.2023, оборотно-сальдові відомості по рахункам 201, 23, 26, 28, 361.
Надані позивачем первинні документи відповідають вимогам ст. 187, 198, 201 ПК України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та мають відповідну юридичну силу.
При цьому, жодних зауважень щодо повноти, достатності поданих документів на розгляд комісії, оскаржувані рішення не містять.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями необхідних документів були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкових накладних.
Надаючи оцінку рішенням відповідача, що оскаржуються, суд зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та не містить конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, не зазначено яких саме документів не надано.
Однак, які саме документи не надано позивачем у рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних не зазначено.
При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.
Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
За таких обставин, на переконання суду, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є формальними, оскільки об'єктивно не містить чіткого визначення підстав та мотивів їх прийняття, так само як і мотивів прийняття чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а тому не можуть бути визнані законними та обґрунтованими.
Невиконання суб'єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Суд зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 по справі №822/1817/18, від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18, від 11.04.2024 у справі № №500/4244/22.
Таким чином, зважаючи на наявність документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд дійшов до висновку, що відповідачем 1 у даній справі не доведено правомірності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання оскарженого рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10362878/44340540 від 15.01.2024 протиправним та його скасування.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну від 19.07.2023 №13, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Згідно з п. 19 Порядку №1246, в редакцій на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Приписами п. 20 Порядку № 1246 передбачено, що внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
В даному випадку, зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну датою її отримання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на ДПС України обов'язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну від 19.07.2023 №13 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі № 1640/2650/18.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довели правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, яким прийняте протиправне рішення - відповідача 1.
Що стосується стягнення з відповідача 1 судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 ст. 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 30.01.2024 між позивачем та адвокатським бюро «Машко Ганни Ігорівни» був укладений договір про надання правничої допомоги.
Відповідно до Акту № 2 приймання-передачі послуг від 04.04.2024, сума наданих послуг складає 5500,00 грн., а саме: опрацювання документів, підготовка та подання до суду позовної заяви (вартість послуги 4000,00 грн, з розрахунку: 3000,00 грн - фіксований розмір за підготовку та подання до суду позовної заяви, 1000,00 грн - з розрахунку людино/година - опрацювання документів); опрацювання, підготовка відповіді на відзив по справі (вартість послуги фіксована - 1500,00 грн).
Судом встановлено, що адвокатом Машко Г.І., що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордеру на надання правової допомоги, підготовлена та подана позовна заява до Запорізького окружного адміністративного суду, з описом господарських операцій. На підставі рахунку №04/04/2 від 04.04.2024 позивачем здійснено оплату послуг з правничої допомоги у сумі 5500,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 1437 від 04.04.2024.
Разом з тим, суд зазначає, що у постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На думку суду, вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають до задоволення частково, оскільки підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а тому не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.
Отже, суд дійшов висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір правничої допомоги є завищеним та таким, що підлягає зменшенню. На думку суду, обґрунтованим, об'єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 1700,00 грн за складання та подання до суду адміністративного позову та 500,00 грн за складання та подання до суду відповіді на відзив. Аналогічні висновки щодо необхідності застосування критеріїв співмірності при оцінці наданих адвокатом послуг викладено у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 по справі №200/14113/18-а.
З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2200,00 грн.
Керуючись статтями 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МІД БУД» (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 16, приміщення 1; код ЄДРПОУ 44340540) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663), до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної № 10362878/44340540 від 15.01.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 19.07.2023 №13.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 19.07.2023 №13, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «МІД БУД», датою подання її на реєстрацію.
Стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІД БУД» суму судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2200,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак