10 травня 2024 року (09:30)Справа № 280/3772/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 3, код ЄДРПОУ 37573438) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (69107, м. Запоріжжя, вул. Приходська, 58, код ЄДРПОУ 43315529), третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови, -
25 квітня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшла позовна заява Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), третя особа: ОСОБА_1 (далі - третя особа), в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 09.04.2024 ВП №74152931.
У позовній заяві зазначено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2023 задоволено позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (далі - Департамент) та, зокрема, зобов'язано Департамент призначити та виплатити позивачу житлову субсидію з травня 2022 року по листопад 2022 року (включно). Відносно Департаменту відкрито виконавче провадження №74152931 по примусовому виконанню виконавчого листа №280/4548/23 виданого 13.02.2024. На адресу Департаменту 11.04.2024 надійшла постанова від 09.04.2024 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. (ВП №74152931) за невиконання вищезазначеного рішення суду. Вказує, що ОСОБА_1 у позовній заяві до суду вимагав зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплатити йому житлову субсидію з травня 2022 по листопад 2022 включно і на теперішній час наявний висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верхового Суду у справі № 380/4844/21, що полягає в наступному. Так, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1041 від 16.09.2022 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України», згідно якого Пенсійний фонд України забезпечує з 1 жовтня 2022 виплату та з 1 грудня 2022 призначення житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; продовжує утримувати суми надміру виплачених житлових субсидій, рішення про які прийнято структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міський, районних у містах рад, згідно з актами приймання-передачі відповідних справ про одержувачів житлових субсидій. Отже, пенсійний орган компетенційно набув статусу правонаступника у правовідносинах, які раніше законодавчо були закріплені за органами соціального захисту населення в частині прав та обов'язків щодо призначення та виплати житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг. Тому, за вказаного правового регулювання, є наявними ознаки публічного правонаступництва, оскільки одночасно із передачею пенсійним органам функцій щодо призначення та виплати житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг відбулось передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) та прийняття такої компетенції іншим органом. На теперішній час ні Управління, ні Департамент не мають юридичних повноважень, технічних умов, тому відповідно і матеріальних можливостей (з огляду на вимоги бюджетного законодавства) щодо призначення та виплати житлової субсидії ОСОБА_1 з травня 2022 року по листопад 2022 року (включно), що унеможливлює виконання рішення суду у даній справі. Зазначає про наявність поважних причин, які унеможливлюють виконання рішення суду, а тому накладення штрафу вважає протиправним.
Ухвалою суду від 30.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (вх.№21521 від 06.05.2024), в якому зазначено, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження №74152931 з примусового виконання виконавчого листа №280/4548/23 виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 13.02.2024, в резолютивній частині якого зазначено: «Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 житлову субсидію з травня 2022 року по листопад 2022 року (включно)». У зв'язку з відсутністю будь - якої інформації від боржника про виконання рішення суду, на адресу боржника 27.03.2024 за вих.№29749-8-26.1 направлено вимогу виконавця. 01.04.2024 на адресу Відділу надійшла заява боржника про зупинення виконавчого провадження. Проте, така заява не містила обґрунтування необхідності зупинення, а лише містила відомості про намір боржника оскаржувати рішення суду в касаційному порядку. Будь яких відомостей про призначення та виплату ОСОБА_1 житлової субсидії з травня 2022 року по листопад 2022 року (включно) боржником не надано, та повідомлено про відсутність «юридичних механізмів виконання рішення», чим підтверджено невиконання рішення суду. У зв'язку із цим, постановою про накладення штрафу на боржника ВП № 74152931 від 09.04.2024, на боржника накладено штраф за невиконання рішення суду та зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. Доказів виконання рішення суду не надано. Просить позовні вимоги залишите без задоволення.
Від третьої особи жодних заяв по суті не надходило.
Також, 06.05.2024 позивачем надано клопотання про зупинення цієї справи до вирішення питання з розгляду заяви позивача про заміну сторони виконавчого провадження у справі №280/4548/23.
Таке клопотання суд вважає необґрунтованим, оскільки заявником не зазначено у чому саме полягає об'єктивна неможливість розгляду справи №280/3772/24 до розгляду заяви позивача про заміну сторони у виконавчому провадження у справі №280/4548/23.
