10 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/20113/23
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву адвоката Хомича Івана Олександровича, який є представником ОСОБА_1 згідно ордеру серії АА №1313402 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 18 вересня 2023 року ухвалено: Зобов'язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України здійснити перерахунок розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2023 року, на відповідній тарифний коефіцієнт згідно додатків 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та підготувати і направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023.
До суду 15.04.2024 надійшла заява адвоката Хомича Івана Олександровича, який є представником ОСОБА_1 згідно ордеру серії АА №1313402 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у адміністративній справі. В обґрунтування заяви вказує, що на виконання цього рішення Відповідачем видано довідку від 31.10.2023 № 2640 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.Проте така довідка видана з порушеннями, усупереч рішенню суду, зокрема, без зазначення додаткових видів грошового забезпечення. Адже відповідно до додатку 2 Порядку № 45 (у редакції, яка діяла до Постанови КМУ № 103, оскільки її положення щодо внесення змін до Порядку № 45 були визнані протиправними та скасованими) довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії видається як з урахуванням основних, так і додаткових видів грошового забезпечення. У зв'язку з тим, що спірна довідка видана без врахування додаткових видів грошового забезпечення, то кінцева сума грошового забезпечення є меншою (аніж та, яка мала бути) для проведення перерахунку Позивачу пенсії, що прямо впливає на її розмір.
Суд, розглянувши вказану заяву, зазначає наступне.
Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до Конституції України:
- основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (ст.129);
- судове рішення є обов'язковим до виконання; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст.129-1).
Частиною 2 ст. 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Як зазначено у заяві, заявник вважає, що видана на виконання рішення суду довідка видана без врахування додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Приписами ст. 370, ч. 1, 2 ст. 382 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
Тобто, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
Аналогічна правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові у справі № 235/7638/16-а від 31.07.2018 та ухвалах від 10.12.2018 у справі № 807/2358/15 та від 17.10.2019 у справі № 826/12592/14.
Суд зазначає, що чинне законодавство, зокрема, положення ст. 382 КАС України, не встановлюють, з яких підстав на суб'єкта владних повноважень може бути покладено обов'язок щодо подачі звіту про виконання судового рішення.
У той же час, за змістом норм статті 129-1 Конституції України, статті 370 КАС України та статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів щодо обов'язковості судового рішення такою підставою є обставини, які ставлять під сумнів виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення.
Як встановлено судом, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року Департамент з питань виконання кримінальних покарань виготовив оновлену довідку № 9/3-2640 від 31.10.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, що позивачем не заперечується.
Натомість, передумовою подання заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення у даній справі є незгода позивача зі складовими такої довідки, оскільки, на переконання заявника, до неї включено додаткові види грошового забезпечення.
Однак, суд зауважує що рішенням від 18.09.2023 на Департамент з питань виконання кримінальних покарань покладено обов'язок "підготувати і направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023".
Отже, рішенням суду захищене право позивача в частині розміру, а не складових грошового забезпечення, для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023.
З урахуванням викладеного суд не вбачає підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №240/20113/23.
Керуючись статтями 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви адвоката Хомича Івана Олександровича, який є представником ОСОБА_1 згідно ордеру серії АА №1313402 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №240/20113/23
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя О.В. Лавренчук