09 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/34250/23
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування йому компенсації втрати частини нестриманої пенсії за період з 01.04.2019 по 30.06.2023 протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити і виплатити йому компенсацію втрати частини нестриманої пенсії за період з 01.04.2019 по 30.06.2020 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" 19 жовтня 2000 року № 2050-III в порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" №159 від 21 лютого 2001 року;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення по цій справі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання цього судового рішення.
Аргументуючи заявлені вимоги, позивач пояснив, що на виконання рішення суду від 09.03.2023 прийнятого Житомирським окружним адміністративним судом у справі №240/6393/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у основному розмірі 90% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням проведених виплат. Вважаючи, що має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із відповідною заявою, однак отримав відмову, мотивовану відсутністю на таку виплату законодавчо обґрунтованих підстав.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
24.01.2024 до суду надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову з огляду на його безпідставність. Пояснює, що виплата компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати здійснюється в день виплати основної суми доходу за рішенням суду, проте сума заборгованості за рішенням у справі №240/6393/23 на час звернення позивача до суду ще не виплачена, оскільки виконання рішення суду в повному обсязі не проведено, тому не можна вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, що у свою чергу свідчить про відсутність однієї із обов'язкових умов, за наявності якої можлива виплата суми компенсації.
Положення ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд зважає на наступне.
На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 прийнятого у справі №240/6393/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснено позивачу перерахунок пенсії. Нараховано доплату до пенсії, на виконання рішення суду за період з 01.04.2019 по 30.06.2023, яка становить 51 942, 88 грн. Однак виплату такої доплати не здійснено.
Позивач вважаючи, що має право на отримання компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, звернувся до відповідача із відповідною заявою.
У відповідь на заяву отримав відмову, мотивовану відсутністю підстав для нарахування компенсаційних виплат, оскільки виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов'язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику після виділення коштів для виплати.
Таку бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною та такою, що порушує його права, а тому з метою захисту порушених прав та законних інтересів звернувся до суду із позовною заявою щодо встановлення права на отримання компенсаційних виплат за невчасне виплату пенсії.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України, який регулює правовідносини у даній сфері є, зокрема Закон України №2050-ІІІ від 19.10.2000 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 (далі - Порядок №159).
Згідно з ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058-IV) нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до абз.2 ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09 квітня 1992 року (далі - Закон №2262-XII) нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульованіЗаконом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок № 159).
Статтею 1 Закону №2050-ІІІ передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За змістом ст.2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).
Згідно з ст.3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст.4 Закону №2050-ІІІ).
Аналогічні приписи містяться і у п.5 Порядку № 159, в якому зазначено, що сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету (ст. 6 Закону № 2050-ІІІ).
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок №159.
Пунктом 1 Порядку №159 закріплено, що його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до п.2 Порядку №159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
За змістом п.3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання.
Як передбачено п.4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата, грошове забезпечення).
У контексті викладеного, суд дійшов висновку, що сума компенсації повинна бути виплачена особі, у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Отже, розрахунок та виплата компенсації здійснюється одночасно при виплаті заборгованості.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.02.2019 у справі №814/1428/18.
Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Враховуючи встановлені обставини справи та той факт, що позивачу не було здійснено виплату перерахованої на виконання рішення суду №240/6393/23 пенсії, суд дійшов висновку про передчасність заявлених вимог.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11 серпня 2023 року по справі № 380/103/22.
Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного суду є захист порушених прав фізичних осіб з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно позовні вимоги не можуть бути спрямовані у майбутнє, оскільки задоволення такого позову буде суперечити меті і завданню адміністративного судочинства. Тому суд вважає, що порушене право підлягає захисту станом на час вирішення справи, а тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку по день ухвалення рішення.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи наведене, позовні вимоги є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.
У зв'язку із прийняттям рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат, відповідно до ст.139 КАС України, судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-
вирішив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир,10003. ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 09 травня 2024 р.