За приписами ч. 4 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2023 у справі №280/4548/23, яке набрало законної сили 02.08.2023, позовні вимоги ОСОБА_1 до 1.Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району; 2.Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області; 3.Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради задоволені, зокрема, зобов'язано Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 житлову субсидію з травня 2022 року по листопад 2022 року (включно).
Вказане судове рішення набрало законної сили 24.01.2024.
13.02.2024 у справі №280/4548/23 виданий виконавчий лист.
15.02.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Косіновим Ігорем Вікторовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74152931 щодо примусового виконання виконавчого листа №280/4548/23, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 13.02.2024 про зобов'язання Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 житлову субсидію з травня 2022 року по листопад 2022 року (включно).
Листом від 15.02.2024 №13548-8-268 відповідач повідомив позивача про відкриття виконавчого провадження.
Вимогою державного виконавця від 27.03.2024 №29749-8-26.1, винесеною у межах виконавчого провадження №74152931 боржника - Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради, зобов'язано надати державному виконавцю документи, які свідчать про виконання рішення суду, яким зобов'язано Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 житлову субсидію з травня 2022 року по листопад 2022 року (включно).
29.03.2024 позивач надіслав відповідачу заяву про зупинення виконавчого провадження, у зв'язку із наміром оскарження судового рішення до суду касаційної інстанції.
09.04.2024 державним виконавцем винесено постанову ВП №74152931 про накладення на позивача штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду.
Не погоджуючись із вказаною постановою позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно зі статтею 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ).
Відповідно до статті 5 Закону №1404-VІІІ, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 26 Закону №1404-VІІІ, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно з частинами першою, другою статті 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини першої статті 75 Закону №1404-VІІІ, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, спірною постановою на позивача накладено штраф за невиконання рішення суду у справі №280/4548/23.
Так, у позовній заяві позивач зазначає про неможливість виконання рішення суду та посилається на те, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1041 від 16.09.2022 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України», згідно якого Пенсійний фонд України забезпечує з 1 жовтня 2022 виплату та з 1 грудня 2022 призначення житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; продовжує утримувати суми надміру виплачених житлових субсидій, рішення про які прийнято структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міський, районних у містах рад, згідно з актами приймання-передачі відповідних справ про одержувачів житлових субсидій.
Таким чином, пенсійний орган компетенційно набув статусу правонаступника у правовідносинах, які раніше законодавчо були закріплені за позивачем в частині прав та обов'язків щодо призначення та виплати житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг.
За наведених обставин та вказаного правового регулювання, є наявними ознаки публічного правонаступництва, оскільки одночасно із передачею пенсійним органам функцій щодо призначення та виплати житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг відбулось передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) та прийняття такої компетенції іншим органом (в розглядуваному випадку ГУ ПФ України у Запорізькій області).
Аналогійний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2024 року у справі №380/4844/21.
Отже, саме пенсійні органи забезпечують з 1 жовтня 2022 виплату та з 1 грудня 2022 призначення житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг.
Відтак, у позивача відсутня можливість виконати рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/4548/23 щодо призначення та виплати ОСОБА_1 житлову субсидію з травня 2022 року по листопад 2022 року (включно), оскільки це не входить до повноважень позивача.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 420/70/19 зазначив, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише при умові, якщо судове рішення не виконано. В той же час, притягаючи боржника до відповідальності за невиконання рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф виконавець (державний чи приватний) зобов'язаний ретельно дослідити всі обставини справи, зокрема належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов'язків та встановити причини їх невиконання або неналежного виконання.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23.05.2018 по справі №537/3986/16-а (ЄДРСРУ № 74204195).
Таким чином, суд зазначає, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
В той же час, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження».
Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Позивач надав суду докази наявності поважних причин, які зумовили невиконання ним рішення суду.
У зв'язку з викладений вище, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України). Згідно із ч. 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням задоволення позовних вимог, на користь позивача слід стягнути судовий збір за позовною заявою у розмірі 1073,60 грн., які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд,-
Позовні вимоги Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 3, код ЄДРПОУ 37573438) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (69107, м. Запоріжжя, вул. Приходська, 58, код ЄДРПОУ 43315529), третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 09.04.2024 ВП №74152931, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Косіновим Ігорем Вікторовичем.
Стягнути на користь Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 10.05.2024.
Суддя Ю.В. Калашник