Ухвала від 10.05.2024 по справі 200/2530/24

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

10 травня 2024 року Справа №200/2530/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов. м. Харків, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 з 01.07.2022 за період з 01.07.2022;

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити заборгованість ОСОБА_1 заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період починаючи з 01.07.2022.

Ухвалою суду від 07.05.2024 позовна заява залишена без руху та позивачу було надано десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали усунути недоліки поданого адміністративного позову.

Позивачем надано клопотання на виконання вказаної ухвали суду.

Позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Спір виник із публічно-правових відносин у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень. Зазначений спір згідно з вимогами статті 19 КАС України належить до компетенції адміністративних судів та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Щодо питання дотримання строку звернення до суду.

Вирішуючи по суті клопотання представника позивача про поновлення процесуального строку звернення до суду, проаналізувавши наведені ним обставини та докази, суддя виходить з наступного.

Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Правилами частини другої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Представником позивача надано клопотання про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду, обґрунтоване, зокрема, введенням в Україні воєнного стану.

Так, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє і по теперішній час.

У постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Також, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 зазначено про те, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В порядку частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, на підставі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У той же час, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" визначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Враховуючи вищезазначені норми та доводи представника позивача, в той час предмет спору стосується соціального права позивача, суддя вважає їх достатніми та дійшов висновку про визнання поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду.

Позивач разом із позовною заявою надав клопотання, в якому просить відстрочити йому сплату судового збору. Зазначає, що в результаті протиправної бездіяльності Пенсійного фонду, він позбавлений єдиного джерела доходу - своєї пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначених строк.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; позивачами є: члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї.

Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», зазначено, що відстрочення та розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особи, яке через важкий майновий стан не може його сплатити, направлено на забезпечення доступності до правосуддя та реалізацію права таких осіб на судовий захист.

Крім того, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81) 7, прийняті Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду, хоча й не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду, однак констатують, що судові процедури повинні бути справедливими тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на звернення до суду, оскільки це буде порушення права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Так, в рішенні від 19 червень 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) ЄСПЛ зазначив, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору є таким, що підлягає задоволенню.

Отже, підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України, немає.

Відповідно до статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При ознайомленні з позовною заявою суддею встановлено, що позивачем пред'явлено вимогу, яка згідно пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України належить до справ незначної складності та у відповідності до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Щодо клопотання позивача про витребування доказів, суд зазначає наступне.

Одночасно з поданням позовної заяви представник позивача заявив клопотання про витребування доказів, в якому просив суд витребувати визначені ним докази у відповідача.

Відповідно до статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійно отримання цього доказу. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

З огляду на те, що у клопотанні представником позивача не зазначено, які ним були вжиті заходи, для отримання доказів самостійно, не надано суду докази вжиття таких заходів, та не зазначено причини неможливості самостійного отримання цих доказів, суддя дійшов висновку, що клопотання представника позивача про витребування доказів не відповідає вимогам статті 80 КАС України, та не підлягає задоволенню.

Крім того, враховуючи вимоги частин четвертої статті 9 КАС України, що зобов'язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається, суд вважає необхідним витребувати у відповідача визначені судом докази.

Керуючись статтями 9, 80, 160, 161, 171, 258, 260, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та поновити пропущений строк звернення з позовом до адміністративного суду з даним позовом.

Клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору - задовольнити.

Відстрочити позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення по справі.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов. м. Харків, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Звернути увагу сторін, що у даній справі, яка розглядається за правилами статті 263 КАС України, заявами по суті справи є позов та відзив (частина 3 вказаної статті).

У задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів - відмовити.

Витребувати у відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, наступні докази:

- копію страхової справи ОСОБА_1 ;

- довідку про нараховані та фактично виплачені позивачу страхові виплати з 01.07.2022;

- рішення (інший розпорядчий акт) про призупинення (припинення) нарахування та виплати позивачу страхових виплат, а також документи, що слугували підставою для його прийняття (якщо таке приймалося);

- докази на підтвердження факту ознайомлення позивача з цим рішенням;

- рішення (інший розпорядчий акт) про поновлення нарахування та виплати позивачу страхових виплат, а також документи, що слугували підставою для його прийняття (якщо таке приймалося);

- докази на підтвердження повної або часткової виплати позивачу страхових виплат за цей період (платіжні доручення, список осіб на перерахування коштів тощо), якщо такий факт мав місце;

- всі інші докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень.

Зобов'язати відповідача надати (надіслати) суду витребувані докази засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.

У разі неможливості подати витребувані докази у встановлений строк, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали.

Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки ://court.gov.ua/).

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька

Попередній документ
118956084
Наступний документ
118956086
Інформація про рішення:
№ рішення: 118956085
№ справи: 200/2530/24
Дата рішення: 10.05.2024
Дата публікації: 13.05.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (08.08.2024)
Дата надходження: 29.04.2024
Предмет позову: про зобов'язання вчинити дії щодо поновлення нарахування та виплати пенсії, сплати виниклої заборгованості
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ЗАГАЦЬКА Т В
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області
позивач (заявник):
Сорокін Ігор Володимирович
представник позивача:
Гуревич Родіон Геннадійович