10 травня 2024 року м. Житомир
справа № 240/760/24
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити, нарахувати та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як потерпілій від Чорнобильської катастрофи із зниженням пенсійного віку на 5 років із дати подання заяви про призначення пенсії з 07.12.2023 та подати звіт до суду про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що набула право на призначення пільгової пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки проживала та проживає у с.Перга Олевського району, Житомирської області, яке належить до переліку населених пунктів, віднесених до зони гарантованого добровільного відселення. Подані нею документи, при зверненні до територіального органу Пенсійного фонду України, не викликають сумнівів щодо її проживання в зоні гарантованого добровільного відселення. Вважає, що відмова відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на шість років є необґрунтованою.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана відповідачами.
Згідно з інформацією, наявною в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", електронний документ (ухвала суду про відкриття провадження від 16 січня 2024 року) доставлена в Електронний кабінет керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 16 січня 2024 року о 23 год 19 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі, надіслав до суду відзив на позовну заяву.
В обґрунтування своїх доводів відповідач зазначає, що позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком на умовах, визначених ч.2 ст. 55 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зниженням пенсійного віку, як особі, яка постійно проживала чи працювала у зоні гарантованого добровільного відселення, оскільки відповідно до довідки №1246 від 10.08.2023 період постійного проживання з 26.04.1986 по 30.09.1990 не доведено, адже заявниця навчалася та працювала поза зоною гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має посвідчення серії НОМЕР_1 , потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), видане Житомирською обласною державною адміністрацією від 14.12.1992.
Згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до довідки №1246 від 10.08.2023, виданої Хочинським старостинським округом Олевської міської ради Житомирської області, ОСОБА_1 зареєстрована та постійно проживає в с.Перга, Коростенського (Олевського) району Житомирської області з 26.04.1986 по 30.09.1990, яке згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 віднесене до третьої зони - зони гарантованого добровільного відселення у зв"язку з аварією на ЧАЕС.
07.12.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно дост.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві та 12 грудня 2023 року прийнято рішення №064050004950 про відмову у призначенні пенсії.
В зазначеному рішенні вказано, що згідно з довідкою №1246 від 10.08.2023 період постійного проживання з 26.04.1986 по 30.09.1990 не доведено, адже заявниця навчалася та працювала поза зоною гарантованого добровільного відселення.
Саме тому відповідно до документів право на пенсійну виплату відсутнє, оскільки станом на 01 січня 1993 року позивач не проживав 3 роки у зоні гарантованого добровільного відселення.
Також вказано, що страховий стаж позивача складає 38 років 01 місяць 19 днів.
Листом від 13.12.2023 №0600-0209-8/132520 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивачу про відмову в призначенні їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з тих підстав, що не підтверджено постійне проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років станом на 01.01.1993. Тобто, початкова величина зниження пенсійного віку (3 роки) не застосовується, тому період проживання в зоні гарантованого добровільного відселення не дає право позивачу на зниження пенсійного віку на 6 років.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII (далі - Закон №796-XII) пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Положеннями ст.15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII визначено умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом №796-XII або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Відповідно до абз. 1 ст.55 Закону №796-XII передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно з абз.5 п.2 ст.55 Закону №796-XII встановлено, зокрема, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання або роботи, але не більше 6 років.
Із аналізу наведеної правової норми встановлено, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які постійно проживали чи працювали у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше 3 років, при цьому початкова величина зниження пенсійного віку на 3 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Аналогічний правовий підхід щодо застосування зазначених норм матеріального права міститися у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №556/1153/17, від 11.04.2018 у справі №565/1829/17 та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" від 23.07.1991 №106 с.Перга Олевського району Житомирської області відносилося до зони гарантованого добровільного відселення.
Відмовляючи у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідачі вказують про незарахування періоду проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення, підтвердженого довідкою №1246 від 10.08.2023, лише з тих підстав, що позивач у вказаний період (26.04.1986 по 30.09.1990) навчалася та працювала поза зоною гарантованого добровільного відселення.
Отже, органи Пенсійного фонду України не зараховують період проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення з 26.04.1986 по 30.09.1990, оскільки в зазначений період згідно із записами у трудовій книжці серії НОМЕР_3 позивач в період з 01.09.1985 по 24.07.1986 навчалась в Житомирському ПТУ, а в період з 25.07.1986 по 01.09.1988 працювала на Житомирській кондитерській фабриці, тобто, як стверджують відповідачі поза зоною гарантованого добровільного відселення.
Водночас, згідно з довідкою №1246 від 10.08.2023, виданою Хочинським старостинським округом Олевської міської ради Житомирської області, встановлено, що позивач зареєстрована та постійно проживає в с.Перга, Коростенського (Олевського) району Житомирської області з 26.04.1986 по 30.09.1990, яке згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 віднесене до третьої зони - зони гарантованого добровільного відселення у зв"язку з аварією на ЧАЕС. Підставою для видачі вказаної довідки зазначено книга №7 особовий рахунок №421.
Однак суд вказує, що відповідно до ч.3 та ч.4 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.1 ст. 48 Кодексу законів про працю трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Таким чином, трудова книжка не належить до документів, які підтверджують період проживання потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи в зоні посиленого радіологічного контролю.
При цьому, згідно зі ст. 55 Закону №796-XII пенсії із зменшенням пенсійного віку надаються особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Пунктом 10 Порядку №51 передбачено, що посвідчення видаються, зокрема, громадянам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у цій зоні не менше трьох років, - на підставі довідки встановленого зразка.
Дані трудової книжки позивачки не спростовують факту її постійного проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, що підтверджено довідками органу місцевого самоврядування та посвідченням особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Отже, спірним в межах розгляду даної справи, є підтвердження факту проживання позивача за місцем реєстрації (зони гарантованого добровільного відселення) станом на 01.01.1993 протягом понад трьох років, з огляду на вказане, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Приписами підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).
Суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 65 Закону №796-XIIпосвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та Потерпілий від Чорнобильської катастрофи є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
У відповідності до пункту 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551(чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі Порядок №551) посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, іншими актами законодавства.
За змістом абзацу 6 Порядку №551 потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, і таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення Потерпілий від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серії Б зеленого кольору.
Отже, у разі звернення особи із заявою про призначення їй пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII для підтвердження особливого статусу заявника додається посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.
З аналізу наведених норм права слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або Потерпілий від Чорнобильської катастрофи. Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 21.11.2006 у справі № 21-1048во06, від 04.09.2015 у справі № 690/23/15-а, Верховним Судом у постанові від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 24.10.2019 у справі №152/651/17, 25.11.2019 у справі №464/4150/17, від 27.04.2020 у справі № 212/5780/16-а та від 30.09.2020 №572/1921/17.
Зазначена правова позиція в силу приписів частини 5статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" враховується судом під час вирішення наведеного спору.
Таким чином, наявність у позивача посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серії НОМЕР_1 від 14.12.1992, виданого Житомирською обласною державною адміністрацією, надає право користуватися пільгами, визначеними Законом №796-XII, в тому числі, правом на зниження пенсійного віку при призначенні пенсії за віком, а саме додатково 1 рік за 2 роки проживання в зоні.
Водночас відповідачами не надано доказів того, що видане позивачу посвідчення визнано недійсним, а наданий позивачу статус скасований.
Матеріали справи свідчать, що на день звернення до територіального управління Пенсійного фонду Украіни із заявою від 07.12.2023 про призначення пенсії позивач проживав у с. Перга Овруцького району Житомирської області в зоні гарантованого добровільного відселення з 26.04.1986 по 30.09.1990 - понад 4 роки.
Суд зауважує, що на момент звернення до територіального управління Пенсійного фонду Украіни позивачу виповнилось 55 років, а зарахований страховий стаж становить 38 років 01 місяць 19 днів.
Отже, позивач має право на призначення пенсії за віком зі зменшення пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ на 5 необхідних роки, оскільки підтверджено факт проживання позивача станом на момент аварії (26.04.1986), що дає право на застосування початкової величини 3 роки та 2 роки (додатково 1 рік за 2 роки проживання до 01.01.1993) в с.Перга Овруцького району Житомирської області, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.91 №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" віднесено до зони гарантованого добровільного відселення (3 зона).
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність у позивача необхідного періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення та, в свою чергу, права на користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема, щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 12.12.2023 №064050004950 та відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку ОСОБА_1 .
Щодо часу з якого слід призначити позивачу пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
За таких обставин, враховуючи дату звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком - 07.12.2023, дату народження позивача 15 серпня 1968 року, суд дійшов висновку, що така пенсія повинна бути призначена з 07.12.2023.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З метою належного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, який уповноважений вчиняти дії, спрямовані на відновлення порушених прав позивача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на п"ять років відповідно до ч.1 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 07.12.2023.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи те що, відповідачами не надано суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій, з огляду на з"ясовані обставини справи суд дійшов висновку про задоволення позову.
В силу приписів ч. 1ст. 139КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 255, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Ольжича, буд.7, м.Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003, код ЄДРПОУ 13559341) та Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (вул.Бульварно-Кудрявська, 16, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 12.12.2023 №064050004950 та відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 13.12.2023 у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на п"ять років відповідно до ч.1 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 07.12.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 605 (шістсот п"ять) грн 60 (шістдесят) коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 605 (шістсот п"ять) грн 60 (шістдесят) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено в повному обсязі 10 травня 2024 року.
Суддя А.В. Горовенко